2 Царів 2 глава

Друга книга царів
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Того часу, як Господь схотїв взяти Ілию у вихрі на небо, йшов Ілия з Елисеєм із Галгалу.

И бысть внегда взяти Господу илию в вихре яко на небо и идяше илиа и елиссей от галгал.

І сказав Ілия до Елисея: Зостанься тут, бо Господь послав мене в Бетель. Та Елисей відказав: Так певно, як Господь живе, не покину тебе. От і пійшли вони в Бетель.

И рече илиа ко елиссею: седи убо зде, яко Господь посла мя до вефиля И рече елиссей: жив Господь и жива душа твоя, аще оставлю тя И приидоста в вефиль.

І повиходили сини (ученики) пророцькі, що були в Бетелї, до Елисея та й кажуть йому: Чи знаєш, що Господь сьогоднї вознесе пана твого над головою твоєю? Відказав він: І я се знаю; мовчіть!

И приидоша сынове пророчестии, иже в вефили, ко елиссею и реша к нему: разумееши ли, яко взимает Господь днесь господина твоего верху главы твоея (от тебе)? И рече: и аз уразумех, молчите.

І рече йому Ілия: Елисею, зостанься тут, бо Господь посилає мене в Ерихон. Він же відказав: Так певно, як Господь живе, й так вірно, як ти живеш, я не покину тебе. От і пійшли вони в Ерихон.

И рече илиа ко елиссею: сяди убо зде, яко Господь посла мя во иерихон. И рече елиссей: жив Господь и жива душа твоя, аще оставлю тя. И приидоста во иерихон.

І повиходили сини пророків, що були в Ерохонї до Елисея, та й промовили до його: Чи знаєш, що Господь сьогоднї вознесе твого пана над головою твоєю? Відказав він: І я се знаю; мовчіть!

И приближишася сынове пророков, иже во иерихоне, ко елиссею и реша ему: разумееши ли, яко днесь вземлет Господь господина твоего свыше главы твоея (от тебе)? И рече: ибо и аз уразумех, молчите.

І рече Ілия до його: Зостанься ж тут, бо Господь послав мене на Йордань. Він же відказує: Так певно, як Господь живе, й як ти живеш, не покину тебе! От і пійшли вони обидва.

И рече ему илиа: седи зде, яко Господь посла мя до иордана. И рече елиссей: жив Господь и жива душа твоя, аще оставлю тебе. И поидоста оба,

Пятьдесять же чоловіка синів пророцьких пійшли на бік та й стояли оддалеки їх, вони ж оба станули над Йорданню.

и пятьдесят мужей от сынов пророческих, и сташа противу издалеча: и сии оба стаста при иордане.

І взяв Елия гуню свою, згорнув її та й ударив по водї, й розступилась вода на обидва боки, так що вони обидва перейшли по сусї.

И прият илиа милоть свою, и свит ю, и удари ею в воду, и разступися вода сюду и сюду: и проидоста оба по суху.

Як перейшли, промовив Ілия до Елисея: Проси, що тобі вчинити, перш нїж буду взятий від тебе. Відказав Елисей: Нехай би у менї було удвоє духа, що в тобі.

И бысть преходящема има, и рече илиа ко елиссееви: проси, что сотворю ти прежде неже взят буду от тебе. И рече елиссей: да будет убо дух, иже в тебе, сугуб во мне.

І сказав той: Важкого просиш. Та коли бачити меш, як я буду взятий від тебе, так воно й станеться; коли ж не побачиш, то не станеться.

И рече илиа: ожесточил еси просити: аще узриши мя вземлема от тебе, будет ти тако: аще ли не (узриши), и будет.

Тим часом, як вони в такій розмові йшли далїй, зявилась несподївано поломяна колесниця з поломяними кіньми. Вони їх розлучили, й понесли Ілию в бурі на небо.

И бысть идущема има, идяста и глаголаста: и се, колесница огненная и кони огненнии, и разделиша между обема. И взят бысть илиа вихром яко на небо.

Вбачаючи се, Елисей закричав: Батеньку мій, батеньку! ой колеснице Ізрайлева й візниче його! Та не бачив його більш. І вхопив одежу свою та й роздер надвоє.

И елиссей зряше и вопияше: отче, отче, колесница израилева и конница его. И не увиде его ктому: и ятся (елиссей) за ризы своя, и растерза я в два растерзания,

І підняв Ілиїну гуню, що впала з його, й вернувсь та й став на березї Йорданї.

и взя милоть илину елиссей падшую верху его, и возвратися елиссей, и ста на брезе иорданове.

І взяв гуню Ілиїну, що з його впала, й вдарив нею по водї, та вода не розступилась. І сказав він: Де ж є Бог Ілиїн? І вдарив вдруге по водї, й вона розступилась сюди й туди, й перейшов Елисей.

И прият (елиссей) милоть илиину, яже паде верху его, и удари в воду, и не разступися вода. И рече: где Бог илиин аффо? И удари елиссей воды (вторицею), и разступишася сюду и сюду, и прейде елиссей по суху.

І побачили сини пророків, що були в Ерихонї навпроти, та й промовили: Дух Ілиїн опочив на Елисеї. І пійшли зустріч йому, й вклонились перед ним до землї;

И видеша его сынове пророчестии, иже во иерихоне сопротив, и реша: почи дух илиин на елиссеи. И приидоша на сретение ему и поклонишася ему до земли,

І промовили до його: Ось у нас тут, у твоїх рабів, пятьдесять кріпких мужів; нехай йдуть та шукають пана твого; може дух Господень занїс його та покинув на котрій горі, або на якій долинї. Він же сказав: Не посилайте.

и реша к нему: се, ныне со отроки твоими пятьдесят мужей сынов сильных: шедше да взыщут господина твоего, еда како дух Господень взя, и поверже его на иордане, или на единей от гор, или на единем от холмов и рече елиссей: не посылайте.

Як же вони всиловувались аж надто, сказав він: То посилайте. І послали вони пятьдесять чоловіка, й шукали три днї, та не знайшли.

И принудиша его, и дондеже устыдеся, и рече: послите. И послаша пятьдесят мужей, и искаша три дни, и не обретоша его,

І вернулись до його, покіль він гаявсь у Ерихонї. І сказав їм: Чи я ж вам не казав, щоб не ходили?

и возвратишася к нему: и той седяше во иерихоне. И рече елиссей к ним: не глаголах ли к вам, не идите?

І казали міські люде Елисеєві: Гарний видом сей город, як сам бачиш, добродїю, та вода непогожа, й земля не родить.

И реша мужие града ко елиссею: се, жилище града благо, якоже ты, господине, видиши, но воды злы и земля неплодна.

І промовив він: Принесїть менї нову посудину й вкиньте соли туди. Як же ж вони принесли,

И рече елиссей: принесите ми водонос нов, и всыплите в онь соль. И взяша, и принесоша к нему.

Пійшов він до криничаного жерела, вкинув соли, й рече: Так говорить Господь: Я зробив сю воду здоровою, тепер уже не буде від неї нї смертї, нї невроджаю.

И изыде елиссей на исходища водная, и всыпа ту соль, и рече: сице глаголет Господь: изцелих воды сия, не будет от них ктому смерти и неплодства.

Так і зробилась вода погожою по сей день, по слову, що промовив Елисей.

И изцелеша воды до дне сего, по глаголу елиссееву, егоже глагола.

Звідти ж пійшов він у Бетель. Як же він ійшов дорогою, повибігали малі дїти з городу та й сьміялись із його, покликуючи: Ходи лисий, ходи лисий!

И взыде оттуду во вефиль. И восходящу ему путем, и дети малы изыдоша из града, и ругахуся ему, и реша ему: гряди, плешиве, гряди.

Він же обернувсь і, побачивши їх, прокляв їх імям Господнїм. І вийшли дві ведмедицї з гаю та й роздерли сорок і двоє дїтей.

И озреся вслед их, и виде я, и проклят я именем Господним. И се, изыдоша две медведицы из дубравы и растерзаша от них четыредесять два отрочища.

Звідти подався він на Кармель-гору, а відсї вернувсь в Самарию.

И иде оттуду в гору кармилскую, и оттуду возвратися в самарию.

« 1 глава 3 глава »