2 Царів 21 глава

Друга книга царів
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Було Манассієві дванайцять год віку, як він став царем, а пятьдесять і пять год царював він у Ерусалимі. Матїр його звалась Хевзиба.

Сын дванадесяти лет манассиа, егда нача царствовати, и пятьдесят пять лет царствова во Иерусалиме. Имя матере его офовиа.

І чинив він неправедність в очах Господнїх і гидоти тих народів, що їх Господь попроганяв із перед синів Ізрайлевих.

И сотвори лукавое пред очима Господнима, и хождаше вслед мерзостей языков, ихже отрину Господь от лица сынов израилевых:

І построїв знов висоти, що батько його Езекія поруйнував був, побудував жертівники Баалові, й позаводив дуброви, як робив Ахаб, царь Ізраїлський, й поклонявся усьому (зоряшньому) військові небесному, й служив йому.

и обратися, и созда высокая, иже разори отец его езекиа, и воздвиже жертвенник ваалу, и сотвори дубравы, яже сотвори ахаав царь израилев, и поклонися всей силе небесней и поработа им:

Поробив також жертівники й в храму Господньому, що про його сказав Господь: В Ерусалимі положу імя моє.

и созда олтарь в дому Господни, якоже рече Господь: во Иерусалиме положу имя мое.

І построїв в обох дворах храму Господнього жертівника всьому військові небесному.

И сотвори олтарь всей силе небесней на дву двору дому Господня:

І провів сина свого через огонь, і ворожбитував та віщував, і позаводив викликачів мертвих і знахорів; багацько чинив такого перед Господом, чим запалював гнїв його.

и провождаше сыны своя чрез огнь, и вражаше, и волшвения творяше, и сотвори капища, и волшебницы умножи творити лукавое пред очима Господнима, еже прогневати его:

І поставив боввана Астарти, що його зробив, у храмі, що про його говорив Господь Давидові й синові його Соломонові: В сьому храмі, й в Ерусалимі, що його вибрав я змїж усїх поколїнь Ізрайлевих, положу я імя моє по вічні часи;

и постави изваяное дубравы в храме, о немже рече Господь к давиду и к соломону сыну его: в храме сем и во Иерусалиме, егоже избрах от всех колен израилевых, и положу ту имя мое на веки,

І не допущу більш нозї Ізрайлитянина рушитись із землї, що надїлив отцям їх, аби тільки вони дбали чинити, як я приказав їм, і по закону, що заповідав їм раб мій Мойсей.

и не приложу подвигнутися нозе израилеве от земли, юже дах отцем их, аще тии соблюдут вся елика заповедах, по всей заповеди, юже заповеда им раб мой моисей.

Та вони не послухали; а Манассія довів їх до того, що чинили ще гірше нїж ті народи, що їх вигубив Господь зперед лиця синів Ізрайлевих.

И не послушаша, и прельсти их манассиа, еже сотворити лукавое пред очима Господнима паче язык, яже истреби Господь от лица сынов израилевых.

І глаголав Господь через рабів своїх, пророків сими словами:

И глагола Господь рукою рабов своих пророков, глаголя:

За те, що Манассія, царь Юдейський, чинив такі гидоти, гірші над усе, що чинили Аморії, що перш його були, й самого Юду довів до гріхів своїми ідолами,

за сия, елика сотвори манассиа царь иудин мерзости сия лукавыя, паче всех яже сотвориша аморрее, иже прежде сего быша, и введе во грех и иуду, в кумирех своих:

За те — так говорить Господь, Бог Ізрайлїв — наведу я таке лихо на Ерусалим і на Юду, що в усякого, хто почує про се, дзвенїти ме в обох ушах.

не тако: сице глаголет Господь Бог израилев: се, аз наведу злая на Иерусалим и на иуду, яко всякому слышащему пошумят обоя уха его,

Я протягну на Ерусалим міряльного шнура, як колись на Самарию, й вагу дому Ахабового, й витру Ерусалим так, як витирають полумисок, та й перевертають, обтерши;

и простру на Иерусалим меру самарийскую и весы дому ахаавля: и истреблю Иерусалима, якоже изглаждается алавастр изглаждаемый и превращается в лице свое:

І відкину останок наслїддя мого, й подам їх ворогам їх на поталу, й будуть вони всїм ворогам своїм лупом і здобиччю,

и изрину останки достояния моего и предам их в руки врагов их, и будут в расхищение и в плен всем врагом своим:

За те, що вони чинили неправедність в очах моїх, і гнївили мене, з того часу, як їх отцї вийшли з Египту, та й по сей день.

понеже сотвориша лукавое пред очима моима и быша прогневляюще мя от дне, в оньже изведох отцы их от земли египетския, и до дне сего.

До того ще пролив Манассія дуже багацько безвинної крові, так що сповнив нею Ерусалим від краю до краю, опріч тієї провини, що привів Юду до гріха — чинити зло в очах Господнїх.

Еще же кровь неповинную излия манассиа многу зело, дондеже наполни Иерусалиму уста до уст, кроме грехов его, имиже во грех введе иуду, сотворити лукавое пред очима Господнима.

Проче про Манассію й про все, що він чинив, і про його гріхи, що він укоїв, се прописано в лїтописї царів Юдиних.

И прочая словес манассииных, и вся елика сотвори, и грех его, имже согреши, не сия ли написана в книзе словес дний царей иудиных?

І опочив Манассія з батьками своїми, й поховано його при домі його в саду Уззи. А син його Аммон настав царем намість його.

И успе манассиа со отцы своими, и погребен бысть в вертограде дому своего, в вертограде озы. И воцарися аммон сын его вместо его:

Двайцять і два годи було віку Аммонові, як він став царем, а два роки царював у Ерусалимі. Матїр його звалась Мешуллемета Харузівна, з Ятби.

сын двадесяти дву лет бе аммон, егда нача царствовати и два лета царствова во Иерусалиме. Имя же матери его месоллам, дщи арусова из иетевы.

І чинив він неправедне в очах Господнїх, як чинив отець його Манассія,

И сотвори лукавое пред очима Господнима, якоже сотвори манассиа отец его,

І ходив по тій самій дорозї, по якій ходив отець його, й служив ідолам, тим, що служив отець його, й покланявся їм,

и хождаше по всему пути, имже ходи отец его, и поработа кумиром, имже поработа отец его, и поклонися им:

І відступив од Господа, Бога отцїв своїх, і не ходив дорогою Господньою.

и остави Господа Бога отец своих, и не ходи путем Господним.

І змовились слуги його проти його, та й убили царя в його палатї.

И восташа отроцы аммоновы нань и умертвиша царя в дому его.

Люд же перебив усїх, що змовились були проти царя Аммона, й поставив народ сина його Йосію царем намість його.

Людие же земли (тоя) избиша всех воставших на царя аммона, и воцариша людие земли тоя иосию сына его вместо его.

Проче про Аммона, що він чинив, прописано в лїтописї царів Юдиних.

И прочая словес аммоновых, елика сотвори, не се ли, сия написана и в книзе словес дний царей иудиных?

І поховали його в гробовищі його в саду Уззи, а син його Йосія став царем намість його.

И погребоша его во гробе его в вертограде озине. И воцарися иосиа сын его вместо его.

« 20 глава 22 глава »