Матвія 14 глава

Євангелія від св. Матвія
Сучасний переклад → Синодальный перевод (МП)

На той час до царя Ірода, правителя Ґалилеї, дійшла чутка про Ісуса.

В то время Ирод четвертовластник услышал молву об Иисусе

Він сказав своїм слугам: «Я вважаю, що цей Чоловік й насправді є Іоаном Хрестителем, який повстав із мертвих і тому має таку чудодійну силу».

и сказал служащим при нем: это Иоанн Креститель; он воскрес из мертвых, и потому чудеса делаются им.

Іще раніше Ірод схопив Іоана, закував його в кайдани й кинув до в’язниці. І зробив він це, щоб задовольнити Іродіаду, яка була дружиною Іродового брата Пилипа, але пізніше Ірод узяв з нею шлюб.

Ибо Ирод, взяв Иоанна, связал его и посадил в темницу за Иродиаду, жену Филиппа, брата своего,

4-5 Іоан попереджав Ірода: «Не годиться тобі жити з Іродіадою». Але ж Ірод не слухався Іоана, й хотів убити його, однак боявся людей, бо народ вважав Іоана пророком.

потому что Иоанн говорил ему: не должно тебе иметь ее.

И хотел убить его, но боялся народа, потому что его почитали за пророка.

6-7 Та коли настав день народження Ірода, дочка Іродіади танцювала перед ним і гостями та так догодила йому, що він пообіцяв виконати будь-яке її бажання.

Во время же [празднования] дня рождения Ирода дочь Иродиады плясала перед собранием и угодила Ироду,

посему он с клятвою обещал ей дать, чего она ни попросит.

Мати навчила її сказати: «Подай мені голову Іоана Хрестителя на тарілці».

Она же, по наущению матери своей, сказала: дай мне здесь на блюде голову Иоанна Крестителя.

Цар дуже засмутився, але вже дав обіцянку в присутності своїх гостей, які сиділи за столом, тож наказав виконати прохання дівчини.

И опечалился царь, но, ради клятвы и возлежащих с ним, повелел дать ей,

Він послав людей до в’язниці, щоб ті стяли голову Іоанові.

и послал отсечь Иоанну голову в темнице.

Голову Іоана принесли на тарілці й віддали дівчині, а та віднесла її своїй матері.

И принесли голову его на блюде и дали девице, а она отнесла матери своей.

Почувши про це, прийшли учні Іоанові, забрали тіло його й поховали. Потім вони пішли до Ісуса й розповіли про все, що сталося.

Ученики же его, придя, взяли тело его и погребли его; и пошли, возвестили Иисусу.

Довідавшись про смерть Іоана, Ісус поплив на човні до безлюдного місця, щоб побути на самоті. Та коли люди дізналися, де Він, то послідували за Ним зі своїх міст.

И, услышав, Иисус удалился оттуда на лодке в пустынное место один; а народ, услышав о том, пошел за Ним из городов пешком.

Коли Ісус вийшов із човна на берег і побачив великий натовп, то був сповнений жалю до цих людей і зцілив хворих, яких вони привели з собою.

И, выйдя, Иисус увидел множество людей и сжалился над ними, и исцелил больных их.

Наближався вечір. Ісусові учні прийшли до Нього й сказали: «Це місце безлюдне, і вже досить пізно. Відпусти людей, щоб вони змогли піти по селах і придбати собі якоїсь їжі».

Когда же настал вечер, приступили к Нему ученики Его и сказали: место здесь пустынное и время уже позднее; отпусти народ, чтобы они пошли в селения и купили себе пищи.

Та Ісус відповів апостолам: «Їм не треба йти звідси. Ви нагодуйте їх!»

Но Иисус сказал им: не нужно им идти, вы дайте им есть.

Учні тоді Йому кажуть: «У нас нічого немає, крім п’яти хлібин та двох рибин».

Они же говорят Ему: у нас здесь только пять хлебов и две рыбы.

І мовив Ісус: «Приведіть усіх до Мене».

Он сказал: принесите их Мне сюда.

Ісус звелів людям посідати на траву, тоді узяв п’ять хлібин й дві рибиниі, підвівши очі до неба, возніс хвалу Богові за їжу. Він розломив хліби і роздав їх Своїм учням, а вони роздали народу.

И велел народу возлечь на траву и, взяв пять хлебов и две рыбы, воззрел на небо, благословил и, преломив, дал хлебы ученикам, а ученики народу.

Всі поїли й наїлися, а потім учні ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі.

И ели все и насытились; и набрали оставшихся кусков двенадцать коробов полных;

А тих, хто їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.

а евших было около пяти тысяч человек, кроме женщин и детей.

Одразу ж після цього Ісус звелів Своїм учням сісти в човен і плисти на інший берег озера, а Сам залишився, щоб відпустити людей.

И тотчас понудил Иисус учеников Своих войти в лодку и отправиться прежде Его на другую сторону, пока Он отпустит народ.

Відпустивши народ, Він пішов на гору помолитися. Коли ж настав вечір, Ісус залишався там на самоті.

И, отпустив народ, Он взошел на гору помолиться наедине; и вечером оставался там один.

Човен відплив уже досить далеко від берега, і хвилі кидали його з боку на бік, бо вітер був зустрічний.

А лодка была уже на средине моря, и ее било волнами, потому что ветер был противный.

Десь між третьою та шостою ранку Ісус пішов до Своїх учнів, ступаючи по воді.

В четвертую же стражу ночи пошел к ним Иисус, идя по морю.

Коли учні побачили, що Ісус іде по воді, то жахнулись і з переляку закричали: «Це привід!»

И ученики, увидев Его идущего по морю, встревожились и говорили: это призрак; и от страха вскричали.

Тієї ж миті Ісус мовив до них: «Заспокойтеся! Це Я! Не бійтеся!»

Но Иисус тотчас заговорил с ними и сказал: ободритесь; это Я, не бойтесь.

На те Петро Йому сказав: «Господи, якщо це Ти, звели мені підійти до Тебе по воді».

Петр сказал Ему в ответ: Господи! если это Ты, повели мне придти к Тебе по воде.

І сказав Ісус: «Іди!» Петро вийшов із човна, і пішов по воді, підійшовши до Ісуса.

Он же сказал: иди. И, выйдя из лодки, Петр пошел по воде, чтобы подойти к Иисусу,

Раптом відчувши сильний вітер, Петро злякався, почав тонути і закричав: «Господи, спаси мене!»

но, видя сильный ветер, испугался и, начав утопать, закричал: Господи! спаси меня.

Ісус одразу ж простягнув до нього руку, схопив його, мовивши: «Маловіре, чого ти засумнівався?»

Иисус тотчас простер руку, поддержал его и говорит ему: маловерный! зачем ты усомнился?

А коли вони разом сіли в човен, то вітер вщух.

И, когда вошли они в лодку, ветер утих.

Усі, хто був у човні, вклонилися Ісусові, мовивши: «Ти — істинно Син Божий!»

Бывшие же в лодке подошли, поклонились Ему и сказали: истинно Ты Сын Божий.

Перетнувши озеро, Ісус та Його учні прибули до землі Ґеннісаретської.

И, переправившись, прибыли в землю Геннисаретскую.

35-36 Коли мешканці Ґенісарета впізнали Ісуса, вони рознесли звістку про Його прихід по всіх околицях. І привели до Нього всіх хворих, благаючи дозволити їм хоча б торкнутися краю Його одягу. І кожен, хто торкався, той одужував.

Жители того места, узнав Его, послали во всю окрестность ту и принесли к Нему всех больных,

« 13 глава 15 глава »