Якова 4 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Переклад Огієнка → Елизаветинская на русском

Звідки ві́йни та свари між вами? Чи не звідси, — від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?

Откуду брани и свары в вас? не отсюду ли, от сластей ваших, воюющих во удех ваших?

Бажаєте ви — та й не маєте, убиваєте й за́здрите — та досягнути не можете, сва́ритеся та воюєте — та не маєте, бо не проха́єте,

Желаете, и не имате: убиваете и завидите, и не можете улучити: сваряетеся и борете, и не имате, зане не просите:

прохаєте — та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розко́ші свої.

просите, и не приемлете, зане зле просите, да в сластех ваших иждивете.

Перелю́бники та перелю́бниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом — то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові при́ятелем, той ворогом Божим стається.

Прелюбодее и прелюбодейцы, не весте ли, яко любы мира сего вражда Богу есть, иже бо восхощет друг быти миру, враг Божии бывает.

Чи ви ду́маєте, що даремно Писа́ння говорить: „Жада́є аж до за́здрости Дух, що в нас пробуває“?

Или мните, яко всуе писание глаголет: к зависти желает дух, иже вселися в ны?

Та ще більшу благода́ть дає, через що й промовляє: „Бог противиться гордим, а смиренним дає благода́ть“.

Болшую же дает благодать: темже глаголет: Господь гордым противится, смиренным же дает благодать.

Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, — то й утече він від вас.

Повинитеся убо Богу, противитеся же диаволу, и бежит от вас.

Набли́зьтесь до Бога, то й Бог набли́зиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!

Приближитеся Богу, и приближится вам: очистите руце, грешницы, исправите сердца ваша, двоедушнии:

Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!

постраждите и слезите и плачитеся: смех ваш в плачь да обратится, и радость в сетование:

У покорі́ться перед Господнім лицем, — і Він вас підійме!

смиритеся пред Господем, и вознесет вы.

Не обмовляйте, брати, один о́дного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Зако́на обмовляє та судить Зако́на. А коли ти Зако́на осуджуєш, то ти не викона́вець Закона, але суддя.

Не оклеветайте друг друга, братие: оклеветаяй бо брата, или осуждаяй брата своего, оклеветает закон и осуждает закон: аще же закон осуждаеши, неси творец закона, но судия.

Один Законода́вець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?

Един есть законоположник и судия, могий спасти и погубити: ты же кто еси осуждаяй друга?

А ну тепер ви, що говорите: „Сьогодні чи взавтра ми пі́дем у те чи те місто, і там рік проживе́мо, та бу́демо торгувати й заробляти“,

Слышите ныне, глаголющии: днесь или утре пойдем во он град, и сотворим ту лето едино, и куплю деем и приобретение:

ви, що не відаєте, що́ трапиться взавтра, — яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'явля́ється, а потім зникає!

иже не весте, что утре случится: кая бо жизнь ваша, пара бо есть, яже вмале является, потом же исчезает.

Замість того, щоб вам говорити: „Як схоче Госпо́дь та бу́демо живі, то зробимо це або те“.

Вместо еже бы глаголати вам: аще Господь восхощет, и живи будем, и сотворим сие или оно:

А тепер ви хва́литеся в своїх го́рдощах, — лиха́ всяка подібна хвальба́!

ныне же хвалитеся в гордынех ваших: всяка хвала такова зла есть.

Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, — той має гріх!

Ведущему убо добро творити, и не творящему, грех ему есть.

« 3 глава 5 глава »