Римлянам 4 глава

Послание к Римлянам святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

Что же сказать об Аврааме, нашем предке по плоти?
 
Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тїлу?

Если Авраам стал праведником за свои дела, ему есть чем хвалиться, но только не перед Богом.
 
Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.

А что говорит Писание? «Поверил Авраам Богу, и это вменилось ему в праведность».
 
Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.

Это работник получает плату по договору, а не по благодати.
 
Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодатї, а по довгу.

Но праведником здесь признается верующий — не по трудам, а по вере в Того, Кто может сделать из нечестивца праведника.
 
Хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.

Так и Давид говорит о блаженстве человека, которого Бог счел праведником не по его поступкам:
 
Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:

«Блаженны те, чьи беззакония прощены и чьи грехи покрыты,
 
Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.

блажен муж, которому Господь не вменит греха».
 
Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.

А это блаженство — оно связано с обрезанием или нет? Мы уже говорили: «Аврааму вера вменилась в праведность».
 
Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полїчено Авраамові віру за праведність.

И когда же это случилось: до того, как Авраам был обрезан, или после? Нет, еще до того.
 
Як же полїчено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.

Обрезание для него стало знаком, запечатлевшим праведность, полученную им по вере еще прежде обрезания. И так он стал предком для всех необрезанных, кто принимает веру, и эта вера вменяется им в праведность.
 
І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полїчено й тим за праведність,

Затем он стал и предком всех обрезанных, если они не просто обрезаны, но и идут по следам отца нашего Авраама, а для него вера была прежде обрезания.
 
і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.

Аврааму и его потомству было обещано, что они унаследуют весь мир — и это не по закону, а благодаря праведности, которая от веры.
 
Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.

Если наследство причитается по закону, тут не во что было бы верить и нечего обещать.
 
Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.

Закон приводит в действие кару, но если нет закона, то нет и понятия о преступлении.
 
Закон бо робить гнїв; де бо нема закону, нема й переступу.

Итак, обещание дается тому, кто верит — это благодатный дар. Оно надежно для всякого потомства Авраама, нашего общего отца — не только тем, кто следует закону, но и тем, кто разделил его веру,
 
Тим з віри, що по благодатї, щоб було певне обітуваннє всьому насїнню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,

как и написано: «отцом множества народов сделал Я тебя». Авраам поверил в Бога, Который возвращает жизнь мертвым и осуществляет то, чего еще нет — и вот кем Авраам стал перед Богом.
 
(яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.

Когда не было никакой надежды, он надеялся и верил, что станет предком многих народов, ведь ему было сказано: «столь многочисленным будет потомство твое».
 
Котрий, окрім надїї, в надїї увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.

Вера его не иссякла, хотя он и знал, что он, столетний старик, неспособен к зачатию, как и его жена Сарра не могла выносить дитя.
 
І не знемігши вірою, не вважав тїла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.

Но он не сомневался в Божьем обещании, не терял веры, а укреплялся ей, воздавая славу Богу,
 
В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,

в убеждении, что Бог может исполнить обещанное.
 
і впевнившись, що Обіцявший здолїє й зробити.

И это было вменено ему в праведность.
 
Тим же й полїчено йому за праведність.

«Вменено в праведность» — так написано не только о нем,
 
Не про того ж одного тільки писано було, що полїчено йому,

но и о нас. То же будет и с нашей верой в Господа: Он воскресил из мертвых Иисуса,
 
а й про нас, котрим має полїчитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,

Который предан был смерти за наши преступления и воскрес ради нашей праведности.
 
котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.