От Матфея 21 глава

От Матфея
Слово Жизни → Переклад Хоменка

Когда они, приближаясь к Иерусалиму, дошли до селения Виффагия, что расположено на Масличной горе, Иисус послал вперед двух учеников,

А коли наблизились до Єрусалиму, прийшли вони у Витфагію, коло гори Оливної. Тоді послав Ісус двох учнів,

сказав им: — Идите в деревню, которая перед вами, там вы сразу же найдете привязанную ослицу и рядом с ней осленка. Отвяжите их и приведите ко Мне.

сказавши до них: “Ідіть у село, що перед вами; відразу ж знайдете прив'язану ослицю й осля з нею; відв'яжіть і приведіть до мене.

Если кто-то вас спросит, зачем вы это делаете, то отвечайте, что они нужны Господу, и вам тут же дадут их.

А як хтось скаже вам щось, ви відповісте, що Господь їх потребує, але він незабаром поверне їх назад.”

Это произошло для того, чтобы исполнилось сказанное через пророка:

Сталось це, щоб збулося слово пророка, який говорив:

"Скажите дочери Сиона: вот Царь твой идет к тебе, кроткий, верхом на ослице и осленке, сыне вьючного животного!"

“Скажіть дочці сіонській: Ось цар твій іде до тебе; лагідний і верхи на ослиці, — на осляті, синові підяремної.”

Ученики пошли и сделали все так, как Иисус велел им.

Учні ж пішли і зробили так, як Ісус звелів їм:

Они привели ослицу и осленка, положили на них свою одежду, и Иисус сел поверх нее.

привели ослицю та ослятко, поклали на них одяг й Ісус сів на неї.

Собралось очень много людей, они расстилали свою одежду на дороге, срезали ветви с деревьев и тоже постилали на дороге.

Народ же, якого було багато, простеляв свою одіж по дорозі, а інші зрізували з дерев гілки і розкладали по дорозі.

Народ, что шел впереди, и те, что шли следом, громко кричали: — "Осанна Сыну Давида! Благословен тот, кто приходит во имя Господа! Осанна в небесах!"

Люди, що йшли перед ним і ззаду, кликали: “Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім'я Господнє, осанна на висоті!”

И когда Иисус вошел в Иерусалим, весь город пришел в волнение, и все спрашивали: — Кто это? —

І коли він увійшов у Єрусалим, заметушилося все місто, питаючи: “Хто це такий?”

А из толпы отвечали: — Это пророк Иисус из Назарета в Галилее!

Народ же казав: “Це пророк, Ісус із Назарету в Галилеї.”

Иисус вошел в храм и выгнал оттуда всех торговцев и покупателей. Он перевернул столы менял и прилавки торговцев голубями.

Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перевернув столи міняйлів, а й ослони тих, що продавали голубів,

— Написано, — сказал Он, — "Дом Мой будет называться домом молитвы", а вы превратили его в разбойничье логово.

і сказав їм: “Написано: Дім мій домом молитви буде зватись, — ви ж чините з нього печеру розбійників.”

В храме к Нему подошли слепые и хромые, и Он исцелил их.

І підійшли до нього в храмі сліпі та кульгаві, і він зцілив їх.

Первосвященники и учителя закона, увидев чудеса, которые совершал Иисус, и услышав, как дети кричат в храме: "Осанна Сыну Давида", — сильно рассердились.

Первосвященики ж та книжники, побачивши чуда, які він творив, і дітей, що кричали в храмі: “Осанна Синові Давида!” — обурилися

— Ты слышишь, что кричат эти дети? — спросили они Его. — Да, — ответил Иисус, — разве вы не читали, что написано: "Из уст младенцев и грудных детей Ты вызовешь хвалу себе"?

і мовили до нього: “Чуєш, що оці кажуть?” А Ісус відповів їм: “Атож, хіба ви ніколи не читали: Устами немовлят та ссущих ти вчинив собі похвалу.”

Он оставил их и пошел из города в Вифанию, где и заночевал.

І покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував.

Возвращаясь рано утром в город, Иисус почувствовал сильный голод.

Уранці, повертаючись до міста, він зголоднів.

Увидев у дороги инжирное дерево, Он подошел к нему, но не нашел на нем ничего, кроме листьев. Тогда Иисус сказал дереву: — Пусть же от тебя никогда больше не будет плодов! Инжир сразу же засох.

Побачивши одну смоковницю край дороги, він підійшов до неї, та не знайшов на ній нічого, крім самого листя, тож сказав до неї: “Нехай повік не буде з тебе плоду!” І негайно же смоковниця всохла.

Когда ученики это увидели, то удивились: — Как это инжир мог так быстро засохнуть?

Побачивши це, учні здивувались і говорили: “Як це смоковниця в одну мить засохла?”

Иисус ответил: — Говорю вам истину: если вы будете верить, не сомневаясь, то сможете сделать не только то, что было сделано с инжиром, но даже если вы скажете этой горе: "Поднимись и бросься в море", так и случится.

Ісус у відповідь сказав їм: “Істинно кажу вам, що коли матимете віру й не завагаєтесь, ви зробите не тільки таке з смоковницею, але й коли горі цій скажете: Двигнись і кинься в море! — воно станеться.

Если вы верите, то все, о чем бы вы ни попросили в молитве, получите.

І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите.”

Когда Иисус вошел в храм и стал учить народ, к Нему подошли первосвященники и старейшины народа с вопросом: — Какой властью Ты все это делаешь и кто дал Тебе эту власть?

А коли він увійшов у храм і почав навчати, прийшли до нього первосвященики і старші народу і мовили: “Якою владою ти це чиниш? Хто тобі дав цю владу?”

Иисус ответил им: — Я тоже задам вам вопрос, и если вы Мне ответите, то и Я скажу вам, какой властью Я это делаю.

Ісус у відповідь сказав їм: “Я теж спитаю вас про одну річ, і як ви мені на неї відповісте, то й я вам теж скажу, якою владою я творю це.

От кого Иоанн получил свое право крестить, от Бога или от людей? Они стали рассуждать между собой: — Если мы скажем: "От Бога", то Он спросит: "Так почему же вы ему не поверили?"

Йоанове хрищення — звідки було? З неба чи від людей?” Вони почали розмірковувати між собою: “Якщо ми скажемо; З неба, — то він нам скаже: Чого ж тоді ви не увірували в нього?

Сказать "От людей" нельзя, ведь все считают, что Иоанн был пророком.

А скажемо, що від людей, — страхаємося народу, всі бо Йоана вважають за пророка.”

— Мы не знаем, — ответили они. — И Я вам тоже не скажу, какой властью Я это делаю, — сказал тогда Иисус.

Тож вони відповіли Ісусові: “Не знаємо.” Тоді й він мовив їм: “То й я вам не скажу, якою владою я творю це.

— Что вы скажете на такое: у одного человека было два сына. Как-то он подошел к одному из них и говорит: "Сын, пойди, поработай сегодня в винограднике".

Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Звернувшись до першого, він мовив: Піди, дитино, нині працювати у винограднику.

"Не хочу", — ответил сын, но потом передумал и все же пошел.

Той озвався: Піду, Господи, — і не пішов.

Подойдя и к другому сыну, отец попросил его о том же. Сын ответил: "Иду, господин", — а сам не пошел.

Звернувшися до другого, сказав так само. А цей відповів: Не хочу. Але, потім розкаявшись, пішов.

Кто из них исполнил волю отца? — Первый, — ответили они. Тогда Иисус сказал им: — Говорю вам истину: сборщики податей и проститутки впереди вас идут в Царство Бога.

Котрий з двох учинив волю батька?” — “Останній”, відповіли ті. Тоді Ісус їм: “Істинно кажу вам, що митарі й блудниці вас випереджують у Царстві Божім.

Ведь Иоанн пришел к вам показать путь праведности, и вы не поверили ему, а они поверили. А вы даже после того, как это увидели, не раскаялись и не поверили.

Прийшов бо був до вас Йоан дорогою правди, та ви не повірили йому; митарі і блудниці повірили йому, а ви, бачивши це, навіть потім не розкаялися, щоб повірити йому.

— Послушайте еще одну притчу: один землевладелец посадил виноградник. Он огородил его стеной, выкопал яму для давильного пресса и построил сторожевую башню. Затем он отдал виноградник в аренду, а сам отправился в далекое путешествие.

Слухайте іншу притчу. Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов.

Когда пришло время сбора винограда, он послал своих слуг к виноградарям за причитающейся ему долей.

Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні.

Те же схватили слуг и кого избили, кого убили, а кого закидали камнями.

А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували.

Тогда хозяин послал других слуг, их было больше, чем в первый раз, но виноградари и с теми поступили так же.

Тоді він послав інших слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме.

В конце концов он послал своего сына. "Уж к сыну-то моему они проявят уважение", — думал он.

Наприкінці послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.

Но когда виноградари увидели сына, они решили: "Это наследник. Давайте убьем его, и наследство будет нашим".

Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб'ємо його й заберемо собі його спадщину.

Они схватили его, вышвырнули из виноградника и убили.

І взявши його, вивели геть з виноградника й убили.

Итак, когда придет хозяин виноградника, что он сделает с этими виноградарями?

Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?”

— Он жестоко казнит злодеев, — ответили они, — и сдаст виноградник другим виноградарям, которые отдадут ему его долю урожая в условленный срок.

“Лютих люто вигубить”, — відповіли йому, — “а виноградник винаймить іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно.”

Иисус сказал им: — Разве вы не читали в Писаниях: "Камень, который отвергли строители, стал краеугольным. Это совершил Господь, и как это изумительно для нас!"?

Тоді Ісус сказав їм: “Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? Від Господа це сталось і дивне в очах наших.

Поэтому Я и говорю вам, что Божье Царство будет отнято у вас и отдано народу, который приносит плод.

Тому кажу вам: Відніметься від вас Царство Боже й дасться народові, що буде приносити плоди його.

Кто упадет на этот камень, тот разобьется, а на кого камень упадет, того он раздавит.

Хто впаде на цей камінь, розіб'ється, а на кого він упаде, того роздушить.” —

Выслушав притчи Иисуса, первосвященники и фарисеи поняли, что Он говорит о них.

Почувши ці притчі, первосвященики й фарисеї зрозуміли, що він про них говорить.

Они хотели арестовать Иисуса, но боялись народа, потому что люди считали Иисуса пророком.

І намагалися схопити його, та боялися людей, бо ті мали його за пророка.

« 20 глава 22 глава »