От Матфея 27 глава

От Матфея
Слово Жизни → Переклад Хоменка

Рано утром все первосвященники и старейшины народа вынесли Иисусу смертный приговор.

Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити.

Они связали Его и отвели к римскому наместнику Пилату.

І зв'язавши його, повели та й передали правителеві Пилатові.

Когда Иуда, который предал Иисуса, увидел, что Иисус осужден, он раскаялся и вернул тридцать серебряных монет первосвященникам и старейшинам.

Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим.

— Я согрешил, — сказал он, — я предал невинного человека на смерть. — A нам-то что за дело? — ответили те. — Смотри сам.

“Згрішив я”, — сказав, — “видавши кров невинну.” Ті ж відповіли: “Що нам до того? Ти побачиш!”

Бросив деньги в храме, Иуда ушел и повесился.

Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився.

А первосвященники собрали деньги и сказали: — Положить эти деньги в сокровищницу нельзя, так как это цена крови.

Первосвященики ж взяли ті гроші й кажуть: “Їх не годиться класти до скарбоні, бо це ціна крови.”

И, посоветовавшись, они решили купить на них поле гончара и использовать его под кладбище для чужеземцев.

Порадившись, вони купили за них ганчарське поле, щоб ховати там чужинців.

Поэтому то поле и называется по сей день Кровавым Полем.

Тому це поле й досі зветься Полем Крови.

Так исполнилось сказанное пророком Иеремией: "Они взяли тридцать серебряных монет — цену, назначенную Ему израильским народом,

Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: “І взяли вони тридцять срібняків, ціну того, що був оцінений синами Ізраїля,

и купили на них землю гончара, как повелел мне Господь".

і дали їх за ганчарське поле, як Господь мені звелів був.”

Тем временем Иисуса поставили перед правителем, и тот допрашивал Его: — Ты еврейский царь? — Ты говоришь, — отвечал Иисус.

Поставлено Ісуса перед правителем, а правитель спитав його: “Ти цар юдейський?” Ісус відповів: “Ти кажеш.”

Когда же Его обвиняли первосвященники и старейшины, Он ничего не отвечал.

Та коли первосвященики й старші його обвинувачували, він не відповідав нічого.

Пилат спросил: — Ты что, не слышишь, в каких преступлениях они Тебя обвиняют?

Тоді Пилат каже до нього: “Хіба не чуєш усього, скільки то свідкують на тебе?”

Но Иисус, к удивлению правителя, не отвечал ни на одно из обвинений.

А він не відповів йому ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався.

У правителя был обычай на праздник освобождать одного из заключенных по выбору народа.

На свято звик був правитель відпускати народові одного в'язня, якого вони хотіли.

В то время под стражей находился известный узник, которого звали Варавва.

Був же тоді визначний в'язень, що звавсь Варавва.

Поэтому, когда собрался народ, Пилат спросил: — Кого вы хотите, чтобы я вам отпустил: Варавву или Иисуса, называемого Мессией?

А коли вони зібралися, Пилат каже до них: “Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?”

Он знал, что Иисуса предали ему из зависти.

Знав бо він добре, що вони з зависти видали його.

К тому же, когда Пилат сидел в судейском кресле, его жена послала сказать ему: "Не делай ничего этому праведнику, я сильно перестрадала сегодня во сне из-за Него".

І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: “Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.”

Но первосвященники и старейшины убедили толпу просить освобождения Вараввы и казни Иисуса.

Та первосвященики й старші намовили народ, — просити за Варавву, а Ісуса — видати на смерть.

— Так кого же из этих двоих вы хотите, чтобы я вам отпустил? — спросил правитель. — Варавву! — сказали они.

Заговорив правитель і сказав їм: “Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?” Ті відповіли: “Варавву.”

— Что же мне тогда делать с Иисусом, которого называют Христом? — спросил Пилат. Все в один голос закричали: — Пусть Он будет распят!

Каже до них Пилат: “А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?” Усі відповіли: “Нехай буде розіп'ятий!”

— За что? Какое преступление Он совершил? — спросил Пилат. Но толпа продолжала кричать еще громче: — Пусть Он будет распят!

Спитав він: “Що злого вчинив він?” Вони ж ще більше заходилися кричати: “Нехай буде розіп'ятий!”

Когда Пилат увидел, что ничего не может сделать и что волнение в народе лишь нарастает, он взял воды, вымыл руки перед народом и сказал: — Смотрите, я не виновен в крови этого человека.

Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: “Я невинний крови праведника цього; ви побачите.”

И весь народ сказал: — Кровь Его на нас и на наших детях!

Увесь же народ відповів, кажучи: “Кров його на нас і на наших дітях!”

Тогда Пилат отпустил им Варавву, а Иисуса велел бичевать и затем отдать на распятие.

Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп'яття.

Солдаты отвели Иисуса в резиденцию правителя и собрали там вокруг Него весь полк.

Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту

Они раздели Его и надели на Него пурпурную мантию.

і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ

Потом они сплели венок из терновника и надели Ему на голову, дали Ему в правую руку трость и стали насмехаться над Ним, становясь перед Ним на колени и крича: — Да здравствует еврейский царь!

і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: “Радуйся, царю юдейський!”

И плевали на Него и, взяв палку, били Его по голове.

І плювали на нього, брали тростину й били його по голові.

Вдоволь наиздевавшись, они сняли с Иисуса мантию, одели Его в прежнюю одежду и повели на распятие.

А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп'яття.

Когда они выходили, им повстречался человек из Кирены по имени Симон,

Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім'я Симон, і примусили його нести хрест його.

И солдаты заставили его нести крест Иисуса на место, называемое Голгофа (что значит "Череп" или "Лобное место").

Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати “Череп-місце”,

Там Иисусу предложили вина, смешанного с желчью. Попробовав, Он не стал пить.

дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити.

Распяв Иисуса, солдаты по жребию разделили Его одежду

Ті ж, що розп'яли його, поділили його одежу, кинувши жереб.

и сели стеречь Его.

А потім сіли, щоб його стерегти там.

Над головой Иисуса прибили табличку с указанием Его вины: "Иисус, еврейский царь".

Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: “Це Ісус — Цар Юдейський.”

Вместе с Ним были распяты и два разбойника, один по правую, а другой по левую сторону.

Тоді розіп'яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.

Люди, проходившие мимо, выкрикивали оскорбления и качали головами:

Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами,

— A еще собирался разрушить храм и в три дня его отстроить! Спаси хотя бы себя самого, если Ты Божий Сын! Сойди с креста!

кажучи: “Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!”

Первосвященники и учителя закона тоже насмехались над Иисусом.

Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши:

— Спасал других, — говорили они, — а себя спасти не может! Царь Израиля! Пусть Он сойдет с креста, и тогда мы поверим в Него.

“Інших спасав, — себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього.

Он полагался на Бога, так пусть Бог теперь спасет Его, если хочет; ведь Он же заявлял, что Он Божий Сын!

Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я — Син Божий.”

Разбойники, распятые вместе с Иисусом, тоже издевались над Ним.

Так теж і розбійники, що були з ним розіп'яті, ображали його.

Около полудня всю землю окутала тьма. Было темно примерно до трех часов дня.

Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев'ятої години.

Около трех часов Иисус громко крикнул: — Эли, Эли, лема сабахтани? — (что значит: "Боже Мой, Боже Мой, зачем Ты оставил Меня?")

А близько дев'ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: “Елі Елі, лема савах-тані”, — тобто: “Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?”

Некоторые из стоявших поблизости, услышав это, сказали: — Он зовет Илию.

Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: “Він Іллю кличе”.

Один из них тут же подбежал, взял губку, пропитал ее кислым вином, насадил на палку и подал Иисусу.

І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити.

Другие же говорили: — Подожди, давай посмотрим, придет Илия спасти Его или нет.

Інші ж казали: “Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.”

Иисус снова громко закричал и испустил дух.

А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа.

И тут завеса храма разорвалась надвое сверху донизу. Затряслась земля и раскололись скалы.

І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;

Раскрылись гробницы, и многие тела умерших праведников воскресли.

гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали,

Они вышли из гробниц и, уже после того как воскрес сам Иисус, вошли в святой город, где их видело много людей.

і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з'явились.

Когда сотник и те, кто вместе с ним стерег Иисуса, увидели землетрясение и все, что произошло, они очень испугались и сказали: — Он действительно был Сыном Бога!

А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: “Це справді був Син Божий!”

Там присутствовало много женщин, которые издали наблюдали за всем происходящим. Они шли за Иисусом из самой Галилеи и помогали Ему.

Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували:

Среди них были Мария Магдалина, Мария, мать Иакова и Иосии, и мать сыновей Зеведея.

між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея.

Вечером к месту казни пришел один богатый человек из Aримафеи, по имени Иосиф. Он тоже был учеником Иисуса.

Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім'я Йосиф, що й сам став учнем Ісуса;

Иосиф пришел к Пилату и попросил тело Иисуса. Пилат приказал, чтобы тело ему отдали.

Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат звелів видати тіло.

Иосиф взял его, обернул чистым льняным полотном

Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й

и положил в свою новую гробницу, которая была вырублена в скале. Привалив ко входу большой камень, он ушел.

поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов.

А Мария Магдалина и другая Мария остались сидеть напротив гробницы.

А була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробниці.

На следующий день, это была суббота, первосвященники и фарисеи собрались у Пилата.

На другий день, що після п'ятниці, зібралися первосвященики й фарисеї до Пилата й кажуть:

— Господин, — обратились они к нему, — мы вспомнили, что когда этот обманщик еще был жив, Он сказал: "Через три дня Я воскресну".

“Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну.

Поэтому прикажи, чтобы могила три дня охранялась, иначе Его ученики могут прийти, выкрасть тело и сказать, что Он воскрес из мертвых. Этот последний обман будет еще хуже первого.

Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли його учні та не вкрали його й не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу.”

- У вас есть стража, — ответил Пилат, — идите и охраняйте, как знаете.

Пилат каже до них: “Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте.”

Они пошли, опечатали камень и выставили к гробнице стражу.

Вони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу.

« 26 глава 28 глава »