От Матфея 27 глава

От Матфея
Слово Жизни → Пераклад Чарняўскага 2017

 
 

Рано утром все первосвященники и старейшины народа вынесли Иисусу смертный приговор.
 
А калі настала раніца, сышліся ўсе першасвятары і старэйшыны народа на раду супраць Ісуса, каб аддаць Яго на смерць.

Они связали Его и отвели к римскому наместнику Пилату.
 
І, звязаўшы Яго, завялі і перадалі правіцелю Понцію Пілату.

Когда Иуда, который предал Иисуса, увидел, что Иисус осужден, он раскаялся и вернул тридцать серебряных монет первосвященникам и старейшинам.
 
Тады Юда, які Яго выдаў, бачачы, што Ён асуджаны, праняты жалем, аддаў трыццаць срэбранцаў першасвятарам і старэйшынам,

— Я согрешил, — сказал он, — я предал невинного человека на смерть. — A нам-то что за дело? — ответили те. — Смотри сам.
 
кажучы: «Зграшыў я, выдаючы кроў бязвінную». А яны сказалі: «Дык што ты хочаш ад нас? Ты сам глядзі!»

Бросив деньги в храме, Иуда ушел и повесился.
 
І, кінуўшы срэбранцы ў святыні, ён выйшаў і, адышоўшы, павесіўся.

А первосвященники собрали деньги и сказали: — Положить эти деньги в сокровищницу нельзя, так как это цена крови.
 
А першасвятары, узяўшы срэбранцы, сказалі: «Нельга перадаць іх у скарбонку, бо гэта плата крыві».

И, посоветовавшись, они решили купить на них поле гончара и использовать его под кладбище для чужеземцев.
 
І, учыніўшы раду, купілі за іх поле ганчара для пахавання вандроўнікаў.

Поэтому то поле и называется по сей день Кровавым Полем.
 
З-за гэтага тое поле аж да сённяшняга дня завецца «поле крыві».

Так исполнилось сказанное пророком Иеремией: "Они взяли тридцать серебряных монет — цену, назначенную Ему израильским народом,
 
Тады збылося тое, што было сказана прарокам Ярэміем, які казаў: «І ўзялі трыццаць срэбранцаў, плату за Ацэненага, Якога ацанілі сыны Ізраэля,

и купили на них землю гончара, как повелел мне Господь".
 
ды далі іх за поле ганчара, як мне сказаў Госпад».

Тем временем Иисуса поставили перед правителем, и тот допрашивал Его: — Ты еврейский царь? — Ты говоришь, — отвечал Иисус.
 
А Ісус стаў перад намеснікам; і спытаўся ў Яго намеснік, кажучы: «Дык Ты — Цар Юдэйскі?» Сказаў яму Ісус: «Ты кажаш».

Когда же Его обвиняли первосвященники и старейшины, Он ничего не отвечал.
 
І калі Яго вінавацілі першасвятары і старэйшыны, Ён нічога не адказваў.

Пилат спросил: — Ты что, не слышишь, в каких преступлениях они Тебя обвиняют?
 
Тады кажа Яму Пілат: «Ці ты не чуеш, колькі сведчанняў даюць супраць Цябе?»

Но Иисус, к удивлению правителя, не отвечал ни на одно из обвинений.
 
А Ён не адказаў яму на ніводнае слова, так што намеснік вельмі дзівіўся.

У правителя был обычай на праздник освобождать одного из заключенных по выбору народа.
 
На дзень святочны намеснік меў звычай адпускаць народу аднаго вязня, якога хацелі б.

В то время под стражей находился известный узник, которого звали Варавва.
 
А меў ён тады вядомага вязня, які зваўся Барабам.

Поэтому, когда собрался народ, Пилат спросил: — Кого вы хотите, чтобы я вам отпустил: Варавву или Иисуса, называемого Мессией?
 
І, калі ўсе яны сабраліся, сказаў Пілат: «Каго вы хочаце, каб я вам адпусціў? Барабу ці Ісуса, Якога завуць Хрыстом?»

Он знал, что Иисуса предали ему из зависти.
 
Бо ён ведаў, што Яго выдалі з-за зайздрасці.

К тому же, когда Пилат сидел в судейском кресле, его жена послала сказать ему: "Не делай ничего этому праведнику, я сильно перестрадала сегодня во сне из-за Него".
 
Калі ён сядзеў на судзілішчы, жонка яго паслала да яго, кажучы: «Не рабі нічога Гэтаму Справядліваму, бо я сёння ў сне шмат папакутавала з-за Яго».

Но первосвященники и старейшины убедили толпу просить освобождения Вараввы и казни Иисуса.
 
А першасвятары і старэйшыны падбухторылі народ, каб прасілі Барабу, а Ісуса загубілі.

— Так кого же из этих двоих вы хотите, чтобы я вам отпустил? — спросил правитель. — Варавву! — сказали они.
 
І, звяртаючыся, намеснік гаворыць ім: «Каго з двух хочаце, каб я вам адпусціў?» І яны сказалі: «Барабу».

— Что же мне тогда делать с Иисусом, которого называют Христом? — спросил Пилат. Все в один голос закричали: — Пусть Он будет распят!
 
Кажа ім Пілат: «А што ж мне зрабіць з Ісусам, Якога завуць Хрыстом?» Кажуць яму ўсе: «Хай будзе ўкрыжаваны!»

— За что? Какое преступление Он совершил? — спросил Пилат. Но толпа продолжала кричать еще громче: — Пусть Он будет распят!
 
Гаворыць правіцель: «А што Ён благога зрабіў?» А яны яшчэ мацней крычалі, кажучы: «Хай будзе ўкрыжаваны!»

Когда Пилат увидел, что ничего не может сделать и что волнение в народе лишь нарастает, он взял воды, вымыл руки перед народом и сказал: — Смотрите, я не виновен в крови этого человека.
 
І Пілат, бачачы, што нічога не дапамагае, а ўзрушэнне робіцца большае, узяўшы ваду, памыў рукі перад народам, кажучы: «Я не вінаваты ў крыві Справядлівага Гэтага. Гэта ваша справа».

И весь народ сказал: — Кровь Его на нас и на наших детях!
 
І, адказваючы, увесь народ сказаў: «Кроў Яго на нас і на нашых сынах».

Тогда Пилат отпустил им Варавву, а Иисуса велел бичевать и затем отдать на распятие.
 
Тады ён адпусціў ім Барабу, а Ісуса ўбічаванага аддаў на ўкрыжаванне.

Солдаты отвели Иисуса в резиденцию правителя и собрали там вокруг Него весь полк.
 
Тады жаўнеры правіцеля, узяўшы Ісуса ў прэторыю, сабралі да Яго цэлую кагорту.

Они раздели Его и надели на Него пурпурную мантию.
 
І, раздзеўшы Яго, усклалі на Яго пурпуровы плашч;

Потом они сплели венок из терновника и надели Ему на голову, дали Ему в правую руку трость и стали насмехаться над Ним, становясь перед Ним на колени и крича: — Да здравствует еврейский царь!
 
і, сплёўшы вянок з церняў, усклалі Яму на галаву; і далі Яму трысціну ў правую руку; і, укленчыўшы перад Ім, здзекаваліся з Яго, кажучы: «Радуйся, Цар Юдэйскі!»

И плевали на Него и, взяв палку, били Его по голове.
 
І, плюючы на Яго, узялі трысціну і білі Яго па галаве.

Вдоволь наиздевавшись, они сняли с Иисуса мантию, одели Его в прежнюю одежду и повели на распятие.
 
А калі ўжо наздзекаваліся, знялі з Яго пурпуровы плашч, адзелі Яго ў Яго хламіду і павялі на ўкрыжаванне.

Когда они выходили, им повстречался человек из Кирены по имени Симон,
 
Выходзячы, напаткалі яны чалавека з Цырэны на імя Сімон; яго прымусілі несці крыж Яго.

И солдаты заставили его нести крест Иисуса на место, называемое Голгофа (что значит "Череп" или "Лобное место").
 
І прыйшлі на месца, якое называецца Гальгота, што значыць «месца чэрапа»,

Там Иисусу предложили вина, смешанного с желчью. Попробовав, Он не стал пить.
 
і далі Яму піць воцат, змяшаны з жоўцю. І, калі яго пакаштаваў, не захацеў піць.

Распяв Иисуса, солдаты по жребию разделили Его одежду
 
Потым, укрыжаваўшы Яго, падзялілі адзенне Яго, кідаючы жэрабя. Каб збылося сказанае праз прарока: «Падзялілі адзежы Мае паміж сабою і на вопратку Маю кінулі жэрабя».

и сели стеречь Его.
 
І, седзячы, сцераглі Яго там.

Над головой Иисуса прибили табличку с указанием Его вины: "Иисус, еврейский царь".
 
І над галавой Яго змясцілі надпіс віны Яго: «Гэта Ісус, Цар Юдэйскі».

Вместе с Ним были распяты и два разбойника, один по правую, а другой по левую сторону.
 
Тады ўкрыжавалі абапал Яго двух лотраў, аднаго праваруч, а другога леваруч.

Люди, проходившие мимо, выкрикивали оскорбления и качали головами:
 
І тыя, што міма ішлі, блюзнілі на Яго, ківаючы галавой сваёй

— A еще собирался разрушить храм и в три дня его отстроить! Спаси хотя бы себя самого, если Ты Божий Сын! Сойди с креста!
 
і кажучы: «Ты, што руйнуеш святыню і ў тры дні адбудоўваеш, уратуй Сябе Самога; калі Ты — Сын Божы, сыдзі з крыжа!»

Первосвященники и учителя закона тоже насмехались над Иисусом.
 
Падобным чынам і першасвятары, учыняючы здзек разам з кніжнікамі і старэйшынамі народа, казалі:

— Спасал других, — говорили они, — а себя спасти не может! Царь Израиля! Пусть Он сойдет с креста, и тогда мы поверим в Него.
 
«Ён другіх ратаваў, а Сам Сябе ўратаваць не можа. Калі Ён — Валадар Ізраэля; дык няхай цяпер сыдзе з крыжа, і мы паверым у Яго.

Он полагался на Бога, так пусть Бог теперь спасет Его, если хочет; ведь Он же заявлял, что Он Божий Сын!
 
Спадзяваўся Ён на Бога, хай жа вызваліць Яго цяпер, калі Ён спагадны да Яго. Бо Ён казаў: “Я — Сын Божы”».

Разбойники, распятые вместе с Иисусом, тоже издевались над Ним.
 
Таксама і лотры, з Ім укрыжаваныя, зневажалі Яго.

Около полудня всю землю окутала тьма. Было темно примерно до трех часов дня.
 
А ад гадзіны шостай цемра настала на ўсёй зямлі аж да гадзіны дзявятай.

Около трех часов Иисус громко крикнул: — Эли, Эли, лема сабахтани? — (что значит: "Боже Мой, Боже Мой, зачем Ты оставил Меня?")
 
І каля дзевятай гадзіны закрычаў Ісус моцным голасам: «Элі, Элі, лэма сабактані?», што значыць: «Божа Мой, Божа Мой, чаму Ты Мяне пакінуў?»

Некоторые из стоявших поблизости, услышав это, сказали: — Он зовет Илию.
 
І некаторыя з тых, што стаялі там, чуючы гэта, казалі: «Іллю кліча Ён».

Один из них тут же подбежал, взял губку, пропитал ее кислым вином, насадил на палку и подал Иисусу.
 
І тут адзін з іх, адразу пабегшы і ўзяўшы губку, напоўніў яе воцатам, і насадзіў на трысціну і даваў Яму піць.

Другие же говорили: — Подожди, давай посмотрим, придет Илия спасти Его или нет.
 
Іншыя ж казалі: «Кінь, паглядзім, ці прыйдзе Ілля вызваліць Яго».

Иисус снова громко закричал и испустил дух.
 
А Ісус, ізноў закрычаўшы моцным голасам, сканаў.

И тут завеса храма разорвалась надвое сверху донизу. Затряслась земля и раскололись скалы.
 
І вось заслона ў святыні разарвалася на дзве часткі зверху ўніз, і зямля здрыганулася, і каменне раскалолася,

Раскрылись гробницы, и многие тела умерших праведников воскресли.
 
і адкрыліся магілы, і многія целы святых, што паснулі, паўсталі,

Они вышли из гробниц и, уже после того как воскрес сам Иисус, вошли в святой город, где их видело много людей.
 
і, выйшаўшы з магіл, па ўваскрэсенні Яго прыйшлі ў святы горад і паказаліся многім.

Когда сотник и те, кто вместе с ним стерег Иисуса, увидели землетрясение и все, что произошло, они очень испугались и сказали: — Он действительно был Сыном Бога!
 
Сотнік жа і тыя, што з ім былі, вартуючы Ісуса, убачыўшы землятрус ды ўсё, што адбывалася, спалохаліся вельмі, кажучы: «Сапраўды, Ён быў Сын Божы».

Там присутствовало много женщин, которые издали наблюдали за всем происходящим. Они шли за Иисусом из самой Галилеи и помогали Ему.
 
Было там шмат жанчын, што назіралі здалёк, якія хадзілі следам за Ісусам ад Галілеі, паслугоўваючы Яму.

Среди них были Мария Магдалина, Мария, мать Иакова и Иосии, и мать сыновей Зеведея.
 
Сярод іх была Марыя Магдалена і Марыя, маці Якуба і Язэпа, ды маці сыноў Зебядзеевых.

Вечером к месту казни пришел один богатый человек из Aримафеи, по имени Иосиф. Он тоже был учеником Иисуса.
 
А калі настаў вечар, прыйшоў багаты чалавек з Арыматэі, на імя Язэп, які і сам быў вучнем Ісуса.

Иосиф пришел к Пилату и попросил тело Иисуса. Пилат приказал, чтобы тело ему отдали.
 
Ён прыйшоў да Пілата і прасіў цела Ісуса. Тады Пілат загадаў, каб аддалі цела.

Иосиф взял его, обернул чистым льняным полотном
 
І Язэп, узяўшы цела, абгарнуў яго чыстым палатном,

и положил в свою новую гробницу, которая была вырублена в скале. Привалив ко входу большой камень, он ушел.
 
і паклаў Яго ў сваім новым склепе, што быў высечаны ў скале, і вялікі камень падкаціў да ўвахода ў склеп, і адышоў.

А Мария Магдалина и другая Мария остались сидеть напротив гробницы.
 
І была там Марыя Магдалена і другая Марыя, што сядзелі насупраць магілы.

На следующий день, это была суббота, первосвященники и фарисеи собрались у Пилата.
 
А на другі дзень, які ёсць пасля дня Прыгатавання, сабраліся першасвятары і фарысеі ў Пілата,

— Господин, — обратились они к нему, — мы вспомнили, что когда этот обманщик еще был жив, Он сказал: "Через три дня Я воскресну".
 
кажучы: «Гаспадару, прыпомнілі мы, што ашуканец Гэты яшчэ жывы сказаў: “Праз тры дні Я ўваскрэсну”.

Поэтому прикажи, чтобы могила три дня охранялась, иначе Его ученики могут прийти, выкрасть тело и сказать, что Он воскрес из мертвых. Этот последний обман будет еще хуже первого.
 
Дык загадай вартаваць магілу аж да трэцяга дня, каб уначы не прыйшлі вучні Яго, і не выкралі Яго, і не сказалі людзям: “Ён паўстаў з мёртвых”, бо тады апошні падман будзе горшы за першы».

- У вас есть стража, — ответил Пилат, — идите и охраняйте, как знаете.
 
Пілат гаворыць ім: «Вы маеце варту, ідзіце, сцеражыце, як умееце».

Они пошли, опечатали камень и выставили к гробнице стражу.
 
Яны, пайшоўшы, умацавалі магілу вартай, прыклаўшы пячатку да каменя.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.