Иов 19 глава

Книга Иова
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

И отвечал Иов и сказал:

Підхопивши, Йов промовив:

доколе будете мучить душу мою и терзать меня речами?

Доки завдаватимете болю моїй душі й нищитимете мене словами?

Вот, уже раз десять вы срамили меня и не стыдитесь теснить меня.

Знайте тільки, що Господь мене таким зробив. Ви говорите проти мене, не соромлячись мене, налягаєте на мене.

Если я и действительно погрешил, то погрешность моя при мне остаётся.

Так, я насправді заблукав, у мені ж перебуває омана — 4a говорити слово, яке не належиться, а мої слова є оманливі та не на часі.

Если же вы хотите повеличаться надо мною и упрекнуть меня позором моим,

Ой, ви, які наді мною величаєтеся, нападаєте на мене з докором.

то знайте, что Бог ниспроверг меня и обложил меня Своею сетью.

Отже, знайте, що Господь є Тим, Хто непокоїть, Він підняв проти мене Свої укріплення.

Вот, я кричу: «обида!», и никто не слушает; вопию, и нет суда.

Ось я сміюся з пониження, та не говоритиму. Закричу я, і ніде не знайду суду.

Он преградил мне дорогу, и не могу пройти, и на стези мои положил тьму.

Я обгороджений довкола і не вийду, на моє обличчя Він поклав темряву.

Совлёк с меня славу мою и снял венец с головы моей.

Він же з мене стягнув славу, забрав вінець з моєї голови.

Кругом разорил меня, и я отхожу; и, как дерево, Он исторг надежду мою.

Він обдер мене довкруги, і я відходжу. Він, наче дерево, зрубав мою надію.

Воспылал на меня гневом Своим и считает меня между врагами Своими.

Страшно зі мною вчинив у гніві, сприйняв мене, наче ворога.

Полки Его пришли вместе и направили путь свой ко мне и расположились вокруг шатра моего.

Разом прийшли на мене Його напасники, на моїх дорогах оточили мене ті, які засілися.

Братьев моих Он удалил от меня, и знающие меня чуждаются меня.

Від мене ж відступили мої брати, чужих пізнавали краще, аніж мене. А мої друзі стали немилосердними.

Покинули меня близкие мои, и знакомые мои забыли меня.

Мої близькі мене не прийняли, і ті, хто знає моє ім’я, забули про мене.

Пришлые в доме моём, и служанки мои чужим считают меня; посторонним стал я в глазах их.

Сусіди дому та мої служниці, — я був для них чужинцем.

Зову слугу моего, и он не откликается; устами моими я должен умолять его.

Я покликав мого слугу, а він не послухав, — уста ж мої благали.

Дыхание моё опротивело жене моей, и я должен умолять её ради детей чрева моего.

І я просив мою дружину, я ж ніжно прикликав синів моїх наложниць.

Даже малые дети презирают меня: поднимаюсь, и они издеваются надо мною.

Вони ж мене відкинули навіки. Коли я встаю, вони говорять проти мене.

Гнушаются мною все наперсники мои, и те, которых я любил, обратились против меня.

Відчувають огиду до мене ті, хто мене бачить. А ті, кого я полюбив, повстали проти мене.

Кости мои прилипли к коже моей и плоти моей, и я остался только с кожею около зубов моих.

У моїй шкірі зігнило моє тіло, мої ж кості в зубах тримаються.

Помилуйте меня, помилуйте меня вы, друзья мои, ибо рука Божия коснулась меня.

Змилосердьтеся наді мною, змилосердьтеся наді мною, о друзі! Бо Господня рука — це та, що доторкнулася до мене.

Зачем и вы преследуете меня, как Бог, и плотью моею не можете насытиться?

Чому ж ви мене переслідуєте, як і Господь, і не насичуєтеся моїм тілом?

О, если бы записаны были слова мои! Если бы начертаны были они в книге

Бо хто дасть записати мої слова, покласти їх у книзі навіки, —

резцом железным с оловом, — на вечное время на камне вырезаны были!

залізним і свинцевим писальцем, чи викарбувати на каменях?

А я знаю, Искупитель мой жив, и Он в последний день восставит из праха распадающуюся кожу мою сию,

Адже я знаю, що вічним є Той, Хто бажає мене визволити на землі,

и я во плоти моей узрю Бога.

підняти мою шкіру, щоб це терпіти. Бо це сталося мені від Господа,

Я узрю Его сам; мои глаза, не глаза другого, увидят Его. Истаевает сердце моё в груди моей!

чого я в собі свідомий, що моє око побачило, а не хто інший. Усе мені сповнилося в лоні.

Вам надлежало бы сказать: «зачем мы преследуем его?» Как будто корень зла найден во мне.

Якщо ж і скажете: Що скажемо перед ним? І в ньому знайдемо корінь справи.

Убойтесь меча, ибо меч есть отмститель неправды, и знайте, что есть суд.

Остерігайтеся ж і ви від обману. Бо гнів надходить на беззаконних, і тоді пізнають, де їхня сутність.

Примечания:

Синодальный перевод

8 стезя — путь, дорога.

9 совлечь — раздеть, снять (одежду), сбросить, избавить.

19 наперсник — любимец, доверенный человек (дословно — возлежащий на груди).

« 18 глава 20 глава »