Иов 19 глава

Книга Иова
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

И отвечал Иов и сказал:

Заговорив Іов і мовив:

доколе будете мучить душу мою и терзать меня речами?

«Докіль ви будете смутити мою душу, промовами, мене пригноблювати?

Вот, уже раз десять вы срамили меня и не стыдитесь теснить меня.

Оце вже десять раз мене ви образили, і не стидаєтесь мене зневажати.

Если я и действительно погрешил, то погрешность моя при мне остаётся.

Коли я справді завинив, то провина моя на мені зостанеться.

Если же вы хотите повеличаться надо мною и упрекнуть меня позором моим,

Коли вам справді любо величатись надо мною та закидати мені мою ганьбу,

то знайте, что Бог ниспроверг меня и обложил меня Своею сетью.

то знайте, що Бог мене придавив, обвів мене навколо сіткою своєю.

Вот, я кричу: «обида!», и никто не слушает; вопию, и нет суда.

Як закричу: Насилля! — ніхто не чує; коли закличу — немає суду!

Он преградил мне дорогу, и не могу пройти, и на стези мои положил тьму.

Загородив мені дорогу, перейти не можу; і на стежки мої поклав пітьму.

Совлёк с меня славу мою и снял венец с головы моей.

Здер з мене мою славу, вінець ізняв з голови у мене.

Кругом разорил меня, и я отхожу; и, как дерево, Он исторг надежду мою.

Руйнує мене навкруги, я пропадаю; неначе дерево, надію в мене вириває.

Воспылал на меня гневом Своим и считает меня между врагами Своими.

Палає гнівом проти мене, за ворога собі вважає.

Полки Его пришли вместе и направили путь свой ко мне и расположились вокруг шатра моего.

Його загони купою прибули, насипали дорогу проти мене й облягли кругом намет мій.

Братьев моих Он удалил от меня, и знающие меня чуждаются меня.

Братів моїх він віддалив від мене, і мої знайомі відчужилися від мене.

Покинули меня близкие мои, и знакомые мои забыли меня.

Близькі мої ізникли, друзі мої мене забули,

Пришлые в доме моём, и служанки мои чужим считают меня; посторонним стал я в глазах их.

Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця, я зайдою в їхніх очах зробився.

Зову слугу моего, и он не откликается; устами моими я должен умолять его.

Кличу мого слугу — не відповідає, хоч я і власними устами його прошу.

Дыхание моё опротивело жене моей, и я должен умолять её ради детей чрева моего.

Жінка моя гидує моїм подихом, я став гидким синам мого лона,

Даже малые дети презирают меня: поднимаюсь, и они издеваются надо мною.

а й малі діти мене зневажають. Як підведусь, вони глузують з мене.

Гнушаются мною все наперсники мои, и те, которых я любил, обратились против меня.

Гордують мною усі мої найсердечніші друзі; а ті, що я любив, обернулись проти мене.

Кости мои прилипли к коже моей и плоти моей, и я остался только с кожею около зубов моих.

Тіло у мене згнило в моїй шкірі, а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.

Помилуйте меня, помилуйте меня вы, друзья мои, ибо рука Божия коснулась меня.

Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі, бо рука Божа мене доторкнулась!

Зачем и вы преследуете меня, как Бог, и плотью моею не можете насытиться?

Чому, як Бог, женетеся за мною, не насичуєтеся моїм тілом?

О, если бы записаны были слова мои! Если бы начертаны были они в книге

О, якби мої слова були записані, якби вони були вириті на міді!

резцом железным с оловом, — на вечное время на камне вырезаны были!

Різцем залізним і олив'яним видовбані у скелі повіки!

А я знаю, Искупитель мой жив, и Он в последний день восставит из праха распадающуюся кожу мою сию,

Я знаю — Захисник мій живе, і останнім він устане над порохом.

и я во плоти моей узрю Бога.

Позбавлений навіть шкіри, я встану; і в моїм тілі побачу Бога.

Я узрю Его сам; мои глаза, не глаза другого, увидят Его. Истаевает сердце моё в груди моей!

Я сам його узрю, очі мої побачать, а не хтось інший; серце у мене в грудях ниє!

Вам надлежало бы сказать: «зачем мы преследуем его?» Как будто корень зла найден во мне.

Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати, яку зачіпку знайти нам на нього? —

Убойтесь меча, ибо меч есть отмститель неправды, и знайте, что есть суд.

то бійтеся меча для себе, бо гнів проти провин палає, щоб знали, що суд буде.»

Примечания:

Синодальный перевод

8 стезя — путь, дорога.

9 совлечь — раздеть, снять (одежду), сбросить, избавить.

19 наперсник — любимец, доверенный человек (дословно — возлежащий на груди).

« 18 глава 20 глава »