Иов 34 глава

Книга Иова
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

И продолжал Елиуй и сказал:

Елігу почав говорити далі й мовив:

выслушайте, мудрые, речь мою, и приклоните ко мне ухо, рассудительные!

«Слухайте мої слова, о мудрі, нахиліть до мене вухо, о розумні!

Ибо ухо разбирает слова, как гортань различает вкус в пище.

Бо вухо слова розрізняє, як піднебіння куштує страву.

Установим между собою рассуждение и распознаем, что хорошо.

Розсудім разом, що є справедливе, і визнаймо між нами, що є добре.

Вот, Иов сказал: «я прав, но Бог лишил меня суда.

Ось Іов мовив: ,Я правий, та Бог відмовив мені суду.

Должен ли я лгать на правду мою? Моя рана неисцелима без вины».

Проти свого права мав би я брехати? Рана моя невигойна, хоч я й невинний!"

Есть ли такой человек, как Иов, который пьёт глумление, как воду,

Чи є десь такий чоловік, як Іов, що глум глитає, немов воду,

вступает в сообщество с делающими беззаконие и ходит с людьми нечестивыми?

що з лиходіями товаришує та що з безбожниками ходить?

Потому что он сказал: «нет пользы для человека в благоугождении Богу».

Він бо сказав: Нема з того користи людині, коли догоджає Богу.

Итак, послушайте меня, мужи мудрые! Не может быть у Бога неправда или у Вседержителя неправосудие,

Тим слухайте мене, мужі розумні! Не може бути зла у Бозі й у Всесильному — неправди!

ибо Он по делам человека поступает с ним и по путям мужа воздаёт ему.

Він людині відплачує згідно з її ділами; як кожний ходить, так у Бога знаходить.

Истинно, Бог не делает неправды и Вседержитель не извращает суда.

Воістину Бог зла не чинить, Всесильний суду не кривить.

Кто, кроме Его, промышляет о земле? И кто управляет всею вселенною?

Хто йому довірив землю? Хто доручив йому всесвіт?

Если бы Он обратил сердце Своё к Себе и взял к Себе дух её и дыхание её, —

Якщо він візьме дух свій знов до себе, до себе забере своє дихання, —

вдруг погибла бы всякая плоть, и человек возвратился бы в прах.

усяке тіло зараз же загине, людина повернеться у порох.

Итак, если ты имеешь разум, то слушай это и внимай словам моим.

Отже, як маєш розум, слухай! Вважай на моїх слів голос!

Ненавидящий правду может ли владычествовать? И можешь ли ты обвинить Всеправедного?

Чи ж міг би правити, хто ненавидить право? Чи ж ти Сильного та Праведного осудив би?

Можно ли сказать царю: «ты — нечестивец», и князьям: «вы — беззаконники»?

Того, що до царя мовляє: Негодящий! А до вельмож: Безбожні! —

Но Он не смотрит и на лица князей и не предпочитает богатого бедному, потому что все они — дело рук Его.

що не зважає на князів особу, не сприяє радше багатому, ніж бідному, бо всі вони діло рук його.

Внезапно они умирают; среди ночи народ возмутится, и они исчезают; и сильных изгоняют не силою.

Раптом вони вмирають, і більше їх немає; народ бунтується посеред ночі, без труднощів могутнього скидає.

Ибо очи Его над путями человека, и Он видит все шаги его.

Бо його очі над путями чоловіка, він бачить кожен його крок.

Нет тьмы, ни тени смертной, где могли бы укрыться делающие беззаконие.

Нема ні темряви, ані глухої тіні, де б лиходії могли заховатись.

Потому Он уже не требует от человека, чтобы шёл на суд с Богом.

Він не накладає на людину строку, щоб та ставала на суд із Богом.

Он сокрушает сильных без исследования и поставляет других на их места;

Він розгромлює без допиту вельможних, і ставить на їхнє місце інших.

потому что Он делает известными дела их и низлагает их ночью, и они истребляются.

Він знає добре їхні вчинки скидає їх одної ночі, — і топчуть їх.

Он поражает их, как беззаконных людей, пред глазами других,

Як беззаконних карає їх передочима інших

за то, что они отвратились от Него и не уразумели всех путей Его,

за те, що відхилилися від нього й ніколи про путі його не дбали,

так что дошёл до Него вопль бедных, и Он услышал стенание угнетённых.

так що дійшов до нього зойк злиденних, і він почує крик смиренних.

Дарует ли Он тишину, кто может возмутить? скрывает ли Он лицо Своё, кто может увидеть Его? Будет ли это для народа, или для одного человека,

Коли він спочиває, хто потривожити його посміє? Коли обличчя своє сховає, хто його побачить? Він на народи й одиниці поглядає,

чтобы не царствовал лицемер к соблазну народа.

щоб лицемір не царював, глузуючи з народу.

К Богу должно говорить: «я потерпел, больше не буду грешить.

І коли він до Бога каже: Мене обдурено! Зла не чинитиму вже більше!

А чего я не знаю, Ты научи меня; и если я сделал беззаконие, больше не буду».

Навчи мене, якщо я помилився! Якщо вчинив несправедливість, більш не буду! —

По твоему ли рассуждению Он должен воздавать? И как ты отвергаешь, то тебе следует избирать, а не мне; говори, что знаешь.

то чи він, гадаєш, має тим самим відплатити? Через те, що зневажаєш суди, через те, що то ти вибираєш, а не я, — скажи, отже, що знаєш!

Люди разумные скажут мне, и муж мудрый, слушающий меня:

Розумні люди мені скажуть, і мудрий муж, що мене чує:

«Иов не умно говорит, и слова его не со смыслом».

Іов говорить нерозважно, в його словах нема глузду!

Я желал бы, чтобы Иов вполне был испытан, по ответам его, свойственным людям нечестивым.

Коли б то Іова розсліджено докладно за відповіді, що личать людям нечестивим,

Иначе он ко греху своему прибавит отступление, будет рукоплескать между нами и ещё больше наговорит против Бога.

бо він до гріхів своїх додає ще бунт і затискає кулаки при нас, і множить слова проти Бога!»

« 33 глава 35 глава »