Иов 34 глава

Книга Иова
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

И продолжал Елиуй и сказал:

І говорив Елі́гу та й сказав:

выслушайте, мудрые, речь мою, и приклоните ко мне ухо, рассудительные!

„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

Ибо ухо разбирает слова, как гортань различает вкус в пище.

Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

Установим между собою рассуждение и распознаем, что хорошо.

Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

Вот, Иов сказал: «я прав, но Бог лишил меня суда.

Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

Должен ли я лгать на правду мою? Моя рана неисцелима без вины».

Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

Есть ли такой человек, как Иов, который пьёт глумление, как воду,

Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

вступает в сообщество с делающими беззаконие и ходит с людьми нечестивыми?

і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

Потому что он сказал: «нет пользы для человека в благоугождении Богу».

Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

Итак, послушайте меня, мужи мудрые! Не может быть у Бога неправда или у Вседержителя неправосудие,

Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

ибо Он по делам человека поступает с ним и по путям мужа воздаёт ему.

Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

Истинно, Бог не делает неправды и Вседержитель не извращает суда.

Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

Кто, кроме Его, промышляет о земле? И кто управляет всею вселенною?

Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

Если бы Он обратил сердце Своё к Себе и взял к Себе дух её и дыхание её, —

Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

вдруг погибла бы всякая плоть, и человек возвратился бы в прах.

всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

Итак, если ты имеешь разум, то слушай это и внимай словам моим.

Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

Ненавидящий правду может ли владычествовать? И можешь ли ты обвинить Всеправедного?

Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

Можно ли сказать царю: «ты — нечестивец», и князьям: «вы — беззаконники»?

Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

Но Он не смотрит и на лица князей и не предпочитает богатого бедному, потому что все они — дело рук Его.

Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

Внезапно они умирают; среди ночи народ возмутится, и они исчезают; и сильных изгоняют не силою.

за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

Ибо очи Его над путями человека, и Он видит все шаги его.

Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

Нет тьмы, ни тени смертной, где могли бы укрыться делающие беззаконие.

немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

Потому Он уже не требует от человека, чтобы шёл на суд с Богом.

Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

Он сокрушает сильных без исследования и поставляет других на их места;

Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

потому что Он делает известными дела их и низлагает их ночью, и они истребляются.

Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

Он поражает их, как беззаконных людей, пред глазами других,

Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

за то, что они отвратились от Него и не уразумели всех путей Его,

за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

так что дошёл до Него вопль бедных, и Он услышал стенание угнетённых.

щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

Дарует ли Он тишину, кто может возмутить? скрывает ли Он лицо Своё, кто может увидеть Его? Будет ли это для народа, или для одного человека,

Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

чтобы не царствовал лицемер к соблазну народа.

щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

К Богу должно говорить: «я потерпел, больше не буду грешить.

Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

А чего я не знаю, Ты научи меня; и если я сделал беззаконие, больше не буду».

Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

По твоему ли рассуждению Он должен воздавать? И как ты отвергаешь, то тебе следует избирать, а не мне; говори, что знаешь.

Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

Люди разумные скажут мне, и муж мудрый, слушающий меня:

Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

«Иов не умно говорит, и слова его не со смыслом».

„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

Я желал бы, чтобы Иов вполне был испытан, по ответам его, свойственным людям нечестивым.

О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

Иначе он ко греху своему прибавит отступление, будет рукоплескать между нами и ещё больше наговорит против Бога.

бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

« 33 глава 35 глава »