Иов 20 глава

Книга Иова
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

И отвечал Софар Наамитянин и сказал:

Підхопивши, Софар, мінеєць, сказав:

размышления мои побуждают меня отвечать, и я поспешаю выразить их.

Я не думав, що ти саме так відповіси, і не розумієте більше, ніж я.

Упрёк, позорный для меня, выслушал я, и дух разумения моего ответит за меня.

Я послухаю докір моєї образи, і відповість мені дух розуму.

Разве не знаешь ты, что от века — с того времени, как поставлен человек на земле, —

Хіба цього ти не знав віддавна, відколи людина постала на землі?

веселье беззаконных кратковременно, и радость лицемера мгновенна?

Адже веселість безбожних — страшне падіння, і радість беззаконних — згуба,

Хотя бы возросло до небес величие его, и голова его касалась облаков, —

хоч підіймуться до неба його дари, а його жертва доторкнеться до хмар.

как помёт его, навеки пропадает он; видевшие его скажут: «где он?»

Бо коли цьому здаватиметься, що вже міцно стоїть, тоді він загине до кінця. А ті, хто його бачить, скажуть: Де він є?

Как сон, улетит, и не найдут его; и, как ночное видение, исчезнет.

Його не знайдуть, наче сон, що минув, — відлетів, наче нічний привид.

Глаз, видевший его, больше не увидит его, и уже не усмотрит его место его.

Око бачило його, та більше не побачить, і більше його не впізнає його місце.

Сыновья его будут заискивать у нищих, и руки его возвратят похищенное им.

Хай його синів знищать менші, а його руки хай попалять болі.

Кости его наполнены грехами юности его, и с ним лягут они в прах.

Його кості наповнилися його молодістю, та з ним вона ляже в землю.

Если сладко во рту его зло, и он таит его под языком своим,

Якщо злоба буде солодкою в його устах, він її сховає під своїм язиком.

бережёт и не бросает его, а держит его в устах своих,

Не пощадить її, не покине її і збере її всередині своєї гортані.

то эта пища его в утробе его превратится в желчь аспидов внутри его.

І не зможе йому допомогти. Жовч аспіда в його шлунку!

Имение, которое он глотал, изблюёт: Бог исторгнет его из чрева его.

Багатство, зібране без правди, буде виблюване, з його дому його витягне ангел.

Змеиный яд он сосёт; умертвит его язык ехидны.

Нехай же ссе гнів змій, нехай же уб’є його язик змії.

Не видать ему ручьёв, рек, текущих мёдом и молоком!

Хай не побачить надоїв з пасовиськ, ані пасовиськ меду і масла.

Нажитое трудом возвратит, не проглотит; по мере имения его будет и расплата его, а он не порадуется.

Він надаремно і безглуздо трудився задля багатства, з якого не скуштує, воно, наче тверде м’ясо, не до жування, — не проковтнути.

Ибо он угнетал, отсылал бедных; захватывал домы, которых не строил;

Бо він знищив доми численних сильних, і житла пограбував, а не поставив.

не знал сытости во чреве своём и в жадности своей не щадил ничего.

Немає йому спасіння з майна, він не врятується своїм бажанням.

Ничего не спаслось от обжорства его, зато не устоит счастье его.

Немає в нього залишеної їжі. Через це його добро не розквітне.

В полноте изобилия будет тесно ему; всякая рука обиженного поднимется на него.

Коли ж йому здається, що він вже наповнився, то він буде в біді, і на нього найде всяка біда.

Когда будет чем наполнить утробу его, Он пошлёт на него ярость гнева Своего и одождит на него болезни в плоти его.

Якщо якось наповнить свій живіт, Він нашле на нього гнів люті, щоб його залити болями.

Убежит ли он от оружия железного, — пронзит его лук медный;

І він не врятується від руки залізного леза, щоб його вбив мідний лук.

станет вынимать стрелу, — и она выйдет из тела, выйдет, сверкая сквозь желчь его; ужасы смерти найдут на него!

Нехай же стріла пройде крізь його тіло, і зірки хай ходять у його житлі, на ньому хай будуть страхи.

Всё мрачное сокрыто внутри его; будет пожирать его огонь, никем не раздуваемый; зло постигнет и оставшееся в шатре его.

Хай на ньому перебуває всяка темрява. І його пожере невгасимий вогонь, нехай же чужинець несе зло його домові.

Небо откроет беззаконие его, и земля восстанет против него.

Нехай небо відкриє його беззаконня, а земля повстане проти нього.

Исчезнет стяжание дома его; всё расплывётся в день гнева Его.

І знищення потягне дім його до кінця, і день гніву надійде на нього.

Вот удел человеку беззаконному от Бога и наследие, определённое ему Вседержителем!

Така частка безбожної людини в Господа і придбання його маєтку в наглядача.

Примечания:

Синодальный перевод

14 аспид — ядовитая змея.

16 ехидна — ядовитая змея.

« 19 глава 21 глава »