Филимона 1 глава

Послання св. апостола Павла до Филимона
Переклад Хоменка → Русского Библейского Центра

Павло, в'язень Христа Ісуса, та брат Тимотей — Филимонові любому й нашому співробітникові,

Павел, узник Христа Иисуса, и брат Тимофей — нашему доброму сотруднику Филемону

і сестрі любій Апфії та Архипові, нашому товаришеві боротьби, і твоїй домашній Церкві:

И нашей сестре Апфии, нашему сподвижнику Архипу и церкви, что собирается под твоим кровом:

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Милость вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа!

Дякую Богові моєму повсякчас, згадуючи тебе у своїх молитвах,

Благодарю Бога моего всякий раз, когда упоминаю тебя в моих к Нему предстояниях.

бо чую про любов твою і віру, що її ти маєш супроти Господа Ісуса й супроти всіх святих;

Много наслышан о твоей вере в Господа Иисуса и любви ко всему святому народу.

щоб спільність твоєї віри стала діяльною у спізнаванні всякого добра, що є між; вами заради Христа.

Именно эта твоя вера, которую ты разделяешь с братьями, подтолкнула тебя на все то доброе, что есть в нас от Христа.

Велику я мав радість і втіху з твоєї любови, бо ти, брате, дав відпочити серцям святих.

Велика моя радость и утешение в твоей любви, брат: благодаря тебе святые братья получили передышку, отогрелись душой.

Через те я, хоч і маю повну в Христі сміливість тобі наказувати, що маєш робити,

Поэтому, хотя великое мое от Христа дерзновение и позволяет по необходимости приказать,

все ж таки волію тебе просити в любові, — я Павло, старий вже, а тепер ще й в'язень Христа Ісуса.

Но, пожалуй, из любви к тебе лучше будет мне, Павлу, старцу, а сегодня узнику Христа Иисуса, просить.

Благаю тебе про мого сина, що його породив у кайданах, про Онисима,

Прошу тебя о сыне моем Онисиме. Он в моем здесь заточении стал мне сыном.

що колись тобі був непотрібний, тепер же і тобі й мені вельми потрібний.

Когда-то он был тебе без надобности, а теперь и у тебя есть в нем надобность, и у меня.

Я його тобі повертаю; а ти його прийми, він бо моє серце.

И вот эту радость моего сердца отсылаю опять к тебе.

Я хотів його затримати біля себе, щоб він замість тебе служив мені в кайданах Євангелії.

Я чуть было не оставил его здесь, чтобы он вместо тебя послужил мне в заточении, где нахожусь за евангелие,

Та без твоєї згоди я нічого не хотів робити, щоб твоє добродійство не було наче з примусу, лише — добровільне.

Но без твоего слова не захотел, а не то бы тебе пришлось давать свое согласие на доброе дело под давлением, а не по собственной воле.

Можливо, що він на те лиш відлучився на час від тебе, щоб ти прийняв його навіки,

Но, может быть, он для того только на время и отлучился, чтобы тебе заполучить его уже навсегда,

і вже не як слугу, але більше, ніж слугу, — як брата любого, яким він є особливо для мене, а ще більше для тебе: і то тілом, і в Господі.

И не как раба, а поверх раба, как брата, особенно дорогого мне, а, может быть, еще больше тебе, и в простом понимании, и в Господе.

Отож, якщо мене маєш за друга, прийми його, немов мене самого.

Да чего там! Разве мы не одно дело делаем? Прими его, как принял бы меня.

Коли ж він тебе чимсь покривдив чи тобі щось винен, то це зарахуй мені.

Если же он чем не угодил тебе или задолжал, отнеси это на мой счет.

Я, Павло, написав моєю рукою; я тобі сплачу, того тобі не згадуючи, що ти й самого себе мені винен.

Я, Павел, пишу это своей рукой: все возмещу. Что говорить, с твоей стороны ты тоже сам себя мне задолжал.

Так воно, брате! Я так хотів би мати в Господі цю послугу від тебе! Заспокой у Христі моє серце!

Что ж, брат, сделай ради Господа так, чтобы на тебя мне порадоваться. Дай сердцу моему ради Христа успокоение.

Пишу тобі в повній надії на твою слухняність, певний, що зробиш понад те, що прошу.

Полагаюсь на твое послушание. Пишу тебе в уверенности, что сделаешь сверх того, о чем пишу.

А заразом приготуй мені помешкання: надіюсь бо, що завдяки вашим молитвам буду дарований вам.

Заодно приготовь для меня где остановиться: надеюсь вашими молитвами и Божьей милостью быть вскоре у вас.

Вітає тебе Епафр, мій товариш неволі у Христі Ісусі,

Тебе передают привет Эпафрас, тоже здесь со мной узник Христа Иисуса, Марк, Аристарх, Демас, Лука — мои сотрудники.

Марко, Аристарх, Димас і Лука — мої співробітники.

С духом вашим да будет благодать Господа Иисуса Христа!

Благодать Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.

« 3 глава 1 глава »