1 Коринтян 6 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская Библия

Як наважується хтось із вас, маючи справу з іншим, судитися в неправедних, а не у святих?

Смѣ́етъ ли кто̀ ѿ ва́съ, ве́щь и҆мѣ́ѧ ко и҆но́мѹ, сѹди́тисѧ ѿ непра́ведныхъ, а҆ не ѿ ст҃ы́хъ;

Хіба ви не знаєте, що святі будуть судити світ? І якщо ви будете судити світ, то чи не є ви гідними судити менші справи?

Не вѣ́сте ли, ѩ҆́кѡ ст҃і́и мі́рови и҆́мѹтъ сѹди́ти; и҆ а҆́ще ва́ми сѹ́дъ прїи́метъ мі́ръ, недосто́йни є҆стѐ сѹди́щємъ хѹды҄мъ;

Чи не знаєте, що ми будемо судити ангелів, а не тільки життєві справи?

Не вѣ́сте ли, ѩ҆́кѡ а҆́ггелѡвъ сѹди́ти и҆́мамы, а҆ не то́чїю жите́йскихъ;

А ви, маючи життєві судові справи, настановляєте суддями тих, хто нічого не значить у Церкві?

Житє́йскаѧ бо сѹди҄ща а҆́ще и҆́мате, ѹ҆ничиже́нныхъ въ цр҃кви, си́хъ посажда́ете.

На сором вам це кажу. Хіба між вами немає жодного розумного, який міг би розсудити поміж своїми братами?

Къ сра́мѹ ва́мъ глаго́лю: та́кѡ ли нѣ́сть въ ва́съ мѹ́дръ ни є҆ди́нъ, и҆́же мо́жетъ разсѹди́ти междѹ̀ бра́тїй свои́хъ;

Але брат з братом судиться, та ще й перед невірними!

Но бра́тъ съ бра́томъ сѹ́дитсѧ, и҆ то̀ пред̾ невѣ́рными.

Ганебним для вас є вже те, що маєте між собою судові справи. Чому краще не стерпіти кривди? Чому краще не зазнати втрати?

Ѹ҆жѐ ѹ҆̀бо ѿню́дъ ва́мъ сра́мъ є҆́сть, ѩ҆́кѡ тѧжбы҄ и҆́мате междѹ̀ собо́ю. Почто̀ не па́че ѡ҆би́дими є҆стѐ; почто̀ не па́че лише́ни быва́ете;

А ви кривдите і обманюєте, і до того ж братів.

Но вы̀ (са́ми) ѡ҆би́дите и҆ лиша́ете, да є҆щѐ бра́тїю.

Хіба ви не знаєте, що неправедні не успадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні блудники, ні мужоложники,

И҆лѝ не вѣ́сте, ѩ҆́кѡ непра́вєдницы цр҇твїѧ бж҃їѧ не наслѣ́дѧтъ; Не льсти́те себѐ: ни блѹдницы̀, ни ї҆дѡлослѹжи́телє, ни прелюбодѣ́є, (ни скверни́телє,) ни малакї҄и, ни мѹжело́жницы,

ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні наклепники, ні розбійники Божого Царства не успадкують.

ни лихои́мцы, ни та́тїе, ни пїѧ҄ницы, ни досади́телє, ни хи҄щницы цр҇твїѧ бж҃їѧ не наслѣ́дѧтъ.

І такими були деякі з вас, але ви обмилися, ви освятилися, ви виправдалися Ім’ям Господа Ісуса Христа і Духом нашого Бога.

И҆ си́ми (ѹ҆́бѡ) нѣ́цыи бѣ́сте, но ѡ҆мы́стесѧ, но ѡ҆ст҃и́стесѧ, но ѡ҆правди́стесѧ и҆́менемъ гд҇а на́шегѡ ї҆и҃са хр҇та̀ и҆ дх҃омъ бг҃а на́шегѡ.

Усе мені можна, та не все на користь. Усе мені можна, та ніщо не повинно заволодіти мною.

(За҄ 135.) Всѧ҄ мѝ лѣ́ть сѹ́ть, но не всѧ҄ на по́льзѹ: всѧ҄ мѝ лѣ́ть сѹ́ть, но не а҆́зъ ѡ҆блада́нъ бѹ́дѹ ѿ чегѡ̀.

Їжа для шлунка, і шлунок для їжі, але Бог і одне й друге знищить. Тіло не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла.

Бра҄шна чре́вѹ, и҆ чре́во бра́шнѡмъ: бг҃ъ же и҆ сїѐ и҆ сїѧ҄ ѹ҆праздни́тъ. Тѣ́ло же не блѹже́нїю, но гд҇еви, и҆ гд҇ь тѣ́лѹ.

Адже Бог і Господа воскресив, воскресить і нас Своєю силою.

Бг҃ъ же и҆ гд҇а воздви́же, и҆ на́съ воздви́гнетъ си́лою свое́ю.

Хіба не знаєте, що ваші тіла є члени Христа? Тож невже, взявши члени Христа, зроблю їх членами розпусниці? Зовсім ні!

Не вѣ́сте ли, ѩ҆́кѡ тѣлеса̀ ва҄ша ѹ҆́дове хр҇тѡ́вы сѹ́ть; Взе́мь ли ѹ҆̀бо ѹ҆́ды хр҇тѡ́вы, сотворю̀ ѹ҆́ды блѹдни҄чи; Да не бѹ́детъ.

Хіба ви не знаєте, що той, хто єднається з розпусницею, стає з нею одним тілом? Адже сказано: Обоє будуть одним тілом.

И҆лѝ не вѣ́сте, ѩ҆́кѡ прилѣплѧ́ѧйсѧ сквернодѣ́йцѣ є҆ди́но тѣ́ло є҆́сть (съ блѹдодѣ́йцею); бѹ́дета бо, речѐ, ѻ҆́ба въ пло́ть є҆ди́нѹ.

А хто з Господом єднається, стає з Ним одним духом.

Прилѣплѧ́ѧйсѧ же гд҇еви є҆ди́нъ дѹ́хъ є҆́сть (съ гд҇емъ).

Утікайте від розпусти. Кожний гріх, який тільки чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла.

Бѣ́гайте блѹдодѣѧ́нїѧ: всѧ́къ (бо) грѣ́хъ, є҆го́же а҆́ще сотвори́тъ человѣ́къ, кромѣ̀ тѣ́ла є҆́сть: а҆ блѹдѧ́й во своѐ тѣ́ло согрѣша́етъ.

Хіба ви не знаєте, що ваші тіла — це храм Святого Духа, Який є у вас і Якого ви маєте від Бога, і що ви не належите самим собі?

И҆лѝ не вѣ́сте, ѩ҆́кѡ тѣлеса̀ ва҄ша хра́мъ живѹ́щагѡ въ ва́съ ст҃а́гѡ дх҃а сѹ́ть, є҆го́же и҆́мате ѿ бг҃а, и҆ нѣ́сте своѝ;

Адже ви викуплені за ціну. Тому прославляйте Бога у вашому тілі [та у вашому дусі, які належать Богові].

кѹ́плени бо є҆стѐ цѣно́ю. (За҄ 136.) Просла́вите ѹ҆̀бо бг҃а въ тѣлесѣ́хъ ва́шихъ и҆ въ дѹша́хъ ва́шихъ, ѩ҆̀же сѹ́ть бж҃їѧ.

« 5 глава 7 глава »