Мацьвея 13 глава

Паводля Мацьвея Сьвятое Эвангельле
Пераклад Сабілы і Малахава → Новый русский перевод

 
 

У той жа дзень, выйшаўшы з дому, Ісус сеў ля мора.
 
В тот же день Иисус, выйдя из дома, сидел у озера.

І зыйшлося да Яго мноства народу, так што Ён увайшоў у човен каб сесьці, а ўвесь народ стаяў на беразе.
 
Вокруг Него собрались большие толпы, так что Он был вынужден сесть в лодку, а весь народ стоял на берегу.

І гаварыў ім шмат прыповесьцямі, кажучы: вось, выйшаў сейбіт сеяць.
 
И Он о многом говорил им в притчах: — Сеятель вышел сеять.

І калі ён сеяў, іншае (семя) упала ля дарогі; і наляцелі птушкі і падзяўблі гэнае.
 
И когда он разбрасывал семена, некоторые из них упали у дороги. Прилетели птицы и склевали их.

А іншае ўпала на (мейсцы) камяністыя, дзе няшмат было зямлі; і зараз узыйшло, бо зямля была ня глыбокая.
 
Другие упали в каменистые места, где было мало плодородной почвы. Они быстро проросли, потому что почва была неглубокой.

Калі ж узыйшло сонца, завяла, і ня меўшы караня, засохла.
 
Но когда взошло солнце, оно опалило ростки, и те засохли, так как у них не было глубоких корней.

Іншае ж упала сярод цярніны, і вырасла цярніна і заглушыла яго.
 
Другие семена попали в терновник, который разросся так, что заглушил ростки.

Іншае ж упала на зямлю добрую і ўрадзіла плод: адно ў сто разоў, другое ж у шэсьцьдзясят, іншае ж у трыццаць.
 
Семена же, которые упали на хорошую почву, принесли урожай, одни во сто, другие в шестьдесят, третьи в тридцать раз больше того, что было посеяно.

Хто мае вушы чуць, хай чуе!
 
У кого есть уши, пусть слышит!

І, прыступіўшыся, вучні сказалі Яму: чаму гаворыш ім прыповесьцямі?
 
Тогда ученики подошли и спросили Иисуса: — Почему Ты говоришь с людьми притчами?

Ён жа, адказаўшы, сказаў ім: таму што вам дадзена ведаць таямніцы Валадарства Нябёсаў, а ім ня дадзена.
 
Иисус ответил: — Вам дано знать тайны Небесного Царства, а им не дано.

Бо хто мае, таму дадзена будзе і прымножана, а хто ня мае, у таго будзе аднята нават тое, што мае.
 
У кого есть, тому будет дано ещё, и у него будет избыток. А у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.

Таму кажу ім прыповесьцямí, таму што яны гледзячы ня бачаць, і слухаючы ня чуюць, і ня разумеюць.
 
Я говорю им притчами, потому что они, смотря, не видят, слушая, не слышат и не понимают.

І збываецца над імі прароцтва Гісаі, якое кажа: вухам пачуеце і ня зразумееце, і, прыглядаючыся, будзеце глядзець і ня ўбачыце.
 
В них исполняется пророчество Исаии: «Вы будете слушать и слушать, но не поймете, будете смотреть и смотреть, но не увидите.

Бо агрубела сэрца народу гэтага, і вушыма цяжка чуюць, і вочы свае заплюшчылі, каб ім ня ўбачыць вачыма, і ня пачуць вушамі, і сэрцам ня зразумець, ды ня навярнуцца (да Мяне), каб Я аздаравіў іх.
 
Сердце этого народа ожесточилось, они с трудом слышат ушами и глаза свои закрыли, чтобы не увидеть глазами, не услышать ушами, не понять сердцем и не обратиться, чтобы Я их исцелил»[85].

Вашыя ж шчасьлівыя вочы, што бачаць, і вушы вашыя, што чуюць.
 
Блаженны ваши глаза, потому что они видят, и ваши уши, потому что они слышат.

Бо праўду кажу вам, што многія прарокі і праведнікі жадалі ўбачыць, што вы бачыце, і ня ўбачылі, і пачуць, што вы чуеце, і ня пачулі.
 
Говорю вам истину: много пророков и праведников жаждали увидеть то, что вы видите, но не увидели, желали услышать то, что вы слышите, но не услышали.

Вы ж уразумейце прыповесьць (пра) сейбіта.
 
Так послушайте, что значит притча о сеятеле.

Да кожнага, што слухае Слова Валадарства і ня разумее, прыходзіць благі і з сілай выкрадае пасеянае ў сэрцы ягоным, — гэта ёсьць пасеянае ля дарогі.
 
К каждому, кто слышит весть о Царстве и не понимает её, приходит лукавый и крадет то, что было посеяно в сердце. Это — семя, упавшее у дороги.

А пасеянае на камяністыя мясьціны, — гэта ёсьць той, што слухае Слова і зараз жа з радасьцяй прыймае яго;
 
Семя, упавшее на каменистую почву, — это о человеке, который слышит слово и сразу же с радостью принимает его,

але ня мае ў сабе караня і нясталы: калі ж настае бяда ці перасьледаваньне за Слова, адразу адступаецца.
 
но у него нет корня, и поэтому его хватает лишь на короткое время, и когда наступают трудности и гонения за слово, он сразу же отступается.

А пасеянае ў цярніне азначае таго, што слухае Слова, але клопаты веку гэтага і панада багацьця заглушаюць Слова, і стаецца яно бясплодным.
 
Семя, посеянное среди терновника, — это о человеке, который слышит слово, но повседневные заботы и обольщение богатством заглушают слово, и семя остается бесплодным.

А пасеянае на добрай зямлі азначае таго, хто слухае Слова і разумее, які зараз жа прыносіць плод і дае: адзін дае сто, іншы шэсцьдзесят, а іншы трыццацькрот.
 
Семя же, посеянное в хорошую почву, — это о человеке, который слышит слово и понимает его. Такой человек приносит плод, кто во сто, кто в шестьдесят, кто в тридцать раз больше посеянного.

Другую прыповесьць прапанаваў Ён ім, кажучы: Валадарства Нябёсаў падобна чалавеку, які сее добрае семя на полі сваім.
 
Иисус рассказал им другую притчу: — Царство Небесное можно сравнить с человеком, засеявшим свое поле хорошими семенами.

Калі ж людзі спалі, прыйшоў вораг ягоны і пасеяў куко́ль сярод пшаніцы, і пайшоў.
 
И вот когда все спали, пришёл его враг, посеял среди пшеницы сорняки и ушел.

Калі ж узыйшла рунь і дала плод, тады зьявіўся і куко́ль.
 
Пшеница взошла, появились колосья, тут стали заметны и сорняки.

Прыйшоўшы ж рабы гаспадара дому сказалі яму: Гаспадар! ці ня добрае семя пасеяў ты на полі тваім? Адкуль жа на ім куко́ль?
 
Слуги пришли к хозяину и говорят: «Господин, ты же сеял на поле хорошие семена, откуда же появились сорняки?»

Ён жа сказаў ім: варожы чалавек гэта зрабіў. А рабы сказалі яму: хочаш, тады (мы) пойдзем, выпалем яго?
 
«Это сделал враг», — ответил хозяин. Тогда слуги спрашивают: «Может нам пойти и выполоть их?»

Але ён запярэчыў: не, каб, выбіра́ючы куко́ль, вы ня павырыва́лі ра́зам зь ім (і) пшаніцы.
 
«Нет, — ответил хозяин, — когда вы будете вырывать сорняки, вы можете нечаянно выдернуть и пшеницу.

Пакіньце расьці разам тое і другое да жніва; а ў час жніва (я) скажу жанцам: зьбярэце перш куко́ль і зьвяжэце яго ў снапы, каб спаліць яго; а пшаніцу зьбярэце ў засекі мае.
 
Пусть и то и другое растет до жатвы. А во время жатвы я велю жнецам собрать вначале сорняки, связать их в пучки и сжечь, а затем собрать пшеницу в мое хранилище».

Іншую прыповесьць прапанаваў (Ён) ім, кажучы: Валадарства Нябёсаў падобна зярняці гарчыцы, якое, узяўшы, чалавек пасеяў на полі сваім,
 
Рассказал Он им и ещё одну притчу: — Царство Небесное можно сравнить с горчичным зерном, которое человек взял и посеял в поле.

яно меншае за ўсякае семя; але, калі вырасьце, яно большае за ўсякую агародную расьліну, і становіцца дрэвам, так што прылятаюць птушкі нябесныя і ўюць гнёзды ў гольлі ягоным.
 
Хотя горчичное зерно и самое маленькое из всех семян, но когда оно вырастает, то становится больше огородных растений и превращается в настоящее дерево, так что даже птицы небесные прилетают и вьют гнезда в его ветвях.[86]

Іншую прыповесьць сказаў (Ён) ім: падобна Валадарства Нябёсаў да рашчыны, якую ўзяўшы, жанчына замясіла ў трох мерах мукі, дакуль ня скісла ўсё.
 
Иисус рассказал им ещё одну притчу: — Царство Небесное как закваска, которую женщина смешала с тремя мерами муки[87], чтобы вскисло всё тесто.

Ўсё гэтае гаварыў Ісус народу прыповесьцямі, і бяз прыповесьці ня гаварыў ім,
 
Всё это Иисус говорил народу в притчах и ничего не объяснял без притч,

каб збылося ска́занае праз прарока, які кажа: адчыню ў прыповесьцях Вусны Мае, выкажу ўтоенае ад стварэньня сьвету. (Пс. 78:2)
 
чтобы исполнилось сказанное через пророка: «Открою уста свои в притчах, произнесу гадания, скрытые от создания мира».[88]

Тады, адпусьціўшы народ, Ісус увайшоў у дом. І прыступіліся да Яго вучні Ягоныя, кажучы: растлумач нам прыповесьць пра куко́ль на полі.
 
Потом Иисус отпустил народ и вошел в дом. Его ученики подошли к Нему и попросили: — Объясни нам притчу о сорняках в поле.

Ён жа, адказаўшы, сказаў ім: сейбіт добрага насеньня ёсьць Сын Чалавечы.
 
Иисус в ответ сказал: — Сеющий хорошие семена — это Сын Человеческий.

А поле ёсьць сьвет, а добрае насеньне гэта — сыны Валадарства, а куко́ль ёсьць сыны благога;
 
Поле — это мир, а хорошие семена — это дети Царства. Сорняки — это дети злого.

а вораг, які пасеяў іх, ёсьць дыябал; а жніво ёсьць сканчэньне веку; а жанцы ёсьць Ангелы.
 
Враг, посеявший их, — это дьявол. Жатва — это конец мира, и жнецы — это ангелы.

А таму, як зьбіраюць куко́ль і агнём паляць, гэтак будзе пры сканчэньні веку гэтага:
 
Как сорняки вырывают и сжигают в огне, так будет и в конце мира.

пашле Сын Чалавечы Ангелаў Сваіх, і зьбяруць з Валадарства Ягонага ўсе спакусы і ўсіх, хто робіць бяззаконьне.
 
Сын Человеческий пошлет Своих ангелов, и они удалят из Его Царства всё, что ведет ко греху, и всех беззаконников.

І ўкінуць іх у печ вагністую: там будзе плач і скрыгатаньне зубоў.
 
Их бросят в огненную печь, где будет плач и скрежет зубов.

Тады праведнікі зазьзяюць, як сонца, у Валадарстве Бацькі іхняга. Хто мае вушы каб чуць, няхай чуе!
 
А праведники тогда будут сиять, как солнце, в Царстве их Отца. У кого есть уши, пусть слышит!

Яшчэ падобна Валадарства Нябёсаў да скарбу, схава́наму на полі, які, знайшоўшы, чалавек утоіў і ў радасьці ад гэтага ідзе і прадае ўсё, што мае, і купляе гэнае поле.
 
Царство Небесное можно сравнить со спрятанным в поле кладом. Человек, найдя тот клад, прячет его и радостный идет и продает всё, что имеет, для того, чтобы купить это поле.

Яшчэ падобнае Валадарства Нябёсаў чалавеку купцу, які шукае сапраўдных пэрлаў
 
Ещё Царство Небесное подобно купцу, который ищет прекрасный жемчуг.

які, знайшоўшы адну вельмі дарагую пэрліну, пайшоў, прадаў усё што меў і купіў яе.
 
Найдя драгоценную жемчужину, он продает всё, что имеет, ради того, чтобы купить её одну.

Яшчэ падобнае Валадарства Нябёсаў да нерату, які закінулі ў мора і захапілі ўсякага роду (рыбы),
 
Ещё Царство Небесное подобно сети, опущенной в озеро, в которую попало много разной рыбы.

які, калі напоўніўся, выцягнулі на бераг, і, сеўшы, добрую сабралі ў судзіны, а благую выкінулі вон.
 
А когда сеть наполнилась, рыбаки вытащили её на берег. Потом они сели и отобрали хорошую рыбу в корзины, а плохую выбросили.

Так будзе пры сканчэньні веку: выйдуць Ангелы і аддзеляць ліхіх спасярод праведных
 
Так будет и в конце мира. Придут ангелы, заберут злых из среды праведных

і ўкінуць іх у печ вагністую. Там будзе плач і скрыгатаньне зубоў.
 
и бросят их в огненную печь, где будет плач и скрежет зубов.

Пытаецца ў іх Ісус: ці зразумелі (вы) усё гэтае? Яны кажуць Яму: так, Госпадзе!
 
Вы поняли всё это? — спросил Иисус. — Да, — ответили ученики.

Ён жа сказаў ім: таму ўсякі кніжнік, навучаны дзеля Валадарства Нябёсаў, падобны чалавеку гаспадару дому, які выносіць са скарбніцы сваёй новае і старое.
 
Тогда Иисус сказал им: — Так вот, каждый учитель Закона, усвоивший весть о Небесном Царстве, похож на хозяина дома, который выносит из своих кладовых и новое, и старое.

І сталася, калі скончыў Ісус прыповесьці гэтыя, (Ён) пайшоў адтуль.
 
Иисус, закончив рассказывать эти притчи, ушел оттуда.

І, прыйшоўшы на бацькаўшчыну Сваю, вучыў іх у сынагозе іхнай, так што яны дзівіліся і казалі: адкуль у Яго гэткая мудрасьць і сілы?
 
Он пришёл в Свой родной город и начал учить людей в синагоге. Все удивлялись: — Откуда у Этого Человека такая мудрость и такая сила?

Ці ня цесьляў Ён Сын? Ці ня Ягоная маці завецца Марыля, і браты Ягоныя Якуб, і Ёся, і Сымон, і Юда?
 
Разве Он не сын плотника? Не Марией[89] ли зовут Его мать, и разве Он не брат Иакова, Иосифа, Симона и Иуды?

І ці ня ўсе сёстры Ягоныя ёсьць сярод нас? Дык адкуль у Яго ўсё гэтае?
 
Разве не среди нас живут все Его сестры? Откуда же у Него всё это?

І сумняваліся ў Ім. Ісус жа сказаў ім: ня бывае прарок няганаро́вым, хíба толькі на бацькаўшчыне Ягонай і ў доме Ягоным.
 
И они отвергли Его. Иисус же сказал им: — Пророка уважают везде, только не на его родине и не в его доме.

І ня ўчыніў там многіх цудаў з-за няверы іхнай.
 
И Он не совершил там многих чудес из-за неверия этих людей.

Примечания:

 
 
Новый русский перевод
14 [85]Ис 6:9-10.
32 [86] — Ср. Дан 4:7-9.
33 [87] — Букв.: три саты, около 27 кг муки.
35 [88]Пс 77:2.
55 [89] — Греч. Мариа́м — так в оригинале так же в Мф 27:56, 61; Мф 28:1.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.