По Марку 15 глава

Евангелие по Марку
Под редакцией Кулаковых → Пераклад Рыма-Каталіцкага Касцёла

 
 

И едва рассвело, как весь Совет — первосвященники со старейшинами и книжниками — уже принял свое решение.1 Связав Иисуса, отвели Его и передали Пилату.
 
З самай раніцы першасвятары са старэйшынамі і кніжнікамі і ўвесь Сінэдрыён зрабілі нараду і, звязаўшы Езуса, павялі і аддалі Пілату.

«Ты и в самом деле — Царь иудейский?» — спросил Его Пилат. « Да, ты сам говоришь это », — ответил ему Иисус.
 
Пілат спытаўся ў Яго: «Ты кароль юдэйскі?» Ён жа сказаў яму ў адказ: «Ты кажаш».

Много обвинений против Него выдвигали первосвященники,
 
І абвінавачвалі Яго першасвятары ў многім.

так что Пилат опять спросил Его: «Тебе нечего сказать? Смотри, сколько против Тебя обвинений».
 
Пілат жа зноў спытаўся ў Яго: «Ты нічога не адказваеш? Паглядзі, колькі сведчыць супраць Цябе».

Но Иисус и на это ничего не ответил и сильно тем удивил Пилата.
 
Езус нічога больш не адказваў, таму дзівіўся Пілат.

По праздникам Пилат обычно освобождал одного узника — любого, за которого народ просил.
 
На свята ён адпускаў ім аднаго вязня, якога прасілі.

А случилось так, что в тюрьме был тогда вместе со своими сообщниками, совершившими убийство во время смуты, один человек по прозвищу Варавва.
 
Быў жа нейкі Бараба, зняволены са сваімі саўдзельнікамі, якія падчас бунту ўчынілі забойства.

Когда же народ пришел и стал просить Пилата сделать то, что он и прежде для них делал,
 
І, падышоўшы, натоўп пачаў прасіць таго, што ён заўсёды рабіў ім.

он спросил их: «Хотите, чтобы я отпустил вам Царя иудейского?»
 
Пілат жа сказаў ім у адказ: «Хочаце, адпушчу вам караля юдэйскага?»

Ибо знал Пилат, что первосвященники выдали Иисуса из зависти.
 
Бо ведаў, што першасвятары выдалі Яго ад зайздрасці.

Но первосвященники подговорили народ просить освобождения не Иисуса, а Вараввы.2
 
Але першасвятары падбухторылі народ, каб лепш адпусціў ім Барабу.

Пилат обратился к ним еще раз: «Тогда что же мне сделать с Тем, [Кого вы называете] „Царем иудейским“?»
 
Пілат, адказваючы, зноў сказаў ім: «Што хочаце, каб я зрабіў з тым, каго вы называеце каралём юдэйскім?»

«Распни Его!» — закричали они снова.
 
Яны закрычалі зноў: «Укрыжуй Яго!»

«Какое же Он совершил преступление?» — спросил Пилат. Но они кричали еще громче: «Распни Его!»
 
Пілат сказаў ім: «Што дрэннага зрабіў Ён?» Але яны яшчэ мацней закрычалі: «Укрыжуй Яго!»

Тогда Пилат, желая угодить толпе, освободил им Варавву, Иисуса же велел он бичевать, а затем передал Его на распятие.
 
Тады Пілат, хочучы дагадзіць людзям, адпусціў ім Барабу, а Езуса пасля бічавання аддаў на ўкрыжаванне.

Солдаты увели Его во дворец, в так называемый преторий,3 и созвали туда всю когорту.
 
Жаўнеры адвялі Яго ў сярэдзіну дзядзінца, гэта значыць, у прэторыю, і сабралі цэлую кагорту.

Они накинули на Него пурпурный плащ и, сплетя из колючек венок, надели Ему на голову,
 
Апранулі Яго ў пурпур і, сплёўшы цярновы вянок, усклалі на Яго.

и стали выкрикивать: «Да здравствует4 „Царь иудейский“!»
 
І пачалі вітаць Яго: «Вітай, кароль юдэйскі!»

Они били Его палкой по голове, и плевали в Него, и, глумясь, опускались на колени, кланяясь Ему.
 
Білі Яго па галаве трысцінай і плявалі на Яго, і, згінаючы калені, кланяліся Яму.

А когда вдоволь наглумились над Ним, сняли с Него пурпурный плащ, одели Его в собственную Его одежду и вывели Его из города, чтобы распять Его.
 
А калі насмяяліся з Яго, знялі пурпур і апранулі ў Ягоную вопратку, і павялі Яго, каб укрыжаваць.

Один человек по имени Симон, родом из Кирены, отец Александра и Руфа, возвращался в то время с поля. Его заставили нести крест Иисуса.
 
І прымусілі нейкага Сымона Кірэнэйца, бацьку Аляксандра і Руфа, які ішоў з поля, несці Ягоны крыж.

И привели они Иисуса на место, называемое Голгофа (что в переводе значит «Череп»).
 
Прывялі Езуса на месца званае Галгота, што азначае: «Месца Чэрапа».

Ему давали вина, настоянного на горьких травах,5 но Он не стал пить.
 
І давалі Яму піць віно са смірнаю, але Ён не ўзяў.

И распяли они Его, и разделили между собой одежды Его, бросая о них жребий, кому что взять.
 
Калі ўкрыжавалі Яго, падзялілі вопратку Ягоную, кідаючы лёсы, каму што ўзяць.

Был же девятый час, когда распяли Его.
 
Была ж трэцяя гадзіна, калі ўкрыжавалі Яго.

Надпись над Его головой говорила о том, в чем была Его вина: «ЦАРЬ ИУДЕЙСКИЙ».
 
І быў надпіс з віной Ягонай: «Кароль юдэйскі».

С Ним распяли двух преступников, одного справа, а другого слева от Него.
 
Разам з Ім укрыжавалі двух злачынцаў, аднаго з правага, другога з левага боку ад Яго.

[отсутствует]6
 
[отсутсвует]

Прохожие поносили Его. Презрительно качая головами, они говорили: «Эй Ты, собиравшийся разрушить Храм и восстановить его в три дня?!
 
Тыя, хто праходзіў, зневажалі Яго, ківаючы галовамі сваімі і кажучы: «Гэй! Ты, што руйнуеш святыню і за тры дні будуеш,

Спаси же Себя Самого, сойди с креста!»
 
уратуй сябе самога, сышоўшы з крыжа!»

Также и первосвященники вместе с книжниками, насмехаясь, говорили между собой: «Других спасал, а Себя спасти не может.
 
Падобна і першасвятары з кніжнікамі, насміхаючыся, казалі адзін аднаму: «Іншых ратаваў, а сябе не можа ўратаваць.

Если Он Мессия, Царь Израиля, пусть теперь сойдет с креста, чтобы мы увидели и поверили!» И даже те, кто был распят с Ним вместе, осыпали Его оскорблениями.
 
Хрыстус, кароль Ізраэля, няхай сыдзе цяпер з крыжа, каб мы ўбачылі і паверылі». Таксама тыя, хто быў укрыжаваны разам з Ім, зневажалі Яго.

В полдень настала тьма по всей земле, и так продолжалось до трех часов пополудни.
 
Калі надышла шостая гадзіна, цемра настала па ўсёй зямлі аж да гадзіны дзевятай.

И в три часа Иисус громко воскликнул: «Элои, Элои, лема сабахтани?», что в переводе значит: «Боже Мой, Боже Мой, зачем оставил Ты Меня7
 
А каля дзевятай гадзіны ўсклікнуў Езус моцным голасам: «Элі, Элі, лема сабахтані?», што азначае: «Божа Мой, Божа Мой, чаму Ты Мяне пакінуў?»

Услышав это, некоторые из стоявших рядом говорили: «Смотри, Он Илию зовет».
 
Некаторыя з тых, хто стаяў там, чуючы гэта, казалі: «Вось, Ён кліча Іллю».

А кто-то побежал, намочил губку уксусом8 и, насадив ее на палку, подал Иисусу, чтобы пил Тот. «Давайте посмотрим, — сказал он, — придет ли Илия снять Его».
 
А адзін пабег, намачыў губку воцатам і, насадзіўшы на трысціну, паіў Яго, кажучы: «Чакайце, пабачым, ці прыйдзе Ілля зняць Яго».

Иисус же, вскрикнув громко, испустил дух.
 
Езус жа, ускрыкнуўшы моцным голасам, сканаў.

И завеса в Храме разорвалась надвое, сверху донизу.
 
І заслона ў святыні разарвалася надвое ад верху да нізу.

Центурион, стоявший у креста, напротив Него, увидев, как Иисус9 умер, сказал: «Воистину Этот Человек был Сыном Божьим».
 
Сотнік, які стаяў насупраць Яго, сказаў, убачыўшы, як Ён канаў: «Праўдзіва, Чалавек гэты быў Сынам Божым».

Было там и несколько женщин, смотревших издали: среди них были и Мария Магдалина, и Мария, мать Иакова младшего и Иосита, и Саломия,
 
Былі таксама жанчыны, якія глядзелі здалёк. Сярод іх была Марыя Магдалена, Марыя, маці Якуба малодшага і Юзафа, і Саламея, якія тады,

которые еще с того времени, как Он был в Галилее, следовали за Ним и служили Ему, и многие другие, пришедшие с Ним в Иерусалим.
 
калі Ён быў у Галілеі, спадарожнічалі і служылі Яму, а таксама многія іншыя, якія разам з Ім прыйшлі ў Ерузалем.

Это была пятница,10 канун субботы, так что, когда наступил вечер,
 
Калі звечарэла, і паколькі была пятніца, гэта значыць пярэдадзень шабату,

Иосиф из Аримафеи, уважаемый член Совета, один из тех, кто ожидал пришествия Царства Божия, осмелился прийти к Пилату и попросил у него тело Иисуса.
 
прыйшоў Юзаф з Арыматэі, дастойны дарадчык, які і сам чакаў Валадарства Божага, і адважыўся ўвайсці да Пілата, каб прасіць цела Езуса.

Пилат удивился, что Он уже мертв и, позвав центуриона, спросил у него, на самом ли деле11 Иисус уже умер.
 
Пілат здзівіўся, што Ён ужо памёр, і, паклікаўшы сотніка, спытаўся ў яго, ці даўно сканаў.

Центурион подтвердил это, и12 Пилат разрешил Иосифу взять тело.
 
Даведаўшыся ад сотніка, аддаў цела Юзафу.

Тогда Иосиф купил льняное полотно, снял тело и, обернув тем полотном, положил его в гробницу, которая была высечена в скале, и привалил камень ко входу в гробницу.
 
Ён, купіўшы палатно і зняўшы цела, захінуў у палатно і паклаў у магіле, якая была высечана ў скале, і прываліў камень да яе ўваходу.

А Мария Магдалина и Мария, мать Иосита, видели, куда положили тело Иисуса.
 
А Марыя Магдалена і Марыя Юзафа глядзелі, дзе Яго паклалі.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
1  [1] — Друг. возм. пер.: собрались для совещания.
11  [2] — Букв.: возбудили толпу, чтобы он отпустил им лучше Варавву.
16  [3] — Так называлась резиденция наместника в римских провинциях.
18  [4] — Букв.: радуйся — форма приветствия.
23  [5] — Букв .: вина со смирною.
28  [6] — Некот. рукописи добавляют: и исполнилось Писание, которое говорит: «И к беззаконным причтен».
34  [7] — Пс 22 (21):2.
36  [8] — Или: винным уксусом; или: кислым напитком.
39  [9] — Некот. рукописи добавляют: так возгласив.
42  [10] — Букв.: (день) приготов ления — день подготовки к субботе.
44  [11] — Или: спросил у него, как давно.
45  [12] — Букв.: и узнав от центуриона.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.