От Иоанна 5 глава

От Иоанна, святое благовествование
Библейской Лиги ERV → Сучасний переклад

Немного позже наступил иудейский праздник, и Иисус направился в Иерусалим.

Після цього настало юдейське свято, й Ісус пішов до Єрусалиму.

Там у Овечьих ворот есть купальня, называемая по-еврейски Вифезда, с пятью крытыми колоннадами.

Там біля Овечих воріт є купальня, що звалася арамійською Вифезда [23] і мала п’ять критих галерей з колонами.

Под ними обычно лежало множество больных: слепых, хромых и парализованных, [они ждали, когда вода придёт в движение].

У тих галереях лежало багато хворих, сліпих, кривих та немічних. [Вони чекали, поки вода почне вирувати.].[24]

[Время от времени Ангел Господний нисходил к купальне и приводил воду в движение. Тогда первый человек, который входил в купальню, чем бы он ни болел, выздоравливал].

[І час від часу Ангел Господній сходив з неба, щоб збовтати воду. І той, хто першим входив у ту воду, одразу видужував, хоч би якою хворобою він страждав.] [25]

И был среди них один человек, который был болен тридцать восемь лет.

І був там чоловік, який хворів на той час уже тридцять вісім років.

Когда Иисус увидел его лежащим там и узнал, что он болен столь долгое время, то спросил: «Хочешь ли ты быть здоровым?»

Коли Ісус побачив, що той чоловік лежить там, і знаючи, що він хворіє так давно, Він запитав: «Хочеш одужати?»

Больной ответил: «Господин, у меня нет никого, кто мог бы помочь мне сойти в воду, когда она начинает бурлить. Когда я пытаюсь спуститься к воде, кто-нибудь всегда опережает меня».

Хворий Йому відповів: «Господи, нікому мене занурити у воду, коли вона починає вирувати. Поки я намагаюся дістатися до купелі, як мене завжди хтось випереджає».

Иисус сказал ему: «Встань, подбери свою постель и ходи».

Ісус сказав йому: «Вставай, візьми постіль свою і ходи».

И в тот же миг больной исцелился, подобрал свою постель и пошёл. Всё это произошло в субботний день.

І чоловік одразу ж одужав, узяв постіль свою і почав ходити. І сталося це в суботу.

Поэтому иудейские предводители стали говорить исцелённому: «Сегодня суббота, закон не разрешает тебе подбирать свою постель».

Юдеї почали говорити щойно зціленому: «Сьогодні субота, і Закон забороняє носити постіль у руках!»

А он ответил: «Человек, исцеливший меня, сказал: „Подбери свою постель и ходи”».

Той відповів: «Чоловік, Котрий зцілив мене, сказав: „Візьми постіль свою і ходи”».

Иудейские предводители спросили его: «Кто Тот Человек, Который сказал тебе: „Подбери свою постель и ходи”?»

Тоді вони спитали його: «Хто цей Чоловік, Який сказав тобі взяти постіль і йти?»

Но исцелённый не знал, Кто это был, так как там была толпа народа, а Иисус незаметно ушёл оттуда.

Але зцілений не знав, Хто то був. Оскільки там було багато людей, то Ісус пішов звідти, щоб Його не помітили.

Потом Иисус нашёл его во дворе храма и обратился к нему с такими словами: «Вот, ты теперь здоров. Больше не греши, чтобы не случилось с тобой чего похуже».

Пізніше Ісус знайшов того чоловіка у Храмі й мовив до нього: «Ось ти вже й видужав, тож не гріши більше, аби з тобою чогось гіршого не сталося». І той чоловік пішов.

Тот человек пошёл и рассказал иудейским предводителям, что это Иисус исцелил его.

І він розповів юдеям, що це Ісус зцілив його.

И те стали преследовать Иисуса, так как Он совершал такие дела в субботу.

Через те й стали переслідувати юдеї Ісуса, бо Він усе це робив у суботу.

Иисус сказал им: «Мой Отец всегда занят делом, поэтому и Я занят делом».

Ісус сказав їм: «Отець Мій працює весь час безперервно, то й Я мушу так працювати».

За этот ответ иудейские предводители ещё упорнее стали искать случай убить Иисуса, потому что Он не только нарушил закон о субботе, но ещё и назвал Бога Своим Отцом, приравнивая тем самым Себя к Богу.

Через це, ще дужче юдеї захотіли вбити Його. Вони казали: «Він не лише порушив Закон про суботу, а й Бога Отцем Своїм називав, тим самим ставлячи Себе нарівні з Богом».

Иисус же сказал им: «Истинно вам говорю, что Сын ничего не может совершить по Своей воле, Он делает лишь то, что, как Он видит, делает Отец. Что делает Отец, то и Сын Его делает.

І мовив Ісус: «Істинно кажу вам: Син нічого не може вчинити зі Своєї волі. Він мусить побачити, що Отець Його робить. Отже, що робить Отець, те й Син Його робить.

Отец любит Сына и показывает Ему всё, что совершает. Он откроет Ему ещё большие дела, чем эти, и вы удивитесь.

Отець любить Сина Свого і не приховує від Нього нічого з того, що робить, і покаже Він ще більші справи, ніж ті, що ви бачили, тож ви дивуватиметеся.

Подобно тому как Отец воскрешает мёртвых и даёт жизнь, так и Сын даёт жизнь тому, кому пожелает.

Так само, як Отець воскрешає померлих і дає їм життя, так і Син повертає життя тим, кому забажає.

Отец никого не судит, но передал суд в руки Сына,

22-23 Отець нікого не судить. Він віддав право судити Сину Своєму, щоб усі люди шанували Сина, як вони шанують Отця. Людина, яка не шанує Сина, не шанує й Отця, Котрий послав Його.

чтобы все стали почитать Сына так же, как почитают Отца. Тот, кто не почитает Сына, не почитает и пославшего Его Отца.

Истинно вам говорю: кто услышит Мои слова и поверит в Пославшего Меня, обретёт вечную жизнь и не будет осуждён, потому что уже перешёл от смерти к жизни.

Істинно кажу вам: хто чує слово Моє і вірує в Того, Хто послав Мене, має вічне життя. Його не буде засуджено, бо він від смерті перейшов у життя.

Истинно вам говорю, что приближается время, и оно уже настало, когда мёртвые услышат голос Сына Божьего, и каждый, кто услышит Его, будет жить.

Істинно кажу вам: близький той час, він уже настав, коли померлі почують голос Сина Божого, і всі, хто почує, матимуть життя.

Отец — источник жизни, и Сыну Он позволил быть источником жизни.

Отець є джерелом життя, і Синові Своєму також дарував таку силу.

Он дал Ему власть быть судьёй, потому что Он — Иисус, Сын Человеческий.

Він дав Синові владу бути суддею над людьми, бо Він — Син Людський.

Не удивляйтесь этому, потому что приближается время, когда все лежащие в могилах услышат голос Сына Человеческого

Не треба дивуватися з того. Надходить час, коли всі, хто у могилах лежать, почують голос Сина Людського.

и восстанут из могил. Те, кто творили добро, воскреснут, чтобы жить, те же, кто делали зло, воскреснут, чтобы быть судимыми.

Вони повстануть із могил. Всі ті, хто добро робили, воскреснуть для життя вічного, котрі ж чинили зло, встануть, щоб бути засудженими.

Я ничего не могу сделать Сам от Себя. Я сужу только так, как велит Мне Бог, и суд Мой праведен, потому что Я стремлюсь к исполнению не того, что Я хочу, а лишь того, что угодно Пославшему Меня».

Сам Я не можу вдіяти нічого. Суджу Я так, як чую від Бога, і суд Мій справедливий, бо Я не намагаюся робити те, що хочу, а виконую волю Того, Хто Мене послав».

«Если Я Сам свидетельствую о Себе, то Моё свидетельство будет недействительным.

«Якщо Я свідчитиму про Себе Сам, то це свідчення не матиме сили.

Но есть тот, кто свидетельствует обо Мне, и Я знаю, что его свидетельство истинно.

Але є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що саме Його свідчення мають силу.

Вы посылали к Иоанну людей, и он сказал им правду.

Ви посилали людей до Іоана, і він підтвердив, що все це правда.

Я не полагаюсь на свидетельство людей обо Мне, но Я говорю вам о том, что проповедовал Иоанн, чтобы вы спаслись.

Та Я не покладаюся на свідчення людей, але нагадую вам про те, чому вчив Іоан про ваше спасіння.

Иоанн был словно зажжённый светильник, дающий свет, и вы какое-то время с радостью принимали его свет.

Іоан був наче той світильник, що поки світить, то дає світло, і ви з радістю приймали його якийсь час.

Но у Меня Самого есть доказательство о Себе более основательное, чем то, о котором говорил Иоанн. Потому что дела, которые повелел Мне исполнить Отец и которые Я совершаю, свидетельствуют о том, что Отец послал Меня.

Та в Мене Самого є свідоцтво про Себе більше, ніж те, що дав Іоан, бо те, що Отець звелів Мені виконати, і те, що Я роблю зараз, свідчить про Мене і вказує на те, що Отець послав Мене.

И даже Сам Отец, пославший Меня, свидетельствует в Мою пользу. Но вы никогда не слышали Его голоса и никогда не видели Его облика,

37-38 Навіть Отець Мій, Який послав Мене, Сам свідчить про Мене. Ви, люди, ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя, ви не маєте слова Його у своєму серці, бо не вірите у Того, Кого Бог послав.

и слово Его не живёт в вас, потому что не верите в Посланного Им.

Вы изучаете Писания, так как считаете, что через них вы найдёте вечную жизнь, но эти же самые Писания свидетельствуют обо Мне!

Ви вивчаєте Святе Писання, бо думаєте, що через нього знайдете вічне життя. Але ж це саме Святе Писання свідчить про Мене!

И всё же вы не хотите прийти ко Мне, чтобы обрести жизнь.

Та ви не хочете прийти до Мене, щоб знайти вічне життя.

Я не ищу ни вашей хвалы, ни хвалы других людей.

Я не приймаю похвали від людей.

Но Я знаю вас, и Я знаю, что в вас нет любви к Богу!

Але Я знаю вас і знаю, що ви не любите Бога у серці своєму.

Я пришёл к вам во имя Моего Отца, но вы не принимаете Меня. Если же иной явится к вам сам от себя, то его вы примете!

Я прийшов до вас в ім’я Отця Свого, та ви не приймаєте Мене, але якщо хтось інший прийде тільки від свого імені, то ви його приймете!

Как вы можете поверить, если приемлете хвалу друг от друга, но не стремитесь к одобрению Единого Бога?

Як же ви можете повірити в Мене, коли приймаєте похвалу один від одного, та не шукаєте тієї похвали, що йде від Бога Єдиного?

Не думайте, что Я стану осуждать вас перед Отцом. Моисей, на которого вы надеетесь, осудит вас.

45-46 Не думайте, що Я вас звинувачуватиму перед Отцем. Мойсей, на якого ви покладали свої надії, звинуватить вас. Якби ви справді вірили Мойсею, то повірили б і Мені, бо Мойсей писав про Мене.

Если бы вы и вправду верили Моисею, то поверили бы и Мне, так как он писал обо Мне.

Но если вы не верите тому, что он писал, то как же вы поверите Моим словам?»

Але якщо ви не вірите в те, що він писав, то як же ви повірите словам Моїм?»

« 4 глава 6 глава »