От Иоанна 5 глава

От Иоанна, святое благовествование
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

Немного позже наступил иудейский праздник, и Иисус направился в Иерусалим.

Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

Там у Овечьих ворот есть купальня, называемая по-еврейски Вифезда, с пятью крытыми колоннадами.

А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Ветесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.

Под ними обычно лежало множество больных: слепых, хромых и парализованных, [они ждали, когда вода придёт в движение].

У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.

[Время от времени Ангел Господний нисходил к купальне и приводил воду в движение. Тогда первый человек, который входил в купальню, чем бы он ни болел, выздоравливал].

Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.

И был среди них один человек, который был болен тридцать восемь лет.

А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.

Когда Иисус увидел его лежащим там и узнал, что он болен столь долгое время, то спросил: «Хочешь ли ты быть здоровым?»

Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“

Больной ответил: «Господин, у меня нет никого, кто мог бы помочь мне сойти в воду, когда она начинает бурлить. Когда я пытаюсь спуститься к воде, кто-нибудь всегда опережает меня».

Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.

Иисус сказал ему: «Встань, подбери свою постель и ходи».

Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“

И в тот же миг больной исцелился, подобрал свою постель и пошёл. Всё это произошло в субботний день.

І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,

Поэтому иудейские предводители стали говорить исцелённому: «Сегодня суббота, закон не разрешает тебе подбирать свою постель».

тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.

А он ответил: «Человек, исцеливший меня, сказал: „Подбери свою постель и ходи”».

А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.

Иудейские предводители спросили его: «Кто Тот Человек, Который сказал тебе: „Подбери свою постель и ходи”?»

А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“

Но исцелённый не знал, Кто это был, так как там была толпа народа, а Иисус незаметно ушёл оттуда.

Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.

Потом Иисус нашёл его во дворе храма и обратился к нему с такими словами: «Вот, ты теперь здоров. Больше не греши, чтобы не случилось с тобой чего похуже».

Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“

Тот человек пошёл и рассказал иудейским предводителям, что это Иисус исцелил его.

Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.

И те стали преследовать Иисуса, так как Он совершал такие дела в субботу.

І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

Иисус сказал им: «Мой Отец всегда занят делом, поэтому и Я занят делом».

А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.

За этот ответ иудейские предводители ещё упорнее стали искать случай убить Иисуса, потому что Он не только нарушил закон о субботе, но ещё и назвал Бога Своим Отцом, приравнивая тем самым Себя к Богу.

І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.

Иисус же сказал им: «Истинно вам говорю, что Сын ничего не может совершить по Своей воле, Он делает лишь то, что, как Он видит, делает Отец. Что делает Отец, то и Сын Его делает.

Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.

Отец любит Сына и показывает Ему всё, что совершает. Он откроет Ему ещё большие дела, чем эти, и вы удивитесь.

Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.

Подобно тому как Отец воскрешает мёртвых и даёт жизнь, так и Сын даёт жизнь тому, кому пожелает.

Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.

Отец никого не судит, но передал суд в руки Сына,

Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,

чтобы все стали почитать Сына так же, как почитают Отца. Тот, кто не почитает Сына, не почитает и пославшего Его Отца.

щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.

Истинно вам говорю: кто услышит Мои слова и поверит в Пославшего Меня, обретёт вечную жизнь и не будет осуждён, потому что уже перешёл от смерти к жизни.

Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя.

Истинно вам говорю, что приближается время, и оно уже настало, когда мёртвые услышат голос Сына Божьего, и каждый, кто услышит Его, будет жить.

Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

Отец — источник жизни, и Сыну Он позволил быть источником жизни.

Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

Он дал Ему власть быть судьёй, потому что Он — Иисус, Сын Человеческий.

І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.

Не удивляйтесь этому, потому что приближается время, когда все лежащие в могилах услышат голос Сына Человеческого

Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,

и восстанут из могил. Те, кто творили добро, воскреснут, чтобы жить, те же, кто делали зло, воскреснут, чтобы быть судимыми.

і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.

Я ничего не могу сделать Сам от Себя. Я сужу только так, как велит Мне Бог, и суд Мой праведен, потому что Я стремлюсь к исполнению не того, что Я хочу, а лишь того, что угодно Пославшему Меня».

Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

«Если Я Сам свидетельствую о Себе, то Моё свидетельство будет недействительным.

Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.

Но есть тот, кто свидетельствует обо Мне, и Я знаю, что его свидетельство истинно.

Є Інший, Хто сві́чить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.

Вы посылали к Иоанну людей, и он сказал им правду.

Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.

Я не полагаюсь на свидетельство людей обо Мне, но Я говорю вам о том, что проповедовал Иоанн, чтобы вы спаслись.

Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.

Иоанн был словно зажжённый светильник, дающий свет, и вы какое-то время с радостью принимали его свет.

Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.

Но у Меня Самого есть доказательство о Себе более основательное, чем то, о котором говорил Иоанн. Потому что дела, которые повелел Мне исполнить Отец и которые Я совершаю, свидетельствуют о том, что Отец послал Меня.

Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!

И даже Сам Отец, пославший Меня, свидетельствует в Мою пользу. Но вы никогда не слышали Его голоса и никогда не видели Его облика,

Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.

и слово Его не живёт в вас, потому что не верите в Посланного Им.

Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.

Вы изучаете Писания, так как считаете, что через них вы найдёте вечную жизнь, но эти же самые Писания свидетельствуют обо Мне!

Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене!

И всё же вы не хотите прийти ко Мне, чтобы обрести жизнь.

Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

Я не ищу ни вашей хвалы, ни хвалы других людей.

Від людей не приймаю Я слави,

Но Я знаю вас, и Я знаю, что в вас нет любви к Богу!

але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

Я пришёл к вам во имя Моего Отца, но вы не принимаете Меня. Если же иной явится к вам сам от себя, то его вы примете!

Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.

Как вы можете поверить, если приемлете хвалу друг от друга, но не стремитесь к одобрению Единого Бога?

Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?

Не думайте, что Я стану осуждать вас перед Отцом. Моисей, на которого вы надеетесь, осудит вас.

Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!

Если бы вы и вправду верили Моисею, то поверили бы и Мне, так как он писал обо Мне.

Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

Но если вы не верите тому, что он писал, то как же вы поверите Моим словам?»

Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“

« 4 глава 6 глава »