Деяния 4 глава

Деяния
Слово Жизни → Сучасний переклад

Пока Петр и Иоанн говорили к народу, к ним подошли священники, начальник храмовой стражи и саддукеи,

Поки Петро та Іоан промовляли до людей, до них підійшли священики, начальник Храмової варти й кілька саддукеїв.

которые были крайне возмущены тем, что апостолы учат народ и проповедуют в Иисусе воскресение из мертвых.

Вони були стурбовані тим, що апостоли навчають людей, проповідуючи воскресіння мертвих через Ісуса.

Они схватили Петра и Иоанна и, так как уже было поздно, заключили их до утра под стражу.

Вони заарештували Петра та Іоана й посадили їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.

Многие же из слышавших проповедь поверили, и число верующих возросло уже примерно до пяти тысяч.

Але багато людей, які чули Слово, повірили. Число їх сягало п’яти тисяч.

На следующий день начальники, старейшины и учителя закона собрались вместе в Иерусалиме.

Наступного дня юдейські вожді, старійшини та книжники зібралися в Єрусалимі.

Там были первосвященник Анна, Каиафа, Иоанн, Aлександр и все члены рода первосвященника.

Також були там первосвященики Анна, Каяфа, Іоан, Олександр і всі інші з роду первосвященика.

Они поставили арестованных посередине и стали допрашивать их: — Какой силой и от чьего имени вы все это делаете?

Перед ними поставили Петра та Іоана, і почали розпитувати апостолів: «Чиєю владою і чиїм іменем ви це зробили?»

Тогда Петр, исполненный Святым Духом, сказал им: — Начальники народа и старейшины!

Тоді Петро, сповнений Духа Святого, відповів: «Вожді народу і старійшини!

Если вы сегодня требуете от нас ответа за добро, совершенное калеке, и спрашиваете нас, как он был исцелен,

Якщо ви питаєте нас про ту добру справу, що була зроблена для хворого,

то знайте, вы и весь народ Израиля: именем Иисуса Христа из Назарета, которого вы распяли и которого Бог воскресил из мертвых, этот человек сейчас стоит перед вами здоровым!

тоді ви і всі люди Ізраїлю мусять знати таке: це було зроблено владою Ісуса Христа з Назарета, Якого ви розіп’яли. Бог воскресив Його з мертвих. Завдяки Йому цей чоловік, який був калікою, стоїть сьогодні перед вами цілком здоровий.

Иисус и есть тот "камень, который был отвергнут вами, строителями, и который стал краеугольным".

Ісус — камінь, [10] який ви, будівельники, відкинули, а він став наріжним.

Ни в ком другом спасения нет, потому что нет другого имени под небом, данного людям, которым мы могли бы быть спасены.

Ніхто інший не дасть нам спасіння, бо немає іншого такого імені в світі. Бог послав Його людям, щоби принести їм спасіння».

Всех удивляла смелость Петра и Иоанна, ведь было видно, что они люди неученые и простые. В них узнавали спутников Иисуса.

Коли члени Синедріону побачили сміливість Петра та Іоана і зрозуміли, що це були прості й неосвічені люди, вони були вражені. Вони також збагнули, що ці двоє були з Ісусом.

Видя же рядом с ними исцеленного, присутствующие ничего не могли сказать против.

Юдейські вожді не знайшли, що сказати, тим більше, що зцілений чоловік стояв поруч.

Тогда они приказали апостолам покинуть Синедрион и стали совещаться между собой.

Вони наказали апостолам залишити Синедріон, та почали радитися між собою:

— Что нам делать с этими людьми? — говорили они. — Все жители Иерусалима знают, что они совершили чудо, и мы не можем это отрицать.

«Що ми можемо зробити з цими людьми? Адже це очевидно для всіх, хто мешкає в Єрусалимі, що завдяки їм сталося нечуване диво. Ми не можемо цього заперечити.

Чтобы слух об этом не распространился еще шире среди народа, давайте пригрозим им, чтобы они никому не проповедовали во имя Иисуса.

Але ми мусимо подбати про те, щоб ці чутки не поширювалися більше серед людей. Давайте застережемо їх нікому більше не говорити про Ісуса[11]».

Они опять велели ввести апостолов и запретили им вообще говорить и учить во имя Иисуса.

Вони знову покликали апостолів і наказали їм більше зовсім нічого не говорити, ані навчати в ім’я Христове.

Но Петр и Иоанн ответили им: — Посудите сами, справедливо ли перед Богом подчиняться вам больше, чем Богу?

Але Петро з Іоаном відповіли їм: «Розсудіть, чи справедливо це було б перед Господом, якби ми більше слухали вас, ніж Бога.

Ведь не можем же мы молчать о том, что мы видели и слышали.

Ми не можемо припинити говорити про те, що чули й бачили».

Члены Синедриона, пригрозив апостолам еще раз, отпустили их, не найдя возможности их наказать, потому что весь народ славил Бога за то, что произошло.

Члени Синедріону ще погрозили апостолам, а потім відпустили їх, бо не змогли знайти способу, як покарати Петра й Іоана, адже люди славили Бога за те, що сталося.

Человеку, над которым было совершено это чудо исцеления, было больше сорока лет.

Тому чоловіку, з яким відбулося це чудо зцілення, було більше сорока років.

Когда Петра и Иоанна отпустили, они опять пошли к своим и рассказали им обо всем, что им говорили первосвященники и старейшины.

Коли Петра й Іоана звільнили, вони повернулися до свого товариства, і розповіли про все, що казали їм первосвященики та старійшини.

Когда верующие об этом услышали, то начали вместе громко молиться Богу: — Владыка! Ты создал небо, землю, море и все, что в них.

Вислухавши Петра та Іоана, віруючі одностайно піднесли голоси свої до Бога зі словами: «Господи, Ти створив небо, землю, море і все, що є в них.

Ты сказал Духом Святым через уста нашего отца и Твоего слуги Давида: "Зачем рассвирепели язычники и народы замыслили пустое?

Ти промовив Духом Святим через уста слуги Твого, нашого праотця Давида: „Навіщо лютували народи? Навіщо марні задуми плели?

Цари земли поднялись и правители собрались вместе против Господа и против Его Помазанника".

Земні царі себе до бою готували, Вожді разом збирались, намірялись супроти Господа і Його Христа піти”.

Потому что действительно объединились в этом городе Ирод и Понтий Пилат с язычниками и с народами Израиля против Твоего святого Слуги Иисуса, которого Ты помазал.

Так, Ірод та Понтій Пилат справді зібралися в Єрусалимі разом з поганами й людьми ізраїльськими проти Твого Святого Слуги Ісуса, Якого Ти зробив Христом.

Они сделали то, что предопределено было Твоей силой и волей.

Вони зробили все так, як Ти раніше вирішив, що мусить збутися владою і волею Твоєю.

И сейчас, Господи, взгляни на их угрозы и дай Твоим слугам силы смело проповедовать Твое слово.

А тепер, Господи, послухай, що вони кажуть: вони намагаються нас залякати. Тож дай нам, Твоїм слугам, відвагу говорити Слово Твоє.

Протяни руку Твою и исцеляй больных, совершай знамения и чудеса именем Твоего святого Слуги Иисуса!

Простягни руку Свою, щоби зцілити немічних. Яви нам знамення й чуда в ім’я [12] Святого Слуги Твого Ісуса».

И когда они помолились, то место, где они находились, затряслось, и они были исполнены Святым Духом и смело проповедовали слово Божье.

Коли закінчили вони молитися, то те місце, де вони зібралися, затряслося. Дух Святий зійшов на них, і вони сповнилися відвагою промовляти Слово Боже.

Все множество уверовавших было едино сердцем и мыслями. Никто не считал, что его имущество принадлежит лично ему, но все у них было общее.

Усе товариство віруючих жило душа в душу. Ніхто не сказав, що його майно належить тільки йому. Вони завжди всім ділилися.

Aпостолы продолжали с огромной силой свидетельствовать о воскресении Господа Иисуса, и Бог проявлял к ним свою милость в полной мере.

З великою силою апостоли і далі свідчили про воскресіння Господа Ісуса. І велике Боже благословіння було на них усіх.

Среди них не было ни одного нуждающегося, потому что те, у кого были земли и дома, продавали их, приносили вырученные деньги

34-35 Ніхто з них ніколи не був у нужді. Ті, хто мали землю або будинки, продавали їх, а гроші приносили і клали до ніг апостолів, та ті гроші давалися кожному, хто мав у них потребу.

и клали у ног апостолов. Эти деньги распределялись каждому по потребности.

Например, Иосиф, которого апостолы прозвали Варнавой (что значит Сын Утешения), левит с Кипра,

Так зробив і Йосип, якого апостоли називали Варнавою (що означає «Син утіхи»).

владевший участком земли, продал свое поле, принес деньги и положил у ног апостолов.

Він був левитом, родом з Кіпру. Продавши своє власне поле, Варнава приніс гроші і поклав їх апостолам до ніг.

« 3 глава 5 глава »