1 Коринтян 7 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Огієнка → Перевод Еп. Кассиана

А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.

Что же касается того, о чем вы мне написали, то хорошо человеку не прикасаться к женщине.

Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.

Но, во избежание блуда, каждый пусть имеет свою жену, и каждая пусть имеет своего мужа.

Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на.

Муж пусть исполняет супружеский долг в отношении жены; а также и жена в отношении мужа.

Дружи́на не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружи́на.

Жена не властна над своим телом, но муж; также и муж не властен над своим телом, но жена.

Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням.

Не лишайте себя друг друга, разве только по соглашению, на время, чтобы отдаться молитве и снова быть вместе, дабы не искушал вас сатана через невоздержание ваше.

А це говорю́ вам як раду, а не як нака́за.

Но это я говорю по снисхождению, не как повеление.

Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так.

А я хочу, чтобы все люди были, как и я; но каждый имеет свое дарование от Бога, один так, другой иначе.

Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.

Я же говорю безбрачным и вдовам: хорошо им, если пребудут как и я.

Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися.

Но если они не могут воздерживаться, пусть женятся; ибо лучше жениться, чем разжигаться,

А тим, що побрались, наказую не я, а Госпо́дь: Нехай не розлуча́ється дружи́на з своїм чоловіком!

А женатым повелеваю не я, но Господь: жене с мужем не разлучаться,

А коли ж і розлу́читься, хай зостається незамі́жня, або з чоловіком своїм хай поми́риться, — і не відпускати чоловікові дружи́ни!

— если же разлучится, пусть остается безбрачной или примирится с мужем, — а мужу жены не отпускать.

Іншим же я говорю́, не Госпо́дь: коли який брат має дружи́ну невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її.

Прочим же говорю я, не Господь: если какой брат жену имеет неверующую и она согласна жить с ним, пусть не отпускает её.

І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його.

И жена, которая имеет мужа неверующего, и он согласен жить с ней, пусть не отпускает мужа.

Чоловік бо невіруючий освячується в дружи́ні, а дружи́на невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були́ б ваші діти, тепер же святі.

Ибо освящен муж неверующий женой, и освящена жена неверующая братом, потому что иначе дети ваши были бы нечисты, в действительности же они святы.

А як хоче невіруючий розлучи́тися, хай розлу́читься, — не нево́литься брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.

Если же неверующий хочет разлучаться, пусть разлучается; не связан брат или сестра при таких обстоятельствах. К миру призвал нас Бог.

Звідки знаєш ти, дружи́но, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружи́ни?

Ибо почему ты знаешь, жена, что спасёшь мужа, или почему ты знаешь, муж, что спасёшь жену?

Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призна́чив, як Госпо́дь покликав його. І так усім Церква́м я наказую.

Пусть каждый не поступает иначе, как уделил ему Господь, каждый как призвал его Бог. Так я и предписываю во всех церквах.

Хто покликаний був в обрі́занні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрі́занні, — нехай не обрі́зується.

Призван был кто обрезанным, пусть не устраняет следов обрезания; призван кто необрезанным, пусть не обрезывается.

Обрі́зання ніщо, і ніщо необрі́зання, а важли́ве — дотри́мування Божих заповідей.

Обрезание — ничто, и необрезание — ничто, но соблюдение заповедей Божиих.

Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покли́каний був.

Каждый в состоянии, в каком призван, в том пусть и пребывает.

Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це.

Рабом ли ты призван, — не беспокойся, но если и можешь сделаться свободным, лучше воспользуйся.

Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа.

Ибо раб, призванный в Господе, есть вольноотпущенник Господа; подобно и призванный свободным есть раб Христов.

Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей!

Вы дорого куплены: не делайтесь рабами людей.

Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається!

В каком состоянии кто призван, братья, в том пусть каждый пребывает пред Богом.

Про дівчат же не маю нака́зу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним.

Что же касается дев, то повеления Господня я не имею, но подаю мнение, как получивший от Господа милость быть верным.

Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.

Итак, вот что полагаю хорошим по настоящей нужде: хорошо человеку быть так.

Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни.

Связан ли ты с женой, не ищи расторжения; свободен ли ты от жены — не ищи жены.

А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.

Но если и женишься, не согрешишь; и если выйдет замуж дева, не согрешит. Но скорби по плоти будут они иметь, а я оберегаю вас.

А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають,

Но вот, что я говорю, братья: время коротко, впредь пусть и имеющие жен будут, как не имеющие,

а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́,

и плачущие, как не плачущие, и радующиеся, как не радующиеся, и покупающие, как не владеющие,

а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́.

и пользующиеся миром, как не пользующиеся, ибо проходит образ мира сего.

А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві,

А я хочу, чтобы вы были без забот. Неженатый заботится о Господнем, как угодить Господу;

а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні,

а женившийся заботится о мирском, как угодить жене;

і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.

и он разделён. И женщина незамужняя и дева заботится о Господнем, чтобы быть святой и телом и духом; а вышедшая замуж заботится о мирском, как угодить мужу.

А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа.

Это я говорю для вашей же пользы, не для того, чтобы накинуть на вас петлю, но ради благоприличия и с тем, чтобы вы неотступно пребывали с Господом.

А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять.

Если же кто почитает неприличным для своей девы, чтобы она перешла возраст, — а тому должно быть, — пусть делает то, что он хочет: он не грешит; пусть они женятся.

А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре.

Но кто непоколебимо твёрд в своем сердце, не имея нужды, и властен над своим желанием, и рассудил в сердце своем блюсти свою деву, — тот хорошо поступит.

Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще.

Поэтому, кто женится на своей деве, хорошо поступает, а кто не женится, лучше поступит.

Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі.

Жена связана, доколе жив муж её. Если же умрёт муж, она свободна выйти замуж, за кого хочет, только в Господе.

Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа.

Но она блаженнее, если пребудет так, согласно моему мнению. А думаю, что имею и я Духа Божия.

« 6 глава 8 глава »