Дії 7 глава

Дії святих апостолів
Переклад Огієнка → Еврейский Новый Завет

Запитав тоді первосвященик: „Чи це так?“

Первосвященник спросил: "Справедливы ли эти обвинения?"

Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,

и Стефан сказал: "Братья и отцы, выслушайте меня! Бог славы явился нашему отцу Аврааму в Месопотамии, до того, как тот переселился в Харран,

і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.

и сказал ему: 'Оставь свою землю и свою семью и иди в землю, которую Я укажу тебе'.

Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.

Итак, он покинул землю Халдеев и стал жить в Харране. После того, как умер его отец, Бог велел ему переселиться в землю, в которой вы сейчас живёте.

Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.

Он не дал ему в ней наследства даже на стопу; но всё же обещал отдать её во владение ему и его потомкам после него, хотя в то время у него ещё не было детей.

І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.

Вот что Бог сказал ему: 'Твои потомки будут переселенцами в чужой стране, где они будут находиться в рабстве и угнетении четыреста лет.

„Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.

Но Я буду судить народ, который их поработит, — сказал Бог, — и после этого они выйдут оттуда и будут поклоняться Мне на этом месте'.

І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.

И Он дал ему заповедь об обрезании. Итак, он стал отцом Исаака и совершил тому обрезание на восьмой день, а Исаак стал отцом Иакова, Иаков стал отцом Двенадцати Патриархов.

А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,

Патриархи же стали завидовать Иосифу и продали его в рабство в Египет. Однако Господь был с ним;

і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.

Он избавил его от всех несчастий и дал ему мудрость и расположение фараона, египетского царя, который назначил его главным управляющим Египтом и всем своим домашним хозяйством.

А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.

И настал голод, повлёкший за собой множество страданий во всём Египте и в Ханаане.

Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.

Когда же Иаков услышал о том, что в Египте есть хлеб, он в первый раз послал туда наших отцов.

А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.

Когда те были там во второй раз, Иосиф открылся своим братьям, и семья Иосифа стала известна фараону.

Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.

Иосиф затем послал за своим отцом Иаковом и за всеми своими родными, которых было семьдесят пять человек.

І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.

Иаков приехал в Египет и там умер, как и другие наши предки.

І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.

Тела их были перенесены в Сихем и захоронены в гробнице, которую Авраам купил у семьи Еммора из Сихема за некую сумму.

А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,

По мере того, как приближался срок исполнения обещания, данного Богом Аврааму, наш народ в Египте стремительно возрастал в количестве,

аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.

до тех пор, пока в Египте не появился новый царь, не знавший об Иосифе.

Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.

С жестокостью и коварством этот человек принуждал наших отцов бросать на улице своих детей, чтобы никто из них не остался в живых.

Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.

Именно тогда и родился Моисей, и был прекрасен в глазах Бога. Три месяца он рос в доме своего отца;

А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.

и когда он был оставлен, дочь фараона взяла его и воспитала как собственного сына.

І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.

Итак, Моисей научился всей мудрости египтян и стал хорошим оратором и деятельным человеком.

А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.

Когда же ему исполнилось сорок лет, он решил навестить своих собратьев-израильтян.

Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.

Увидев, как с одним из них жестоко обращаются, он вступился и отомстил за него, сразив египтянина.

Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.

Он полагал, его братья поймут, что его рукой Бог спасает их, но они этого не поняли.

А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“

На следующий день он появился там во время ссоры и хотел помирить ссорящихся, говоря: 'Вы же братья! Зачем вы замышляете причинить вред друг другу?'

А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?

Тогда тот, кто обижал своего товарища, оттолкнул Моисея и сказал: 'Кто назначил тебя нашим начальником и судьёй?

Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“

Ты хочешь убить меня так же, как вчера убил египтянина?'

І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.

Услышав это, Моисей бежал из страны и стал изгнанником в земле Мадиам, где у него родилось два сына.

А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.

Ещё через сорок лет ангел явился ему в пустыне возле горы Синай в пламени горящего тернового куста.

А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:

Увидев это, Моисей поразился зрелищу; а когда он подошёл ближе, чтобы рассмотреть повнимательнее, раздался голос Господа:

„Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“ І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...

'Я Бог твоих отцов, Бог Авраама, Исаака и Иакова'. Моисей задрожал от страха и не осмеливался взглянуть.

І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!

Господь сказал ему: 'Сними свои сандалии, так как место, на котором ты стоишь, — святая земля.

Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.

Я увидел, как притесняют Мой народ в Египте, услышал их плач и спустился, чтобы спасти их; и теперь Я пошлю тебя в Египет'.

Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.

Тот самый Моисей, которого они отвергли, говоря: "Кто назначил тебя нашим начальником и судьёй?", — и есть тот, кого Бог послал как правителя и как искупителя, с помощью ангела, явившегося ему в горящем кусте терновника.

Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.

Этот человек вывел их оттуда, совершая чудеса и знамения в Египте, возле Красного моря и в течение сорока лет в пустыне.

Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“

Это тот самый Моисей, который сказал народу Израиля: 'Бог выдвинет пророка, подобного мне, из среды ваших братьев'.

Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;

Это тот человек, который был в собрании в пустыне, вместе с ангелом, говорившим с ним на горе Синай, и с нашими отцами, и ему были даны слова жизни, которые он должен был передать нам.

що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,

Однако отцы наши не хотели ему повиноваться. Напротив, они отвергли его и в душе устремились к Египту,

промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.

говоря Аарону: "Сделай нам каких-нибудь богов, чтобы они вели нас, поскольку мы не знаем, что произошло с тем Моисеем, который вывел нас из Египта".

І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.

Именно тогда они и сделали идола в виде телёнка, приносили ему жертвы и веселились, празднуя то, что они сделали своими руками.

Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?

Тогда Бог отвернулся от них и оставил их поклоняться звёздам — как написано в книге пророков: 'Народ Израиля, не мне вы приносили заколотых животных и жертвы в течение сорока лет в пустыне!

Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“

Нет, вы несли шатёр Молоха и звезду вашего бога Ремфана, идолов, которых вы сделали, чтобы поклоняться им. Поэтому Я изгоню вас За пределы Вавилона'.

У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.

У наших отцов в пустыне был Шатёр Свидетельства. Его сделали точно таким, как велел Бог, говоривший с Моисеем, в соответствии с образцом, виденным Моисеем.

Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.

Впоследствии наши отцы вместе с Иисусом Навином, получившие его, принесли его в Землю, отнятую у народов, которых Бог изгнал от них. Так было до дней Давида.

Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.

Он снискал расположение у Бога и спросил, не построить ли ему жилище для Бога Иакова;

І Соломон збудував Йому дім.

и Соломон действительно построил Ему дом.

Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:

Однако Всевышний живёт не в рукотворных жилищах! Как говорит пророк:

„Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?

"Небеса — престол Мой, — говорит Господь, — а земля — подставка для моих ног. Какой же дом вы можете построить Мне? Какое место вы можете придумать для Моего покоя?

Хіба не рука Моя все́ це створила?“

Разве не Я сам создал всё это?"

О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!

Жестоковыйные люди, с необрезанными сердцами и ушами! Вы постоянно противитесь Святому Духу! Вы делаете то же самое, что и ваши отцы!

Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,

Кого из пророков не преследовали ваши отцы? Они убивали тех, кто предсказывал им о приходе Цадика, а теперь вы стали его предателями и убийцами!

ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“

Вы, признающие, что Пятикнижие было принесено ангелами, но не соблюдающие его!"

Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.

Всё то, что они слышали, ранило их в самое сердце, и они скрежетали на него зубами.

А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,

Но он, исполненный Святого Духа, взглянул в небеса и увидел славу Бога.

і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“

"Посмотрите, — воскликнул он, — я вижу открытые небеса и Сына Человеческого, стоящего по правую руку от Бога! "

Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...

При этих словах они начали громко кричать, чтобы не слышать его; и все как один бросились на него,

І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.

вывели его за пределы города и стали бросать в него камни. А свидетели положили свою верхнюю одежду к ногам юноши по имени Савл.

І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“

Когда они забрасывали его камнями, Стефан воскликнул Богу: "Господь Иисус, прими мой дух!"

Упавши ж навко́лішки, скрикнув голосом гучни́м: „Не залічи́ їм, о Господи, цього гріха́!“ І, промовивши це, він спочив.

Затем он встал на колени и закричал: "Господь, не вмени им это в грех!" С этими словами он умер;

« 6 глава 8 глава »