Римлян 2 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Переклад Огієнка → Открытый перевод

Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чо́му осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.

Поэтому непростительно тебе, о человек судящий; ведь, судя другого, ты осуждаешь себя, потому что делаешь то же, за что судишь.

А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.

Знаем же, что суд Божий на делающих такое — истинен.

Чи ти ду́маєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, — що ти втечеш від суду Божого?

Неужели ты думаешь, о человек, судящий делающих такое и творящий то же, — что избежишь суда Божьего?

Або пого́рджуєш багатством Його до́брости, ла́гідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа до́брість провадить тебе до покая́ння?

Или презираешь богатство доброты Его, и снисхождения, и долготерпения, не зная, что Божья доброта ведет тебя к покаянию?

Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'я́влення справедливого суду Бога,

Но, по жестокости же твоей и нераскаянному сердцу, копишь сам себе гнев на день гнева и откровения правосудия Бога,

що „кожному віддасть за його вчинками“:

Который воздаст каждому по делам его:

тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, — життя вічне,

тем, кто стойкостью в добром деле ищут славу, честь и бессмертия, — жизнь вечную;

а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, — лютість та гнів.

а тем, кто в противоборстве и неповиновении истине, но покоряются неправде, — ярость и гнев.

Недоля та у́тиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та ге́ллена,

Бедствие и невзгоды на всякую душу человека, делающего плохое, во-первых еврея, и грека.

а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та ге́лленові.

Слава же и честь, и покой всякому, делающему доброе, во-первых еврею, и греку.

Бо не дивиться Бог на обличчя!

Ведь Бог беспристрастен.

Котрі бо згрішили без Зако́ну, без Зако́ну й загинуть, а котрі згрішили в Зако́ні, при́ймуть суд за Зако́ном.

Все, кто без Закона согрешили, без Закона и погибнут; а те, кто в Законе согрешил, будут судимы по Закону,

Бо не слухачі Зако́ну справедливі перед Богом, але виконавці Закону ви́правдані бу́дуть.

потому что у Бога правы не слушатели Закона, но оправданы будут творящие Закон.

Бо коли погани, що не мають Зако́ну, з природи чинять зако́нне, вони, не мавши Зако́ну, самі собі Зако́н,

Ведь когда иноверцы, не имеющие Закона, по природе законное делали, то они, не имеющие Закона, сами себе Закон.

що виявляють ді́ло Зако́ну, написане в серця́х своїх, як свідчить їм сумлі́ння та їхні думки́, що то осуджують, то виправдують одна о́дну,

Они показывают, что дело Закона написано в сердцах их, о том свидетельствует их совесть и размышления их, то оправдывающие, то обвиняющие друг друга,

дня, коли Бог, згідно з моїм благові́стям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.

в день, когда Бог будет судить тайное людей, по благовествованию моему, через Иисуса Помазанника.

Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Зако́на, і хвалишся Богом,

Если же ты называешь себя евреем, и полагаешься на Закон, и хвастаешься Богом,

і знаєш волю Його, і розумієш, що́ краще, навчившись із Зако́ну,

и знаешь волю, и различаешь что к чему, наставляем из Закона,

і маєш певність, що ти провідни́к для сліпих, світло для тих, хто знахо́диться в те́мряві,

и уверен, что ты путеводитель слепых, свет для ходящих во тьме,

вихо́вник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання́ й правди в Зако́ні.

наставник неразумных, учитель младенцев, имеющий в Законе, выражение знания и истины,

Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не кра́сти, а сам кра́деш!

почему, уча другого, не учишь себя самого? Проповедуя не красть — крадешь?

Наказуючи не чинити пере́любу, чиниш пере́люб! Гиду́ючи і́долами, чиниш святокрадство!

Говоря не развратничать, развратничаешь? Ненавидя идолов, грабишь святилища?

Ти, що хва́лишся Зако́ном, зневажаєш Бога пере́ступом Зако́ну!

Хвастая Законом, через преступление Закона позоришь Бога?

Бо „через вас зневажається Боже Ймення в поган“, як написано.

Ведь из-за вас, как написано, «имя Божье бесславят у иноверцев».

Обрі́зання кори́сне, коли виконуєш Зако́на; а коли ти пересту́пник Зако́ну, то обрі́зання твоє стало необрі́занням.

Обрезание приносит пользу, если исполняешь Закон; если же ты преступник Закона, то обрезание твое стало необрезанием.

Отож, коли необрізаний зберігає постанови Зако́ну, то чи не порахується його необрізання за обрізання?

Итак, если необрезанный будет исполнять требования Закона, то его необрезание будет ли засчитано ему в обрезание?

І необрізаний з природи, виконуючи Зако́на, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писа́нням і обрі́занням?

И необрезанный по природе, исполняющий Закон, будет судить тебя, кто через букву и обрезание — преступник Закона.

Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,

Ведь еврей не тот, кто по виду еврей, и не то обрезание, которое видно на теле;

але той, що є юдей потаємно, духо́во, і обрі́зання — серця духом, а не за буквою; і йому похвала́ не від людей, а від Бога.

но тот еврей, кто таков внутри, и обрезание — сердца, в духе, не по букве; его похвала — не от людей, но от Бога.

« 1 глава 3 глава »