Дзеі 7 глава

Дзеі Апосталаў
Пераклад Антонія Бокуна → Под редакцией Кулаковых

 
 

А першасьвятар сказаў: «Ці ж гэта так?»
 
Тогда первосвященник спросил его: «Так ли это?»

Той жа мовіў: «Мужы браты і бацькі, паслухайце! Бог славы зьявіўся бацьку нашаму Абрагаму, калі той быў у Мэсапатаміі, перш, чым пасяліўся ў Харане,
 
Стефан ответил: «Братья и отцы! Послушайте меня! Бог, великий в славе Своей, явился праотцу нашему Аврааму еще до переселения в Харран, когда он жил в Месопотамии,

і сказаў да яго: “Выйдзі з зямлі тваёй і ад родзічаў тваіх і ідзі ў зямлю, якую Я табе пакажу”.
 
и сказал ему: „Оставь землю свою и родство свое и иди в ту землю, которую Я тебе укажу“.1

Тады, выйшаўшы з зямлі Халдэйскае, ён пасяліўся ў Харане; адтуль пасьля сьмерці бацькі ягонага [Бог] перасяліў яго ў гэтую зямлю, у якой вы цяпер жывяцё.
 
Тогда Авраам, покинув землю халдеев, поселился в Харране, а уже оттуда, после того, как умер отец его, привел2 его Бог в эту землю, на которой теперь вы живете.

І ня даў яму ў ёй спадчыны ані на стапу нагі; і абяцаў яму даць яе ў валоданьне яму і насеньню ягонаму пасьля яго, а ня меў ён дзіцяці.
 
Но Он не дал ему и пяди земли на ней, ничего, что тот мог бы назвать своим, но обещал отдать эту землю во владение и ему, и потомству3 его после него,4 хотя тогда у Авраама еще не было детей.

Сказаў жа яму Бог, што насеньне ягонае будзе прыхаднем у зямлі чужой, і зьняволяць іх, і будуць рабіць ім зло чатырыста гадоў.
 
Бог так сказал: „Потомки его будут пришельцами на земле чужой, и поработят их, и будут угнетать их четыреста лет.

“І народ, які зняволіць іх, Я буду судзіць, — сказаў Бог, — і пасьля гэтага яны выйдуць і будуць служыць Мне ў гэтым месцы”.
 
Но Я совершу суд над тем народом, у которого они окажутся в порабощении, — сказал Он, — и после этого они оставят чужую землю и станут поклоняться5 Мне на месте сем“.6

І даў яму запавет абразаньня. І гэтак ён нарадзіў Ісаака, і абрэзаў яго на восьмы дзень; і Ісаак — Якуба, і Якуб — дванаццаць патрыярхаў.
 
Дал тогда Бог Аврааму как знак завета установление об обрезании,7 и когда у того родился Исаак, на восьмой день после его рождения Авраам обрезал его, Исаак же, в свою очередь, совершил обрезание Иакова, а Иаков — двенадцати сыновей своих, будущих патриархов наших.

І патрыярхі, зайздросьцячы Язэпу, прадалі яго ў Эгіпет; і Бог быў з ім,
 
Сыновья Иакова8 стали завидовать брату своему Иосифу и продали его в рабство в Египет. Но Бог был с ним

і выбавіў яго з усіх прыгнётаў ягоных, і даў яму ласку і мудрасьць перад фараонам, валадаром Эгіпту; і той паставіў яго за кіраўніка над Эгіптам і над усім домам сваім.
 
и избавил его от всех бедствий его. Он дал Иосифу мудрость, которая настолько расположила к нему фараона,9 царя египетского, что тот поставил его правителем Египта и управляющим [во] всем доме своем.

Прыйшоў жа голад на ўсю зямлю Эгіпту і Ханаану, і гора вялікае, і бацькі нашыя не знаходзілі жыўнасьці.
 
Когда во всем Египте и Ханаане настали голод и великая нужда и у отцов наших не было пищи,

А Якуб, пачуўшы, што ёсьць збожжа ў Эгіпце, паслаў спачатку бацькоў нашых,
 
Иаков, услышав, что хлеб есть в Египте, послал туда отцов наших. Это было их первое посещение.

і за другім разам Язэп быў пазнаны братамі ягонымі, і фараону выявіўся род Язэпавы.
 
А когда они пришли во второй раз, Иосиф открылся братьям своим — и стал известен фараону род Иосифа.

А Язэп, паслаўшы, паклікаў бацьку свайго Якуба і ўсіх родзічаў сваіх, душаў семдзесят пяць.
 
Тогда Иосиф послал за отцом своим Иаковом и за всеми остальными родственниками ( а было их 75 душ).

Якуб жа зыйшоў у Эгіпет, і памёр сам і бацькі нашыя,
 
Иаков переселился10 в Египет. Там и он сам, и отцы наши окончили дни свои.

і перанесьлі іх у Сыхем, і паклалі ў магілу, якую набыў Абрагам за цану срэбра ў сыноў Гемора Сыхемава.
 
Останки их перенесли в Сихем и похоронили в гробнице, которую Авраам купил за некую цену у сыновей Еммора в Сихеме.11

А як набліжаўся час абяцаньня, наконт якога прысягаў Бог Абрагаму, народ рос і памнажаўся ў Эгіпце
 
Между тем приближалось время исполнения того обещания, которое Бог дал12 Аврааму. Народ наш в Египте становился сильным и многочисленным.

да часу, калі паўстаў іншы валадар, які ня ведаў Язэпа.
 
[На престол же египетский] взошел другой царь, который не знал Иосифа.13

Той, хітруючы супраць роду нашага, рабіў зло бацькам нашым, каб яны выкідалі немаўлят, каб тыя не жылі.
 
Против народа нашего он поступал коварно и жестоко и заставлял отцов [наших] выбрасывать младенцев своих, тем самым обрекая их на погибель.

У той час нарадзіўся Майсей, і быў мілы Богу; яго гадавалі тры месяцы ў доме бацькі ягонага.
 
В то самое время родился Моисей, и был он красивым и угодным Богу ребенком. Первые три месяца о нем заботились в родительском доме.

Калі ж выкінулі яго, узяла яго дачка фараона і гадавала яго за сына сабе.
 
А когда родители все же должны были вынести его из дома,14 взяла его к себе дочь фараона и воспитала его как сына.

І быў настаўлены Майсей у-ва ўсёй мудрасьці Эгіпцянаў, і быў ён магутны ў словах і ўчынках.
 
Моисей был обучен всей мудрости египетской и был силен в слове и делах своих.

Калі ж споўнілася яму сорак гадоў веку, прыйшло яму на сэрца даведацца братоў сваіх, сыноў Ізраіля.
 
Когда исполнилось ему сорок лет, пожелал он навестить братьев своих, сынов Израиля.

І, убачыўшы, як некага крыўдзілі, заступіўся за яго і адпомсьціў за пакрыўджанага, ударыўшы Эгіпцяніна.
 
Увидев, как одного из них избивали,15 он вступился и отомстил за обижаемого, убив египтянина.

Ён жа думаў, што браты ягоныя зразумеюць, што Бог рукой ягонай дае ім выбаўленьне, а яны не зразумелі.
 
Думал он: [его] братья поймут, что чрез него Бог избавляет их от угнетения, но они не поняли.

І на наступны дзень ён зьявіўся ім, як яны біліся, і вёў іх да згоды, кажучы: “Мужы, вы — браты! Чаму вы крыўдзіце адзін аднаго?”
 
На следующий день он пришел к ним, когда двое из них дрались, и пытался их примирить: „Прекратите, вы же братья! Зачем обижать друг друга?“

А той, што быў крыўдзіў бліжняга, адапхнуў яго, кажучы: “Хто паставіў цябе за начальніка і судзьдзю над намі?
 
Но обижавший своего ближнего оттолкнул Моисея и сказал: „Кто поставил тебя начальником и судьей над нами?

Ці ты хочаш забіць мяне, як забіў учора Эгіпцяніна?”
 
Уж не хочешь ли ты убить и меня, как вчера убил египтянина?“16

Праз гэтае слова ўцёк Майсей і стаўся прыхаднем у зямлі Мадыям, дзе нарадзіў двух сыноў.
 
Услышав это, Моисей бежал из Египта и жил пришельцем в земле Мадиам. Там у него родилось два сына.

А калі споўнілася сорак гадоў, зьявіўся яму ў пустыні пад гарою Сынай анёл Госпада ў полымі агню ў кусьце.
 
Прошло еще сорок лет, и в пустыне17 у горы Синай явился ему Ангел в пламени горящего тернового куста.18

Майсей жа, убачыўшы, зьдзівіўся відзежу, і калі ён набліжаўся, каб прыгледзецца, быў да яго голас Госпада:
 
Увиденное сильно удивило Моисея. А когда он подходил, чтобы рассмотреть этот куст, раздался голос Господа:

“Я — Бог бацькоў тваіх, Бог Абрагама, і Бог Ісаака, і Бог Якуба”. Трасучыся, Майсей не адважыўся ўглядацца.
 
Я — Бог отцов твоих, Бог Авраама, Исаака и Иакова“.19 Моисея охватил трепет, и он глаз не смел поднять.

А Госпад сказаў яму: “Здымі сандалы з ног тваіх, бо месца, на якім ты стаіш, — зямля сьвятая.
 
И сказал ему Господь: „Сними обувь с ног твоих, ибо место, на котором ты стоишь, земля святая.

Гледзячы, Я ўбачыў гора народу Майго ў Эгіпце, і пачуў стагнаньне іхнае, і зыйшоў выбавіць іх. І цяпер ідзі, Я пашлю цябе ў Эгіпет”.
 
Увидел Я притеснение народа Моего в Египте, услышал стон его и сошел освободить его. Иди теперь, Я посылаю тебя в Египет“.20

Таго Майсея, якога яны адракліся, кажучы: “Хто паставіў цябе за начальніка і судзьдзю?” — яго Бог за начальніка і выбавіцеля паслаў рукой анёла, які зьявіўся яму ў кусьце.
 
Этот Моисей, которого они отвергли, сказав: „Кто поставил тебя начальником и судьей?“, и был тем самым человеком, которого послал им Бог как вождя и избавителя. А сделано это было рукою Ангела, явившегося ему в горящем терновом кусте.

Ён вывеў іх, учыніўшы цуды і знакі ў зямлі Эгіпецкай, і ў Чырвоным моры, і ў пустыні сорак гадоў.
 
И вывел он народ израильский из Египта, творя чудеса и знамения в Египте и на Красном21 море, и в течение еще сорока лет — в пустыне.

Гэта той Майсей, які сказаў сынам Ізраіля: “Прарока паставіць вам Госпад, Бог ваш, з братоў вашых, як мяне; Яго слухайце”.
 
Этот самый Моисей сказал сынам Израиля: „Пророка пошлет22 вам Бог из ваших же братьев, как меня послал “.23

Гэта той, які быў у пустыні ў зборы з анёлам, што гаварыў на гары Сынай з ім і з бацькамі нашымі, які прыняў словы жывыя, каб даць нам,
 
И не кто иной, как он, в собрании всего общества в пустыне был посредником между Ангелом, говорившим с ним на горе Синае, и отцами нашими24 и принял живые слова, чтобы передать нам.25

якому не хацелі быць паслухмяныя бацькі нашыя, але адапхнулі яго і павярнулі сэрцы свае да Эгіпту,
 
Но отцы наши не захотели прислушаться к словам Моисея: они отвергли его и стали помышлять о возвращении в Египет.26

кажучы Аарону: “Зрабі нам багоў, якія будуць ісьці наперадзе нас, бо ня ведаем, што сталася з Майсеем гэтым, які вывеў нас з зямлі Эгіпецкай”.
 
И сказали они Аарону: „Сделай нам богов, чтобы шли они впереди нас, ведь мы не знаем, что сталось с тем Моисеем, который вывел нас из Египта“.27

І зрабілі ў тыя дні цяля, і прынесьлі ахвяру ідалу, і весяліліся ў справах рук сваіх.
 
И сделали они в те дни изваяние тельца, и принесли этому идолу жертву, устроив торжества в честь творения рук своих.

А Бог адвярнуўся і аддаў іх служыць войску нябеснаму, як напісана ў кнізе Прарокаў: “Дом Ізраіля, ці прыносілі вы Мне бітае і ахвяры сорак гадоў у пустыні?
 
И отвернулся от них Бог, оставив их поклоняться воинству небесному, как написано в Книге пророков: „Дом Израилев! Мне ли приносили вы свои заклания и жертвы все сорок лет, пока были в пустыне?

І паднялі вы намёт Малоха і зорку бога вашага Рэмфана, абразы, якія вы зрабілі, каб ім пакланяцца. І Я перасялю вас ажно за Бабілон”.
 
На плечах своих носили вы и шатер Молоха, и звезду бога [вашего] Рефана, тех идолов,28 которых вы изваяли, чтоб им поклоняться. И за всё это Я выселю вас за Вавилон“.29

Намёт сьведчаньня быў у бацькоў нашых у пустыні, як загадаў Той, Які гаварыў Майсею зрабіць яго паводле ўзору, які ён бачыў.
 
Был у отцов наших в пустыне Шатер30 Свидетельства. Сделан он был так, как повелел Бог31 Моисею, по тому образцу, который Он показал ему.32

Яго, узяўшы, занесьлі бацькі нашыя з Егошуам у валоданьні паганаў, якіх Бог выгнаў ад аблічча бацькоў нашых, ажно да дзён Давіда,
 
В следующем поколении отцы наши под предводительством Иисуса33 Навина принесли с собой этот Шатер в страну, которой некогда владели языческие народы, изгнанные Богом на глазах отцов наших. И оставалось всё так до дней Давида,

які знайшоў ласку перад Богам і прасіў, каб знайсьці будыніну Богу Якуба.
 
который обрел расположение Божие34 и молился о том, чтобы было ему позволено устроить место обитания для Бога, Которому поклонялся Иаков.35

Салямон жа пабудаваў Яму дом.
 
Дом же Ему построил Соломон.

Але Найвышэйшы не жыве ў бажніцах, зробленых рукамі, як кажа прарок:
 
Но не живет Всевышний в домах рукотворных, как говорит пророк:

“Неба — пасад Мой, а зямля — падножжа ног Маіх. Які ж дом вы пабудуеце Мне, — кажа Госпад, — або якое месца супачынку Майго?
 
Небо — престол Мой, опорой для ног Моих служит земля. Какой дом построите Мне, — говорит Господь,иль место какое найдете отдохновения Моего?

Ці ж не Мая рука ўчыніла ўсё гэтае?”
 
Не Моя ли рука сотворила всё это?!“36

[Людзі] з цьвёрдым каркам і з неабрэзаным сэрцам і вушамі! Вы заўсёды супрацівіцеся Духу Сьвятому, як бацькі вашыя, так і вы.
 
Упрямые люди, обрезаны вы, но язычники сердцем, и к истине глухи!37 Как ваши отцы, так и вы всегда противитесь Духу Святому!

Каго з прарокаў не перасьледавалі бацькі вашыя, і пазабівалі прадвесьнікаў прыходу Праведніка, здраднікамі і забойцамі Якога вы цяпер сталіся,
 
Кого из пророков не гнали отцы ваши? Они убили тех, кто предсказывал пришествие Праведника, а вы стали Его предателями и убийцами.

вы, якія ўзялі Закон паводле пастановы анёлаў і не захавалі яго».
 
Но хоть и получили вы Закон, переданный вам через ангелов, не соблюли вы его!»

А слухаючы гэта, яны раз’юшваліся ў сэрцах сваіх і скрыгаталі зубамі на яго.
 
Услышав это, они в ярости38 заскрежетали зубами.

Ён жа, напоўнены Духам Сьвятым, углядаючыся ў неба, убачыў славу Божую і Ісуса, Які стаіць праваруч Бога,
 
Стефан же, исполненный Духа Святого, взглянул на небо и увидел там сияние Божьей славы и Самого Иисуса, стоящего по правую руку Бога.

і сказаў: «Вось, бачу неба адчыненае і Сына Чалавечага, Які стаіць праваруч Бога».
 
«Смотрите, — сказал он, — вижу я небеса открытыми и Сына Человеческого, стоящего по правую руку Бога».

Яны ж, закрычаўшы моцным голасам, пазатыкалі вушы свае, і аднадушна рынуліся на яго,
 
При этих словах они стали затыкать себе уши и с криком все как один набросились на него.

і, выгнаўшы за горад, каменавалі яго. І сьведкі кінулі адзеньні свае ля ног дзяцюка, называнага Саўл,
 
Они выволокли Стефана за город и стали побивать его камнями. Свидетели39 расправы сложили свои верхние одежды у ног юноши по имени Савл.40

і каменавалі Стэфана, які клікаў [Бога] і казаў: «Госпадзе Ісусе, прыймі дух мой!»
 
Стефан, когда побивали его камнями, взывал к Богу и говорил: «Господь Иисус, прими дух мой!»

І, укленчыўшы, закрычаў моцным голасам: «Госпадзе, не палічы ім грэху гэтага!» І, сказаўшы гэта, памёр.
 
Упав на колени, он громко воскликнул: «Господи, не вмени им греха сего!» И, сказав это, почил.

Примечания:

 
 
Под редакцией Кулаковых
3  [1] — Быт 12:1.
4  [2] — Букв.: переселил.
5  [3] — Букв.: семени; то же в ст. 6.
5  [4] — Быт 17:8.
7  [5] — Или: служить.
7  [6] — Быт 15:13,14; Исх 3:12.
8  [7] — Букв.: и дал ему завет обрезания.См. в Словаре Обрезание.
9  [8] — Букв.: патриархи.
10  [9] — Букв.: дал ему милость и мудрость перед фараоном.
15  [10] — Букв.: сошел.
16  [11] — В некот. рукописях: Еммора Сихемского.
17  [12] — В некот. рукописях: о котором клялся Бог.
18  [13] — Исх 1:8 (LXX).
21  [14] — Букв.: когда был он выброшен.
24  [15] — Букв.: поступали несправедливо/обижали.
28  [16] — Исх 2:14; то же в ст. 35.
30  [17] — См. в Словаре Пустыня.
30  [18] — Исх 3:2.
32  [19] — Исх 3:6.
34  [20] — Исх 3:5−10.
36  [21] — Син. пер.: Чермном.
37  [22] — Букв.: поднимет.
37  [23] — Некот. рукописи добавляют: Его слушайте; Втор 18:15.
38  [24] — Букв.: это тот, кто в собрании (друг. возм. пер.: в церкви) в пустыне был с Ангелом… и с отцами нашими.
38  [25] — В некот. рукописях: вам.
39  [26] — Букв.: и обратились сердцами своими к Египту.
40  [27] — Исх 32:4,23.
43  [28] — Букв.: изваяния/изображения.
43  [29] — Ам 5:25−27 (LXX).
44  [30] — Греч. скэнэ — палатка, шатер, шалаш — переносной храм иудеев.
44  [31] — Букв.: как повелел Тот, Кто говорил.
44  [32] — Букв.: который тот увидел.
45  [33] — Букв.: отцы наши с Иисусом, т.е. с Иисусом Навином — Иешуа Бен-Нун (Син. пер.: Иисус Навин) был вождем израильтян после смерти Моисея.
46  [34] — Букв.: обрел благодать/милость пред Богом.
46  [35] — Букв.: Богу Иакова; в некот. рукописях: дому Иакова.
50  [36] — Ис 66:1,2.
51  [37] — Букв.: упрямые и необрезанные сердцами и ушами.
54  [38] — Букв.: пришли в ярость в сердцах своих.
58  [39] — Вероятно, свидетели были также участниками этой расправы.
58  [40] — Савл (или: Саул) — еврейское имя Павла, будущего апостола.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.