Дзеі 7 глава

Дзеі Сьвятых Апосталаў
Пераклад Васіля Сёмухі → Под редакцией Кулаковых

 
 

Тады сказаў першасьвятар: ці так гэта?
 
Тогда первосвященник спросил его: «Так ли это?»

А ён сказаў: мужы браты і бацькі! паслухайце. Бог славы зьявіўся бацьку нашаму Абрагаму ў Месапатаміі, да перасяленьня яго ў Харан,
 
Стефан ответил: «Братья и отцы! Послушайте меня! Бог, великий в славе Своей, явился праотцу нашему Аврааму еще до переселения в Харран, когда он жил в Месопотамии,

і сказаў яму: выйдзі зь зямлі тваёй і з радзіны тваёй і з дома бацькі твайго, і ідзі ў зямлю, якую пакажу табе.
 
и сказал ему: „Оставь землю свою и родство свое и иди в ту землю, которую Я тебе укажу“.1

Тады ён выйшаў зь зямлі Халдэйскай і пасяліўся ў Харане; а адтуль, пасьля сьмерці бацькі ягонага, перасяліў яго Бог у гэтую зямлю, дзе вы цяпер жывяце;
 
Тогда Авраам, покинув землю халдеев, поселился в Харране, а уже оттуда, после того, как умер отец его, привел2 его Бог в эту землю, на которой теперь вы живете.

і ня даў яму на ёй спадчыны ні на ступак нагі, а абяцаўся даць яе на валоданьне яму нашчадкам ягоным пасьля яго, калі ён яшчэ быў бязьдзетны.
 
Но Он не дал ему и пяди земли на ней, ничего, что тот мог бы назвать своим, но обещал отдать эту землю во владение и ему, и потомству3 его после него,4 хотя тогда у Авраама еще не было детей.

І сказаў яму Бог, што нашчадкі ягоныя будуць прыхаднямі ў чужой зямлі і будуць у рабстве і прыгнёце гадоў чатырыста.
 
Бог так сказал: „Потомки его будут пришельцами на земле чужой, и поработят их, и будут угнетать их четыреста лет.

Але Я, сказаў Бог, учыню суд над тым народам, у якога яны будуць у рабстве; і пасьля таго яны выйдуць і будуць служыць Мне на гэтым месцы.
 
Но Я совершу суд над тем народом, у которого они окажутся в порабощении, — сказал Он, — и после этого они оставят чужую землю и станут поклоняться5 Мне на месте сем“.6

І даў яму запавет абразаньня. Пасьля гэтага ён спарадзіў Ісаака і абрэзаў яго восьмага дня; а Ісаак спарадзіў Якава, а Якаў — дванаццаць патрыярхаў.
 
Дал тогда Бог Аврааму как знак завета установление об обрезании,7 и когда у того родился Исаак, на восьмой день после его рождения Авраам обрезал его, Исаак же, в свою очередь, совершил обрезание Иакова, а Иаков — двенадцати сыновей своих, будущих патриархов наших.

Патрыярхі з зайздрасьці прадалі Язэпа ў Егіпет; але Бог быў зь ім,
 
Сыновья Иакова8 стали завидовать брату своему Иосифу и продали его в рабство в Египет. Но Бог был с ним

і выбавіў яго ад усіх уціскаў ягоных, і дараваў мудрасьць яму і ўпадабаньне фараона, цара Егіпецкага, і той паставіў яго начальнікам над Егіптам і над усім домам сваім.
 
и избавил его от всех бедствий его. Он дал Иосифу мудрость, которая настолько расположила к нему фараона,9 царя египетского, что тот поставил его правителем Египта и управляющим [во] всем доме своем.

І прыйшоў голад і вялікі смутак на ўсю зямлю Егіпецкую і Ханаанскую, і бацькі нашыя не знаходзілі, чым пракарміцца.
 
Когда во всем Египте и Ханаане настали голод и великая нужда и у отцов наших не было пищи,

А Якаў, пачуўшы, што ёсьць пшаніца ў Егіпце, паслаў туды бацькоў нашых першым разам;
 
Иаков, услышав, что хлеб есть в Египте, послал туда отцов наших. Это было их первое посещение.

а як прыйшлі яны другім разам, Язэп адкрыўся братам сваім і вядомы стаў фараону род Язэпаў.
 
А когда они пришли во второй раз, Иосиф открылся братьям своим — и стал известен фараону род Иосифа.

Язэп, паслаўшы, паклікаў бацьку свайго Якава і ўсю радзіну сваю, семдзесят пяць душ.
 
Тогда Иосиф послал за отцом своим Иаковом и за всеми остальными родственниками ( а было их 75 душ).

Якаў перайшоў у Егіпет, і памёр сам і бацькі нашыя;
 
Иаков переселился10 в Египет. Там и он сам, и отцы наши окончили дни свои.

і перанесены былі ў Сіхем і пакладзены ў магілу, якую купіў Абрагам за цану серабра ў сыноў Эмора Сіхемавага.
 
Останки их перенесли в Сихем и похоронили в гробнице, которую Авраам купил за некую цену у сыновей Еммора в Сихеме.11

А як наблізіўся час збыцца абяцаньню, за якое прысягнуў Бог Абрагаму, народ разрастаўся і множыўся ў Егіпце,
 
Между тем приближалось время исполнения того обещания, которое Бог дал12 Аврааму. Народ наш в Египте становился сильным и многочисленным.

аж пакуль ня прыйшоў новы цар, які ня ведаў Язэпа;
 
[На престол же египетский] взошел другой царь, который не знал Иосифа.13

гэты, намысьляючы ліхое супроць роду нашага, уціскаў бацькоў нашых, вымушаючы іх кідаць дзяцей сваіх, каб ня выжывалі.
 
Против народа нашего он поступал коварно и жестоко и заставлял отцов [наших] выбрасывать младенцев своих, тем самым обрекая их на погибель.

У гэты час нарадзіўся Майсей і быў да спадобы Богу; тры месяцы яго кармілі ў доме бацькі ягонага,
 
В то самое время родился Моисей, и был он красивым и угодным Богу ребенком. Первые три месяца о нем заботились в родительском доме.

А як выкінулі, узяла яго дачка фараонава і выхавала яго ў сябе як сына.
 
А когда родители все же должны были вынести его из дома,14 взяла его к себе дочь фараона и воспитала его как сына.

І навучылі Майсея ўсёй мудрасьці Егіпецкай і быў моцны ў словах і дзеях.
 
Моисей был обучен всей мудрости египетской и был силен в слове и делах своих.

А як споўнілася яму сорак гадоў, запала яму ў сэрца адведаць братоў сваіх, сыноў Ізраілевых.
 
Когда исполнилось ему сорок лет, пожелал он навестить братьев своих, сынов Израиля.

І, убачыўшы, як крыўдзілі аднаго, заступіўся і адпомсьціў за пакрыўджанага, забіўшы Егіпцяніна.
 
Увидев, как одного из них избивали,15 он вступился и отомстил за обижаемого, убив египтянина.

Ён думаў, зразумеюць браты яго, што Бог рукою ягонаю дае ім збавеньне; але яны не зразумелі.
 
Думал он: [его] братья поймут, что чрез него Бог избавляет их от угнетения, но они не поняли.

На другі дзень, калі некаторыя зь іх сварыліся, ён зьявіўся і схіляў іх да згоды, кажучы: вы — браты; навошта крыўдзіце адзін аднаго?
 
На следующий день он пришел к ним, когда двое из них дрались, и пытался их примирить: „Прекратите, вы же братья! Зачем обижать друг друга?“

А той, што крыўдзіў блізкага, адштурхнуў яго, кажучы: хто цябе паставіў начальнікам і судзьдзёю над намі?
 
Но обижавший своего ближнего оттолкнул Моисея и сказал: „Кто поставил тебя начальником и судьей над нами?

Ці ня хочаш ты забіць і мяне, як учора забіў Егіпцяніна?
 
Уж не хочешь ли ты убить и меня, как вчера убил египтянина?“16

Ад гэтых словаў Майсей уцёк і стаўся прыхаднем у зямлі Мадыямскай, дзе нарадзіліся ад яго два сыны.
 
Услышав это, Моисей бежал из Египта и жил пришельцем в земле Мадиам. Там у него родилось два сына.

Як мінула сорак гадоў, зьявіўся яму ў пустыні, дзе гара Сынайская, анёл Гасподні ў полымі вогненнага цярновага куста.
 
Прошло еще сорок лет, и в пустыне17 у горы Синай явился ему Ангел в пламени горящего тернового куста.18

Майсей убачыўшы зьдзівіўся з уявы; а калі падыходзіў разгледзець, быў яму голас Гасподні:
 
Увиденное сильно удивило Моисея. А когда он подходил, чтобы рассмотреть этот куст, раздался голос Господа:

Я Бог бацькоў тваіх, Бог Абрагамаў і Бог Ісаакаў і Бог Якаваў. Майсей, ахоплены страхам, не адважыўся глядзець.
 
Я — Бог отцов твоих, Бог Авраама, Исаака и Иакова“.19 Моисея охватил трепет, и он глаз не смел поднять.

І сказаў яму Гасподзь: скінь абутак з ног тваіх, бо месца, на якім ты стаіш, ёсьць зямля сьвятая.
 
И сказал ему Господь: „Сними обувь с ног твоих, ибо место, на котором ты стоишь, земля святая.

Бачу Я ўціск народу Майго ў Егіпце і чую стогны ягоныя, і сышоў выбавіць яго; дык ідзі ж, Я пашлю цябе ў Егіпет.
 
Увидел Я притеснение народа Моего в Египте, услышал стон его и сошел освободить его. Иди теперь, Я посылаю тебя в Египет“.20

Гэтага Майсея, якога яны адцураліся, сказаўшы: хто цябе паставіў начальнікам і судзьдзёю? — яго Бог рукою анёла, што зьявіўся яму ў цярновым кусьце, паслаў начальнікам і ратаўніком.
 
Этот Моисей, которого они отвергли, сказав: „Кто поставил тебя начальником и судьей?“, и был тем самым человеком, которого послал им Бог как вождя и избавителя. А сделано это было рукою Ангела, явившегося ему в горящем терновом кусте.

Ён вывеў іх, учыніўшы цуды і азнакі ў зямлі Егіпецкай і ў Чэрмным моры і ў пустыні за сорак гадоў.
 
И вывел он народ израильский из Египта, творя чудеса и знамения в Египте и на Красном21 море, и в течение еще сорока лет — в пустыне.

Гэта той Майсей, які сказаў сынам Ізраілевым: Прарока паставіць вам Гасподзь Бог ваш з братоў вашых: Яго слухайце.
 
Этот самый Моисей сказал сынам Израиля: „Пророка пошлет22 вам Бог из ваших же братьев, как меня послал “.23

Гэта той самы, які быў на сходзе ў пустыні з анёлам, што гаварыў зь ім на гары Сынаі, і з бацькамі нашымі, і які прыняў жывыя словы, каб перадаць нам,
 
И не кто иной, как он, в собрании всего общества в пустыне был посредником между Ангелом, говорившим с ним на горе Синае, и отцами нашими24 и принял живые слова, чтобы передать нам.25

якому бацькі нашыя не хацелі быць паслухмянымі, а адмовіліся ад яго і павярнуліся сэрцамі сваімі да Егіпта,
 
Но отцы наши не захотели прислушаться к словам Моисея: они отвергли его и стали помышлять о возвращении в Египет.26

сказаўшы Аарону: зрабі нам багоў, якія б ішлі наперадзе нас, бо з Майсеем, які вывеў нас зь зямлі Егіпецкай, ня ведаем, што здарылася.
 
И сказали они Аарону: „Сделай нам богов, чтобы шли они впереди нас, ведь мы не знаем, что сталось с тем Моисеем, который вывел нас из Египта“.27

І зрабілі ў тыя дні цяля, і прынесьлі ахвяру ідалу, і весяліліся перад творам рук сваіх.
 
И сделали они в те дни изваяние тельца, и принесли этому идолу жертву, устроив торжества в честь творения рук своих.

А Бог адвярнуўся і пакінуў іх служыць войску нябеснаму, як напісана ў кнізе прарокаў: «дом Ізраілеў! Ці прыносілі вы Мне заколатае і ахвяры за сорак гадоў у пустыні?
 
И отвернулся от них Бог, оставив их поклоняться воинству небесному, как написано в Книге пророков: „Дом Израилев! Мне ли приносили вы свои заклания и жертвы все сорок лет, пока были в пустыне?

Вы прынялі скінію Малохаву і зорку бога вашага Рэмфана, выявы, якія вы зрабілі, каб пакланяцца ім: і я перасялю вас за Вавілон».
 
На плечах своих носили вы и шатер Молоха, и звезду бога [вашего] Рефана, тех идолов,28 которых вы изваяли, чтоб им поклоняться. И за всё это Я выселю вас за Вавилон“.29

Скінія сьведчаньня была ў бацькоў нашых у пустыні, як загадаў Той, Хто сказаў Майсею зрабіць яе паводле ўзору, ім бачанага.
 
Был у отцов наших в пустыне Шатер30 Свидетельства. Сделан он был так, как повелел Бог31 Моисею, по тому образцу, который Он показал ему.32

Бацькі нашыя зь Ісусам, узяўшы яе, унесьлі ў валоданьні народаў, прагнаных Богам ад аблічча бацькоў вашых. Так было да дзён Давідавых;
 
В следующем поколении отцы наши под предводительством Иисуса33 Навина принесли с собой этот Шатер в страну, которой некогда владели языческие народы, изгнанные Богом на глазах отцов наших. И оставалось всё так до дней Давида,

гэты знайшоў мілату перад Богам і маліў, каб знайсьці жытло Богу Якаваму.
 
который обрел расположение Божие34 и молился о том, чтобы было ему позволено устроить место обитания для Бога, Которому поклонялся Иаков.35

А Саламон збудаваў Яму дом.
 
Дом же Ему построил Соломон.

Але Ўсявышні не ў рукатворных храмах жыве, як кажа прарок:
 
Но не живет Всевышний в домах рукотворных, как говорит пророк:

«неба — трон Мой, і зямля — падножжа ног Маіх; які дом збудуеце Мне, кажа Гасподзь, альбо якое месца на адпачынак Мой?
 
Небо — престол Мой, опорой для ног Моих служит земля. Какой дом построите Мне, — говорит Господь,иль место какое найдете отдохновения Моего?

Ці ж не Мая рука стварыла ўсё гэта?».
 
Не Моя ли рука сотворила всё это?!“36

Цьвёрдахрыбетныя! людзі зь неабрэзанымі сэрцамі і вушамі! вы заўсёды працівіцеся Духу Сьвятому, як бацькі вашыя, так і вы:
 
Упрямые люди, обрезаны вы, но язычники сердцем, и к истине глухи!37 Как ваши отцы, так и вы всегда противитесь Духу Святому!

каго ж бо з прарокаў ня гналі бацькі вашыя? яны забілі прадвесьнікаў прышэсьця Праведніка, прадажнікамі і забойцамі Якога сталіся сёньня вы,
 
Кого из пророков не гнали отцы ваши? Они убили тех, кто предсказывал пришествие Праведника, а вы стали Его предателями и убийцами.

вы, якія прынялі ўстанаўленьнем анёльскім закон, і не захавалі.
 
Но хоть и получили вы Закон, переданный вам через ангелов, не соблюли вы его!»

Слухаючы гэта, яны рваліся сэрцамі і скрыгаталі на яго зубамі.
 
Услышав это, они в ярости38 заскрежетали зубами.

А Сьцяпан, напоўнены Духам Сьвятым, паглядзеўшы на неба, убачыў Божую славу і Ісуса, Які стаяў праваруч Бога,
 
Стефан же, исполненный Духа Святого, взглянул на небо и увидел там сияние Божьей славы и Самого Иисуса, стоящего по правую руку Бога.

і сказаў: вось, бачу я нябёсы расчыненыя і Сына Чалавечага, Які стаіць праваруч Бога.
 
«Смотрите, — сказал он, — вижу я небеса открытыми и Сына Человеческого, стоящего по правую руку Бога».

Але яны, закрычаўшы моцным голасам, затыкалі вушы свае, і аднадушна кінуліся на яго,
 
При этих словах они стали затыкать себе уши и с криком все как один набросились на него.

і, вывеўшы за горад, пачалі біць яго камянямі. А сьведкі паклалі сваю адзежу да ног юнака, якога звалі Саўлам.
 
Они выволокли Стефана за город и стали побивать его камнями. Свидетели39 расправы сложили свои верхние одежды у ног юноши по имени Савл.40

І білі камянямі Сьцяпана, які маліўся і казаў: Госпадзе Ісусе! прымі дух мой!
 
Стефан, когда побивали его камнями, взывал к Богу и говорил: «Господь Иисус, прими дух мой!»

І, схіліўшы калені, усклікнуў моцным голасам: Госпадзе! ня лічы ім грэху гэтага! І, сказаўшы гэта, спачыў.
 
Упав на колени, он громко воскликнул: «Господи, не вмени им греха сего!» И, сказав это, почил.

Примечания:

 
 
Под редакцией Кулаковых
3  [1] — Быт 12:1.
4  [2] — Букв.: переселил.
5  [3] — Букв.: семени; то же в ст. 6.
5  [4] — Быт 17:8.
7  [5] — Или: служить.
7  [6] — Быт 15:13,14; Исх 3:12.
8  [7] — Букв.: и дал ему завет обрезания.См. в Словаре Обрезание.
9  [8] — Букв.: патриархи.
10  [9] — Букв.: дал ему милость и мудрость перед фараоном.
15  [10] — Букв.: сошел.
16  [11] — В некот. рукописях: Еммора Сихемского.
17  [12] — В некот. рукописях: о котором клялся Бог.
18  [13] — Исх 1:8 (LXX).
21  [14] — Букв.: когда был он выброшен.
24  [15] — Букв.: поступали несправедливо/обижали.
28  [16] — Исх 2:14; то же в ст. 35.
30  [17] — См. в Словаре Пустыня.
30  [18] — Исх 3:2.
32  [19] — Исх 3:6.
34  [20] — Исх 3:5−10.
36  [21] — Син. пер.: Чермном.
37  [22] — Букв.: поднимет.
37  [23] — Некот. рукописи добавляют: Его слушайте; Втор 18:15.
38  [24] — Букв.: это тот, кто в собрании (друг. возм. пер.: в церкви) в пустыне был с Ангелом… и с отцами нашими.
38  [25] — В некот. рукописях: вам.
39  [26] — Букв.: и обратились сердцами своими к Египту.
40  [27] — Исх 32:4,23.
43  [28] — Букв.: изваяния/изображения.
43  [29] — Ам 5:25−27 (LXX).
44  [30] — Греч. скэнэ — палатка, шатер, шалаш — переносной храм иудеев.
44  [31] — Букв.: как повелел Тот, Кто говорил.
44  [32] — Букв.: который тот увидел.
45  [33] — Букв.: отцы наши с Иисусом, т.е. с Иисусом Навином — Иешуа Бен-Нун (Син. пер.: Иисус Навин) был вождем израильтян после смерти Моисея.
46  [34] — Букв.: обрел благодать/милость пред Богом.
46  [35] — Букв.: Богу Иакова; в некот. рукописях: дому Иакова.
50  [36] — Ис 66:1,2.
51  [37] — Букв.: упрямые и необрезанные сердцами и ушами.
54  [38] — Букв.: пришли в ярость в сердцах своих.
58  [39] — Вероятно, свидетели были также участниками этой расправы.
58  [40] — Савл (или: Саул) — еврейское имя Павла, будущего апостола.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.