Ёва 31 глава

Кніга Ёва
Пераклад Антонія Бокуна → Новый русский перевод

 
 

Я заключыў запавет з вачамі маімі, каб не глядзець мне на дзяўчыну.
 
Договор заключил я с моими глазами, чтобы мне не заглядываться на девушек[79].

Якая ж доля мая ў Бога на вышыні, і якая спадчына ад Усемагутнага на вышынях?
 
Ведь что за удел мне от Бога свыше, и что за наследие от Всемогущего с небес?

Ці ж не загуба [прызначана] для ліхотніка, і няшчасьце — для злачынцы?
 
Не грешникам ли беда суждена и гибель — творящим зло?

Ці ж Ён ня бачыць шляхоў маіх і ня лічыць усе крокі мае?
 
Разве Он не видит мои пути, не считает каждый мой шаг?

Ці ж хадзіў я ў марнасьці, і ці ж нага мая сьпяшалася да подступу?
 
Ходил ли я во лжи, и спешили ли ноги мои к обману?

Няхай узважыць Ён мяне на вагах справядлівых, і няхай ведае Бог невінаватасьць маю.
 
Пусть Бог взвесит меня на верных весах, и тогда Он узнает, что я непорочен!

Калі зыходзіў крок мой са шляху, і пайшло за вокам маім сэрца маё, і запляміла рукі мае што нячыстае,
 
Если стопы мои от пути уклонялись, если сердце мое следовало за моими глазами, и руки мои осквернялись,

няхай я пасею, а есьці будзе іншы, і нашчадкі мае будуць вырваныя з каранямі.
 
то пусть другие съедят то, что я посеял, и исторгнется с корнем мой урожай.

Калі сэрца маё зьвяла жанчына, і калі цікаваў я пры дзьвярах бліжняга майго,
 
Если сердце мое соблазнялось женщиной, если я выжидал её у дверей ближнего,

няхай жонка мая меле для другога, і няхай іншыя прыхіляюцца да яе.
 
пусть жена моя мелет зерно другому, и чужие люди с ней спят.

Бо гэта брыдота, злачынства, што падлягае суду.
 
Ведь это гнусное преступление, грех, подлежащий суду.

Гэта агонь, які палае для Абадону, які выкараняе ўсю маёмасьць маю.
 
Ведь это огонь, палящий до Погибели; который сжег бы мое добро.

Калі я адмовіў суду слузе майму і служцы маёй, калі яны спрачаліся са мною,
 
Если лишал я слугу или служанку справедливости, когда они были в тяжбе со мной,

што я буду рабіць, калі паўстане Бог? І калі Ён наведае мяне, што я адкажу Яму?
 
то, что стал бы я делать, когда Бог восстанет на суд? Что я сказал бы, будучи призван к ответу?

Ці ж ня Той, Хто мяне ўфармаваў ва ўлоньні, уфармаваў і яго; і ва ўлоньні [маці] ўкшталтаваў нас Адзіны?
 
Разве не Тот, Кто создал меня в утробе, создал и их? Не один ли Творец во чреве нас сотворил?

Ці ж адмовіў я ў просьбе ўбогім і ці засмуціў вочы ўдавы?
 
Если я бедным отказывал в просьбах и печалил глаза вдовы,

Ці я адзін зьядаў кавалак свой, і ці ня еў яго сірата?
 
если один я съедал свой хлеб, с сиротою им не делясь, —

Бо ад маленства гадаваў я яго, як бацька, і вёў яго ад улоньня маці.
 
я с юности растил его, как отец, и от утробы матери заботился о вдове, —

Калі я бачыў таго, што гіне без адзеньня, або бедака, што ня меў чым накрыцца,
 
если я видел гибнувшего нагим и нищего без одежды,

ці ж не дабраслаўлялі мяне сьцёгны ягоныя, калі грэла іх воўна авечак маіх?
 
и сердце его не благословляло меня, за то, что согрел я его шерстью моих овец,

Калі я падымаў руку маю на сірату, калі бачыў у браме дапамогу сабе,
 
если поднимал я руку на сироту, зная, что есть у меня влияние в суде,

няхай адпадзе рамяно ад сьпіны маёй, і няхай рука мая адломіцца ад локця.
 
то пусть рука моя отпадет от плеча, пусть переломится в суставе.

Бо страшнае мне было пакараньне Божае, перад веліччу Яго я не магу ўстаяць!
 
Я боялся бед от Бога и, страшась Его величия, я не смог бы такого сделать.

Ці ў золаце я меў спадзяваньне? І ці золату чыстаму я казаў: “Надзея мая”?
 
Если бы я на золото понадеялся и сказал бы сокровищу: «Ты опора моя»,

Ці цешыўся я дзеля мноства багацьцяў маіх, што рука мая столькі прыдбала?
 
если бы ликовал, что богатство мое несметно, что так много собрала моя рука,

Калі я бачыў сонца, як яно зьзяе, або месяц, які ў яснасьці плыве,
 
если глядя на солнце в его сиянии или на луну в её сверкающем шествии,

ці спакусіўся я таемна ў сэрцы маім, і ці цалавалі вусны мае руку маю?
 
я сердцем прельщался втайне, и слал им воздушный поцелуй,

Гэта было б злачынства, што падлягае суду, бо я адрокся б ад Бога на вышынях.
 
то и эти грехи подлежат суду, ведь так я предал бы Всевышнего Бога.

Ці я цешыўся з падзеньня таго, хто ненавідзеў мяне, і ці радаваўся, што яго напаткала няшчасьце?
 
Если рад я был несчастью моего врага, ликовал, когда он попадал в беду, —

Але я не даваў грашыць паднябеньню майму, каб праклінаць душу ягоную.
 
но я не давал согрешить устам, не призывал проклятия на его жизнь, —

Ці ж не гаварылі людзі намёту майго: “Хто ж не насыціўся мясам ягоным!”
 
если в шатре моем не говорили: «Насытиться бы нам его мясом!»[80]

На двары не заставаўся прыхадзень, брама мая была адкрытая для падарожнікаў.
 
но и странник не ночевал на улице, ведь мои двери отворялись прохожему —

Ці ўтойваў я грэх мой як [іншы] чалавек, і ці хаваў за пазухай правіну маю?
 
если я скрывал свой грех, как Адам, в сердце своем прятал вину,

Тады б я баяўся грамады вялікай, і пагарда бліжніх палохала б мяне, і маўчаў бы я, і не выходзіў за дзьверы.
 
из-за страха перед толпой, из-за боязни презрения сородичами, — то я бы молчал и сидел взаперти.

Хто мне дасьць таго, хто паслухае мяне? Вось подпіс мой. Няхай Усемагутны адкажа мне! Вось кніга, якую напісаў супраціўнік мой,
 
(О, если бы кто-нибудь меня выслушал! Вот подпись моя. Пусть Всемогущий ответит. Пусть мой обвинитель запишет свое обвинение.

каб я насіў яе на плячах маіх і налажыў яе сабе, як вянец.
 
О, я носил бы его на плече, надевал его, как венец.

Я паведамлю яму лік крокаў маіх і пайду да яго, як да начальніка.
 
Каждый свой шаг я открыл бы Ему, и, как знатный, приблизился бы к Нему.)

Калі б жалілася на мяне зямля мая, і з ёй плакалі барозны ейныя,
 
Если взывала против меня земля, и рыдали её борозды вместе,

што плады ейныя я еў бяз срэбра, і што крыўдзіў душу ўласьніка яе,
 
потому что я ел её плод, и не платил за него, и душу владельцев её изнурял,

няхай замест пшаніцы родзіцца мне калючка, а замест ячменю — кукаль!» Скончыліся словы Ёва.
 
то пусть растет вместо хлеба терн и сорные травы взамен ячменя. Закончились слова Иова.

Примечания:

 
 
Новый русский перевод
1 [79] — Или: чтобы не помышлять мне о девушке.
31 [80] — Смысл этого места в евр. тексте неясен.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.