Римлянам 8 глава

Письмо Римлянам
Открытый перевод → Переклад Хоменка

Итак теперь никакого осуждения тем, кто в Помазаннике Иисусе,

Нема, отже, тепер ніякого засуду для тих, що в Христі Ісусі.

потому что закон духа жизни в Помазаннике Иисусе освободил тебя от закона греха и смерти.

Бо закон духа, (що дає) життя в Христі Ісусі, визволив тебе від закону гріха і смерти.

Из-за бессилия Закона, ослабевшего благодаря плоти, Бог, пославший Своего Сына в подобии греховной плоти и по причине греха, осудил грех во плоти,

Бо те, що було неможливим для закону, ослабленого тілом, Бог, — пославши свого Сина в тілі, схожім на гріховне тіло, ради гріха, осудив гріх у тілі,

чтобы притязание Закона было исполнено в нас, живущих не по плоти, но по духу.

щоб оправдання закону здійснилося на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.

Ведь существующие по плоти мыслят о плотском, а те, кто по духу — о духовном.

Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за духом, — про духове.

Плотской образ мыслей — смерть, духовный образ мыслей — жизнь и мир,

Бо прагнення тіла (веде) до смерти, а прагнення духа — до життя і миру;

потому что плотской образ мыслей — вражда против Бога, ведь Закону Бога не покоряется, да и не может.

тому що прагнення тіла вороже Богові — бо не кориться законові Божому, та й не може.

Поэтому существующие по плоти Богу угодить не могут.

Тілесні не можуть подобатись Богові.

Вы же не по плоти, но по духу, если только Дух Божий обитает в вас. Если же кто Духа Помазанника не имеет, тот — не Его.

Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той йому не належить.

Если же Помазанник в вас, то, хотя тело мертво из-за греха, но Дух жив, благодаря оправданию.

А як Христос у вас, то тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

Если же Дух Воскресившего Иисуса из мёртвых обитает в вас, то Воскресивший Помазанника из мёртвых оживит и ваши смертные тела благодаря Его Духу, живущему в вас.

І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас.

Итак, братья, мы не должники плоти, чтобы жить по плоти;

Тим то, брати, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити;

ведь если по плоти живете — умрете, если же духом умерщвляете дела тела, то будете жить.

бо коли живете за тілом, то помрете. Якже ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити.

Потому что все, водимые Духом Божьим — сыны Божьи.

Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони — сини Божі.

Ведь вы не получили опять дух рабства, в страхе, но получили Дух усыновления, в котором восклицаем: «Абба! Отец!»

Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: «Авва! — Отче!»

Тот самый Дух подтверждает Своим свидетельством, что мы — дети Божьи.

Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми — діти Божі;

Если же дети, то и наследники, наследники Бога, сонаследники же Помазанника, если только страдаем с Ним, чтобы вместе прославиться.

а коли діти, то й спадкоємці ж Божі — співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним і прославитися.

Поэтому думаю, что страдания нынешнего времени ничего не стоят по сравнению со славой, которая будет явлена в нас.

Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з'явитися.

Ведь творение нетерпеливо ожидает явления сыновей Божьих,

Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих.

потому что творение было подчинено ничтожности не добровольно, но из-за покорившего, в надежде,

Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії,

что и само творение будет освобождено от рабства тления в свободу величия детей Божьих.

що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих.

Ведь знаем, что всё творение до сих пор сообща стонет и мучается;

Бо знаємо, що все створіння разом понині стогне і разом страждає у тяжких муках.

и не только оно, но и мы сами, получив первые плоды Духа, внутренне стонем, ожидая усыновления, искупления нашего тела.

Не тільки вони, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла,

Ведь мы спасены — в надежде. А видимая надежда — не надежда, ведь если кто видит, то зачем ему надеяться?

бо ми надією спаслися. Коли ж хтось бачить те, чого надіється, то це не є вже надія; бо що хтось бачить, хіба того надіється?

Если же надеемся на то, что не видим, то ожидаем благодаря терпению.

Якже ми сподіваємося, чого не бачимо, очікуємо його витривало.

Также и Дух помогает в нашей слабости; ведь мы не знаем, о чём и как надо молиться, но Сам Дух ходатайствует неизреченными стонами.

Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними.

Испытывающий же сердца знает, какая мысль у Духа, потому что вступается за святых по-Божьи.

А той, хто досліджує серця, знає, яке бажання Духа і що він заступається за святих згідно з Божою волею.

Знаем же, что любящим Бога, призванным по определению, всё содействует ко благу.

Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, — покликаним за його постановою, усе співдіє на добро.

Потому что кого Он предузнал, тех и предопределил быть подобными образу Своего Сына, чтобы быть Ему первородным среди многих братьев.

Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його, щоб він був первородний між багатьма братами;

Кого же предопределил — тех и призвал, а кого призвал — тех объявил праведными, а кого объявил праведными — тех наделил славой.

яких же наперед призначив, тих і покликав; а яких покликав, тих оправдав; яких же оправдав, тих і прославив.

Итак, что скажем на это? Если Бог за нас, кто против нас?

Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?

Тот, Кто даже Своего Сына не пощадил, но отдал Его за всех нас, как с Ним не дарует нам всё?

Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас, — як же разом із ним не подарує нам усього?

Кто обвинит избранных Божьих? Бог оправдывает.

Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог — той, що оправдує;

Кто осуждает? Помазанник Иисус умерший, более того — воскрешённый, Тот, Кто и по правую руку от Бога, Кто и вступается за нас.

хто ж той, що засудить? Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, — він заступається за нас.

Кто отделит нас от любви Помазанника? Бедствие или тесные обстоятельства, или преследование, или голод, или лишения, или опасность, или меч?

Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

Как написано:«из-за Тебя убивают нас целый день, сочли нас овцами для убоя»

Як написано: «За тебе нас увесь день убивають, уважають нас за овець (призначених) на заріз.»

Но всё это побеждаем благодаря Тому, Кто полюбил нас.

Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас.

Ведь я убежден, что ни смерть, ни жизнь, ни ангелы, ни Начала, ни Силы, ни настоящее, ни будущее,

Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

ни высота, ни глубина, ни какое бы ни было творение не может отделить нас от Божьей любви в Помазаннике Иисусе, нашем Господе.

ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім.

« 7 глава 9 глава »