Римлянам 8 глава

Послание к Римлянам апостола Павла
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Итак, нет ныне никакого осуждения тем, которые во Христе Иисусе живут не по плоти, но по духу,

Нема, отже, тепер ніякого засуду для тих, що в Христі Ісусі.

потому что закон духа жизни во Христе Иисусе освободил меня от закона греха и смерти.

Бо закон духа, (що дає) життя в Христі Ісусі, визволив тебе від закону гріха і смерти.

Как закон, ослабленный плотию, был бессилен, то Бог послал Сына Своего в подобии плоти греховной в жертву за грех и осудил грех во плоти,

Бо те, що було неможливим для закону, ослабленого тілом, Бог, — пославши свого Сина в тілі, схожім на гріховне тіло, ради гріха, осудив гріх у тілі,

чтобы оправдание закона исполнилось в нас, живущих не по плоти, но по духу.

щоб оправдання закону здійснилося на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.

Ибо живущие по плоти о плотском помышляют, а живущие по духу — о духовном.

Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за духом, — про духове.

Помышления плотские суть смерть, а помышления духовные — жизнь и мир,

Бо прагнення тіла (веде) до смерти, а прагнення духа — до життя і миру;

потому что плотские помышления суть вражда против Бога; ибо закону Божию не покоряются, да и не могут.

тому що прагнення тіла вороже Богові — бо не кориться законові Божому, та й не може.

Посему живущие по плоти Богу угодить не могут.

Тілесні не можуть подобатись Богові.

Но вы не по плоти живёте, а по духу, если только Дух Божий живёт в вас. Если же кто Духа Христова не имеет, тот и не Его.

Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той йому не належить.

А если Христос в вас, то тело мертво для греха, но дух жив для праведности.

А як Христос у вас, то тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

Если же Дух Того, Кто воскресил из мёртвых Иисуса, живёт в вас, то Воскресивший Христа из мёртвых оживит и ваши смертные тела Духом Своим, живущим в вас.

І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас.

Итак, братия, мы не должники плоти, чтобы жить по плоти;

Тим то, брати, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити;

ибо если живёте по плоти, то умрёте, а если духом умерщвляете дела плотские, то живы будете.

бо коли живете за тілом, то помрете. Якже ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити.

Ибо все, водимые Духом Божиим, суть сыны Божии.

Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони — сини Божі.

Потому что вы не приняли духа рабства, чтобы опять жить в страхе, но приняли Духа усыновления, Которым взываем: «Авва, Отче!»

Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: «Авва! — Отче!»

Сей самый Дух свидетельствует духу нашему, что мы — дети Божии.

Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми — діти Божі;

А если дети, то и наследники, наследники Божии, сонаследники же Христу, если только с Ним страдаем, чтобы с Ним и прославиться.

а коли діти, то й спадкоємці ж Божі — співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним і прославитися.

Ибо думаю, что нынешние временные страдания ничего не стоят в сравнении с тою славою, которая откроется в нас.

Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з'явитися.

Ибо тварь с надеждою ожидает откровения сынов Божиих,

Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих.

потому что тварь покорилась суете не добровольно, но по воле покорившего её, в надежде,

Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії,

что и сама тварь освобождена будет от рабства тлению в свободу славы детей Божиих.

що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих.

Ибо знаем, что вся тварь совокупно стенает и мучится доныне;

Бо знаємо, що все створіння разом понині стогне і разом страждає у тяжких муках.

и не только она, но и мы сами, имея начаток Духа, и мы в себе стенаем, ожидая усыновления, искупления тела нашего.

Не тільки вони, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла,

Ибо мы спасены в надежде. Надежда же, когда видит, не есть надежда; ибо если кто видит, то чего ему и надеяться?

бо ми надією спаслися. Коли ж хтось бачить те, чого надіється, то це не є вже надія; бо що хтось бачить, хіба того надіється?

Но когда надеемся того, чего не видим, тогда ожидаем в терпении.

Якже ми сподіваємося, чого не бачимо, очікуємо його витривало.

Также и Дух подкрепляет нас в немощах наших; ибо мы не знаем, о чём молиться, как должно, но Сам Дух ходатайствует за нас воздыханиями неизреченными.

Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними.

Испытующий же сердца знает, какая мысль у Духа, потому что Он ходатайствует за святых по воле Божией.

А той, хто досліджує серця, знає, яке бажання Духа і що він заступається за святих згідно з Божою волею.

Притом знаем, что любящим Бога, призванным по Его изволению, всё содействует ко благу.

Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, — покликаним за його постановою, усе співдіє на добро.

Ибо кого Он предузнал, тем и предопределил быть подобными образу Сына Своего, дабы Он был первородным между многими братиями.

Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його, щоб він був первородний між багатьма братами;

А кого Он предопределил, тех и призвал, а кого призвал, тех и оправдал; а кого оправдал, тех и прославил.

яких же наперед призначив, тих і покликав; а яких покликав, тих оправдав; яких же оправдав, тих і прославив.

Что же сказать на это? Если Бог за нас, кто против нас?

Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?

Тот, Который Сына Своего не пощадил, но предал Его за всех нас, как с Ним не дарует нам и всего?

Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас, — як же разом із ним не подарує нам усього?

Кто будет обвинять избранных Божиих? Бог оправдывает их.

Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог — той, що оправдує;

Кто осуждает? Христос Иисус умер, но и воскрес: Он и одесную Бога, Он и ходатайствует за нас.

хто ж той, що засудить? Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, — він заступається за нас.

Кто отлучит нас от любви Божией: скорбь, или теснота, или гонение, или голод, или нагота, или опасность, или меч? как написано:

Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

«за Тебя умерщвляют нас всякий день, считают нас за овец, обречённых на заклание».

Як написано: «За тебе нас увесь день убивають, уважають нас за овець (призначених) на заріз.»

Но всё сие преодолеваем силою Возлюбившего нас.

Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас.

Ибо я уверен, что ни смерть, ни жизнь, ни Ангелы, ни Начала, ни Силы, ни настоящее, ни будущее,

Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

ни высота, ни глубина, ни другая какая тварь не может отлучить нас от любви Божией во Христе Иисусе, Господе нашем.

ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім.

Примечания:

Синодальный перевод

34 одесную — по правую руку, справа.

« 7 глава 9 глава »