Римлянам 8 глава

Послание к Римлянам апостола Павла
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Итак, нет ныне никакого осуждения тем, которые во Христе Иисусе живут не по плоти, но по духу,

Тож немає тепер жодного осуду тим, які в Ісусі Христі [ходять не за тілом, а за Духом].

потому что закон духа жизни во Христе Иисусе освободил меня от закона греха и смерти.

Тому що Закон Духа, тобто життя в Ісусі Христі, визволив тебе від закону гріха і смерті.

Как закон, ослабленный плотию, был бессилен, то Бог послал Сына Своего в подобии плоти греховной в жертву за грех и осудил грех во плоти,

Адже що було неможливе для Закону через немічність тіла, — Бог, пославши Свого Сина в подобі гріховного тіла і задля гріха, засудив гріх у тілі,

чтобы оправдание закона исполнилось в нас, живущих не по плоти, но по духу.

щоб оправдання Закону здійснилося в нас, які ходимо не за тілом, а за Духом.

Ибо живущие по плоти о плотском помышляют, а живущие по духу — о духовном.

Тому що ті, котрі за тілом, думають про тілесне, а ті, які за Духом, — про духовне.

Помышления плотские суть смерть, а помышления духовные — жизнь и мир,

Адже тілесні задуми — то смерть, а задуми Духа — то життя і мир,

потому что плотские помышления суть вражда против Бога; ибо закону Божию не покоряются, да и не могут.

оскільки тілесні задуми — ворожнеча проти Бога, тому що вони не коряться Божому Законові, та й не можуть.

Посему живущие по плоти Богу угодить не могут.

І ті, хто живе по-тілесному, догодити Богові не можуть.

Но вы не по плоти живёте, а по духу, если только Дух Божий живёт в вас. Если же кто Духа Христова не имеет, тот и не Его.

Ви живете не по-тілесному, а Духом, тому що Божий Дух живе у вас. Якщо ж хто не має Христового Духа, той не Його.

А если Христос в вас, то тело мертво для греха, но дух жив для праведности.

А коли Христос є в вас, то хоча тіло мертве через гріх, але дух живе через праведність.

Если же Дух Того, Кто воскресил из мёртвых Иисуса, живёт в вас, то Воскресивший Христа из мёртвых оживит и ваши смертные тела Духом Своим, живущим в вас.

Якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Той, Хто підняв Христа з мертвих, оживить і ваші мертві тіла тим самим Духом, Який живе у вас.

Итак, братия, мы не должники плоти, чтобы жить по плоти;

Тому, брати, ми не боржники тіла, щоби по-тілесному жити.

ибо если живёте по плоти, то умрёте, а если духом умерщвляете дела плотские, то живы будете.

Бо якщо живете по-тілесному, то маєте померти; якщо ж Духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.

Ибо все, водимые Духом Божиим, суть сыны Божии.

Адже всі, яких веде Божий Дух, — сини Божі.

Потому что вы не приняли духа рабства, чтобы опять жить в страхе, но приняли Духа усыновления, Которым взываем: «Авва, Отче!»

Тому що ви не одержали духа рабства знову на страх, але одержали Духа синівства, яким кличемо: Авва, Отче!

Сей самый Дух свидетельствует духу нашему, что мы — дети Божии.

Сам Дух свідчить нашому духові, що ми — діти Божі.

А если дети, то и наследники, наследники Божии, сонаследники же Христу, если только с Ним страдаем, чтобы с Ним и прославиться.

Якщо ж ми діти, то й спадкоємці, — спадкоємці Бога і співспадкоємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо, щоби з Ним і прославитися.

Ибо думаю, что нынешние временные страдания ничего не стоят в сравнении с тою славою, которая откроется в нас.

Бо я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті порівняно з майбутньою славою, яка має з’явитися нам.

Ибо тварь с надеждою ожидает откровения сынов Божиих,

Усе творіння з надією очікує з’явлення Божих синів.

потому что тварь покорилась суете не добровольно, но по воле покорившего её, в надежде,

Адже творіння підкорилося марноті не добровільно, а через того, хто його підкорив, з надією,

что и сама тварь освобождена будет от рабства тлению в свободу славы детей Божиих.

що саме творіння буде визволене від рабства тління — для свободи слави дітей Божих.

Ибо знаем, что вся тварь совокупно стенает и мучится доныне;

Бо знаємо, що все творіння разом стогне і страждає аж донині.

и не только она, но и мы сами, имея начаток Духа, и мы в себе стенаем, ожидая усыновления, искупления тела нашего.

Та не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, самі в собі стогнемо, очікуючи всиновлення та викуплення нашого тіла.

Ибо мы спасены в надежде. Надежда же, когда видит, не есть надежда; ибо если кто видит, то чего ему и надеяться?

Адже ми надією спаслися. Надія ж, яку бачимо, вже не є надією, бо хіба надіється хтось на те, що бачить?

Но когда надеемся того, чего не видим, тогда ожидаем в терпении.

Коли ж надіємося на те, чого не бачимо, то з терпінням очікуємо його.

Также и Дух подкрепляет нас в немощах наших; ибо мы не знаем, о чём молиться, как должно, но Сам Дух ходатайствует за нас воздыханиями неизреченными.

Отак і Дух допомагає нам у наших немочах, адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається [за нас] невимовними зітханнями.

Испытующий же сердца знает, какая мысль у Духа, потому что Он ходатайствует за святых по воле Божией.

А Той, Хто досліджує серця, знає, які бажання Духа, бо Він заступається за святих з Божої волі.

Притом знаем, что любящим Бога, призванным по Его изволению, всё содействует ко благу.

Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його передбаченням, усе сприяє до добра.

Ибо кого Он предузнал, тем и предопределил быть подобными образу Сына Своего, дабы Он был первородным между многими братиями.

Адже кого Він наперед пізнав, тих і визначив наперед, щоби були вони подібні до образу Його Сина, аби бути Йому первістком серед багатьох братів,

А кого Он предопределил, тех и призвал, а кого призвал, тех и оправдал; а кого оправдал, тех и прославил.

а кого наперед визначив, тих і покликав, кого ж покликав, тих і оправдав, а кого оправдав, тих і прославив.

Что же сказать на это? Если Бог за нас, кто против нас?

Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас?

Тот, Который Сына Своего не пощадил, но предал Его за всех нас, как с Ним не дарует нам и всего?

Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього?

Кто будет обвинять избранных Божиих? Бог оправдывает их.

Хто буде звинувачувати Божих обранців? Бог — Той, Хто оправдує!

Кто осуждает? Христос Иисус умер, но и воскрес: Он и одесную Бога, Он и ходатайствует за нас.

А хто судитиме? Ісус Христос, Який помер і воскрес, Який по правиці Бога, — Він і заступається за нас!

Кто отлучит нас от любви Божией: скорбь, или теснота, или гонение, или голод, или нагота, или опасность, или меч? как написано:

Хто нас відлучить від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

«за Тебя умерщвляют нас всякий день, считают нас за овец, обречённых на заклание».

Так, як написано: За Тебе вбивають нас щодня, нас вважають за овець, призначених на заріз.

Но всё сие преодолеваем силою Возлюбившего нас.

Але в цьому всьому перемагаємо — завдяки Тому, Хто нас полюбив.

Ибо я уверен, что ни смерть, ни жизнь, ни Ангелы, ни Начала, ни Силы, ни настоящее, ни будущее,

Адже я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

ни высота, ни глубина, ни другая какая тварь не может отлучить нас от любви Божией во Христе Иисусе, Господе нашем.

ні висота, ні глибина, ні будь-яке інше творіння не зможе нас відлучити від Божої любові, яка в Ісусі Христі, нашому Господі!

Примечания:

Синодальный перевод

34 одесную — по правую руку, справа.

« 7 глава 9 глава »