Римлянам 11 глава

Послание к Римлянам апостола Павла
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Итак, спрашиваю: неужели Бог отверг народ Свой? Никак. Ибо и я Израильтянин, от семени Авраамова, из колена Вениаминова.

Отже, я запитую: Хіба відкинув Бог Свій народ? Зовсім ні! Адже і я ізраїльтянин — з нащадків Авраама, з Веніаминового племені.

Не отверг Бог народа Своего, который Он наперёд знал. Или не знаете, что говорит Писание в повествовании об Илии? как он жалуется Богу на Израиля, говоря:

Не відкинув Бог Свого народу, який Він наперед знав. Хіба не знаєте, що Писання каже про Іллю, коли він скаржиться Богові на Ізраїль:

«Господи! пророков Твоих убили, жертвенники Твои разрушили; остался я один, и моей души ищут».

Господи, повбивали Твоїх пророків, порозбивали Твої жертовники, а я залишився сам; шукають і моєї душі!

Что же говорит ему Божеский ответ? «Я соблюл Себе семь тысяч человек, которые не преклонили колени перед Ваалом».

І що ж каже йому Бог у відповідь? Я залишив Собі сім тисяч чоловіків, які не схилились на коліна перед Ваалом.

Так и в нынешнее время, по избранию благодати, сохранился остаток.

Так само і тепер, за вибором благодаті, залишився останок.

Но если по благодати, то не по делам; иначе благодать не была бы уже благодатью. А если по делам, то это уже не благодать; иначе дело не есть уже дело.

Якщо ж за благодаттю, то не за ділами, бо тоді благодать вже не була б благодаттю. [А коли за ділами, то це вже не благодать, бо тоді діло вже не є ділом].

Что же? Израиль, чего искал, того не получил; избранные же получили, а прочие ожесточились,

І що ж? Того, що шукає Ізраїль, він не одержав, але одержали вибрані; інші ж стали закам’янілими,

как написано: «Бог дал им дух усыпления, глаза, которыми не видят, и уши, которыми не слышат, даже до сего дня».

як ото написано: Наслав на них Бог духа затьмарення: щоб очі не бачили і вуха щоб не чули, — аж до нинішнього дня.

И Давид говорит: «да будет трапеза их сетью, тенётами и петлёю в возмездие им;

Давид каже: Нехай стане їхня їжа сильцем, пасткою і спокусою — на відплату їм!

да помрачатся глаза их, чтобы не видеть, и хребет их да будет согбен навсегда».

Хай їхні очі стануть темними, щоб не бачили, нехай їхня спина завжди буде зігнута!

Итак, спрашиваю: неужели они преткнулись, чтобы совсем пасть? Никак. Но от их падения спасение язычникам, чтобы возбудить в них ревность.

Отже, запитую: Чи спіткнулися вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але через їхнє падіння прийде спасіння язичникам, щоб їх самих спонукати до ревнощів.

Если же падение их — богатство миру, и оскудение их — богатство язычникам, то тем более полнота их.

Якщо ж їхнє падіння є багатством для світу, а їхня втрата є багатством для язичників, то наскільки більшою була б їхня повнота!

Вам говорю, язычникам. Как Апостол язычников, я прославляю служение моё.

Кажу вам, язичникам: Оскільки я є апостол для язичників, то прославляю моє служіння;

Не возбужу ли ревность в сродниках моих по плоти и не спасу ли некоторых из них?

може, цим я викличу ревність своїх рідних за тілом і спасу декого з них.

Ибо если отвержение их — примирение мира, то что будет принятие, как не жизнь из мёртвых?

Бо коли їхнє відкинення є примиренням світу, то чим же є їхнє прийняття, як не життям із мертвих?

Если начаток свят, то и целое; и если корень свят, то и ветви.

Якщо перший сніп святий, то й тісто святе; і якщо корінь святий, то й гілля святе.

Если же некоторые из ветвей отломились, а ты, дикая маслина, привился на место их и стал общником корня и сока маслины,

Коли ж деякі з гілок відломилися, а ти, будучи дикою оливкою, прищепився до них і живишся з кореня та соку оливкового дерева,

то не превозносись перед ветвями. Если же превозносишься, то вспомни, что не ты корень держишь, но корень тебя.

то не хвалися перед гілками. Якщо ж хвалишся, то пам’ятай, що не ти корінь носиш, а корінь носить тебе.

Скажешь: «ветви отломились, чтобы мне привиться».

Скажеш: Галузки відламано, щоб я прищепився.

Хорошо. Они отломились неверием, а ты держишься верою: не гордись, но бойся.

Гаразд. Вони відломилися через невірство, а ти тримаєшся вірою. Не величайся, але бійся.

Ибо если Бог не пощадил природных ветвей, то смотри, пощадит ли и тебя.

Бо коли Бог не пощадив природних галузок, то Він і тебе не пощадить.

Итак, видишь благость и строгость Божию: строгость к отпадшим, а благость к тебе, если пребудешь в благости Божией; иначе и ты будешь отсечён.

Отже, поглянь на Божу милість і суворість: на тих, які відпали, — суворість, а на тебе — Божу милість, якщо будеш залишатися в милості; якщо ж ні, то будеш відрубаний.

Но и те, если не пребудут в неверии, привьются, потому что Бог силён опять привить их.

Та й вони, якщо не залишаться в невірстві, будуть прищеплені, адже Бог має силу їх знову прищепити.

Ибо если ты отсечён от дикой по природе маслины и не по природе привился к хорошей маслине, то тем более сии природные привьются к своей маслине.

Тому що коли ти, відтятий від дикої за своєю природою оливки, був проти природи прищеплений до доброї оливки, — то наскільки легше будуть прищеплені до своєї ж оливки вони, природні?

Ибо не хочу оставить вас, братия, в неведении о тайне сей, — чтобы вы не мечтали о себе, — что ожесточение произошло в Израиле отчасти, до времени, пока войдёт полное число язычников;

Адже не хочу, брати, щоб ви не знали цієї таємниці, аби не були високої думки про себе: Ізраїль залишатиметься частково запеклим, доки не ввійде повнота язичників.

и так весь Израиль спасётся, как написано: «придёт от Сиона Избавитель, и отвратит нечестие от Иакова.

Таким чином, весь Ізраїль спасеться, як написано: Визволитель прийде із Сіону, Він відверне безбожність від Якова.

И сей завет им от Меня, когда сниму с них грехи их».

Ось їм від Мене Завіт, коли усуну їхні гріхи!

В отношении к благовестию, они враги ради вас; а в отношении к избранию — возлюбленные Божии ради отцов.

Тож згідно з Євангелієм вони — вороги задля вас, а згідно з обранням — улюблені задля батьків.

Ибо дары и призвание Божие непреложны.

Адже Боже покликання та дари — непохитні.

Как и вы некогда были непослушны Богу, а ныне помилованы, по непослушанию их,

Бо як ви колись не корилися Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,

так и они теперь непослушны для помилования вас, чтобы и сами они были помилованы.

так і вони нині не покорилися задля милосердя над вами, щоб тепер і вони самі були помилувані.

Ибо всех заключил Бог в непослушание, чтобы всех помиловать.

Тож Бог замкнув усіх у непокорі, щоб усіх помилувати.

О, бездна богатства и премудрости и ведения Божия! Как непостижимы судьбы Его и неисследимы пути Его!

О, глибино багатства, премудрості й знання Божого! Які незбагненні Його суди і недослідимі Його дороги!

Ибо кто познал ум Господень? Или кто был советником Ему?

Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був порадником Йому?

Или кто дал Ему наперёд, чтобы Он должен был воздать?

Хіба хтось дав Йому щось наперед, щоб воно було повернуто йому назад?

Ибо всё из Него, Им и к Нему. Ему слава вовеки, аминь.

Адже все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.

Примечания:

Синодальный перевод

9 тенёта — сеть, ловушка на диких животных и птиц.

« 10 глава 12 глава »