Римлянам 10 глава

Послание к Римлянам апостола Павла
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Братия! желание моего сердца и молитва к Богу об Израиле во спасение.

Брати, бажання мого серця і молитва до Бога — [за Ізраїль] на спасіння.

Ибо свидетельствую им, что имеют ревность по Боге, но не по рассуждению.

Свідчу їм, що вони мають Божу ревність, але не розумну.

Ибо, не разумея праведности Божией и усиливаясь поставить собственную праведность, они не покорились праведности Божией,

Оскільки не розуміючи Божої праведності й силкуючись встановити власну праведність, вони не підкорилися Божій праведності.

потому что конец закона — Христос, к праведности всякого верующего.

Завершення Закону — Христос: для оправдання кожного, хто вірує.

Моисей пишет о праведности от закона: «исполнивший его человек жив будет им».

Мойсей пише про ту праведність, що від Закону: Людина, яка виконуватиме його, буде ним жити.

А праведность от веры так говорит: «не говори в сердце твоём: кто взойдёт на небо?», то есть Христа свести.

А про праведність, що з віри, говорить так: Не кажи у своєму серці: Хто ж підніметься на небо? — це значить — звести Христа додолу;

Или: «кто сойдёт в бездну?», то есть Христа из мёртвых возвести.

або: Хто ж зійде в безодню? — це значить — Христа з мертвих підняти.

Но что говорит Писание? «Близко к тебе слово, в устах твоих и в сердце твоём», то есть слово веры, которое проповедуем.

А що каже [Писання]? Близько до тебе слово, воно у твоїх устах і у твоєму серці, — тобто слово віри, яке проповідуємо.

Ибо если устами твоими будешь исповедывать Иисуса Господом и сердцем твоим веровать, что Бог воскресил Его из мёртвых, то спасёшься,

Якщо визнаєш своїми устами Господа Ісуса й повіриш у своєму серці, що Бог підняв Його з мертвих, то спасешся.

потому что сердцем веруют к праведности, а устами исповедуют ко спасению.

Бо серцем віримо для праведності, а устами визнаємо для спасіння.

Ибо Писание говорит: «всякий, верующий в Него, не постыдится».

Писання каже: Кожний, хто вірить у Нього, не буде засоромлений!

Здесь нет различия между Иудеем и Еллином, потому что один Господь у всех, богатый для всех, призывающих Его.

Немає різниці між юдеєм і греком, бо один Бог для всіх — щедрий для всіх, хто кличе Його.

Ибо «всякий, кто призовёт имя Господне, спасётся».

Бо кожний, хто тільки прикличе Господнє Ім’я, буде спасенний.

Но как призывать Того, в Кого не уверовали? как веровать в Того, о Ком не слыхали? как слышать без проповедующего?

Але як прикликатимуть Того, у Кого не повірили? І як повірять у Того, про Кого не чули? І як почують без проповідника?

И как проповедовать, если не будут посланы? как написано: «как прекрасны ноги благовествующих мир, благовествующих благое!»

А як можуть проповідувати, якщо не будуть послані? Так, як написано: Які гарні ноги в благовісників [миру, у благовісників] добра!

Но не все послушались благовествования. Ибо Исаия говорит: «Господи! кто поверил слышанному от нас?»

Але не всі послухалися Євангелія! Ісая каже: Господи, хто ж повірив тому, що почув від нас?

Итак, вера — от слышания, а слышание — от слова Божия.

Тому віра — від слухання, а слухання — через Слово Христа.

Но спрашиваю: разве они не слышали? Напротив, «по всей земле прошёл голос их, и до пределов вселенной слова их».

Але я кажу: Хіба вони не чули? Адже по всій землі понеслася їхня вістка, і їхні слова — до кінців світу!

Ещё спрашиваю: разве Израиль не знал? Но первый Моисей говорит: «Я возбужу в вас ревность не народом, раздражу вас народом несмысленным».

І ще кажу: Хіба Ізраїль не знав? Першим говорить Мойсей: Я пробуджу у вас ревнощі «не народом», — народом нерозумним викличу у вас обурення!

А Исаия смело говорит: «Меня нашли не искавшие Меня; Я открылся не вопрошавшим о Мне».

Ісая сміливо каже: Знайшли Мене ті, які Мене не шукали; відкрився Я тим, які про Мене не розпитували.

Об Израиле же говорит: «целый день Я простирал руки Мои к народу непослушному и упорному».

А до Ізраїля говорить: Весь день простягав Я Свої руки до народу непокірного, який Мені суперечить.