Римлянам 14 глава

Послание к Римлянам апостола Павла
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Немощного в вере принимайте без споров о мнениях.

Слабкого в вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки.

Ибо иной уверен, что можно есть всё, а немощный ест овощи.

Один вірить, що можна все їсти, а слабкий (у вірі) їсть городину.

Кто ест, не уничижай того, кто не ест; и кто не ест, не осуждай того, кто ест, потому что Бог принял его.

Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв.

Кто ты, осуждающий чужого раба? Перед своим Господом стоит он или падает. И будет восставлен, ибо силён Бог восставить его.

Ти хто такий, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; а стоятиме, бо Господь має силу втримати його.

Иной отличает день от дня, а другой судит о всяком дне равно. Всякий поступай по удостоверению своего ума.

Один відрізняє день від дня, для іншого ж — кожний день однаковий. Кожний нехай виробить собі певність думки.

Кто различает дни — для Господа различает; и кто не различает дней — для Господа не различает. Кто ест — для Господа ест, ибо благодарит Бога; и кто не ест — для Господа не ест, и благодарит Бога.

Хто вважає на дні, ради Господа на них вважає; і хто їсть, ради Господа їсть, бож дякує Богові; і хто не їсть, ради Господа не їсть і дякує Богові.

Ибо никто из нас не живёт для себя, и никто не умирает для себя;

Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе:

а живём ли — для Господа живём; умираем ли — для Господа умираем: и потому, живём ли или умираем, — всегда Господни.

бо коли ми живемо, для Господа живемо; і коли ми вмираємо, для Господа вмираємо. Отож, чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні.

Ибо Христос для того и умер, и воскрес, и ожил, чтобы владычествовать и над мёртвыми и над живыми.

На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати.

А ты что осуждаешь брата твоего? Или и ты, что унижаешь брата твоего? Все мы предстанем на суд Христов.

Ти ж чого судиш брата твого? Чого погорджуєш твоїм братом? Усі ми станемо перед судилищем Божим,

Ибо написано: «живу Я, говорит Господь, предо Мною преклонится всякое колено, и всякий язык будет исповедывать Бога».

бо написано: «Як живу я, — каже Господь, — кожне коліно схилиться передо мною, і кожний язик визнає Бога.»

Итак, каждый из нас за себя даст отчёт Богу.

Так ото, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові.

Не станем же более судить друг друга, а лучше судите о том, как бы не подавать брату случая к преткновению или соблазну.

Тож не судімо більш один одного, а радше вважайте на те, щоб не класти нічого перед братом, об що він спотикнувся б або й упав.

Я знаю и уверен в Господе Иисусе, что нет ничего в себе самом нечистого; только почитающему что-либо нечистым, тому нечисто.

Я знаю, я переконаний в Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто думає, що щось нечисте, тому воно нечисте.

Если же за пищу огорчается брат твой, то ты уже не по любви поступаешь. Не губи твоею пищею того, за кого Христос умер.

Коли твій брат сумує з-за їжі, то ти поводишся не за любов'ю. Не губи твоєю їжею того, за якого вмер Христос.

Да не хулится ваше доброе.

Не виставляйте вашого добра на зневагу.

Ибо Царствие Божие не пища и питие, но праведность и мир и радость во Святом Духе.

Бо царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі.

Кто сим служит Христу, тот угоден Богу и достоин одобрения от людей.

Хто так служить Христові, той Богові вгодний і людям довподоби.

Итак, будем искать того, что служит к миру и ко взаимному назиданию.

Дбаймо, отже, запопадливо про те, що веде до миру та до взаємного збудування.

Ради пищи не разрушай дела Божия. Всё чисто, но худо человеку, который ест на соблазн.

Не руйнуй ради їжі Божого діла. Все чисте, та лихо чоловікові, що їсть, учиняючи спокусу.

Лучше не есть мяса, не пить вина и не делать ничего такого, от чего брат твой претыкается, или соблазняется, или изнемогает.

Добре не їсти м'яса і вина не пити, ані того, через що твій брат спотикнувся б.

Ты имеешь веру? имей её сам в себе, пред Богом. Блажен, кто не осуждает себя в том, что избирает.

Ту віру, що ти маєш, тримай її про себе перед Богом. Щасливий той, хто не має викидів сумління в тому, що задумує робити.

А сомневающийся, если ест, осуждается, потому что не по вере; а всё, что не по вере, — грех.

А хто вагається, той, коли їсть, уже засуджений, бо не робить в добрій вірі; все бо, що не з віри, — гріх.

Могущему же утвердить вас, по благовествованию моему и проповеди Иисуса Христа, по откровению тайны, о которой от вечных времён было умолчано,

но которая ныне явлена, и через писания пророческие, по повелению вечного Бога, возвещена всем народам для покорения их вере,

Единому Премудрому Богу, через Иисуса Христа, слава вовеки. Аминь.

« 13 глава 15 глава »