Ісаї 24 глава

Книга пророка Ісаї
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская Библия

Ось Господь нищить усесвіт! Він спустошить його, оголить його поверхню і розсіє тих, які в ньому живуть.

Сѐ, гд҇ь разсы́плетъ вселе́ннѹю и҆ ѡ҆пѹстоши́тъ ю҆̀, и҆ ѿкры́етъ лицѐ є҆ѧ̀ и҆ расточи́тъ живѹ́щыѧ на не́й.

І народ буде як священик, слуга — як господар, а служниця — як господарка, хто купує, буде як той, хто продає, і хто позичає — як той, хто позичив, і хто винний — як той, кому він позичив.

И҆ бѹ́дѹтъ лю́дїе а҆́ки жре́цъ, и҆ ра́бъ а҆́ки господи́нъ, и҆ раба̀ а҆́ки госпожа̀: бѹ́детъ кѹпѹ́ѧй ѩ҆́кѡ продаѧ́й, и҆ взаи́мъ є҆́млѧй а҆́ки заимода́вецъ, и҆ до́лжный а҆́ки є҆мѹ́же є҆́сть до́лженъ.

Земля буде вщент знищена [1] , земля буде цілком пограбована [2] , бо уста Господа це сказали!

Тлѣ́нїемъ и҆стлѣ́етъ землѧ̀, и҆ расхище́нїемъ расхище́на бѹ́детъ землѧ̀: ѹ҆ста́ бо гд҇нѧ гл҃аша сїѧ҄.

Заплакала земля, і всесвіт був знищений, заплакали звеличені на землі.

Воспла́касѧ землѧ̀, и҆ растлѣ́нна бы́сть вселе́ннаѧ, воспла́кашасѧ высо́цыи землѝ.

Земля ж чинила беззаконня через тих, які жили на ній, тому що порушили закон і змінили заповіді, вічний завіт.

Землѧ́ бо беззако́нїе сотворѝ живѹ́щихъ ра́ди на не́й, поне́же престѹпи́ша зако́нъ и҆ и҆змѣни́ша за́пѡвѣди, разрѹши́ша завѣ́тъ вѣ́чный.

Через це прокляття пожере землю, бо згрішили ті, хто живе на ній. Через це бідні будуть ті, які проживають на землі, і залишиться мало людей.

Сегѡ̀ ра́ди проклѧ́тїе поѧ́стъ зе́млю, ѩ҆́кѡ согрѣши́ша живѹ́щїи на не́й: сегѡ̀ ра́ди ѹ҆бо́зи бѹ́дѹтъ живѹ́щїи на землѝ, и҆ ѡ҆ста́нетсѧ человѣ́кѡвъ ма́лѡ.

Заплаче вино, заплаче виноградник, застогнуть усі, хто радів душею.

Воспла́четсѧ вїно̀, возрыда́етъ вїногра́дъ, возстенѹ́тъ всѝ ра́дѹющїисѧ дѹше́ю.

Не стало веселості тимпанів, не стало впертості та багатства безбожних, не стало звучання гусел.

Преста́ло є҆́сть весе́лїе тѷмпа́нѡвъ, преста̀ высокоде́рзость и҆ бога́тство нечести́выхъ, преста́лъ є҆́сть гла́съ гѹ́слей:

Засоромились, не пили вина, гірким став міцний напій для тих, які п’ють.

ѹ҆срами́шасѧ, не пи́ша вїна̀, горька̀ бы́сть сїке́ра пїю́щымъ.

Спустошене все місто, кожен замкне дім, щоб не ввійти.

Ѡ҆пѹстѣ̀ всѧ́къ гра́дъ, заключи́тъ хра́мъ, є҆́же не вни́ти.

Усюди розноситься крик за вином. Не стало всієї радості землі.

Пла́читесѧ ѡ҆ вїнѣ̀ всю́дѹ, преста́ла є҆́сть ра́дость всѧ̀ земна́ѧ, ѿи́де всѧ̀ ра́дость землѝ.

І міста залишаться спустошеними, і покинуті доми будуть знищені.

И҆ ѡ҆ста́нѹтъ гра́ди пѹ́сти, и҆ до́мове ѡ҆ста́влени поги́бнѹтъ.

Це все буде на землі посеред народів, так наче б хтось обдер оливкове дерево, так їх обдеруть. А коли ж спиниться обдирання?

Сїѧ҄ всѧ҄ бѹ́дѹтъ на землѝ средѝ ѩ҆зы́кѡвъ: ѩ҆́коже а҆́ще кто̀ ѡ҆трѧса́етъ ма́сличинѹ, та́кѡ ѡ҆трѧсѹ́тъ и҆̀хъ: и҆ (ѩ҆́коже) а҆́ще ѡ҆ста́нетъ ѿ ѡ҆б̾има́нїѧ вїногра́да,

Вони закричать голосом, а ті, які залишилися на землі, зрадіють разом з Господньою славою. Забушує вода моря.

сі́и гла́сомъ возопїю́тъ: ѡ҆ста́вшїисѧ же на землѝ возра́дѹютсѧ со сла́вою гд҇нею, возмѧте́тсѧ вода̀ морска́ѧ.

Через це Господня слава буде на островах моря, Ім’я Господа буде славним.

Сегѡ̀ ра́ди сла́ва гд҇нѧ во ѻ҆́стровѣхъ бѹ́детъ морски́хъ, и҆́мѧ гд҇не просла́влено бѹ́детъ.

Господи, Боже Ізраїлю! Від кінців землі ми почули знаки: Надія для побожного. І скажуть: Горе тим, що погорджують, тим, що погорджують законом.

Гд҇и бж҃е ї҆и҃левъ, ѿ кри́лъ земны́хъ чѹдеса̀ слы́шахомъ, наде́жда бл҃гочести́вомѹ: и҆ рекѹ́тъ: (го́ре хѹ́лѧщымъ, и҆̀же хѹ́лѧтъ зако́нъ,) го́ре престѹ́пникѡмъ, и҆̀же престѹпа́ютъ зако́нъ.

Страх, рів і пастка на вас, що мешкаєте на землі.

Стра́хъ и҆ про́пасть и҆ сѣ́ть на ва́съ живѹ́щихъ на землѝ.

І буде, що хто втікає від страху, упаде в рів, а хто вилазить з рову, буде схоплений пасткою, бо вікна з небес відкрилися, тож зрушаться основи землі.

И҆ бѹ́детъ, бѣжа́й стра́ха впаде́тъ въ про́пасть, и҆ и҆зла́зѧй и҆з̾ про́пасти и҆́метсѧ въ сѣ́ть: ѩ҆́кѡ ѻ҆́кна съ небесѐ ѿверзо́шасѧ, и҆ потрѧсѹ́тсѧ ѡ҆снѡва́нїѧ земна҄ѧ.

Земля ходитиме ходором [3] , цілковито збентежиться [4] земля.

Мѧте́жемъ возмѧте́тсѧ землѧ̀, и҆ скѹ́достїю ѡ҆скѹдѣ́етъ землѧ̀.

Земля похилилася, вона зрушиться мов колиба, неначе п’яниця та захмелілий, і впаде, і не зможе встати, бо їх перемогло беззаконня!

Преклони́сѧ и҆ потрѧсе́сѧ землѧ̀ а҆́ки ѻ҆во́щное храни́лище, и҆ а҆́ки пїѧ́нъ и҆ шѹ́менъ паде́тъ и҆ не возмо́жетъ воста́ти, преѡдолѣ́ бо на не́й беззако́нїе.

І Бог наведе руку на прикрасу небес і на царів землі.

И҆ бѹ́детъ въ то́й де́нь, наведе́тъ гд҇ь на ѹ҆́тварь небе́снѹю рѹ́кѹ и҆ на цари҄ земны҄ѧ.

І зберуть, і замкнуть їх у твердині та у в’язниці, після багатьох поколінь нагрянуть на них відвідини.

И҆ соберѹ́тъ собра́нїе є҆ѧ̀ и҆ затворѧ́тъ въ твє́рди и҆ въ тємни́цы: мно́зѣми рѡ́ды бѹ́детъ посѣще́нїе и҆́хъ.

І цегла розсиплеться, і мур упаде, бо Господь зацарює на Сіоні та в Єрусалимі й прославиться перед старійшинами.

И҆ и҆ста́етъ плі́нѳа и҆ паде́тъ стѣна̀, и҆ ѹ҆стыди́тсѧ лѹна̀ и҆ посрами́тсѧ со́лнце: ѩ҆́кѡ воц҃ри́тсѧ гд҇ь въ сїѡ́нѣ и҆ во ї҆ер҇ли́мѣ и҆ пред̾ старѣ҄йшины сла́венъ бѹ́детъ.

« 23 глава 25 глава »