Иов 38 глава

Книга Иова
Cовременный перевод WBTC → Українська Біблія. Турконяк

И тогда ответил Иову Господь из бури:

Коли Еліус перестав говорити, то до Йова крізь бурю і хмари заговорив Господь:

"Кто этот человек, который все Мои советы затемняет словами неразумными.

Хто цей, який скриває від Мене раду, хто тримає слова в серці й думає від Мене втаїти?

Перепояшь себя, как подобает мужчине, и приготовься отвечать: Я буду спрашивать тебя.

Підв’яжи, як муж, твої стегна, Я ж тебе запитаю, а ти Мені відповіси!

Где был ты, Иов, когда Я сотворял землю? Ответь, если ты вправду умён.

Де ти був, коли Я основував землю? Сповісти Мені, якщо ти володієш знанням.

Кто определил размер земли? Кто измеряет землю?

Чи знаєш, хто визначив її розміри? І хто протягнув мірний шнур по ній?

На чём покоится земное основанье, кто заложил краеугольный камень?

На чому встановлені її склепіння? Хто є той, котрий заклав на ній кутовий камінь?

Все утренние звезды пели вместе, и радовались ангелы, когда Я это завершил.

Коли народжувалися зорі, усі Мої ангели хвалили Мене могутнім голосом.

Кто перед морем затворил ворота, когда оно рвалось из глубины?

Я загородив море брамами, коли воно хлинуло, виходячи з лона своєї матері.

В те времена Я спеленал всё облаками и темнотою обернул.

Я ж зробив йому хмару за одяг і повив його імлою.

И морю Я установил пределы и на замки ворота Я закрыл.

І Я поставив йому границі, встановивши засуви та брами.

И морю Я сказал: не дальше, чем сюда, дойти ты можешь. Здесь волны гордые твои должны остановиться.

Я ж сказав йому: Досі підеш, і не перейдеш, але в тобі розіб’ються твої хвилі!

Иов, повелевал ли в жизни ты когда-нибудь начаться утру и зачинаться дню?

Хіба Я при тобі наказав ранньому світлові, і ранкова зірка побачила своє визначене місце,

Когда-нибудь ты говорил заре, чтобы всю землю охватить и вытряхнуть всех нечестивых из укрытий их?

щоб схопитися за краї землі, аби скинути із себе безбожних?

В лучах зари долины и холмы отчётливо видны. Когда свет дня восходит над землёю, их очертанья выступают, как складки на плаще, как глина мягкая под тяжестью печати, — всё обретает форму.

Хіба ти, взявши глинисту землю, зліпив живу істоту і наділив її мовою на землі?

Для злых людей свет белый ненавистен, его сиянье останавливает их от злодеяний.

Чи ти забрав світло від безбожних, а плече гордих знищив,

Бывал ли ты когда-нибудь, Иов, в глубинах, где лежат начала океана? Ступала ли твоя нога на дно морское?

прийшов до джерела моря, ходив стопами по безодні?

Ты видел ли, Иов, ворота смерти, ведущие в мир мёртвых?

Хіба тобі зі страхом відкриваються брами смерті, а придверники аду, бачачи тебе, лякалися?

Сознаёшь ли ты — насколько велика земля? Если ты знаешь это, скажи мне.

Чи ти збагнув широчінь піднебесної? Сповісти ж мені, якою вона є!

Иов, откуда свет приходит, откуда темнота?

А в якій це землі замешкує світло, і де місце темряви?

Ты можешь взять и свет, и темноту туда, откуда они к вам приходят? Ты знаешь, как туда пройти?

Хіба ти Мене приведеш до їхніх околиць? Чи й ти вивідав їхні стежки?

Конечно же, ты знаешь это всё, ты стар и мудр, ты жил, когда Я сотворил всё это!

Знаю, що ти тоді народився, і число твоїх років велике.

Бывал ли ты в хранилищах, Иов, где Я держу и снег, и град?

Та чи ходив ти до сховищ снігу, і чи бачив ти сховища граду?

Я берегу их для суровых дней, на время войн и битв.

Можливо воно відкладене тобі на час ворогів, на день війни і битви?

Бывал ли ты в том месте, где солнце встаёт и заставляет ветер восточный дуть по всей земле?

Звідки виходить мороз чи розноситься південний вітер на піднебесну?

Кто в небесах творит дороги дождям, кто грому путь мостит?

Хто ж приготував русло для дощової зливи, і дорогу громоносним бурям,

Кто посылает дождь, Иов, в безлюдные места, в пустыни?

щоб посилати дощ на безлюдну землю, на пустелю, де немає людини,

Дождь напоит пустыню, и трава расти в пустыне начинает.

щоб наситити незаселену і непрохідну землю і викликати ріст зелені?

Скажи, Иов, есть ли у дождя отец? И откуда приходят капли росы?

Хто є батько дощу? Хто ж є той, котрий породив краплі роси?

Кто матерь льду и кто рождает в небесах мороз?

З якого лона виходить лід? А хто на небі породив мороз,

Вода, замерзая, твердеет как камень, и замерзает даже океан.

який сходить, наче вода, що тече? Поверхню ж безодні хто оснував?

Ты можешь ли связать Плеяды и пояс Ориона развязать?

Чи ти збагнув пов’язь Плеяди і відкрив огорожу Оріона?

И можешь ли ты каждое созвездие в час нужный выпустить иль вывести медведицу и медвежат её?

Чи ти відкриєш сузір’я у своєму часі, і чи притягнеш Вечірню зорю за її косу?

Законы управленья небом знаешь ты и можешь ли их применить к земле?

Чи ти знаєш переміни неба чи те, що стається у злагоді в піднебесній?

Ты можешь крикнуть облакам и повелеть, чтобы они тебя омыли дождями?

Чи ти покличеш хмару голосом, і вона тебе послухається поривами бурхливої зливи?

Иль молниям ты можешь приказать, чтобы они пришли к тебе, покорно сказав: мы здесь, чего изволишь ты? Исполнят ли они то, что ты им скажешь?

Чи пошлеш блискавки, і вони підуть? Чи запитають вони тебе: Що робити?

Кто мудрецами делает людей, кто вкладывает мудрость в разум?

Хто ж дав жінкам мудрість ткати чи вміння вишивати?

Кто мудр настолько, чтобы облака пересчитать и наклонить их, чтоб дождь пролить,

Хто ж у своїй мудрості перераховує хмари, і прихилив небо до землі?

чтоб грязью стала пыль и комья грязи слиплись?

Розлився порох, наче земля, Я ж зліпив його, наче кам’яну брилу.

Ты ли находишь, Иов, добычу для львов, кормишь ли их детей?

Хіба ти полюєш їжу для левів, чи наповнюєш душі зміїв?

Они лежат в своих логовах и таятся в траве, готовые наброситься на свою жертву.

Адже вони перелякалися у своїх лігвищах, перебувають у лісах, чатуючи.

Кто кормит воронов, Иов, когда их дети, бродя без пищи, к Господу взывают?

Хто ж приготовив їжу вороні? Бо її пташенята закричали до Господа, блукаючи в пошуках їжі!

« 37 глава 39 глава »