Лукі 2 глава

Евангелле паводле Лукі
Пераклад Анатоля Клышкi → Под редакцией Кулаковых

 
 

І сталася ў тыя дні: ад кесара Аўгуста выйшла пастанова зрабіць перапіс па ўсёй населенай зямлі3.
 
В те дни император Август издал указ о переписи по всей его империи.1

Гэта быў першы перапіс, калі Сірыяй уладарыў Квірыній.
 
Это была первая перепись такого рода, и проводилась она в то время, когда Квириний правил Сирией.

І ўсе ішлі запісвацца, кожны ў свой горад.
 
И на перепись каждый пошел в город свой.

І пайшоў таксама Іосіф з Галілеі, з горада Назарэта, у Іудзею, у горад Давідаў, які называецца Вілеем, бо быў ён з дому і роду Давідавага,
 
Так и Иосиф из города Назарета, что в Галилее, отправился в Иудею, в город Давида, называемый Вифлеемом, потому что был он из рода Давида, его потомком.

Каб запісацца з Марыям, з ім заручонаю [жанчынаю], якая была цяжарная.
 
Пошел он на перепись вместе с Марией, обрученной с ним. Она ожидала ребенка,

І сталася: калі яны былі там, споўніліся дні, каб радзіць ёй,
 
и пока они находились в Вифлееме, пришло ей время родить.

і нарадзіла Яна Сына, Свайго Першынца, і спавіла Яго, і паклала Яго ў яслях, бо не было месца ім ў гасцініцы.
 
Родила она Сына, своего Первенца, спеленала Его и положила в ясли в хлеву, потому что на постоялом дворе места для них не нашлось.

А былі ў той самай ваколіцы пастухі, што жылі ў полі і сцераглі ўночы свой статак.
 
В окрестностях же Вифлеема были пастухи, которые жили в поле и, ночью сменяя друг друга, стерегли свое стадо.

І [вось] Анёл Гасподні паўстаў перад імі, і слава Гасподняя азарыла іх, і вялікі страх ахапіў іх.
 
И предстал перед ними ангел Господень. Сияние света Господня2 озарило их. Они очень испугались,

І сказаў ім Анёл: Не бойцеся, бо вось я добравешчу вам вялікую радасць, якая будзе ўсяму народу,
 
но ангел сказал им: «Не бойтесь! Я несу вам добрую весть — весть о великой радости для всего народа:

бо сёння ў горадзе Давідавым нарадзіўся вам Збаўца, Які ёсць Хрыстос Госпад.
 
сегодня в городе Давида родился ваш Спаситель — Христос,3 Господь!

І гэта вам знак: знойдзеце Дзіцятка, спавітае, якое будзе ляжаць у яслях.
 
И вот вам знак: вы найдете Ребенка спеленатого, лежащего в яслях».

І раптам з’явілася разам з Анёлам мноства нябеснага войска, хвалячы Бога і кажучы:
 
И внезапно вместе с ангелом явилось многочисленное небесное воинство, прославлявшее Бога. Ангелы пели:

Слава ў вышынях Богу і на зямлі мір, людзям — добрая воля!
 
«Слава Богу в высях небесных и мир земле! Благоволит Бог людям!»4

І сталася: калі адышлі ад іх Анёлы ў неба, пастухі казалі адзін аднаму: Хадзем тады ў Вілеем і паглядзім, што там адбылося, пра што Госпад даў знаць нам.
 
Когда ангелы, оставив их, возвратились на небо, пастухи стали говорить друг другу: «Пойдемте в Вифлеем и посмотрим на то, о чем возвестил нам Господь».

І, спяшаючыся, прыйшлі і знайшлі Марыям, Іосіфа і Дзіцятка, што ляжала ў яслях;
 
Они поспешно отправились в путь и нашли Марию, Иосифа и Младенца, лежащего в яслях.

убачыўшы ж, яны расказалі пра слова, якое ім было абвешчана пра Гэтае Дзіцятка.
 
Увидев их, пастухи возвестили им то, что узнали они об Этом Ребенке;

І ўсе, пачуўшы, здзівіліся таму, што казалі ім пастухі.
 
и все, кто слышал пастухов, удивлялись их рассказу.

А Марыям захоўвала ўсе гэтыя словы, складаючы ў Сваім сэрцы.
 
Мария же хранила в своей памяти все эти слова, много думая о них.5

І вярнуліся пастухі, славячы і хвалячы Бога за ўсё, што яны пачулі і ўбачылі, як ім было сказана.
 
А пастухи возвратились, хваля и прославляя Бога за то, что они увидели и услышали: всё произошло так, как им было сказано.

І калі споўнілася восемь дзён, і належала абрэзаць Яго, далі Яму імя Ісус, названае Анёлам перш, чым Ён быў зачаты ва ўлонні.
 
Восемь дней спустя пришло время совершить обрезание Младенца, и тогда Он был назван Иисусом — тем именем, которое еще до зачатия было дано Ему ангелом.

І, калі споўніліся дні іх ачышчэння паводле Маісеевага Закона, прынеслі Яго ў Іерусалім, каб прадставіць Госпаду,
 
Когда завершились дни их очищения по Закону Моисея,6 они принесли Младенца в Иерусалим, чтобы представить Его Господу

Як напісана ў Законе Гасподнем: «Кожная мужчынская істота, што раскрывае матчына ўлонне будзе пасвечана Госпаду»,
 
(как написано в Законе Господнем: «Всякий первенец мужского пола должен быть посвящен Господу»),7

і каб прынесці ахвяру паводле сказанага ў Законе Гасподнім: пару туркавак або двух галубянят.
 
а также чтобы, как предписано Законом Господним, принести жертву: пару горлиц или двух птенцов голубя.8

І вось, быў у Іерусаліме чалавек, якому імя Сімяон, і чалавек гэты, праведны і набожны, чакаў суцяшэння Ізраіля, і Святы Дух быў на ім;
 
В то время в Иерусалиме жил человек по имени Симеон, праведный и богобоязненный человек, ожидающий спасения для Израиля;9 и Дух Святой был на нем.

і была яму абвешчана Святым Духам, што ён не ўбачыць смерці, пакуль не ўбачыць Хрыста Гасподняга.
 
И ему было открыто Духом Святым, что он не умрет, пока не увидит Христа Господня.

І прыйшоў ён у Духу ў святыню; і калі бацькі прынеслі Дзіцятка Ісуса, каб выканаць над Ім абрад паводле закона,
 
Побуждаемый Духом, пришел он в Храм, и, когда родители принесли туда Младенца Иисуса, чтобы там сделать для Него всё, что предписывает Закон,

і ён Яго на рукі, добраславіў Бога і сказаў:
 
Симеон взял Его на руки, восхвалил Бога и сказал:

Цяпер адпускаеш Свайго слугу, Уладару, паводле Свайго слова, з мірам;
 
«Ныне с миром отпускаешь Ты раба Своего, Владыка, по слову Твоему,

бо мае вочы ўбачылі Тваё збавенне,
 
ибо увидели очи мои дарованное Тобой Спасение,

якое Ты падрыхтаваў перад абліччам усіх народаў;
 
которое приготовил Ты перед лицом всех народов:

святло на асвячэнне язычнікам і славу Твайго нарлда Ізраіля.
 
Свет, несущий откровение язычникам, и Славу Израиля, народа Твоего!»

І Яго бацька і Маці4 здзіўляліся сказанаму пра Яго.
 
Отец и мать Иисуса очень удивились, услышав эти слова о Нем,

І добраславіў іх Сімяон і сказаў Марыям, Яго Маці: Вось, Гэты прызначаны на ўпадках і ўзвышэнне многіх у Ізраіле і на знак, якому будуць супярэчыць,
 
а Симеон благословил их и сказал Марии, матери Иисуса: «Дитя это Богом предназначено многих в Израиле привести к тому, что они либо падут, либо поднимутся. Он — знамение Божие, знамение, которое окажется отвергнутым,10

і Табе [ж] Самой душу праткне меч, каб адкрыліся думкі многіх сэрцаў.
 
так что откроются помыслы многих сердец. И тебе самой меч пронзит душу».

І была прарочыца Ганна, дачка Фануілава, з племя Асірава; яна была на схіле сваіх дзён, пражыўшы з мужам сем гадоў ад свайго дзявоцтва,
 
И была там пророчица Анна, дочь Фануила из колена11 Асира, женщина весьма преклонного возраста. Прожив с мужем семь лет, будучи еще молодой,

удава васьмідзесяці чатырох гадоў, якая не пакідала святыні, пастамі і малітвамі служачы Богу ўночы і ўдзень.
 
она осталась вдовой и жила так до восьмидесяти четырех лет. Анна не покидала Храма и служила Богу день и ночь, пребывая в постах и молитвах.

І ў гэтую самую гадзіну, падышоўшы, яна славіла Бога і казала пра Яго ўсім, хто чакаў вызвалення Іерусаліма.
 
Подойдя к ним в это же самое время, она благодарила Бога и говорила о Младенце всем, кто ожидал избавления для Иерусалима.

І, калі яны закончылі ўсё паводле Закона Гасподняга, вярнуліся ў Галілею, у свой горад Назарэт.
 
Когда Иосиф и Мария исполнили всё, положенное по Закону Господню, они возвратились в Галилею, в свой город Назарет.

А Дзіцятка расло і ўмачоўвалася [духам], напаўняючыся мудрасцю, і ласка Божая была на Ім.
 
Ребенок рос, креп,12 исполняясь мудрости, и благословение Божие было на Нем.

І Яго бацькі штогод хадзілі ў Іерусалім на свята Пасхі.
 
Родители Иисуса каждый год ходили в Иерусалим на праздник Пасхи.

І, калі Яму было дванаццаць гадоў, яны ўзышлі туды5, як зазвычай на свята,
 
Когда Ему исполнилось двенадцать лет, они, по обычаю, пошли на праздник.

і калі, па заканчэнні гэтых дзён, вярталіся, Хлопчык Ісус застаўся ў Іерусаліме, а Яго бацькі6 не ведалі пра гэта.
 
По окончании праздничных дней они отправились домой, не зная, что Мальчик Иисус остался в Иерусалиме.

Думаючы ж, што Ён разам са спадарожнікамі, прайшлі яны дзень дарогі і пачалі расшукваць Яго між сваякоў і знаёмых,
 
Они думали, что Он с идущими вместе с ними родными, и лишь после дня пути стали искать Его среди родственников и знакомых.

і, не знайшоўшы, вярнуліся ў Іерусалім, расшукваючы Яго.
 
Не найдя Иисуса, они в поисках Его возвратились в Иерусалим.

І сталася: праз тры дні знайшлі Яго ў святыні, калі Ён сядзеў сярод настаўнікаў, слухаў іх і пытаўся ў іх;
 
Через три дня Его нашли в Храме, где Он сидел среди учителей, слушая их и задавая им вопросы.

і ўсе, хто слухаў Яго, дзівіліся Яго розуму і адказам.
 
Все, кто слышал Его, удивлялись Его разуму и ответам.

І, убачыўшы Яго, яны былі ўражаныя, і Яго Маці сказала Яму: Сыне, чаму Ты нам зрабіў так? Вось, Твой боцька і Я змучыліся, шукаючы Цябе.
 
Увидев Его, родители были поражены, и мать сказала Ему: «Сын мой, почему Ты так с нами поступил? Мы13 так извелись, пока искали Тебя».

І Ён сказаў ім: Чаму ж вы шукалі Мяне? Хіба вы не ведалі, што Я павінен быць у тым, што належыць Майму Бацьку?
 
«Зачем же вы искали Меня? — сказал им Иисус. — Разве вы не знали, что Я должен быть в Доме Отца Моего?»14

Ды яны не зразумелі слова, якое сказаў ім.
 
Но они не поняли того, что Он им сказал.

І Ён пайшоў з імі і прыйшоў у Назарэт, і быў паслухмяны ім. І яго Маці захоўвала ўсе [гэтыя] словы ў Сваім сэрцы.
 
И Он пошел с родителями и возвратился в Назарет с ними и всегда был им послушен. А мать Его все эти слова хранила в своем сердце.

А Ісус узрастаў у мудрасці і гадах, і любові ў Бога і людзей.
 
Иисус же, подрастая, преуспевал в мудрости и любви у Бога и людей.

Примечания:

 
Пераклад Анатоля Клышкi
1 3: Г. зн.: Рымскай імперыі.
33 4: У некат. рукап.: Іосіф і Яго Маці.
42 5: У некат. рукап.: у Іерусалім.
43 6: У некат. рукап.: Іосіф і Маці.
 
Под редакцией Кулаковых
1  [1] — Букв.: по всей обитаемой земле.
9  [2] — Букв.: слава Господня.
11  [3] — Или: Мессия.
14  [4] — По принятому современной текстологией варианту греч. текста возможны следующие переводы: на земле мир среди людей, которым Он благоволит/которыми Он доволен/для людей доброй воли. TR: и на земле мир, в людях благоволение.
19  [5] — Букв.: слова, слагая их в сердце своем.
22  [6] — Лев 12:2−4. См. в Словаре Закон и Моисей.
23  [7] — Букв.: назван святым, (принадлежащим) Господу. Исх 13:2,12,15.
24  [8] — Лев 12:8.
25  [9] — Букв.: утешения Израиля. См. Ис 40:1; Ис 61:2.
34  [10] — Букв.: знамение оспариваемое.
36  [11] — См. в Словаре Колена Израиля.
40  [12] — Некот. рукописи добавляют: духом.
48  [13] — Букв.: вот отец Твой и я.
49  [14] — Друг. возм. пер.: заниматься делами Отца Своего.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.