Луки 2 глава

Євангелія від св. Луки
Переклад Хоменка → Под редакцией Кулаковых

Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.

В те дни император Август издал указ о переписи по всей его империи.1

Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.

Это была первая перепись такого рода, и проводилась она в то время, когда Квириний правил Сирией.

І йшли всі записатися, — кожний у своє місто.

И на перепись каждый пошел в город свой.

Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,

Так и Иосиф из города Назарета, что в Галилее, отправился в Иудею, в город Давида, называемый Вифлеемом, потому что был он из рода Давида, его потомком.

щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.

Пошел он на перепись вместе с Марией, обрученной с ним. Она ожидала ребенка,

І от коли вони були там, настав їй час родити,

и пока они находились в Вифлееме, пришло ей время родить.

і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.

Родила она Сына, своего Первенца, спеленала Его и положила в ясли в хлеву, потому что на постоялом дворе места для них не нашлось.

Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.

В окрестностях же Вифлеема были пастухи, которые жили в поле и, ночью сменяя друг друга, стерегли свое стадо.

Аж ось ангел Господній їм з'явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.

И предстал перед ними ангел Господень. Сияние света Господня2 озарило их. Они очень испугались,

Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу:

но ангел сказал им: «Не бойтесь! Я несу вам добрую весть — весть о великой радости для всего народа:

Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.

сегодня в городе Давида родился ваш Спаситель — Христос,3 Господь!

І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.”

И вот вам знак: вы найдете Ребенка спеленатого, лежащего в яслях».

І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла:

И внезапно вместе с ангелом явилось многочисленное небесное воинство, прославлявшее Бога. Ангелы пели:

“Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.”

«Слава Богу в высях небесных и мир земле! Благоволит Бог людям!»4

І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об'явив нам.”

Когда ангелы, оставив их, возвратились на небо, пастухи стали говорить друг другу: «Пойдемте в Вифлеем и посмотрим на то, о чем возвестил нам Господь».

І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.

Они поспешно отправились в путь и нашли Марию, Иосифа и Младенца, лежащего в яслях.

Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп'ятко;

Увидев их, пастухи возвестили им то, что узнали они об Этом Ребенке;

і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.

и все, кто слышал пастухов, удивлялись их рассказу.

Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.

Мария же хранила в своей памяти все эти слова, много думая о них.5

А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.

А пастухи возвратились, хваля и прославляя Бога за то, что они увидели и услышали: всё произошло так, как им было сказано.

Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус — ім'я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.

Восемь дней спустя пришло время совершить обрезание Младенца, и тогда Он был назван Иисусом — тем именем, которое еще до зачатия было дано Ему ангелом.

І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,

Когда завершились дни их очищения по Закону Моисея,6 они принесли Младенца в Иерусалим, чтобы представить Его Господу

як то написано в Господньому законі: “Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві”,-

(как написано в Законе Господнем: «Всякий первенец мужского пола должен быть посвящен Господу»),7

і принести жертву, як то написано в Господньому законі: “Пару горлиць або двоє голубенят.”

а также чтобы, как предписано Законом Господним, принести жертву: пару горлиц или двух птенцов голубя.8

А був в Єрусалимі чоловік на ім'я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.

В то время в Иерусалиме жил человек по имени Симеон, праведный и богобоязненный человек, ожидающий спасения для Израиля;9 и Дух Святой был на нем.

Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.

И ему было открыто Духом Святым, что он не умрет, пока не увидит Христа Господня.

Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,

Побуждаемый Духом, пришел он в Храм, и, когда родители принесли туда Младенца Иисуса, чтобы там сделать для Него всё, что предписывает Закон,

він узяв його на руки, благословив Бога й мовив:

Симеон взял Его на руки, восхвалил Бога и сказал:

“Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,

«Ныне с миром отпускаешь Ты раба Своего, Владыка, по слову Твоему,

бо мої очі бачили твоє спасіння,

ибо увидели очи мои дарованное Тобой Спасение,

що ти приготував перед усіма народами;

которое приготовил Ты перед лицом всех народов:

світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля.”

Свет, несущий откровение язычникам, и Славу Израиля, народа Твоего!»

Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.

Отец и мать Иисуса очень удивились, услышав эти слова о Нем,

Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,

а Симеон благословил их и сказал Марии, матери Иисуса: «Дитя это Богом предназначено многих в Израиле привести к тому, что они либо падут, либо поднимутся. Он — знамение Божие, знамение, которое окажется отвергнутым,10

та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.”

так что откроются помыслы многих сердец. И тебе самой меч пронзит душу».

Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;

И была там пророчица Анна, дочь Фануила из колена11 Асира, женщина весьма преклонного возраста. Прожив с мужем семь лет, будучи еще молодой,

зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.

она осталась вдовой и жила так до восьмидесяти четырех лет. Анна не покидала Храма и служила Богу день и ночь, пребывая в постах и молитвах.

І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.

Подойдя к ним в это же самое время, она благодарила Бога и говорила о Младенце всем, кто ожидал избавления для Иерусалима.

І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.

Когда Иосиф и Мария исполнили всё, положенное по Закону Господню, они возвратились в Галилею, в свой город Назарет.

Хлоп'я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.

Ребенок рос, креп,12 исполняясь мудрости, и благословение Божие было на Нем.

Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.

Родители Иисуса каждый год ходили в Иерусалим на праздник Пасхи.

І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.

Когда Ему исполнилось двенадцать лет, они, по обычаю, пошли на праздник.

Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.

По окончании праздничных дней они отправились домой, не зная, что Мальчик Иисус остался в Иерусалиме.

Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,

Они думали, что Он с идущими вместе с ними родными, и лишь после дня пути стали искать Его среди родственников и знакомых.

а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.

Не найдя Иисуса, они в поисках Его возвратились в Иерусалим.

Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.

Через три дня Его нашли в Храме, где Он сидел среди учителей, слушая их и задавая им вопросы.

Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.

Все, кто слышал Его, удивлялись Его разуму и ответам.

Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: “Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.”

Увидев Его, родители были поражены, и мать сказала Ему: «Сын мой, почему Ты так с нами поступил? Мы13 так извелись, пока искали Тебя».

Він же відповів їм: “Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?”

«Зачем же вы искали Меня? — сказал им Иисус. — Разве вы не знали, что Я должен быть в Доме Отца Моего?»14

Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.

Но они не поняли того, что Он им сказал.

І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.

И Он пошел с родителями и возвратился в Назарет с ними и всегда был им послушен. А мать Его все эти слова хранила в своем сердце.

Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей.

Иисус же, подрастая, преуспевал в мудрости и любви у Бога и людей.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: по всей обитаемой земле.

9 [2] — Букв.: слава Господня.

11 [3] — Или: Мессия.

14 [4] — По принятому современной текстологией варианту греч. текста возможны следующие переводы: на земле мир среди людей, которым Он благоволит/которыми Он доволен/для людей доброй воли. TR: и на земле мир, в людях благоволение.

19 [5] — Букв.: слова, слагая их в сердце своем.

22 [6] — Лев 12:2−4. См. в Словаре Закон и Моисей.

23 [7] — Букв.: назван святым, (принадлежащим) Господу. Исх 13:2,12,15.

24 [8] — Лев 12:8.

25 [9] — Букв.: утешения Израиля. См. Ис 40:1; Ис 61:2.

34 [10] — Букв.: знамение оспариваемое.

36 [11] — См. в Словаре Колена Израиля.

40 [12] — Некот. рукописи добавляют: духом.

48 [13] — Букв.: вот отец Твой и я.

49 [14] — Друг. возм. пер.: заниматься делами Отца Своего.

« 1 глава 3 глава »