От Марка 15 глава

От Марка, святое благовествование
Библейской Лиги ERV → Пераклад праваслаўнай царквы

 
 

Как только наступило утро, главные священники, старейшины и законоучители со всем синедрионом стали совещаться и, связав Иисуса, увели Его, и передали Пилату.
 
І адразу раніцай зрабілі нара́ду першасвятары́ са старэйшынамі і кніжнікамі, і ўвесь сінедрыён, і, звяза́ўшы Іісуса, павялі і перадалí Пілату.

Пилат спросил Иисуса: «Ты — Царь Иудейский?» Иисус ответил ему: «Ты прав говоря, что Я — Царь Иудейский».
 
І запытаў Яго Пілат: Ты Цар Іудзейскі? Ён жа сказаў яму ў адказ: ты кажаш.

Тогда главные священники начали предъявлять Ему множество обвинений.
 
І абвінава́чвалі Яго першасвятары́ ў многім.

Пилат стал снова спрашивать Его: «Ты собираешься отвечать? Видишь, как много обвинений против Тебя!»
 
Пілат жа зноў запытаў Яго, ка́жучы: Ты нічога не адказваеш? глядзі, колькі су́праць Цябе све́дчаць.

Но Иисус по-прежнему ничего не отвечал, и это очень удивило Пилата.
 
Іісус жа больш нічога не адка́зваў, так што Пілат здзіўляўся.

В праздник Пасхи Пилат обычно отпускал на волю одного узника, за которого просил народ.
 
На свята ж ён адпускаў ім аднаго вя́зня, за якога прасілі.

Один человек, по имени Варавва, находился в то время в заключении вместе с мятежниками, совершившими убийство во время мятежа.
 
Быў жа адзін нехта, зва́ны Вара́вва, зняво́лены з саўдзе́льнікамі сваімі, якія пад час бу́нту ўчынíлі забойства.

Тогда народ пришёл и стал просить Пилата сделать то, что он обычно делал для них.
 
І натоўп пачаў крычаць і прасіць Пілата аб тым, што ён заўсёды рабіў для іх.

Пилат спросил их: «Хотите, я отпущу для вас Царя Иудейского?» —
 
Пілат жа адказаў ім, гаворачы: хочаце, адпушчу вам Цара Іудзейскага?

потому что он знал, что главные священники отдали ему Иисуса из зависти.
 
Бо ведаў, што па за́йздрасці вы́далі Яго першасвятары́.

Но главные священники подстрекали толпу просить Пилата, чтобы он отпустил им Варавву вместо Иисуса.
 
Але першасвятары́ падбухто́рылі натоўп прасіць, каб лепш адпусціў ім Вара́вву.

Но Пилат снова обратился к ним: «Что же тогда вы хотите, чтобы я сделал с Тем, Кого вы называете Царём Иудейским?»
 
Пілат жа зноў сказаў ім у адказ: а што́ хочаце, каб я зрабіў з Тым, Каго вы называеце Царом Іудзейскім?

Они закричали в ответ: «Распни Его на кресте!»
 
Яны ж зноў закрычалі: распнí Яго!

Пилат спросил: «Почему? Какое преступление Он совершил?» Но они ещё сильнее закричали: «Распни Его!»
 
Пілат сказаў ім: якое ж зло Ён учыніў? А яны яшчэ мацней закрычалі: распнí Яго!

Пилат хотел угодить толпе и поэтому освободил для них Варавву, а Иисуса отдал солдатам и приказал бичевать, а после того распять на кресте.
 
Тады Пілат, хочучы дагадзíць натоўпу, адпусціў ім Вара́вву, а Іісуса, пасля бічава́ння, аддаў на распя́цце.

Солдаты отвели Его внутрь дворца, называемого преторием, и созвали весь полк.
 
Воіны ж адвялі Яго ўсярэ́дзіну двара, гэта значыць, у прэто́рыю, і скліка́юць увесь полк,

Они надели на Него багровую накидку, а на голову сплетённый ими терновый венец,
 
і апрана́юць Яго ў багранíцу, і, сплёўшы цярновы вяне́ц, усклада́юць на Яго;

а потом стали кричать Ему: «Приветствуем Тебя, Царь Иудейский!»
 
і пачалí віта́ць Яго: радуйся, Цар Іудзейскі!

Они били Его палкой по голове, плевали в Него и, издеваясь, становились на колени, и делали вид, что поклоняются Ему.
 
І білі Яго па галаве кíем, і плявалі на Яго, і, стано́вячыся на калені, кла́няліся Яму.

Насмеявшись над Иисусом, они сняли с Него багровую накидку и, надев на Него Его собственную одежду, повели на распятие.
 
І калі наглумíліся з Яго, знялí з Яго багранíцу і апрану́лі Яго ў адзе́жу Ягоную; і выводзяць Яго, каб распя́ць Яго.

Один киринеянин, по имени Симон, который был отцом Александра и Руфа, возвращался с поля и, так как он проходил мимо, солдаты заставили его нести крест, предназначенный для Иисуса.
 
І прымушаюць прахо́жага нейкага Сíмана Кірыне́яніна, які ішоў з поля, бацьку Аляксандра і Ру́фа, не́сці крыж Яго.

Они привели Его к месту, называемому Голгофой, что значит «Лобное место».
 
І прыводзяць Яго на месца Галгофу, што значыць: «месца чэ́рапа».

Солдаты попытались заставить Его выпить вино, смешанное с миррой, но Иисус отказался.
 
І давалі Яму піць віно са смíрнаю, але Ён не ўзяў.

И, распяв Его, солдаты поделили между собой Его одежду, бросая жребий, кому что взять.
 
І тыя, што распіна́лі Яго, дзялíлі адзе́жу Яго, кíдаючы жэ́рабя на яе, каму што ўзяць.

Был девятый час, когда они распяли Иисуса.
 
Была́ ж трэцяя гадзíна, і распя́лі Яго.

Обвинение против Него, написанное на табличке, гласило: «Царь Иудейский».
 
І быў зроблены надпіс віны́ Яго: Цар Іудзейскі.

Вместе с Ним распяли двух разбойников: одного справа от Него, а другого слева.
 
І з Ім распіна́юць двух разбойнікаў, аднаго справа, а другога злева ад Яго.

[И совершилось то, что сказано было в Писаниях: «И поместили Его среди преступников»].
 
І збыло́ся Пісанне, якое кажа: «і да злачы́нцаў залíчаны».

Проходящие мимо люди оскорбляли Его, кивая в Его сторону и говоря: «Эй, Ты, Который собирался разрушить храм и построить его за три дня,
 
І тыя, што праходзілі міма, блюзне́рылі на Яго, ківа́ючы гало́вамі сваімі і ка́жучы: гэй! Ты, Які разбура́еш храм і за тры дні будуеш!

что же Ты не спасёшь Самого Себя и не сойдёшь с креста?»
 
Уратуй Самога Сябе і сыдзí з крыжа́.

Главные священники и законоучители тоже насмехались над Ним, говоря друг другу: «Он спасал других, а Себя спасти не может!
 
Гэтакса́ма і першасвятары́ з кніжнікамі, насміха́ючыся, адзін аднаму казалі: іншых ратава́ў, а Сябе не можа ўратава́ць.

Пусть же теперь этот Христос, Царь Израиля, сойдёт с креста. Когда мы увидим это, тогда и поверим в Него!» И те, кого распяли вместе с Ним, осыпали Его такими же оскорблениями.
 
Хрыстос, Цар Ізра́ілеў, няхай сы́дзе цяпер з крыжа́, каб мы ўбачылі, і ўве́равалі ў Яго. І распя́тыя з Ім га́ньбілі Яго.

В полдень тьма наступила на всей земле и продолжалась до трёх часов пополудни.
 
Калі ж надышла шостая гадзíна, це́мра настала па ўсёй зямлі да гадзíны дзевятай.

А в три часа пополудни Иисус закричал громким голосом: «Элои, Элои, лама савахтани?» — что значит: «Боже Мой, Боже Мой! Почему Ты покинул Меня?»
 
І ў дзевятай гадзíне ўскрыкнуў Іісус моцным голасам, ка́жучы: «Элаí, Элаí! ламма́ савахфанí?» што азначае: «Божа мой, Божа Мой! чаму Ты Мяне пакінуў?»

И когда некоторые из стоящих рядом услышали это, они сказали: «Послушайте! Он взывает к Илии!»
 
І некато́рыя з тых, што стаялі там, чуючы гэта, казалі: вось, Ілію́ кліча.

Тогда один человек побежал, пропитал губку уксусом, прикрепил её к палке и дал Ему попить, говоря: «Погодите! Посмотрим, придёт ли Илия снять Его».
 
А адзін пабег, намачыў губку во́цатам і, насадзíўшы на кій, даваў Яму піць, ка́жучы: чакайце, пабачым, ці пры́йдзе Ілія́ зняць Яго.

Иисус же, громко воскликнув, испустил дух.
 
Іісус жа, ускрыкнуўшы моцна, вы́пусціў дух.

И в тот же миг завеса храма разорвалась надвое сверху донизу.
 
І заве́са ў храме разадра́лася напала́м зве́рху данíзу.

Когда центурион, стоявший напротив Него, увидел, как Христос испустил дух, сказал: «Этот Человек и вправду был Сыном Божьим!»
 
Сотнік жа, які стаяў насу́праць Яго і бачыў, што Ён, так ускрыкнуўшы, вы́пусціў дух, сказаў: сапраўды́ Чалавек Гэты быў Сын Божы.

Несколько женщин, находившихся там, наблюдали издали. Среди них были Мария Магдалина, Мария, её младшего сына звали Иаков, а старшего Иосия, и Саломия,
 
Былí і жанчыны, што глядзелі здалёк, сярод іх была́ Марыя Магдалíна, і Марыя, маці Іа́кава Меншага і Іасíі, і Саламíя,

следовавшие за Иисусом и помогавшие Ему, когда Он находился в Галилее. Было там и много других женщин, пришедших с Ним в Иерусалим.
 
якія і тады, калі Ён быў у Галіле́і, хадзілі за Ім і служылі Яму; і іншыя многія, што прыйшлі разам з Ім у Іерусалім.

Так как этот день был днём приготовления, то есть пятницей, днём перед субботой, и уже темнело,
 
І калі ўжо настаў вечар, — паколькі была́ пятніца, гэта значыць, пярэ́дадзень суботы, —

Иосиф из Аримафеи, уважаемый член совета также ожидавший наступления Царства Божьего, смело войдя к Пилату, попросил отдать ему тело Иисуса.
 
прыйшоў Іосіф, што з Арымафе́і, паважа́ны саветнік, які і сам чакаў Царства Божага, і, адва́жыўшыся, увайшоў да Пілата і папрасіў це́ла Іісусава.

Пилат удивился тому, что Он так быстро умер, и поэтому, позвав центуриона, спросил, давно ли Он умер.
 
Пілат жа здзівіўся, што Ён ужо памёр; і, паклікаўшы сотніка, спытаў яго: ці даўно памёр?

И когда Пилат услышал рассказ центуриона, он отдал тело Иосифу.
 
І, даве́даўшыся ад сотніка, аддаў це́ла Іосіфу.

Тот, купив льняной материи, снял Иисуса с креста, завернул Его в покров, поместил в высеченную в скале гробницу и привалил к входу в неё камень.
 
Ён, купіўшы плашчанíцу і, зняўшы Яго, загарну́ў у плашчанíцу і паклаў Яго ў магілу, што была́ вы́сечана ў скале́, і прывалíў ка́мень да дзвярэй магілы.

Мария Магдалина и Мария, мать Иосии, видели, куда положили Иисуса.
 
Марыя ж Магдалíна і Марыя Іасíева глядзелі, дзе Яго пакла́лі.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.