От Марка 15 глава

От Марка, святое благовествование
Библейской Лиги ERV → Сучасний переклад

Как только наступило утро, главные священники, старейшины и законоучители со всем синедрионом стали совещаться и, связав Иисуса, увели Его, и передали Пилату.

Вранці наступного дня головні священики разом зі старійшинами, книжниками й з усім Синедріоном надумали, що робити з Ісусом. Вони зв’язали Його й повели до прокуратора, щоб передати Ісуса до рук Пилата.

Пилат спросил Иисуса: «Ты — Царь Иудейский?» Иисус ответил ему: «Ты прав говоря, что Я — Царь Иудейский».

І запитав Пилат Ісуса: «Ти — Цар Юдейський?» На що Ісус відповів: «Так, це Я. Але ж ти сам це сказав».

Тогда главные священники начали предъявлять Ему множество обвинений.

А головні священики почали звинувачувати Ісуса в багатьох злочинах.

Пилат стал снова спрашивать Его: «Ты собираешься отвечать? Видишь, как много обвинений против Тебя!»

І знову Пилат запитав Його: «Хіба ж Ти не чуєш усі ці звинувачення проти Себе? Чому ж Ти не відповідаєш?»

Но Иисус по-прежнему ничего не отвечал, и это очень удивило Пилата.

Але Ісус і слова не відповів на жодне із звинувачень. І це дуже здивувало Пилата.

В праздник Пасхи Пилат обычно отпускал на волю одного узника, за которого просил народ.

Кожного року, під час Пасхи, Пилат за звичаєм відпускав на волю одного з приречених злочинців, за якого просив народ.

Один человек, по имени Варавва, находился в то время в заключении вместе с мятежниками, совершившими убийство во время мятежа.

У той час, серед ув’язнених злочинців був чоловік на ім’я Варавва, який, разом з іншими бунтівниками, був винний у вбивствах.

Тогда народ пришёл и стал просить Пилата сделать то, что он обычно делал для них.

Як завжди, прийшли люди до Пилата й просили звільнити одного з в’язнів, як він, зазвичай, робив для них.

Пилат спросил их: «Хотите, я отпущу для вас Царя Иудейского?» —

І запитав їх Пилат: «Чи хочете ви, щоб я відпустив для вас Царя Юдейського?»

потому что он знал, что главные священники отдали ему Иисуса из зависти.

Пилат знав, що головні священики віддали Ісуса прокуратору, тільки тому, що заздрили Йому.

Но главные священники подстрекали толпу просить Пилата, чтобы он отпустил им Варавву вместо Иисуса.

Але головні священики умовили натовп просити Пилата відпустити Варавву замість Ісуса.

Но Пилат снова обратился к ним: «Что же тогда вы хотите, чтобы я сделал с Тем, Кого вы называете Царём Иудейским?»

Та Пилат знову звернувся до них: «Що ж мені робити з тим Чоловіком, Якого ви називаєте Царем Юдейським?»

Они закричали в ответ: «Распни Его на кресте!»

У відповідь натовп загукав: «Розіп’яти Його!»

Пилат спросил: «Почему? Какое преступление Он совершил?» Но они ещё сильнее закричали: «Распни Его!»

«За що? — запитав Пилат. — Який на Ньому злочин?» Тоді всі ще дужче загорлали: «Нехай Його розіпнуть на хресті!»

Пилат хотел угодить толпе и поэтому освободил для них Варавву, а Иисуса отдал солдатам и приказал бичевать, а после того распять на кресте.

Пилат хотів догодити юрбі то й відпустив Варавву, а Ісуса наказав побити батогами, та опісля віддав Його на розп’яття.

Солдаты отвели Его внутрь дворца, называемого преторием, и созвали весь полк.

Пилатові воїни відвели Ісуса до палацу, де був правитель (преторії), і там зібрався цілий відділ [54] солдат.

Они надели на Него багровую накидку, а на голову сплетённый ими терновый венец,

Вони наділи на Ісуса багряницю, а на голову Йому сплели терновий вінок.

а потом стали кричать Ему: «Приветствуем Тебя, Царь Иудейский!»

І почали вони вітати Ісуса: «Вітаємо Тебе, Царю Юдейський!»

Они били Его палкой по голове, плевали в Него и, издеваясь, становились на колени, и делали вид, что поклоняются Ему.

І били Його ціпком по голові, й плювали на Нього. При тому солдати падали на коліна, глузливо вклоняючись Ісусові як цареві.

Насмеявшись над Иисусом, они сняли с Него багровую накидку и, надев на Него Его собственную одежду, повели на распятие.

А як скінчили вони знущатися й насміхатися з Ісуса, то зняли з Нього багряницю й, вбраши Ісуса у Його власний одяг, повели на розп’яття.

Один киринеянин, по имени Симон, который был отцом Александра и Руфа, возвращался с поля и, так как он проходил мимо, солдаты заставили его нести крест, предназначенный для Иисуса.

Саме у той час, по дорозі до міста, повертаючись з поля, йшов Симон киринеянин (він був батьком Олександра і Руфа). Тож воїни примусили його нести хрест, що призначався для Ісуса.

Они привели Его к месту, называемому Голгофой, что значит «Лобное место».

Коли ж вони прийшли до місця, що називалося Ґолґофа (це означає «Лобне місце»),

Солдаты попытались заставить Его выпить вино, смешанное с миррой, но Иисус отказался.

то дали Ісусові випити вина, змішаного з мирром, та Він не став його пити.

И, распяв Его, солдаты поделили между собой Его одежду, бросая жребий, кому что взять.

Розіп’явши Ісуса, воїни, кидаючи жереб, поділили між собою Його вбрання, кому що дістанеться.

Был девятый час, когда они распяли Иисуса.

Була дев’ята година ранку, коли розіп’яли Ісуса.

Обвинение против Него, написанное на табличке, гласило: «Царь Иудейский».

На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане офіційне звинувачення: «ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ».

Вместе с Ним распяли двух разбойников: одного справа от Него, а другого слева.

Разом із Ісусом були розіп’яті ще двоє злочинців: один праворуч, а другий ліворуч від Нього.

[И совершилось то, что сказано было в Писаниях: «И поместили Его среди преступников»].

[І збулося сказане у Святому Писанні: «Його тримали між злочинців».] [55]

Проходящие мимо люди оскорбляли Его, кивая в Его сторону и говоря: «Эй, Ты, Который собирался разрушить храм и построить его за три дня,

Проходячи повз, люди ображали Ісуса й, хитаючи головами, промовляли: «Ти ж нахвалявся геть зруйнувати Храм і вібудувати знов його за три дні.

что же Ты не спасёшь Самого Себя и не сойдёшь с креста?»

Тож зійди з хреста і врятуй хоча б Себе Самого!»

Главные священники и законоучители тоже насмехались над Ним, говоря друг другу: «Он спасал других, а Себя спасти не может!

Головні священики й книжники також насміхалися з Ісуса, кажучи: «Він рятував інших, а Себе Самого врятувати не може!

Пусть же теперь этот Христос, Царь Израиля, сойдёт с креста. Когда мы увидим это, тогда и поверим в Него!» И те, кого распяли вместе с Ним, осыпали Его такими же оскорблениями.

Якщо Він насправді є Христос, Цар ізраїльський, то нехай Він зараз зійде з хреста. Побачивши це, ми пересвідчимося й повіримо в Нього». І навіть двоє злочинців, що були розіп’яті разом з Ісусом, і ті також лихословили проти Нього.

В полдень тьма наступила на всей земле и продолжалась до трёх часов пополудни.

Опівдень темрява настала на всій землі, і було так аж до третьої години.

А в три часа пополудни Иисус закричал громким голосом: «Элои, Элои, лама савахтани?» — что значит: «Боже Мой, Боже Мой! Почему Ты покинул Меня?»

А о третій Ісус голосно закричав: «Елої, Елої, лама савахтані?» Що в перекладі означає: «Боже Мій, Боже Мій, навіщо Ти Мене покинув?»

И когда некоторые из стоящих рядом услышали это, они сказали: «Послушайте! Он взывает к Илии!»

Деякі з людей, які стояли поруч, почули це й заговорили між собою: «Послухайте, Він кличе Іллю[56]».

Тогда один человек побежал, пропитал губку уксусом, прикрепил её к палке и дал Ему попить, говоря: «Погодите! Посмотрим, придёт ли Илия снять Его».

Один чоловік побіг, намочив губку оцтом і, настромивши її на тростину, дав Ісусові напитися. А потім і каже: «Заждіть! Зараз побачимо, чи прийде Ілля та зніме Його з хреста».

Иисус же, громко воскликнув, испустил дух.

Після того Ісус голосно скрикнув і помер.

И в тот же миг завеса храма разорвалась надвое сверху донизу.

Тієї ж миті завіса в Храмі розірвалася навпіл: від верху й до самого низу.

Когда центурион, стоявший напротив Него, увидел, как Христос испустил дух, сказал: «Этот Человек и вправду был Сыном Божьим!»

Коли центуріон, який стояв поблизу, побачив, що трапилося коли Ісус помер, то промовив: «Цей Чоловік справді був Сином Божим!»

Несколько женщин, находившихся там, наблюдали издали. Среди них были Мария Магдалина, Мария, её младшего сына звали Иаков, а старшего Иосия, и Саломия,

Кілька жінок спостерігали здалеку за всім, що трапилося. Серед них були Марія Маґдалена, Марія, мати Якова молодшого та Йосипа, і Саломія.

следовавшие за Иисусом и помогавшие Ему, когда Он находился в Галилее. Было там и много других женщин, пришедших с Ним в Иерусалим.

Вони супроводжували Ісуса в Ґалилеї й піклувалися про Нього. Було там також і багато інших жінок, які прийшли за Ним до Єрусалиму.

Так как этот день был днём приготовления, то есть пятницей, днём перед субботой, и уже темнело,

42-43 Настав вечір. І оскільки це був день приготувань (день перед суботою), то Йосип з Ариматеї, сповнений хоробрості, пішов до Пилата й попросив віддати йому тіло Ісусове. Він був поважним членом ради юдейської, який також чекав на прихід Царства Господнього.

Иосиф из Аримафеи, уважаемый член совета также ожидавший наступления Царства Божьего, смело войдя к Пилату, попросил отдать ему тело Иисуса.

Пилат удивился тому, что Он так быстро умер, и поэтому, позвав центуриона, спросил, давно ли Он умер.

Коли Пилат дізнався про смерть Ісуса, він був дуже здивований, що це трапилося так скоро, тож він покликав центуріона й запитав його, чи це було дійсно правдою.

И когда Пилат услышал рассказ центуриона, он отдал тело Иосифу.

Вислухавши доповідь центуріона, він звелів віддати тіло Ісусове Йосипові.

Тот, купив льняной материи, снял Иисуса с креста, завернул Его в покров, поместил в высеченную в скале гробницу и привалил к входу в неё камень.

Йосип придбав лляне полотно й, знявши тіло Ісусове з хреста, загорнув Його в полотно й поклав до гробниці, що була висічена у скелі. Потім він прикотив величезний камінь і затулив ним вхід до склепу.

Мария Магдалина и Мария, мать Иосии, видели, куда положили Иисуса.

Марія Маґдалена та Марія, Йосипова мати, бачили, де було поховано Ісуса.

« 14 глава 16 глава »