По Иоанну 9 глава

Евангелие по Иоанну
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Однажды Иисус, идя по городу, увидел человека, слепого от рождения.

А коли Він прохо́див, побачив чоловіка, що сліпим був з наро́дження.

«Равви, — спросили ученики Его, — почему родился этот человек слепым? Кто согрешил: сам он или родители его?»

І спитали Його учні Його, говорячи: „Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?“

«Ни сам не виноват он, ни родители его,1 — отвечал Иисус. — Как бы ни случилось это, в жизни его явит себя сила Божия.2

Ісус відповів: „Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.

Но давайте, пока еще не кончился день, продолжим то дело, ради которого Я послан;3 когда наступит ночь, никто уже ничего не сможет делать.

Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надхо́дить он ніч, коли жоден нічо́го не зможе виконувати.

Пока Я в мире, свет Я этому миру».4

Доки Я в світі, — Я Світло для світу“.

После этих слов Иисус смешал с землей слюну Свою и, помазав этим глаза слепого,

Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з сли́ни грязи́во зробив, і очі сліпому пома́зав грязи́вом,

сказал тому: «Ступай к пруду Силоам (это слово значит «Посланный») и умойся в нем!» Тот пошел, умылся и вернулся зрячим.

і до нього промовив: „Піди, умийся в ставку́ Сілоа́м“ (визначає це „По́сланий“). Тож пішов той і вмився, — і вернувся видю́щим.

И соседи его, и те, кто раньше знал его как нищего,5 спрашивали удивленно: «Не этот ли сидел каждый день у дороги и просил милостыню?»

А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: „Чи ж не той це, що сидів та просив?“

Одни уверяли: «Да, это он». Другие спорили: «Нет. Это кто-то, похожий на него». Сам же он говорил: «Это я и есть».

Говорили одні, що це він, а інші казали: „Ні, — подібний до нього“. А він відказав: „Це я!“

«А как случилось это, что стал ты видеть?» — спрашивали его.

І питали його: „Як же очі відкрились тобі?“

Он отвечал: «Человек, которого зовут Иисус, помазал мне глаза слюной, смешанной с землей, и сказал: „Ступай к пруду Силоам и умойся!“ Пошел я, умылся и прозрел».

А той опові́да́в: „Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязи́во зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: „Піди в Сілоа́м та й умийся“. Я ж пішов та й умився, — і став бачити“.

«Где же теперь Он?» — спросили его. «Не знаю», — ответил исцеленный.

І сказали до нього: „Де Він?“ Відказує той: „Я не знаю“.

Привели этого недавно еще слепого человека к фарисеям.

Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.

А день тот, когда Иисус сделал эту смесь и излечил слепого,6 был суббота.

А була то субота, як грязи́во Ісус учинив і відкрив йому очі.

Поэтому и тут с особой придирчивостью спрашивали фарисеи его, как он прозрел. «Иисус помазал мне глаза слюной, смешанной с землей, — ответил им тот человек, — я умылся и прозрел».

І знов запитали його й фарисеї, я́к видющим він став. А він розповів їм: „Грязи́во поклав Він на очі мені, а я вмився, — та й бачу“.

Тогда некоторые из фарисеев сказали: «Не от Бога Человек Этот — не соблюдает Он субботу». Другие возражали: «Как может грешный человек творить такие знамения?» Мнения их разделились.

Тоді деякі з фарисеїв казали: „Не від Бога Оцей Чоловік, — бо суботи не де́ржить“. А інші казали: „Як же чу́да такі може грішна люди́на чинити?“ І незгода між ними була́.

Потом снова обратились они к слепорожденному: «Что скажешь ты о Том, Кто избавил тебя от слепоты твоей? » Тот ответил: «Он Пророк».

Тому зно́ву говорять сліпому: „Що́ ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі?“ А той відказав: „Він Пророк!“

Но власти иудейские не захотели поверить, что этот человек был слепым, а потом прозрел. Позвали они родителей прозревшего

Юдеї проте́ йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батькі́в того прозрілого.

и спросили их: «Ваш ли это сын? Вы утверждаете, что он родился слепым? Как же случилось такое, что он видит теперь?»

І запитали їх, кажучи: „Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?“

«Что наш это сын и что родился он слепым, это мы точно знаем, — ответили родители, —

А батьки його відповіли́ та сказали: „Ми знаєм, що цей — то наш син, і що він народився сліпим.

а как получилось, что видит он теперь, это нам неведомо. И кто сделал его зрячим, мы тоже не знаем. Спросите у него самого, он взрослый уже, пусть сам за себя скажет».

Але я́к тепер бачить, — не знаємо, або хто йому очі відкрив, — ми не відаємо. Поспитайте його, — він дорослий, хай сам скаже про себе“.

Родители отвечали так из страха перед властями иудейскими: те сговорились, что будут отлучать от синагоги всех, кто признает Иисуса Мессией.

Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змо́вились, — як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.

Потому и сказали родители: «Он уже взрослый, спросите его самого».

Ось тому говорили батьки його: „Він дорослий, — його поспитайте“.

Снова позвали фарисеи того человека, который был слепым, и сказали ему: «Поклянись, что скажешь правду!7 Мы точно знаем, что Человек Тот — грешник».

І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: „Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік“.

«Грешник ли Он, — ответил прозревший, — я не знаю. Одно знаю: я был слепым, а теперь вижу».

Але він відповів: „Чи Він грішний — не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!“

Тогда они спросили его: «Что Он сделал с тобой? Как исцелил тебя?»

І спитали його: „Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?“

«Я ведь уже говорил вам, — ответил он, — но вы, верно, не слушали. Для чего же снова хотите услышать то же самое? Не хотите ли вы стать Его учениками?»

Відповів він до них: „Я вже вам говорив, — та не слухали ви. Що́ бажаєте зно́ву почути? Може й ви Його учнями хочете стати?“

Они стали поносить его: «Это ты ходишь в учениках у Него! А мы Моисея ученики!

А вони його вилаяли та й сказали: „То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.

С Моисеем, мы знаем, Сам Бог говорил,8 а что до Этого, то нам неизвестно даже, откуда Он».

Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, — звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо“.

«Вот это и странно! — ответил прозревший. — Человек дал мне зрение, а вы не знаете, откуда Он?!

Відповів чоловік і сказав їм: „То́ ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, — а Він мені очі відкрив!

Но ведь знаем же мы, что не грешников Бог слушает, а только тех, кто чтит Его и творит волю Его.

Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, — того слухає Він.

Слепорожденного зрячим сделать — о таком никто и не слышал никогда.

Відвіку не чу́вано, щоб хто очі відкрив був сліпому з наро́дження.

Если бы не от Бога был Этот Человек, не смог бы Он ничего подобного сделать».

Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити“.

Но один был у них на это ответ: «Во грехах ты погряз от самого рождения своего, тебе ли учить нас?!» И прогнали его фарисеи.

Вони відповіли́ та й сказали йому: „Ти ввесь у гріхах народився, — і чи тобі нас учити?“ І геть його вигнали.

Услышав о том, как обошлись фарисеи с исцеленным, Иисус нашел его и спросил: «Веришь ли ты в Сына Человеческого?»9

Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: „Чи віруєш ти в Сина Божого?“

«Господин, — ответил он, — скажи мне, кто Он, чтобы мог я поверить в Него».

Відповів той, говорячи: „Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?“

Иисус сказал: «Ты видел Его, это Он говорит с тобой».

Промовив до нього Ісус: „І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою — то Він!“

«Верю, Господи!» — воскликнул прозревший и, пав перед Ним на колени, поклонился Ему.

А він відказав: „Я вірую, Господи!“ І вклонився Йому.

Иисус же сказал: «Для суда Я пришел в этот мир, чтобы прозрели слепые и ослепли зрячие».

І промовив Ісус: „На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видю́щі щоб стали незрячі“.

Услышав такое, некоторые из стоявших рядом фарисеев спросили: « Что же, по-твоему, мы тоже слепые?!»

І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: „Чи ж і ми невидю́щі?“

«Были бы вы слепы, не было бы греха на вас; но раз говорите, что видите, то ваш грех остается на вас », — ответил им Иисус.

Відказав їм Ісус: „Якби ви невидю́щі були, то не мали б гріха́; а тепер ви говорите: „Бачимо“, — то й ваш гріх зостається при вас!

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

3 [1] — Букв.: ни он не согрешил, ни родители его.

3 [2] — Букв.: так что дела Божии будут явлены на нем. Друг. возм. пер.: но чтобы явлены были… на нем. Союз «чтобы», греч. хина, может вводить придаточные предложения и цели (чтобы), и следствия (так что). Возможно, что в этом случае, как и в ряде других (ср. Лк 9:45; Гал 5:17) мы имеем дело со следствием, а не целью, то есть ребенок родился слепым не для того, чтобы дела Божии были явлены на нем, а вследствие того, что он таким родился, эти дела Божии или сила Его могут быть явлены.

4 [3] — Букв.: нам (в некот. рукописях: Мне) надо делать дела Пославшего Меня, пока есть день.

5 [4] — Букв.: Я — свет мира.

8 [5] — В некот. рукописях: слепого.

14 [6] — Букв.: и открыл его глаза; то же в ст. 17, 21, 26, 30 и 32.

24 [7] — Или: отвечай, как перед Богом; букв.: Богу воздай славу. Таким был призыв к торжественной клятве говорить только правду (см. Нав 7:19).

29 [8] — Букв.: мы знаем, что Моисею говорил Бог.

35 [9] — В некот. рукописях: в Сына Божьего.

« 8 глава 10 глава »