От Луки 10 глава

Евангелие от Луки святое благовествование
Перевод Еп. Кассиана → Пераклад Антонія Бокуна

 
 

После этого поставил Господь и других семьдесят и послал их по два пред лицом Своим, в каждый город и место, куда предстояло Ему Самому идти,
 
Пасьля гэтага прызначыў Госпад іншых семдзясят і паслаў іх па двое перад абліччам Сваім у кожны горад і месца, куды Сам меўся ісьці.

и говорил им: жатвы много, а работников мало; поэтому молите Господина жатвы, чтобы выслал работников на жатву Свою.
 
Тады сказаў ім: «Сапраўды, жніво багатае, а работнікаў мала. Дык прасіце Гаспадара жніва, каб выслаў работнікаў на жніво Сваё.

Идите! Вот, посылаю вас, как ягнят посреди волков.
 
Ідзіце! Вось, Я пасылаю вас, як ягнят сярод ваўкоў.

Не носите с собой ни мешка, ни сумы, ни обуви, и никого в пути не приветствуйте.
 
Не бярыце ані кайстры, ані торбы, ані сандалаў, і нікога ў дарозе не вітайце.

И в какой бы вы дом ни вошли, прежде всего говорите: «мир дому сему».
 
У які ж дом увойдзеце, перш кажыце: “Супакой дому гэтаму!”

И если будет там сын мира, то низойдет на него мир ваш; если же нет, то на вас возвратится.
 
І калі будзе там сын супакою, то супачыне на ім супакой ваш, а калі не, то да вас вернецца.

И в этом доме оставайтесь, ешьте и пейте, что у них есть: ибо достоин работник награды своей. Не переходите из дома в дом.
 
А ў доме тым заставайцеся, ешце і піце, што ў іх ёсьць; бо работнік варты платы сваёй. Не пераходзьце з дому ў дом.

И в какой бы вы город ни входили, — если примут вас, ешьте предлагаемое вам,
 
І калі прыйдзеце ў які горад, і прыймуць вас, ешце, што вам дадуць;

и исцеляйте находящихся в нем больных и говорите им: «близко к вам Царство Божие».
 
і аздараўляйце ў іх хворых, і кажыце ім: “Наблізілася да вас Валадарства Божае”.

И в какой бы вы город ни вошли, — если не примут вас, то, выйдя на улицы его, скажите:
 
А калі прыйдзеце ў які горад, і ня прыймуць вас, то, выйшаўшы на вуліцу, скажыце:

«и пыль, прилипшую к нашим ногам от города вашего, мы отрясаем вам. Знайте однако то, что близко Царство Божие».
 
“І пыл, які прыліп да нас ад вашага гораду, абтрасаем вам. Аднак жа ведайце, што наблізілася да вас Валадарства Божае”.

Говорю вам, что Содому в день тот будет легче, чем городу тому.
 
Кажу ж вам, што Садому ў дзень той лягчэй будзе, чым гораду гэткаму.

Горе тебе, Хоразин! Горе тебе, Вифсаида! Ибо, если бы в Тире и Сидоне были совершены чудеса, совершившиеся в вас, то давно бы они, сидя в рубище и пепле, покаялись.
 
Гора табе, Харазін! Гора табе, Бэтсаіда! Бо калі б у Тыры і Сідоне сталіся цуды, якія былі стаўшыся ў вас, яны даўно б навярнуліся, седзячы ў зрэбніцы і попеле.

Но Тиру и Сидону легче будет на суде, чем вам.
 
Але Тыру і Сідону лягчэй будзе на судзе, чым вам.

И ты, Капернаум, до неба ли ты будешь вознесён? До ада ты будешь низвергнут.
 
І ты, Капэрнаум, які да неба ўзьнёсся, у пекла скінуты будзеш.

Слушающий вас Меня слушает, и отвергающий вас Меня отвергает, а Меня отвергающий отвергает Пославшего Меня.
 
Хто слухае вас, той Мяне слухае, і хто адкідае вас, той Мяне адкідае. А хто адкідае Мяне, той адкідае і Таго, Хто паслаў Мяне».

Возвратились же семьдесят с радостью и говорили: Господи, и бесы покоряются нам во имя Твое.
 
А семдзясят вярнуліся з радасьцю, кажучы: «Госпадзе! І дэманы падпарадкоўваюцца нам у імя Тваё».

Он же сказал им: Я видел сатану как молнию с неба упавшего.
 
Ён жа сказаў ім: «Я бачыў шатана, які ўпаў з неба, як бліскавіца.

Вот, Я дал вам власть наступать на змей и скорпионов и — над всею силою врага; и ничто не повредит вам.
 
Вось, Я даю вам уладу наступаць на зьмеяў і скарпіёнаў, і на ўсю сілу варожую, і нішто не пашкодзіць вам.

Но тому не радуйтесь, что духи вам покоряются, а радуйтесь, что имена ваши вписаны на небесах.
 
Аднак жа з таго ня радуйцеся, што духі вам падпарадкоўваюцца; але радуйцеся з таго, што імёны вашыя запісаны ў небе».

В этот час Он возликовал Духом Святым и сказал: славлю Тебя, Отче, Господи неба и земли, что Ты сокрыл это от мудрых и разумных и открыл это младенцам. Да, Отче, ибо так было благоугодно Тебе.
 
У тую гадзіну ўзрадаваўся Ісус у духу і сказаў: «Вызнаю Цябе, Ойча, Госпадзе неба і зямлі, што Ты схаваў гэтае ад мудрых і разумных, і адкрыў немаўлятам. Так, Айцец, бо гэтак было даспадобы Табе».

Всё Мне предано Отцом Моим; и никто не знает, кто есть Сын, кроме Отца; и кто есть Отец — никто, кроме Сына, и кому хочет Сын открыть.
 
І, павярнуўшыся да вучняў, сказаў: «Усё Мне аддадзена Айцом Маім; і Хто ёсьць Сын, ня ведае ніхто, акрамя Айца, і Хто ёсьць Айцец, ня ведае ніхто, акрамя Сына і каму Сын хоча адкрыць».

И обратившись к ученикам отдельно от других, сказал: блаженны очи видящие то, что вы видите.
 
І, павярнуўшыся да вучняў, сказаў ім асобна: «Шчасьлівыя вочы, якія бачаць тое, што вы бачыце!

Ибо говорю вам: многие пророки и цари хотели увидеть то, что видите вы, и не увидели, и услышать то, что вы слышите, и не услышали.
 
Бо кажу вам, што многія прарокі і валадары хацелі бачыць тое, што вы бачыце, і ня бачылі; і пачуць тое, што вы чуеце, і ня чулі».

И вот встал некий законник, искушая Его, и сказал: Учитель, что я должен сделать, чтобы наследовать жизнь вечную?
 
І вось, нейкі законьнік устаў, спакушаючы Яго і кажучы: «Настаўнік! Што мне рабіць, каб успадкаеміць жыцьцё вечнае?»

Он же сказал ему: в Законе что написано? Как читаешь?
 
Ён жа сказаў яму: «У Законе што напісана? Як чытаеш?»

И он ответил: «Возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим и всею душею твоею и всею крепостью твоею и всем разумом твоим», и: «ближнего твоего, как самого себя».
 
Ён жа, адказваючы, сказаў: «Любі Госпада, Бога твайго, усім сэрцам тваім, і ўсёю душою тваёю, і ўсёю моцаю тваёю, і ўсім разуменьнем тваім, і бліжняга твайго, як самога сябе».

И Он сказал ему: ты правильно ответил: так поступай и будешь жить.
 
[Ісус] сказаў яму: «Слушна ты адказаў. Рабі гэтак, і будзеш жыць»

Но он, желая оправдать себя, сказал Иисусу: а кто мой ближний?
 
Але ён, хочучы апраўдацца, сказаў Ісусу: «А хто мой бліжні?»

Иисус тотчас же ответил: человек некий спускался из Иерусалима в Иерихон и попался разбойникам; они его раздели и изранили, и ушли, оставив полумертвым.
 
На гэтае сказаў Ісус: «Нейкі чалавек зыходзіў з Ерусаліму ў Ерыхон і натрапіў на разбойнікаў, якія зьнялі з яго вопратку, зьбілі яго і пайшлі, пакінуўшы яго ледзь жывога.

Случайно священник некий спускался дорогою той и, увидев его, прошел мимо.
 
Здарылася, што нейкі сьвятар зыходзіў гэтай дарогаю і, убачыўшы яго, прамінуў яго.

Также и левит, придя на это место и увидев его, прошел мимо.
 
Таксама і лявіт, апынуўшыся на тым месцы, падыйшоўшы і ўбачыўшы, прамінуў яго.

Самарянин же некий, находившийся в пути, натолкнулся на него и увидев сжалился
 
А Самаранін нейкі, ідучы, падыйшоў да яго і, убачыўшы яго, зьлітаваўся.

и подойдя перевязал раны его, возливая масло и вино; и посадив его на своего осла, привез его в гостиницу и позаботился о нем;
 
І, падыйшоўшы, перавязаў яму раны, паліўшы алеем і віном; і, пасадзіўшы яго на свайго асла, прывёз яго ў карчму, і паклапаціўся пра яго.

и на другой день, вынув два динария, дал хозяину гостиницы и сказал: «позаботься о нем, и что перерасходуешь, я на обратном пути заплачу тебе».
 
А на другі дзень, адыходзячы, дастаў два дынары, даў карчмару і сказаў яму: “Паклапаціся пра яго і, калі выдасі што болей, я, вярнуўшыся, аддам табе”.

Кто из этих троих, думается тебе, оказался ближним попавшему в руки разбойников?
 
Хто з гэтых трох, ты думаеш, стаўся бліжнім таму, які натрапіў на разбойнікаў?»

Он сказал: сотворивший ему милость. Сказал же ему Иисус: иди, и ты поступай так же.
 
Ён сказаў: «Той, які зьлітаваўся над ім». Тады Ісус сказаў яму: «Ідзі і ты рабі гэтак».

И во время пути их вошел Он в одно селение. И женщина некая, по имени Марфа, приняла Его в дом свой.
 
І сталася, як яны ішлі, прыйшоў Ён у нейкае мястэчка; а адна жанчына, на імя Марта, прыняла Яго ў дом свой.

И у нее была сестра, называвшаяся Марией, которая и села у ног Господа, и слушала слово Его.
 
І ў яе была сястра, якую звалі Марыя, якая, сеўшы ля ног Ісуса, слухала слова Ягонае.

Марфа же вся была поглощена услужением. Она подошла и сказала: Господи, Тебе дела нет, что сестра моя одну меня оставила служить? Скажи ей, чтобы она мне помогла.
 
А Марта завіхалася ва ўсякай паслузе і, стаўшы, сказала: «Госпадзе! Ці ж Цябе не клапоціць, што сястра мая пакінула мяне адну паслугаваць? Скажы ёй, каб дапамагла мне».

И ответил ей Господь; Марфа, Марфа, заботишься ты и беспокоишься о многом,
 
Адказваючы, Ісус сказаў ёй: «Марта, Марта! Ты клапоцішся і турбуешся пра многае,

а одно только нужно: Мария же благую долю избрала, которая не отнимется у нее.
 
а адно толькі патрэбна. Марыя ж выбрала добрую частку, якая ня будзе забраная ў яе».



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.