От Луки 10 глава

Евангелие от Луки святое благовествование
Перевод Еп. Кассиана → Сучасний переклад

После этого поставил Господь и других семьдесят и послал их по два пред лицом Своим, в каждый город и место, куда предстояло Ему Самому идти,

Невдовзі Господь призначив сімдесят двох [28] учнів і вирядив їх перед Собою — по два в кожне місто й поселення, куди Сам Він збирався незабаром прийти.

и говорил им: жатвы много, а работников мало; поэтому молите Господина жатвы, чтобы выслал работников на жатву Свою.

Ісус сказав їм: «Жнива великі, та мало робітників. Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива.

Идите! Вот, посылаю вас, как ягнят посреди волков.

Ідіть! І знайте, що Я посилаю вас, як отих ягнят до вовчої зграї.

Не носите с собой ни мешка, ни сумы, ни обуви, и никого в пути не приветствуйте.

Не беріть із собою ні гаманця, ні торби, ні сандалів. І не вітайте нікого по дорозі.

И в какой бы вы дом ни вошли, прежде всего говорите: «мир дому сему».

А ввійшовши до чиєїсь оселі, спершу мовте: „Мир дому цьому!”

И если будет там сын мира, то низойдет на него мир ваш; если же нет, то на вас возвратится.

Якщо там миролюбива людина, то ваше благословіння зостанеться з нею. Коли ж ні — воно до вас повернеться.

И в этом доме оставайтесь, ешьте и пейте, что у них есть: ибо достоин работник награды своей. Не переходите из дома в дом.

Залишайтеся в тому домі, їжте й пийте те, що запропонують господарі, бо робітник вартий того, що йому платять. Не переходьте із дому в дім.

И в какой бы вы город ни входили, — если примут вас, ешьте предлагаемое вам,

Коли ввійдете до міста й вам виявлять гостинність, їжте те, що вам подадуть.

и исцеляйте находящихся в нем больных и говорите им: «близко к вам Царство Божие».

Зцілюйте хворих у тому місті й кажіть людям: „Царство Боже наближається [29] до вас!”

И в какой бы вы город ни вошли, — если не примут вас, то, выйдя на улицы его, скажите:

Якщо ж прийдете до міста, де гостинності вам не виявлять, то вийдіть на вулиці й промовте:

«и пыль, прилипшую к нашим ногам от города вашего, мы отрясаем вам. Знайте однако то, что близко Царство Божие».

„Навіть порох вашого міста ми обтрушуємо перед вами з ніг своїх. Та пам’ятайте: Царство Боже наближається до вас!”

Говорю вам, что Содому в день тот будет легче, чем городу тому.

Кажу вам, що навіть людям Содома легше поведеться в той день, ніж тому негостинному місту».

Горе тебе, Хоразин! Горе тебе, Вифсаида! Ибо, если бы в Тире и Сидоне были совершены чудеса, совершившиеся в вас, то давно бы они, сидя в рубище и пепле, покаялись.

«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом.

Но Тиру и Сидону легче будет на суде, чем вам.

І все ж Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам!

И ты, Капернаум, до неба ли ты будешь вознесён? До ада ты будешь низвергнут.

А ти, Капернауме, чи будеш піднесений до Небес? Ні, ти зійдеш у пекло!

Слушающий вас Меня слушает, и отвергающий вас Меня отвергает, а Меня отвергающий отвергает Пославшего Меня.

Хто слухає вас, учнів Моїх, той слухає Мене, а хто зрікається вас, той зрікається і Мене. Хто ж зрікається Мене, той зрікається й Того, Хто послав Мене».

Возвратились же семьдесят с радостью и говорили: Господи, и бесы покоряются нам во имя Твое.

Сімдесят два учнів з радістю повернулися до Ісуса й розповіли: «Господи, навіть нечисті духи підкорялися нам, коли ми наказували їм Твоїм ім’ям!»

Он же сказал им: Я видел сатану как молнию с неба упавшего.

Ісус відповів їм: «Я бачив, як сатана падав з Небес, мов блискавка!

Вот, Я дал вам власть наступать на змей и скорпионов и — над всею силою врага; и ничто не повредит вам.

Але послухайте! Я дав вам владу, щоб ви могли наступати на змій та скорпіонів. Я дав вам владу над усією силою ворога нашого.

Но тому не радуйтесь, что духи вам покоряются, а радуйтесь, что имена ваши вписаны на небесах.

Та не треба радіти з того, що вам підкоряються духи. Радійте з того, що імена ваші написані на Небесах».

В этот час Он возликовал Духом Святым и сказал: славлю Тебя, Отче, Господи неба и земли, что Ты сокрыл это от мудрых и разумных и открыл это младенцам. Да, Отче, ибо так было благоугодно Тебе.

Сповнений Духа Святого, Ісус відчув велику радість і промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба й Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простим.[30] Так, Отче, це сталося, бо дійсно, на це була воля Твоя.

Всё Мне предано Отцом Моим; и никто не знает, кто есть Сын, кроме Отца; и кто есть Отец — никто, кроме Сына, и кому хочет Сын открыть.

Все, що Я знаю, було передано Мені Отцем Моїм. Хто є Сином — не знає ніхто, крім Отця, і хто є Отцем не відомо нікому, крім Сина. Тільки ті, хто були обрані Сином, взнають про Отця».

И обратившись к ученикам отдельно от других, сказал: блаженны очи видящие то, что вы видите.

Повернувшись до учнів, Ісус сказав їм довірливо: «Благословенні очі, які бачать те, що бачите ви!

Ибо говорю вам: многие пророки и цари хотели увидеть то, что видите вы, и не увидели, и услышать то, что вы слышите, и не услышали.

Бо, повірте, чимало пророків і царів хотіли б побачити те, що ви бачите, але не бачили, хотіли б почути те, що ви чуєте, але не почули».

И вот встал некий законник, искушая Его, и сказал: Учитель, что я должен сделать, чтобы наследовать жизнь вечную?

Один законник підвівся і, випробовуючи Ісуса, запитав: «Вчителю, що мушу я зробити, аби здобути вічне життя?»

Он же сказал ему: в Законе что написано? Как читаешь?

Ісус промовив: «А що написано в Законі? Яке твоє розуміння того, що ти там вичитав?»

И он ответил: «Возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим и всею душею твоею и всею крепостью твоею и всем разумом твоим», и: «ближнего твоего, как самого себя».

Той відповів: «„Любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, усією силою і розумом своїм”. А також: „Любіть ближнього свого, як себе самого”».

И Он сказал ему: ты правильно ответил: так поступай и будешь жить.

Тоді Ісус сказав йому: «Ти відповів правильно. Виконуй це і тоді здобудеш вічне життя».

Но он, желая оправдать себя, сказал Иисусу: а кто мой ближний?

Але він, намагаючись виправдатись, запитав: «Але хто є моїм ближнім?»

Иисус тотчас же ответил: человек некий спускался из Иерусалима в Иерихон и попался разбойникам; они его раздели и изранили, и ушли, оставив полумертвым.

Ісус відповів: «Ішов якось чоловік із Єрусалиму до Єрихона і потрапив до рук грабіжників. Ті роздягли його, побили та й подалися геть, залишивши його ледь живого.

Случайно священник некий спускался дорогою той и, увидев его, прошел мимо.

Випадково йшов священик по тій дорозі. Помітивши пограбованого, він перейшов на інший бік дороги, обійшовши його.

Также и левит, придя на это место и увидев его, прошел мимо.

Тією ж дорогою йшов левит. Побачивши побитого, він також перейшов на інший бік.

Самарянин же некий, находившийся в пути, натолкнулся на него и увидев сжалился

Потім прийшов туди подорожній самаритянин. Коли він побачив нещасного, то сповнився співчуттям до нього.

и подойдя перевязал раны его, возливая масло и вино; и посадив его на своего осла, привез его в гостиницу и позаботился о нем;

Він підійшов, перев’язав рани, після того, як полив їх оливою та вином.[31] Тоді поклав стражденного на свого віслюка, відвіз до заїжджого двору і там подбав про нього.

и на другой день, вынув два динария, дал хозяину гостиницы и сказал: «позаботься о нем, и что перерасходуешь, я на обратном пути заплачу тебе».

Наступного дня самаритянин дав господарю заїзду два динари й сказав: „Подбай про цього чоловіка. Якщо витратиш більше, я віддам тобі різницю, коли повернуся”.

Кто из этих троих, думается тебе, оказался ближним попавшему в руки разбойников?

То хто ж із цих трьох був ближнім чоловікові, який постраждав від грабіжників?»

Он сказал: сотворивший ему милость. Сказал же ему Иисус: иди, и ты поступай так же.

Законник відповів: «Той, хто змилостився над ним». Тоді Ісус промовив: «Тож іди й роби так, як він».

И во время пути их вошел Он в одно селение. И женщина некая, по имени Марфа, приняла Его в дом свой.

Мандруючи, Ісус і Його учні зайшли якось до одного селища. І їх гостинно привітала жінка, яку звали Марта.

И у нее была сестра, называвшаяся Марией, которая и села у ног Господа, и слушала слово Его.

Вона мала сестру Марію, яка сіла біля Господніх ніг і слухала те, що Він говорив.

Марфа же вся была поглощена услужением. Она подошла и сказала: Господи, Тебе дела нет, что сестра моя одну меня оставила служить? Скажи ей, чтобы она мне помогла.

А Марта була дуже заклопотана по господарству. Вона підійшла до Ісуса й запитала: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя всю роботу звалила на мене саму? Скажи їй, щоб допомогла мені».

И ответил ей Господь; Марфа, Марфа, заботишься ты и беспокоишься о многом,

Ісус відповів їй: «Марто, Марто, ти турбуєшся та журишся про багато справ,

а одно только нужно: Мария же благую долю избрала, которая не отнимется у нее.

а необхідною є лише одна. Марія ж вибрала те найкраще, чого в неї ніхто не відбере».

« 9 глава 11 глава »