Лукі 23 глава

Святое Евангелле паводле Лукі
Пераклад праваслаўнай царквы → Перевод Десницкого

 
 

І ўстала ўсё мноства іх, і павялі Яго да Пілата,
 
Все вместе они поднялись и отвели Иисуса к Пилату.

і пачалí абвінава́чваць Яго, гаворачы: мы вы́явілі, што Ён падбухто́рвае народ наш і забараня́е даваць пада́так ке́сару, называ́ючы Сябе Хрыстом Царом.
 
Там они стали его обвинять:— Мы установили, что этот человек подстрекает наш народ, запрещает платить подати Цезарю, а Себя называет Помазанным Царем.

Пілат запытаў Яго, ка́жучы: Ты Цар Іудзейскі? Ён жа сказаў Яму ў адказ: ты кажаш.
 
Пилат спросил Иисуса:— Ты — царь иудеев?Тот отвечал ему:— Это ты так говоришь.

І Пілат сказаў першасвятара́м і народу: я не знахо́джу нія́кай віны́ ў Гэтым Чалавеку.
 
Тогда Пилат сказал первосвященникам и всему народу:— Я не нахожу за этим человеком никакой вины.

Але яны настойвалі, ка́жучы, што Ён бунту́е народ, навуча́ючы па ўсёй Іудзеі, пачаўшы з Галілеі аж дасю́ль.
 
Но те настаивали:— Он Своими проповедями подбивает на бунт народ по всей Иудее, сначала в Галилее, а теперь и здесь.

Пілат жа, пачуўшы пра Галілею, спытаўся: хіба́ Гэты Чалавек Галіле́янін?
 
Когда Пилат услышал о Галилее, он переспросил:— Так этот человек — галилеянин?

І, даве́даўшыся, што Ён з улада́нняў Ірадавых, паслаў Яго да Ірада, які таксама быў у Іерусаліме ў тыя дні.
 
Поняв, что Он из области, подчиненной Ироду, Пилат отправил Иисуса к Ироду — он в те дни был в Иерусалиме.

Ірад жа, уба́чыўшы Іісуса, вельмі ўзра́даваўся, бо ён даўно ўжо хацеў бачыць Яго, паколькі чуў пра Яго многа і спадзява́ўся ўбачыць нейкае знаме́нне, Ім здзе́йсненае;
 
А Ирод, увидев Иисуса, очень обрадовался, ведь он много о Нем слышал и уже давно хотел Его повидать, надеясь, что Тот покажет ему какое-нибудь знамение.

і задаваў Яму шмат пытанняў, але Ён нічога не адказваў яму.
 
Так что Ирод задал Иисусу множество вопросов, но Тот ни на один не ответил.

І стаялі першасвятары́ і кніжнікі, і заця́та абвінава́чвалі Яго.
 
А первосвященники и книжники стояли рядом и наперебой Его обвиняли.

А Ірад са сваімі воінамі, знява́жыўшы Яго і наглумíўшыся, апрану́ў Яго ў светлую адзе́жу і адасла́ў Яго да Пілата.
 
Тогда Ирод вместе со своими воинами подверг Иисуса унижениям и насмешкам, одел Его в нарядную одежду и отослал обратно к Пилату.

І зрабіліся пры́яцелямі між сабою Пілат і Ірад у той дзень; ране́й жа мелі варо́жасць адзін да аднаго́.
 
И с этого дня Ирод и Пилат стали друзьями, а прежде между ними была вражда.

Пілат жа, склíкаўшы першасвятаро́ў, і начальнікаў, і народ,
 
Пилат созвал первосвященников, правителей и простой народ

сказаў ім: вы прывялі да мяне Гэтага Чалавека, Які нібы́та бухто́рыць народ; і вось я перад вамі рассле́даваў і не знайшоў у Чалавеку Гэтым ніякай віны з таго, у чым вы Яго абвінава́чваеце;
 
и сказал им:— Вы привели ко мне этого Человека и обвинили Его в подстрекательстве народа. Я в вашем присутствии разобрал Его дело и обнаружил, что Он не виновен в том, в чем вы Его обвиняете.

і Ірад таксама, бо я пасылаў да яго , і вось нічога ва́ртага смерці не зро́блена Ім;
 
И даже Ирод отослал Его к нам обратно. Итак, за Ним нет никаких поступков, достойных смерти.

таму, пакара́ўшы Яго, адпушчу́.
 
Так что я Его накажу и отпущу

А яму трэба было́ дзе́ля свя́та адпусцíць ім аднаго вя́зня.
 
(а ведь Пилату надо было отпустить им кого-нибудь ради праздника).

Але яны закрычалі ўсе разам, ка́жучы: смерць Яму! адпусці ж нам Вара́вву.
 
Но все как один стали кричать:— Казни Его, отпусти нам Варавву!

А той быў за нейкі бунт, учы́нены ў горадзе, і забойства паса́джаны ў цямнíцу.
 
А Варавва был посажен в тюрьму за то, что устроил в городе мятеж и совершил убийство.

І зноў Пілат узвы́сіў голас, хочучы адпусцíць Іісуса.
 
И вот Пилат снова во весь голос предложил им отпустить Иисуса.

Але яны крычалі, ка́жучы: распнí, распнí Яго!
 
Но те лишь кричали:— Распни, распни его!

І трэці раз сказаў ім: якое ж зло ўчынíў Ён? нічога ва́ртага смерці я не знайшоў у Ім; таму, пакара́ўшы Яго, адпушчу́.
 
В третий раз Пилат им сказал:— Что же дурного сделал этот Человек? Я не нашел за Ним никакой вины, достойной смерти. Итак, я Его накажу и отпущу.

Яны ж настойвалі з моцнымі кры́камі, патрабу́ючы, каб Ён быў распя́ты; і перамаглí крыкі іх і першасвятаро́ў.
 
Но те всё громче и громче требовали распять Иисуса — они перекричали Пилата,

І Пілат вырашыў, каб было́ паводле патрабава́ння іх,
 
и он решил согласиться с их требованием.

і адпусцíў паса́джанага за бунт і забойства ў цямнíцу, якога яны прасíлі, а Іісуса аддаў на іх волю.
 
Пилат, как они просили, отпустил человека, посаженного в тюрьму за мятеж и убийство, а Иисусу вынес желанный для них приговор.

І калі павялí Яго, то, забра́ўшы нейкага Сíмана Кірыне́яніна, які ішоў з поля, ускла́лі на яго крыж, каб нёс за Іісусам.
 
И когда Его повели на казнь, взяли Симона из Кирены, положили ему на плечи крест и заставили его нести за Иисусом.

І ўслед за Ім ішло вялікае мноства народу і жанчын, якія рыда́лі і галасíлі па Ім.
 
За Ним шло множество народа, женщины били себя в грудь и оплакивали Его.

Абярну́ўшыся да іх, Іісус сказаў: дочкі Іерусалімскія! не плачце па Мне, а плачце па сабе́ і дзе́цях вашых;
 
Иисус, обернувшись к ним, сказал:— Дочери Иерусалима, рыдайте не обо Мне — рыдайте о себе самих и собственных детях!

бо вось надыхо́дзяць дні, у якія скажуць: «блажэ́нныя няпло́дныя, і ўло́нні, якія не раджа́лі, і гру́дзі, якія не кармíлі»;
 
Приходят дни, когда скажут: «Благо бесплодным женам, что детей не рожали и грудью не кормили!»

тады пачну́ць гаварыць гара́м: «упадзíце на нас», і ўзгоркам: «пакры́йце нас»;
 
Станут тогда говорить горам: «падите на нас!», — и холмам: «Укройте нас!»

бо калі з зялёным дрэвам гэта робяць, то з сухім што́ будзе?
 
Если так поступают с зеленеющим деревом, что же будет с засохшим?

Вялі ж з Ім яшчэ і двух злачы́нцаў, каб пакара́ць смерцю.
 
Вместе с Ним на казнь повели еще двух преступников.

І калі прыйшлі на месца, зва́нае Ло́бным, там распя́лі Яго і злачынцаў, аднаго справа, а другога злева.
 
Так они пришли на место под названием «Лобное», и там распяли Иисуса вместе с двумя преступниками: одного справа, а другого слева от Него.

Іісус жа казаў: Ойча! дару́й ім, бо яны не ведаюць, што робяць. І, дзе́лячы адзе́жу Яго, кíдалі жэ́рабя.
 
Иисус сказал:— Отец, прости их, они не понимают, что творят.А они разделили Его одежду по жребию.

І стаялі людзі і глядзелі. Насміха́ліся з імі разам і начальнікі, ка́жучы: іншых ратава́ў, няхай урату́е Само́га Сябе, калі Ён Хрыстос, Божы абраннік.
 
Народ стоял вокруг и смотрел. Правители издевались над Ним и приговаривали:— Спасал других — так пусть теперь спасет Себя, если Он Христос, избранный Сын Божий.

Глуміліся з Яго і воіны, падыхо́дзячы і падно́сячы Яму воцат,
 
Насмехались над ним и воины: подходили и протяигвали ему кислое питье

і ка́жучы: калі Ты Цар Іудзейскі, то ўратуй Самога Сябе.
 
со словами:— Если ты царь иудеев, спаси Себя Сам!

Быў жа і надпіс напíсаны над Ім літарамі грэчаскімі, і рымскімі, і яўрэйскімі: гэта Цар Іудзейскі.
 
Над Ним была надпись: «Это царь иудеев».

І адзін з павешаных злачынцаў блюзне́рыў на Яго, ка́жучы: калі Ты Хрыстос, то ўрату́й Сябе і нас.
 
Один из преступников, которые висели на соседних крестах, поносил Его:— Ты же Христос — так спаси Себя и нас!

Другі ж у адказ, суніма́ючы яго, казаў: хіба́ ты не баішся Бога, бо сам на тое ж асу́джаны?
 
А другой пытался его унять и говорил:— Бога ты не боишься! Ты сам приговорен к тому же.

Але мы — справядліва, бо нале́жнае за ўчы́нкі нашы атры́мліваем, а Ён нічога дрэ́ннага не зрабіў.
 
Но мы-то справедливо, мы получаем по заслугам. А Он ничего дурного не сделал!

І сказаў Іісусу: памянí мяне, Госпадзі, калі пры́йдзеш у Царства Тваё.
 
И добавил:— Иисус, вспомни обо мне, когда придешь и настанет Твое царство!

І сказаў яму Іісус: праўду кажу табе, сёння са Мною будзеш у ра́і.
 
Тот ответил:— Аминь говорю тебе: сегодня будешь со Мной в раю.

Было́ ж каля шостай гадзíны, і цемра была́ па ўсёй зямлі да гадзíны дзевятай;
 
Было уже около полудня, как всю землю покрыла тьма и держалась три часа.

і паме́ркла сонца, і заве́са ў храме разадра́лася напала́м.
 
Солнце померкло, завеса в Храме разорвалась посредине,

І, ускры́кнуўшы моцным голасам, Іісус сказаў: Ойча! у ру́кі Твае аддаю́ дух Мой! І, сказаўшы гэта, вы́пусціў дух.
 
а Иисус громко закричал:— Отец, в Твои руки отдаю Свой дух!

Сотнік жа, убачыўшы, што адбыло́ся, прасла́віў Бога, ка́жучы: сапраўды́, Чалавек Гэты быў пра́ведны.
 
А центурион, увидев, что произошло, прославил Бога и сказал:— Действительно этот Человек был праведником!

І ўсе людзі, якія сабра́ліся на гэтае відо́вішча, убачыўшы, што адбыло́ся, вярта́ліся, б’ючы́ сябе ў гру́дзі.
 
И когда вся толпа, собравшаяся на это посмотреть, увидела, что произошло, люди стали бить себя в грудь и разошлись.

Усе ж знаёмыя Яго і жанчыны, якія прыйшлі следам за Ім з Галілеі, стаялі во́ддаль і глядзелі на гэта.
 
Поодаль стояли лишь те, кто близко знал Иисуса. Там были и женщины, которые следовали за Иисусом еще в Галилее — они тоже смотрели на это.

І вось муж па íмені Іосіф, саве́тнік, чалавек добры і пра́ведны,
 
Был один человек по имени Иосиф, член Совета, но при этом добрый и честный,

які не далучы́ўся да рашэння і спра́вы іх, з Арымафе́і, горада Іудзейскага, і ён таксама чакаў Царства Божага;
 
так что он не согласился с тем, что Совет задумал и сделал. Он происходил из иудейского города Аримафея и ожидал наступления Царства Божьего.

прыйшоўшы да Пілата, ён папрасіў це́ла Іісусава;
 
И вот он пришел к Пилату и попросил отдать ему тело Иисуса.

і, зняўшы Яго, абгарну́ў плашчанíцаю і паклаў Яго ў магілу, вы́сечаную у скале́, дзе яшчэ ніхто не ляжаў.
 
Он снял тело с креста, завернул в плащаницу и положил в гробнице, высеченной в камне, в которой еще никто не был похоронен.

А дзень той быў пятніца, і настава́ла субота.
 
Это была пятница — день подготовки к субботе.

І, пайшоўшы ўслед, жанчыны, што прыйшлі з Ім з Галілеі, ба́чылі магілу і як было пакла́дзена це́ла Яго;
 
А женщины, которые пришли вслед за Иисусом из Галилеи, видели и эту гробницу, и как туда положили Его тело.

вярнуўшыся, яны падрыхтава́лі духмя́насці і мíра; у суботу ж адпачыва́лі, паво́дле за́паведзі.
 
Вернувшись домой, они приготовили благовонные мази и масла, а в субботу пребывали в покое, как заповедано.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.