Луки 4 глава

Євангелія від св. Луки
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

Ісус же, повен Святого Духа, повернувся з-над Йордану, і Дух повів його в пустиню,

Иисус, исполненный Святого Духа, возвратился с Иордана, и Дух повел Его в пустыню.

де сорок день його спокушав диявол; і протягом тих днів Ісус не їв нічого. Коли ж вони скінчились, він зголоднів.

Там Его сорок дней искушал[35] дьявол. Всё это время Иисус ничего не ел и под конец почувствовал голод.

А диявол йому й каже: “Якщо ти Син Божий, скажи оцьому каменеві, щоб став хлібом.”

Тогда дьявол сказал Ему: — Если Ты Сын Божий, то прикажи этому камню стать хлебом.

Ісус озвався до нього: “Писано, що не самим лише хлібом житиме людина.”

Иисус ответил ему: — Написано: «Не одним хлебом живет человек, но каждым словом Божьим[36]».[37]

Тоді диявол вивів його високо, показав йому в одну мить усі царства світу,

Приведя Его на высокое место, он показал Ему в один миг все царства мира.

і сказав до нього диявол: “Я дам тобі всю цю владу й славу їхню, бо вона мені була передана, і я даю її, кому захочу.

И сказал Ему: — Я передам Тебе всю их власть и славу, потому что они отданы мне, и я даю их кому захочу.

Тож коли ти поклонишся передо мною, вся твоя буде.”

Итак, если Ты поклонишься мне, всё это будет Твоим.

Ісус у відповідь сказав до нього: “Писано: Ти будеш поклонятись Господові, Богові твоєму, і йому єдиному служити.”

Иисус ответил: — Написано: «Поклоняйся Господу, Богу твоему, и служи Ему одному!»[38]

Потім він повів його в Єрусалим, поставив на наріжнику храму й сказав до нього: “Коли ти Син Божий, кинься звідсіль додолу;

После этого дьявол привел Его в Иерусалим и поставил Его на самый верх храма. — Если Ты Сын Божий, — сказал он, — то бросься отсюда вниз.

писано бо: Він ангелам своїм велітиме про тебе, щоб тебе зберігали;

Ведь написано же: «Своим ангелам повелит о Тебе охранять Тебя»,

і: Вони знімуть тебе на руки, щоб ти, ногою своєю не спіткнувсь о камінь.”

и «они понесут Тебя на руках, чтобы ноги Твои не ударились о камень».[39]

Але Ісус озвавсь до нього: “Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога твого.”

Иисус ответил ему: — Сказано: «Не испытывай Господа, Бога твоего».[40]

І скінчивши всі спокуси, диявол відійшов від нього до якогось часу.

Когда дьявол окончил все искушения, он оставил Его на время.

Ісус у силі Духа повернувся в Галилею, і чутка про нього рознеслась по всій околичній країні.

Иисус возвратился в Галилею, исполненный силой Духа. Молва о Нем распространилась по всей округе.

Він навчав по всіх їхніх синагогах, і всі його хвалили.

Он учил в синагогах, и все прославляли Его.

І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати.

Однажды Иисус пришёл в Назарет, в город, где Он вырос, и в субботу, как обычно, Он отправился в синагогу. Там Иисус встал, чтобы читать.

Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано:

Ему подали свиток пророка Исаии, Он развернул его и нашел место, где было написано:

“Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю,

«Дух Господа на Мне, потому что Он помазал[41] Меня возвещать бедным Радостную Весть. Он послал Меня провозглашать свободу пленникам, прозрение слепым, освободить угнетенных,

оповістити рік Господній сприятливий.”

возвещать год Господней милости»[42].

А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього.

Иисус свернул свиток, отдал его служителю и сел. Глаза всех в синагоге были прикованы к Нему.

І він почав до них говорити: “Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.”

Он начал говорить: — Сегодня, когда вы слушали, исполнились эти слова Писания.

Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: “Чи ж він не син Йосифа”?

Все хвалили Его и удивлялись силе Его слов. — Но разве Он не сын Иосифа? — спрашивали они.

А він казав їм: “Ви певно скажете мені цю приповідку: Лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут на твоїй батьківщині.”

Иисус сказал им: — Вы Мне, конечно, напомните пословицу: «Врач, исцели самого себя!» И скажете Мне: «Мы слышали, что Ты сотворил много чудес в Капернауме, сотвори же и здесь, у Себя на родине, что-либо подобное».

Він же додав: “Істинно кажу вам: Ніякого пророка не приймають добре в своїй батьківщині.

Но говорю вам истину, ни одного пророка не принимают на его родине.

Та я вам кажу по правді: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як закрилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю,

Уверяю вас, что во времена Илии, когда три с половиной года не было дождя и по всей стране был ужасный голод, в Израиле было много вдов,

однак, ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в краю Сидонськім, до вдови жінки.

однако Илия не был послан ни к одной из них, а лишь ко вдове в Сарепту[43] близ Сидона[44].

Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак, ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана.”

Много было в Израиле прокаженных[45] во времена пророка Елисея, однако ни один из них не был очищен, кроме сирийца Наамана.[46]

Почувши це, всі в синагозі наповнилися гніву

Все в синагоге пришли в ярость, когда услышали это.

і, вставши, вигнали його геть за місто і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу.

Они вскочили, вытащили Иисуса за пределы города и привели к обрыву горы, на которой был построен город, чтобы сбросить Его вниз.

Та він, пройшовши серед них, пішов далі.

Но Иисус прошёл сквозь толпу и ушел.

Потім прийшов у Капернаум, у місто галилейське, і навчав їх у суботу.

Он пошел в галилейский город Капернаум и по субботам учил там народ.

І дивувалися його науці, бо його слово було повне влади.

Люди изумлялись Его учению, потому что в Его словах ощущалась власть.

А був у синагозі чоловік, що мав нечистого духа, і він закричав голосом сильним:

В синагоге был человек, одержимый демоном, нечистым духом, и вдруг он громко закричал:

“Лиши, що нам і тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов ти погубити нас? Я знаю, хто ти: ти — святий Божий.”

— А-а-а! Что Ты хочешь от нас, Иисус из Назарета? Ты пришёл, чтобы погубить нас? Я знаю, Кто Ты! Ты Святой Божий!

Ісус же погрозив йому, кажучи: “Мовчи і вийди з нього.” І кинувши його перед усіма, демон вийшов з нього, нічого злого не зробивши йому.

— Замолчи! — строго приказал Иисус. — Выйди из него! Бросив человека перед всеми на землю, демон вышел из него, не причинив ему вреда.

Жах огорнув усіх, і вони один до одного казали: “Що за слово, — що з владою й силою велить нечистим духам, і вони виходять!”

Все изумлялись и говорили друг другу: «Что это такое? С такой властью и силой Он приказывает нечистым духам, что они выходят!»

І рознеслася про нього чутка скрізь по всій тій країні.

Слух об Иисусе распространялся по всей округе.

Вийшовши з синагоги, він пішов до Симонової хати. Теща ж Симона була в тяжкій гарячці, і його за неї попросили.

Покинув синагогу, Иисус пошел в дом Симона. У тещи же Симона в это время был сильный жар, и Иисуса попросили помочь ей.

І, нахилившися над нею, він погрозив гарячці, та й гарячка відійшла від неї і, зараз же підвівшись, теща почала їм услуговувати.

Наклонившись над ней, Иисус приказал горячке покинуть женщину, и та оставила её. Она сразу же встала и начала накрывать им на стол.

А як заходило сонце, всі, хто мав яких недужих на різні хвороби, приводили їх до нього, і він на кожного з них клав руки та й оздоровляв їх.

Когда же солнце стало клониться к закату, все, у кого были больные различными болезнями, начали приносить их к Иисусу, и Он возлагал на каждого руки и исцелял их.

А з багатьох з них виходили також і біси, що кричали: “Ти — Син Божий!” Та він, грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що він — Христос.

Также и демоны выходили из многих людей с криком: — Ты Сын Бога! Но Иисус запрещал им и не разрешал говорить, потому что они знали, что Он — Христос.

Як настав день, він вийшов і подався на самітне місце, а люди кинулись його шукати і, знайшовши, хотіли затримати його, від себе не пустити.

На рассвете Иисус вышел из города и пошел в безлюдное место. Люди стали искать Его и, когда нашли, то уговаривали остаться у них.

А він сказав їм: “Я маю й іншим містам звіщати Добру Новину про Царство Боже, бо я на це посланий.”

Но Он сказал: — Я должен возвещать Радостную Весть о Царстве Божьем и в других городах, ведь для этого Я и послан. —

І проповідував по синагогах у Юдеї.

И Он проповедовал в синагогах Иудеи.

Примечания:

Новый русский перевод

2 [35] — Греч. слово, переведенное как: искушал может также означать: испытывал.

4 [36] — Слова: но каждым словом Божьим отсутствуют в ранних рукописях ЕВАНГЕЛИЯ ОТ ЛУКИ.

4 [37] — Втор 8:3.

8 [38] — Втор 6:13.

10 [39] — Пс 90:11-12.

12 [40] — Втор 6:16.

18 [41] — Посредством иудейского обряда помазания человек посвящался на определенное служение. Такого помазания удостаивались пророки, цари и священники.

18 [42] — Ис 61:1-2.

26 [43] — Сарепта. Финикийский город, находившийся на территории современного государства Ливан. В те времена там жили народности, не признававшие Бога.

25 [44] — См. 3Цар 17.

27 [45] — Это греч. слово, традиционно переводимое как проказа прокаженный, использовалось в отношении нескольких кожных заболеваний. Так же по всей книге.

27 [46] — См. 4Цар 5:1-14.

« 3 глава 5 глава »