Матфея 5 глава

Евангелле паводле Матфея
Пераклад Анатоля Клышкi → Синода́льный перево́д

 
 

І, убачыўшы натоўпы, Ён узышоў на гару. І калі сеў, падышлі да Яго вучні Яго.
 
Уви́дев наро́д, Он взошёл на го́ру; и, когда́ сел, приступи́ли к Нему́ ученики́ Его́.

І Ён, адкрыўшы вусны Свае, вучыў іх, кажучы:
 
И Он, отве́рзши уста́ Свои́, учи́л их, говоря́:

Шчаслівыя ўбогія духам, бо іх ёсць Царства Нябёсаў.
 
Блаже́нны ни́щие ду́хом, и́бо их есть Ца́рство Небе́сное.

Шчаслівыя засмучаныя, бо яны будуць усцешаны.
 
Блаже́нны пла́чущие, и́бо они́ уте́шатся.

Шчаслівыя лагодныя, бо яны атрымаюць у спадчыну зямлю.
 
Блаже́нны кро́ткие, и́бо они́ насле́дуют зе́млю.

Шчаслівыя згаладалыя і спрагнёныя праўды, бо яны натоляцца.
 
Блаже́нны а́лчущие и жа́ждущие пра́вды, и́бо они́ насы́тятся.

Шчаслівыя літасцівыя, бо над імі злітуюцца.
 
Блаже́нны ми́лостивые, и́бо они́ поми́лованы бу́дут.

Шчаслівыя чыстыя сэрцам, бо яны ўбачаць Бога.
 
Блаже́нны чи́стые се́рдцем, и́бо они́ Бо́га узря́т.

Шчаслівыя міратворцы, бо яны будуць названы сынамі Божымі.
 
Блаже́нны миротво́рцы, и́бо они́ бу́дут наречены́ сына́ми Бо́жиими.

Шчаслівыя, каго гоняць за праведнасць, бо іх ёсьць Царства Нябёсаў.
 
Блаже́нны и́згнанные за пра́вду, и́бо их есть Ца́рство Небе́сное.

Шчаслівыя вы, калі будуць вас ганьбіць, і гнаць, і хлусліва казаць супроць вас усялякае ліхое з-за Мяне.
 
Блаже́нны вы, когда́ бу́дут поноси́ть вас и гнать и вся́чески непра́ведно злосло́вить за Меня́.

Радуйцеся і весяліцеся, таму што вялікая ваша ўзнагарода ў нябёсах: бо так гналі прарокаў, што былі перад вамі.
 
Ра́дуйтесь и весели́тесь, и́бо велика́ ва́ша награ́да на небеса́х: так гна́ли и проро́ков, бы́вших пре́жде вас.

Вы — соль зямлі, калі ж соль абяссолее, чым яе насаліць? Ні на што яна ўжо не прыдатная, хіба толькі выкінуць вон, каб тапталі людзі.
 
Вы — соль земли́. Е́сли же соль потеря́ет си́лу, то чем сде́лаешь её солёною? Она́ уже́ ни к чему́ не годна́, как ра́зве вы́бросить её вон на попра́ние лю́дям.

Вы — святло свету. Не можа схавацца горад, які стаіць наверсе гары.
 
Вы — свет ми́ра. Не мо́жет укры́ться го́род, стоя́щий на верху́ горы́.

І, запальваючы светач, не ставяць яго пад пасудзіну, а на падстаўку, і ён свеціць усім у доме.
 
И, зажёгши свечу́, не ста́вят её под сосу́дом, но на подсве́чнике, и све́тит всем в до́ме.

Няхай свеціць так ваша святло перад людзьмі, каб яны бачылі вашы добрыя ўчынкі і ўслаўлялі вашага Бацьку, што ў нябёсах.
 
Так да све́тит свет ваш пред людьми́, что́бы они́ ви́дели ва́ши до́брые дела́ и прославля́ли Отца́ ва́шего Небе́сного.

Не думайце, што Я прыйшоў адмяніць закон ці прарокаў; Я прыйшоў не адмяніць, а здзейсніць.
 
Не ду́майте, что Я пришёл нару́шить зако́н и́ли проро́ков: не нару́шить пришёл Я, но испо́лнить.

Бо сапраўды кажу вам: пакуль не адыдзе неба і зямля, ні адна ёта і ні адна рыска ні ў якім разе не адыдзе з закона, пакуль не спраўдзіцца ўсё.
 
И́бо и́стинно говорю́ вам: доко́ле не прейдёт не́бо и земля́, ни одна́ ио́та и́ли ни одна́ черта́ не прейдёт из зако́на, пока́ не испо́лнится всё.

Дык, хто адменіць адну з найменшых гэтых запаведзяў і так навучыць людзей, той будзе названы найменшым у Царстве Нябёсаў; а хто выканае і навучыць, той будзе названы вялікім у Царстве Нябёсаў.
 
Ита́к, кто нару́шит одну́ из за́поведей сих мале́йших и нау́чит так люде́й, тот мале́йшим наречётся в Ца́рстве Небе́сном; а кто сотвори́т и нау́чит, тот вели́ким наречётся в Ца́рстве Небе́сном.

Бо кажу вам, калі ваша праведнасць не перавысіць праведнасці кніжнікаў і фарысеяў, то вы ні ў якім разе не ўвойдзеце ў Царства Нябёсаў.
 
И́бо, говорю́ вам, е́сли пра́ведность ва́ша не превзойдёт пра́ведности кни́жников и фарисе́ев, то вы не войдёте в Ца́рство Небе́сное.

Вы чулі, што сказана старажытным: «Не забівай, а хто заб’е, падпадзе пад суд».
 
Вы слы́шали, что ска́зано дре́вним: «не убива́й, кто же убьёт, подлежи́т суду́».

А Я кажу вам, кожны, хто [дарэмна] гневаецца на свайго брата, падпадзе пад суд; а хто скажа свайму брату: «Рака4» падпадзе пад суд сінедрыёна5, а хто скажа «Марэ»6, падпадзе пад кару геены вогненнай.
 
А Я говорю́ вам, что вся́кий, гне́вающийся на бра́та своего́ напра́сно, подлежи́т суду́; кто же ска́жет бра́ту своему́: «ра́ка», подлежи́т синедрио́ну; а кто ска́жет: «безу́мный», подлежи́т гее́нне о́гненной.

Дык калі ты будзеш прыносіць свой дар на ахвярнік і там успомніш, што твой брат мае нешта супроць цябе,
 
Ита́к, е́сли ты принесёшь дар твой к же́ртвеннику и там вспо́мнишь, что брат твой име́ет что-нибу́дь про́тив тебя́,

то пакінь там свой дар перад ахвярнікам і пайдзі перш прымірыся са сваім братам, і тады прыйдзі і прынясі свой дар.
 
оста́вь там дар твой пред же́ртвенником, и пойди́ пре́жде примири́сь с бра́том твои́м, и тогда́ приди́ и принеси́ дар твой.

Хутчэй мірыся са сваім праціўнікам, пакуль з ім у дарозе, каб праціўнік не перадаў цябе суддзі, а суддзя [не перадаў цябе] выканаўцу, і ты не быў кінуты ў турму.
 
Мири́сь с сопе́рником твои́м скоре́е, пока́ ты ещё на пути́ с ним, что́бы сопе́рник не отда́л тебя́ судье́, а судья́ не отда́л бы тебя́ слуге́, и не вве́ргли бы тебя́ в темни́цу;

Сапраўды кажу табе: ні ў якім разе не выйдзеш адтуль, пакуль не аддасі апошняга кадранта7.
 
и́стинно говорю́ тебе́: ты не вы́йдешь отту́да, пока́ не отда́шь до после́днего кодра́нта.

Вы чулі, што сказана [для старажытных]: «Не чужалож».
 
Вы слы́шали, что ска́зано дре́вним: «не прелюбоде́йствуй».

А Я вам кажу, што кожны, хто пажадліва глядзіць на жанчыну, ужо чужаложыў з ёю ў сваім сэрцы.
 
А Я говорю́ вам, что вся́кий, кто смо́трит на же́нщину с вожделе́нием, уже́ прелюбоде́йствовал с не́ю в се́рдце своём.

Калі ж тваё правае вока ўводзіць у грэх цябе, вырві яго і кінь ад сябе; бо лепей табе, каб загінуў адзін з тваіх членаў, а не ўсё тваё цела было ўкінута ў геену.
 
Е́сли же пра́вый глаз твой соблазня́ет тебя́, вы́рви его́ и брось от себя́, и́бо лу́чше для тебя́, что́бы поги́б оди́н из чле́нов твои́х, а не всё те́ло твоё бы́ло вве́ржено в гее́нну.

І калі правая твая рука ўводзіць у грэх цябе, адсячы яе і кінь ад сябе; бо лепей табе, каб загінуў адзін з тваіх членаў, а не ўсё тваё цела пайшло ў геену.
 
И е́сли пра́вая твоя́ рука́ соблазня́ет тебя́, отсеки́ её и брось от себя́, и́бо лу́чше для тебя́, что́бы поги́б оди́н из чле́нов твои́х, а не всё те́ло твоё бы́ло вве́ржено в гее́нну.

І было сказана: «Хто адпусціць жонку сваю, няхай дасць ёй разводны ліст».
 
Ска́зано та́кже, что е́сли кто разведётся с жено́ю свое́ю, пусть даст ей разво́дную.

А Я кажу вам, што кожны, хто адпускае жонку сваю, апроч як з прычыны распусты, даводзіць яе да чужаложства; і хто ажэніцца з адпушчанаю, чужаложыць.
 
А Я говорю́ вам: кто разво́дится с жено́ю свое́ю, кро́ме вины́ любодея́ния, тот подаёт ей по́вод прелюбоде́йствовать; и кто же́нится на разведённой, тот прелюбоде́йствует.

Яшчэ вы чулі, што было сказана старажытным: «Не парушай клятвы, а выконвай перад Госпадам свае клятвы».
 
Ещё слы́шали вы, что ска́зано дре́вним: «не преступа́й кля́твы, но исполня́й пред Го́сподом кля́твы твои́».

А Я кажу вам, каб вы не кляліся зусім: ні небам, таму што яно трон Божы;
 
А Я говорю́ вам: не кляни́сь во́все: ни не́бом, потому́ что оно́ престо́л Бо́жий;

ні зямлёю, таму што яна падножжа Яго ног, ні Іерусалімам, таму што ён горад вялікага Цара;
 
ни землёю, потому́ что она́ подно́жие ног Его́; ни Иерусали́мом, потому́ что он го́род вели́кого Царя́;

сваёю галавою не кляніся, таму што не можаш ніводнага воласа зрабіць белым альбо чорным.
 
ни голово́ю твое́ю не кляни́сь, потому́ что не мо́жешь ни одного́ во́лоса сде́лать бе́лым и́ли чёрным.

А ваша слова няхай будзе: «так, так», «не, не», а што звыш гэтага, тое ад ліхога.
 
Но да бу́дет сло́во ва́ше: «да, да́»; «нет, нет»; а что сверх э́того, то от лука́вого.

Вы чулі, што было сказана: «Вока за вока і зуб за зуб».
 
Вы слы́шали, что ска́зано: «о́ко за о́ко и зуб за зуб».

А Я кажу вам, каб вы не супраціўляліся злому, але хто б’е цябе ў [тваю] правую шчаку, павярні да яго і другую;
 
А Я говорю́ вам: не проти́вься зло́му. Но кто уда́рит тебя́ в пра́вую щёку твою́, обрати́ к нему́ и другу́ю;

і хто хоча судзіцца з табою і ўзяць твой хітон8, — уступі яму і плашч;
 
и кто захо́чет суди́ться с тобо́ю и взять у тебя́ руба́шку, отда́й ему́ и ве́рхнюю оде́жду;

і хто прымусіць цябе ісці адну мілю9, ідзі з ім дзве.
 
и кто прину́дит тебя́ идти́ с ним одно́ по́прище, иди́ с ним два.

Таму, хто просіць у цябе, дай; і ад таго, хто хоча ў цябе пазычыць, не адварочвайся.
 
Прося́щему у тебя́ дай, и от хотя́щего заня́ть у тебя́ не отвраща́йся.

Вы чулі, што было сказана: «Любі свайго блізкага і ненавідзь свайго ворага».
 
Вы слы́шали, что ска́зано: «люби́ бли́жнего твоего́ и ненави́дь врага́ твоего́».

А Я кажу вам: любіце сваіх ворагаў, [дабраслаўляйце тых, хто праклінае вас, рабіце дабро тым, што ненавідзяць вас] і маліцеся за тых, што [крыўдзяць вас і] гоняць вас;
 
А Я говорю́ вам: люби́те враго́в ва́ших, благословля́йте проклина́ющих вас, благотвори́те ненави́дящим вас и моли́тесь за обижа́ющих вас и гоня́щих вас,

каб вам зрабіцца сынамі вашага Бацькі, Які ў нябёсах, таму што Ён узводзіць Сваё сонца над злымі і добрымі і пралівае дождж на праведных і няправедных.
 
да бу́дете сына́ми Отца́ ва́шего Небе́сного, и́бо Он повелева́ет со́лнцу Своему́ восходи́ть над злы́ми и до́брыми и посыла́ет дождь на пра́ведных и непра́ведных.

Бо, калі вы будзеце любіць тых, што любяць вас, якая вам узнагарода? Ці ж не тое самае робяць і зборшчыкі падаткаў?
 
И́бо е́сли вы бу́дете люби́ть лю́бящих вас, кака́я вам награ́да? Не то же ли де́лают и мы́тари?

І калі будзеце вітаць толькі вашых братоў, што асаблівага робіце? Ці ж не тое самае робяць і язычнікі?
 
И е́сли вы приве́тствуете то́лько бра́тьев ва́ших, что осо́бенного де́лаете? Не так же ли поступа́ют и язы́чники?

Дык будзьце вы дасканалыя, як дасканалы ваш Бацька Нябесны.
 
Ита́к, бу́дьте соверше́нны, как соверше́н Оте́ц ваш Небе́сный.

Примечания:

 
Пераклад Анатоля Клышкi
22 4: Пустая галава.
22 5: Вярхоўны суд.
22 6: Дурны.
26 7: Дробная медная манета.
40 8: Сподняе адзенне — сарочка.
41 9: Старажытнарымская міля была роўная тысячы крокаў.
 
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.