Псалтирь 48 псалом

Псалтирь
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Руководителю хора Псалом сыновей Корея

На закінчення. Псалом для синів Корея.

Слушайте это, все народы, внимайте сему, все жители земли —

Послухайте це, усі народи, почуйте всі, які живете у Всесвіті:

простые и знатные, богатые и бедные!

сини землі, сини людські, — як багаті, так і бідні.

Слова, которые я скажу, — слова мудрые, размышления мои к наивысшему знанию ведут.

Мої уста промовлятимуть премудрість, і роздуми мого серця — розуміння.

Ухо свое я к притче обращаю, игрой на лире открываю загадку свою.

Своє вухо я зверну на притчі, і мою загадку відкрию на гуслах:

Надо ль мне бояться во время смутное, когда зло предателей, по пятам идущих, меня окружает?

Чому маю боятися в лиху годину? Беззаконня моєї п’яти оточить мене.

На состояние свое они полагаются, хвалятся множеством богатств своих.

Ви, що надієтеся на свою силу і хвалитеся численністю свого багатства, знайте:

Увы! Из плена смерти выкупиться никому не удастся,1 человек не сможет дать Богу плату за жизнь свою.2

брат не визволяє! Чи визволить людина? Він не дасть Богові викупу за себе,

Слишком высока была б для него цена выкупа, чтобы он смог откупиться

не заплатить ціну викупу за свою душу.

и вечно жить, избежав ямы могильной.

Тож потрудився навіки, жити буде до кінця, бо не побачить знищення, хоча побачить мудрих, що помирають:

Ибо всякий видит, что и мудрый умирает, что гибнет и глупый, и неразумный, оставляя богатство свое другим.

безумний і нерозумний разом гинуть; своє багатство вони залишать чужим.

В мыслях у них, что дома их стоять будут вечно,3 жилища их — из рода в род; и имена свои собственные они своим землям дают.

Їхні могили — це їхні домівки навіки, це їхні житла з роду в рід. Лише свої землі вони назвали своїми іменами.

Но человек, как бы ни был он велик, не вечен — коротка жизнь его, как у животного, что погибает.

Тож людина, маючи гідність, не збагнула: вона прирівняна до нерозумних тварин, вона уподібнена до них.

Такова участь всех самонадеянных, и таков конец тех, кто речи их одобряет.

Такий їхній шлях — спотикання для них, та потім будуть милуватися тим, що в них на вустах. (Музична пауза).

Идут они в могилу,4 как овцы, которых смерть пасет, над ними праведные владычествовать будут, когда настанет утро. Тела таковых истлевают в жилище их, в могиле.

Наче овець, їх загнали до аду, смерть їх пасе. А на світанку праведні запанують над ними; їхня підтримка постаріє в аді: [вони були позбавлені своєї слави].

Но мою жизнь Бог выкупит из плена могильного5 — Он примет меня к Себе.

Проте Бог визволить мою душу з руки аду, коли прийме мене. (Музична пауза).

Не беспокойся, что кто-то богатеет и хвалится тем, что много нажил добра.

Не тривожся, коли людина стає багатою, коли зростає слава її дому.

Не возьмет он с собою ничего, умирая, не пойдет за ним вслед богатство его.

Адже коли вона помре, не забере вона нічого, і слава її з нею не піде,

Хоть при жизни себя он счастливым считает (хвалить и тебя будут, если можешь о себе позаботиться),

бо за її життя благословенною буде її душа, прославлятиме тебе, коли ти їй робитимеш добро.

но и он присоединится к предкам своим, которые света уже никогда не увидят.

Вона піде до роду своїх батьків і аж довіку не бачитиме світла.

Человек с богатством, но без понимания смысла жизни подобен животному, на погибель обреченному.

Тож людина, маючи гідність, не збагнула: вона прирівняна до нерозумних тварин, вона уподібнена до них.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

8 [1] — В некот. рукописях: человек никак не выкупит / не искупит брата своего.

8 [2] — Или: за него.

12 [3] — В LXX и некот. других переводах: могилы — их дом навек.

15 [4] — Евр. Шеол; то же ниже в этом стихе. См. примеч. «б» к 6:6.

16 [5] — Букв.: из руки Шеола.

« 47 псалом 49 псалом »