Матвія 12 глава

Євангелія від св. Матвія
Переклад Огієнка → Синодальный перевод (СВ)

Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.

В то время проходил Иисус в субботу засеянными полями; ученики же Его проголодались и начали срывать колосья и есть.

Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.

Фарисеи, увидев это, сказали Ему: «Вот, ученики Твои делают, чего не должно делать в субботу».

А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?

Он же сказал им: «Разве вы не читали, что сделал Давид, когда проголодался сам и бывшие с ним?

Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?

Как он вошел в дом Божий и ел хлебы предложения, которых не должно было есть ни ему, ни бывшим с ним, а только одним священникам?

Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?

Или не читали ли вы в законе, что в субботу священники в храме нарушают субботу, однако невиновны?

А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!

Но говорю вам, что здесь Тот, Кто больше храма.

Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.

Если бы вы знали, что значит „милости хочу, а не жертвы“, то не осудили бы невиновных,

Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!

ибо Сын Человеческий — Господин и субботы».

І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.

И, уйдя оттуда, вошел Он в синагогу их.

І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“

И вот, там был человек, имеющий сухую руку. И спросили Иисуса, чтобы обвинить Его: «Можно ли исцелять в субботу?»

А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?

Он же сказал им: «Кто из вас, имея одну овцу, если она в субботу упадет в яму, не возьмет ее и не вытащит?

А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!

Сколько же лучше человек овцы! Итак, можно в субботу делать добро».

І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.

Тогда говорит человеку тому: «Протяни руку твою». И он протянул, и стала она здорова, как другая.

Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?

Фарисеи же, выйдя, имели совещание против Него, как бы погубить Его. Но Иисус, узнав, удалился оттуда.

А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.

И последовало за Ним множество народа, и Он исцелил их всех

А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,

и запретил им объявлять о Нем.

щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:

Да сбудется реченное через пророка Исаию, который говорит:

„Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.

«Вот, Отрок Мой, Которого Я избрал, Возлюбленный Мой, к Которому благоволит душа Моя. Положу Дух Мой на Него, и возвестит народам суд;

Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.

не будет прекословить, не возопит, и никто не услышит на улицах голоса Его;

Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.

трости надломленной не переломит и льна курящегося не угасит, доколе не доставит суду победы;

І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!

и на имя Его будут уповать народы».

Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.

Тогда привели к Нему бесноватого слепого и немого; и исцелил его, так что слепой и немой стал и говорить, и видеть.

І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“

И дивился весь народ, и говорил: «Не это ли Христос, Сын Давидов?»

Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.

Фарисеи же, услышав это, сказали: «Он изгоняет бесов не иначе как силой веельзевула, князя бесовского».

А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.

Но Иисус, зная помышления их, сказал им: «Всякое царство, разделившееся само в себе, опустеет; и всякий город или дом, разделившийся сам в себе, не устоит.

І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?

И если сатана сатану изгоняет, то он разделился сам с собой. Как же устоит царство его?

І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.

И если Я силой веельзевула изгоняю бесов, то сыновья ваши чьею силою изгоняют? Поэтому они будут вам судьями.

А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.

Если же Я Духом Божиим изгоняю бесов, то, конечно, достигло вас Царство Божие.

Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.

Или как может кто войти в дом сильного и расхитить вещи его, если прежде не свяжет сильного? И тогда расхитит дом его.

Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.

Кто не со Мной, тот против Меня; и кто не собирает со Мной, тот расточает.

Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!

Поэтому говорю вам: всякий грех и хула простятся людям, а хула на Духа не простится людям;

І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім!

если кто скажет слово на Сына Человеческого, простится ему; если же кто скажет на Духа Святого, не простится ему ни в этом веке, ни в будущем.

Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!

Или признайте дерево хорошим и плод его хорошим, или признайте дерево худым и плод его худым, ибо дерево познается по плоду.

Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.

Порождения ехидны! Как вы можете говорить доброе, будучи злы? Ибо от избытка сердца говорят уста.

Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.

Добрый человек из доброго сокровища выносит доброе, а злой человек из злого сокровища выносит злое.

Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!

Говорю же вам, что за всякое праздное слово, какое скажут люди, дадут они ответ в день суда:

Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.

ибо от слов своих оправдаешься и от слов своих осудишься».

Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.

Тогда некоторые из книжников и фарисеев сказали: «Учитель! Хотелось бы нам видеть от Тебя знамение».

А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.

Но Он сказал им в ответ: «Род лукавый и прелюбодейный ищет знамения; и знамение не дастся ему, кроме знамения Ионы, пророка;

Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.

ибо, как Иона был во чреве кита три дня и три ночи, так и Сын Человеческий будет в сердце земли три дня и три ночи.

Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!

Ниневитяне восстанут на суд с родом этим и осудят его, ибо они покаялись от проповеди Ионы; и вот, здесь больше Ионы.

Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!

Царица южная восстанет на суд с родом этим и осудит его, ибо она приходила от пределов земли послушать мудрости Соломона; и вот, здесь больше Соломона.

А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.

Когда нечистый дух выйдет из человека, то ходит по безводным местам, ища покоя, и не находит;

Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.

тогда говорит: „Возвращусь в дом мой, откуда я вышел“. И, придя, находит его незанятым, выметенным и убранным;

Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“

тогда идет и берет с собой семь других духов, злее себя, и, войдя, живут там; и бывает для человека того последнее хуже первого. Так будет и с этим злым родом».

Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.

Когда же Он еще говорил к народу, мать и братья Его стояли вне дома, желая говорить с Ним.

І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.

И некто сказал Ему: «Вот мать Твоя и братья Твои стоят вне, желая говорить с Тобой».

А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“

Он же сказал в ответ говорившему: «Кто мать Моя? И кто братья Мои?»

І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!

И, указав рукой Своей на учеников Своих, сказал: «Вот мать Моя и братья Мои,

Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“

ибо кто будет исполнять волю Отца Моего Небесного, тот Мне брат, и сестра, и мать».

« 11 глава 13 глава »