Галатів 4 глава

Послання св. апостола Павла до галатів
Сучасний переклад → Елизаветинская на русском

Ось що я хочу сказати: поки спадкоємець іще дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і володіє всім.

Глаголю же: в елико время наследник млад есть, ничимже лучший есть раба, господь сый всех:

Він перебуває під охороною опікунів і домашніх слуг, аж доки не настане час, призначений його батьком.

но под повелители и приставники есть даже до нарока отча.

Так само й ми, поки були «дітьми», то були поневолені непотрібними правилами [12] цього світу.

Такожде и мы, егда бехом млади, под стихиами бехом мира порабощени:

Та коли настав час, Бог послав Сина Свого, Який був народжений від жінки і жив за Законом.

Егда же прииде кончина лета, посла Бог Сына своего единороднаго, раждаемаго от жены, бываема под законом,

Бог послав Його, щоб Він визволив тих, хто жив під Законом, щоб Бог усиновив нас.

да подзаконныя искупит, да всыновление восприимем.

А через те, що ви Його діти, Бог послав Дух Сина Свого у ваші серця. І той Дух гукає: «Авва!» [13] — тобто «Отче».

И понеже есте Сынове, посла Бог духа Сына своего в сердца ваша, вопиюща: авва Отче.

Тож якщо ви більше не раби, а діти Господа, то Бог також зробив вас Своїми спадкоємцями.

Темже уже неси раб, но сын: аще ли же сын, и наследник Божий Иисус Христом.

У минулому, коли ви не знали Бога, ви були рабами богів, що не були справжніми богами.

Но тогда убо, не ведуще Бога, служисте не по естеству сущым богом:

Але тепер, коли ви пізнали істинного Бога, вірніше, це Господь пізнав вас, то чому ж ви повертаєтеся до тих немічних та непотрібних правил, яким знову намагаєтеся служити?

ныне же, познавше Бога, паче же познани бывше от Бога, како возвращаетеся паки на немощныя и худыя стихии, имже паки свыше служити хощете?

10-11 Мене непокоїть те, що ви дотримуєтеся вчення про певні дні, місяці, сезони та роки. Я боюся, що праця моя для вас була марною.

дни смотряете, и месяцы, и времена, и лета.

Боюся о вас, еда како всуе трудихся в вас.

Браття і сестри, я вас благаю, будьте такими, як я! Адже після всього я став таким, як ви, та раніше, ви ставилися до мене досить добре.

Будите якоже аз, зане и аз, якоже вы: братие, молю вы. Ничимже мене обидесте:

Ви знаєте, що вперше я прибув до вас тому що був хворим і, в немочі тіла свого, я проповідував Добру Звістку.

весте же, яко за немощь плоти благовестих вам первее.

Тож мій тілесний стан був великим випробуванням для вас, та ви не погордували мною, ані зневажили мене. Ви прийняли мене, мов Ангела Божого, неначе Самого Ісуса Христа!

и искушения моего, еже во плоти моей, не уничижисте, ни оплевасте, но якоже ангела Божия приясте мя, яко Христа Иисуса.

То де ж поділася ваша радість? Я без сумніву можу засвідчити, що ви зробили б усе можливе, щоб допомогти мені: якби ви змогли, то повиймали б свої очі й віддали їх мені.

Кое убо бяше блаженство ваше, свидетельствую бо вам, яко, аще бы было мощно, очеса ваша извертевше дали бысте ми.

Чи, може, я став вашим ворогом, тому що кажу вам правду?

Темже враг вам бых, истину вам глаголя?

Ті, хто бажають, [14] щоб ви дотримувалися Закону, дуже завзяті, але нещирі у своїх діях. Вони намагаються розлучити нас із вами і привернути вас на свій бік.

Ревнуют по вас не добре, но отлучити вас хотят, да им ревнуете.

Завжди приємно, коли хтось зацікавлений тобою, але тільки тоді, коли це з добрими намірами. Це добре завжди, а не лише на той час, поки я між вами.

Добро же, еже ревновати всегда в добрем, и не точию внегда приходити ми к вам.

Любі діти мої, заради вас я знову терплю біль і муки, подібні до тих, які відчуває жінка, народжуючи дитину. І терпітиму їх, аж доки ви не вподобитеся Христу.

Чадца моя, имиже паки болезную, дондеже вообразится Христос в вас:

Хотів би я бути серед вас зараз і говорити з вами якось інакше, бо не знаю, що й робити з вами.

хотел же бых приити к вам ныне и изменити глас мой, яко не домышляюся о вас.

Скажіть мені, ви, хто хоче бути під Законом, хіба ви не чуєте, що каже Закон?

Глаголите ми, иже под законом хощете быти: закона ли не слушаете?

А сказано, що в Авраама було двоє синів: один від рабині, а другий — від вільної жінки.

Писано бо есть, яко авраам два сына име: единаго от рабы, а другаго от свободныя.

Той, що народжений був від рабині, народився звичайно. Той же, що народжений був від вільної жінки, народився завдяки обітниці Божій.

Но иже от рабы, по плоти родися: а иже от свободныя, по обетованию.

Ця історія має приховане значення: дві жінки уособлюють дві угоди. Одна з них іде від гори Синай і дає початок дітям, приреченим на рабство. Ця угода уособлює в собі Аґар.[15]

Иже суть иносказаема: сия бо еста два завета: един убо от горы синайския, в работу раждаяй, иже есть агарь:

Аґар символізує гору Синай, що в Аравії, і відповідає сучасному Єрусалимові, бо вона перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми.

агарь бо, сина гора есть во аравии, прилагается же нынешнему Иерусалиму, работает же с чады своими:

Небесний же Єрусалим — вільний. Він є матір’ю всім нам.

а вышний Иерусалим свободь есть, иже есть мати всем нам.

Бо сказано у Святому Писанні: «Радій неплідна, яка не народжувала. Втішайся й радісно співай, яка мук пологових не мала, адже дітей набагато більше в покинутої,[16] ніж у заміжньої».

Писано бо есть: возвеселися, неплоды, не раждающая: расторгни и возопи, неболящая: яко многа чада пустыя паче, нежели имущия мужа.

Ви ж, брати та сестри мої, діти, подібні Ісааку,[17] народжені через Божу обітницю.

Мы же, братие, по исааку обетования чада есмы.

Народжений звичайним способом переслідував того, хто народився волею Духа. Так було тоді, так є й тепер.

Но якоже тогда по плоти родивыйся гоняше духовнаго, тако и ныне.

А що сказано у Святому Писанні? «Прожени геть рабиню і сина її, бо син цієї жінки-рабині не буде спадкоємцем разом із сином вільної жінки».

Но что глаголет писание? Изжени рабу и сына ея, не имать бо наследовати сын рабынин с сыном свободныя.

Тож, брати і сестри мої, ми не діти рабині, але діти вільної жінки.

Темже, братие, несмы рабынина чада, но свободныя.

« 3 глава 5 глава »