Івана 1 глава

Євангелія від св. Івана
Сучасний переклад → Синодальный перевод (СВ)

Ще до існування світу було Слово,[1] і Слово було з Богом, і Слово було Бог.

В начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Бог.

Той, Хто був Словом, був з Богом споконвіку.

Оно было в начале у Бога.

Все було створене через Нього, і ніщо не було створене без Нього.

Все через Него начало быть, и без Него ничто не начало быть, что начало быть.

В Ньому було життя, і воно було Світлом [2] для людей.

В Нем была жизнь, и жизнь была свет людей.

Світло сяє в пітьмі, й темрява не здолала [3] світла.

И свет во тьме светит, и тьма не объяла его.

Був coбі чоловік, посланець Божий, на ймення Іоан.

Был человек, посланный от Бога; имя его Иоанн.

Він прийшов свідчити про Світло, щоб через нього всі змогли почути й повірити у Нього.

Он пришел для свидетельства, чтобы свидетельствовать о Свете, дабы все уверовали через него.

Сам він не був Світлом, а прийшов, щоб свідчити про Нього,

Он не был Свет, но был послан, чтобы свидетельствовать о Свете.

про справжнє Світло, Яке приходить у світ і світить кожній людині.

Был Свет истинный, Который просвещает всякого человека, приходящего в мир.

Слово вже було в світі, і світ через Нього почався, та світ не впізнав Його.

В мире был, и мир через Него начал быть, и мир Его не познал.

Він прийшов у світ, що належав Йому, та Його власний народ не прийняв Його.

Пришел к Своим, и Свои Его не приняли.

Але всім тим, хто прийняв Його й повірив у Нього, Він дав право стати дітьми Божими.

А тем, которые приняли Его, верующим во имя Его, дал власть быть детьми Божиими, —

Вони не народжуються, як немовлята, за бажанням чи волею батьків їхніх. Вони народжуються від Бога.

которые не от крови, и не от хотения плоти, и не от хотения мужа, но от Бога родились.

І Слово стало Людиною й оселилося серед нас. Ми побачили Його Божественну Велич, Велич Єдиного Сина Отця Свого. Він був сповнений благодаті і правди.

И Слово стало плотью и обитало с нами, полное благодати и истины; и мы видели славу Его, славу как Единородного от Отца.

Іоан свідчить про Нього, проголошуючи: «Це саме Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде за мною — величніший за мене, бо Він був і до мене”.

Иоанн свидетельствует о Нем и, восклицая, говорит: «Сей был Тот, о Котором я сказал, что Идущий за мной стал впереди меня, потому что был прежде меня».

16-17 Від повноти Його правди й благодаті ми приймали одну благодать за іншою, бо Закон був нам даний через Мойсея, але благодать і правда прийшли через Христа.

И от полноты Его все мы приняли и благодать на благодать,

ибо закон дан через Моисея; благодать же и истина произошли через Иисуса Христа.

Ніхто й ніколи не бачив Бога, лише Єдиний Син, Який і є Богом, Tой, Xто найближчий до Отця, Він показав нам, який Бог є».[4]

Бога не видел никто никогда; единородный Сын, сущий в недре Отчем, — Он явил.

19-20 Коли юдеїські лідери з Єрусалиму послали священиків і левитів запитати: «Хто ти такий?» Іоан признався щиро, не уникаючи відповіді: «Я не Христос».

И вот свидетельство Иоанна, когда иудеи прислали из Иерусалима священников и левитов спросить его: «Кто ты?»

Он объявил, и не отрекся, и объявил: «Я не Христос».

«То хто ж ти такий? — спитали вони, — Ілля?» «Ні», — відповів він. «Може, пророк [5]?» Він знову відповів: «Ні».

И спросили его: «Что же? Ты Илия?» Он сказал: «Нет». — «Пророк?» Он отвечал: «Нет».

Тоді вони мовили до нього: «Скажи нам, хто ти, щоб ми могли розповісти тим, хто нас послав сюди. Що ти скажеш про себе?»

Сказали ему: «Кто же ты? Чтобы нам дать ответ пославшим нас: что ты скажешь о себе самом?»

Іоан сказав словами пророка Ісаї: «Я голос Того, хто гукає в пустелі: „Зробіть прямим шлях для Господа”».

Он сказал: «Я глас вопиющего в пустыне: исправьте путь Господу, как сказал пророк Исаия».

Цих людей, які розпитували Іоана, послали фарисеї.

А посланные были из фарисеев.

Тож вони знову запитали його: «Якщо ти не Христос, не Ілля, не пророк, то чому ти хрестиш людей?»

И они спросили его: «Что же ты крестишь, если ты не Христос, не Илия, не пророк?»

26-27 У відповідь він сказав: «Я хрещу людей водою, та серед вас є Той, Невідомий вам, Хто прийде після мене. Я ж не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій».

Иоанн сказал им в ответ: «Я крещу в воде, но стоит среди вас Некто, Которого вы не знаете.

Он-то Идущий за мной, но Который стал впереди меня. Я недостоин развязать ремень обуви Его».

Все це сталося у Віфанії, по той бік ріки Йордан, де Іоан хрестив людей.

Это происходило в Вифаваре при Иордане, где крестил Иоанн.

Наступного дня, побачивши, що до нього йде Ісус, Іоан промовив: «Он гляньте, це Ягня Боже, Яке забирає на себе гріх світу.

На другой день видит Иоанн идущего к нему Иисуса и говорит: «Вот Агнец Божий, Который берет на Себя грех мира.

Це Він, про Кого я казав: „За мною йде Той, Хто величніший за мене, бо Він був і до мене.

Сей есть, о Котором я сказал: „За мною идет Муж, Который стал впереди меня, потому что Он был прежде меня“.

Навіть я не знав Його, але я прийшов хрестити людей водою, щоб народ ізраїльський знав, що Він — Христос”».

Я не знал Его; но для того пришел крестить в воде, чтобы Он явлен был Израилю».

І ось іще що сказав Іоан: «Я бачив Духа, що сходив до Нього з неба в подобі голуба і залишався на Ньому.

И свидетельствовал Иоанн, говоря: «Я видел Духа, сходящего с неба, как голубя, и пребывающего на Нем.

Навіть я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити людей водою, сказав мені: „Ти побачиш Духа, що зійде і залишиться з Чоловіком. Він і є Той, Хто хреститиме Духом Святим”.

Я не знал Его, но Пославший меня крестить в воде сказал мне: „На Кого увидишь Духа, сходящего и пребывающего на Нем, Тот есть крестящий Духом Святым“.

Я це бачив і свідчу, що Він і є Син Божий[6]».

И я видел и засвидетельствовал, что Сей есть Сын Божий».

Наступного дня Іоан знову був там з двома своїми учнями.

На другой день опять стоял Иоанн и двое из учеников его.

Побачивши Ісуса, Який проходив повз них, він сказав: «Погляньте, ось Ягня Боже».

И, увидев идущего Иисуса, сказал: «Вот Агнец Божий».

Двоє його учнів почули це й послідували за Ісусом.

Услышав от него эти слова, оба ученика пошли за Иисусом.

Ісус обернувся і, побачивши, що вони йдуть за Ним, запитав: «Чого вам треба?» А ті відповіли: «Равві! Де Ти живеш?» («Равви» означає «Вчитель»).

Иисус же, обернувшись и увидев идущих, говорит им: «Что вам надобно?» Они сказали Ему: «Равви (что значит „Учитель“), где живешь?»

«Ходімо, побачите», — відповів Ісус. Тож вони пішли й побачили, де Він живе, і залишилися в Нього аж до вечора. І було то близько четвертої години.

Говорит им: «Пойдите и увидите». Они пошли и увидели, где Он живет, и пробыли у Него день тот. Было около десятого часа.

Почувши те, що сказав Іоан про Нього, вони пішли за Ісусом. Одного з тих двох, звали Андрієм, і був він братом Симона, якого ще звали Петром.

Один из двух, слышавших от Иоанна об Иисусе и последовавших за Ним, был Андрей, брат Симона Петра.

Насамперед він знайшов свого брата Симона і сказав йому: «Ми знайшли Месію». (Це слово означає «Христос»).

Он первый находит брата своего Симона и говорит ему: «Мы нашли Мессию», что означает «Христос».

Тоді Андрій привів Симона до Ісуса, та подивившись на нього, Він мовив: «Ти, Симон, син Йони, зватимешся Кифою[7]».

Он привел его к Иисусу. Иисус же, взглянув на него, сказал: «Ты — Симон, сын Ионы; ты наречешься Кифа», что означает «камень» (Петр).

Наступного дня Ісус вирішив іти до Ґалилеї. Зустрівши Пилипа, Ісус звернувся до нього: «Йди за Мною».

На другой день Иисус захотел идти в Галилею, и находит Филиппа, и говорит ему: «Иди за Мною».

Пилип був родом із Вефсаїди, того ж самого міста, що і Андрій та Петро.

Филипп же был из Вифсаиды, из одного города с Андреем и Петром.

Коли Пилип зустрів Нафанаїла,[8] то сказав йому: «Ми знайшли Того, про Кого Мойсей писав у Законі і про Кого писали пророки. Це Ісус із Назарета, Йосипів Син».

Филипп находит Нафанаила и говорит ему: «Мы нашли Того, о Котором писали Моисей в законе и пророки, — Иисуса, сына Иосифа из Назарета».

Нафанаїл запитав Пилипа: «Чи може щось добре прийти з Назарета?» А Пилип відповів: «Ходімо, сам переконаєшся».

Но Нафанаил сказал ему: «Из Назарета может ли быть что доброе?» Филипп говорит ему: «Пойди и посмотри».

Побачивши, що Нафанаїл іде до Нього, Ісус сказав: «Ось справжній ізраїльтянин, який зовсім не має лукавства[9]».

Иисус, увидев идущего к Нему Нафанаила, говорит о нем: «Вот подлинно израильтянин, в котором нет лукавства».

«Звідки Ти знаєш мене?» — спитав Нафанаїл. Ісус відповів: «Перш ніж тебе покликав Пилип, Я бачив тебе, коли ти сидів під фіґовим деревом».

Нафанаил говорит Ему: «Откуда Ты знаешь меня?» Иисус сказал ему в ответ: «Прежде нежели позвал тебя Филипп, когда ты был под смоковницей, Я видел тебя».

«Равві, Ти — Син Божий, Цар Ізраїлю», — сказав Нафанаїл. Ісус же відповів йому на те:

Нафанаил отвечал Ему: «Равви! Ты Сын Божий, Ты Царь Израилев».

«Ти повірив у Мене, бо Я сказав, що бачив тебе під фіґовим деревом? Та ти побачиш іще більші дива».

Иисус сказал ему в ответ: «Ты веришь, потому что Я тебе сказал: „Я видел тебя под смоковницей“, — увидишь больше этого».

І додав: «Істинно кажу тобі: побачиш ти, як небо розкриється і Ангели Господні підійматимуться та спускатимуться на Сина Людського».

И говорит ему: «Истинно, истинно говорю вам: отныне будете видеть небо отверстым и ангелов Божиих, восходящих и нисходящих к Сыну Человеческому».

« 24 глава 2 глава »