Івана 11 глава

Євангелія від св. Івана
Сучасний переклад → В переводе Лутковского

У місті Віфанії, де жили Марія та її сестра Марта, мешкав собі чоловік на iм’я Лазар, який захворів.

В селении Вифания, где жили Мария и её сестра Марфа, был болен один человек, по имени Лазарь.

Марія була тією самою жінкою, яка помазала мирром [39] Господа і волоссям своїм обтерла Йому ноги. Хворий Лазар був її братом.

Это была та самая Мария, которая впоследствии умастила ноги Господа миром и вытерла их волосами своими; Лазарь же был брат её.

Сестри послали переказати Ісусу: «Господи, Твій близький друг хворіє».

И вот сестры послали Господу известие: тот, кого Ты любишь, болен.

Почувши це, Він сказав: «Ця хвороба не смертельна, вона — для Слави Божої, щоб Син Божий прославився через неї».

Узнав об этом, Иисус сказал: эта болезнь не к смерти, но к славе Божьей; благодаря ей Сын Божий будет прославлен.

Ісус любив і Марту, і сестру її, і Лазаря.

Поэтому, хотя Иисус и любил Лазаря, Марфу и сестру её,

6-7 Довідавшись, що Лазар занедужав, Він побув іще два дні там, де застала Його ця звістка, а потім сказав Своїм учням: «Ходімо знову в Юдею».

Он ещё два дня после того как узнал, что Лазарь болен, оставался там, где и был.

Затем Он говорит ученикам Своим: мы снова идем в Иудею.

Тоді учні звернулися до Нього: «Вчителю, юдеї тільки-но хотіли побити Тебе камінням, а Ти знову йдеш туди?»

Ученики говорят Ему: Равви, ведь ещё совсем недавно иудеи хотели побить Тебя камнями; зачем же Ты снова пойдешь туда?

На те Ісус відповів: «Хіба не дванадцять годин має день? Якщо людина вдень ітиме дорогою, то не спотикатиметься, бо їй світитиме світло світу цього.[40]

Иисус ответил: разве день состоит не из двенадцати часов? Кто ходит днем, тот не спотыкается, потому что видит Свет мира сего,

Якщо ж уночі ітиме, то спотикатиметься, бо немає світла, яке б допомогло цій людині бачити».

а кто ходит ночью, тот спотыкается, потому что ночью нет Света.1

Сказавши так, Ісус додав: «Наш друг Лазар заснув, та Я піду й розбуджу його».

После таких слов Он говорит им: Лазарь, друг наш, уснул. Но Я пойду и разбужу его.

Учні Його відповіли: «Господи, якщо він заснув, то буде все гаразд, і він видужає».

Ученики сказали Ему: если уснул, значит, выздоровеет.

Але Ісус говорив про смерть Лазаря, а вони думали, що Він каже про звичайний сон.

Иисус же говорил о смерти его, а они решили, что Он говорит об обычном сне.

Тоді Ісус відверто мовив: «Лазар помер.

Тогда Иисус прямо сказал им: Лазарь умер,

Я ж радий, що Мене там не було. І Я радий за вас, бо зможете тепер піти туди й пересвідчитися, й повірити в Мене. А зараз ходімо до нього».

и Я рад, что Меня там не было, потому что теперь вы (окончательно) уверуете; однако, пойдем к нему.

Тоді Хома, на прізвисько Близнюк, звернувся до всіх учнів: «Ходімо й ми разом з Ісусом і помремо з Ним разом».

Фома же, называемый Близнец, сказал остальным ученикам: пойдем и мы погибнем вместе с Ним.

Прийшовши до Віфанії, Ісус довідався, що Лазар уже чотири дні лежав у могилі.

Придя (в Иерусалим), Иисус узнал, что уже четыре дня как Лазарь лежит в гробнице.

18-19 Віфанія розташована кілометрів за три [41] від Єрусалиму, й багато юдеїв прийшло до Марти й Марії, щоб розділити з ними печаль з приводу смерті брата та втішити їх.

Вифания же расположена неподалеку от Иерусалима, стадиях в пятнадцати,

и многие иудеи пришли к Марфе и Марии, чтобы разделить с ними скорбь о брате их.

Почувши, що прийшов Ісус, Марта пішла Його зустрічати, а Марія в цей час залишалася вдома.

Марфа же, когда услышала, что Иисус идет к ним, вышла навстречу Ему, а Мария сидела дома.

І сказала Марта Ісусові: «Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.

И сказала Марфа Иисусу: Господи, если бы Ты был здесь, не умер бы брат мой,

Я знаю, що навіть зараз, хоч би чого б Ти попросив у Бога, Він дасть Тобі».

потому что я знаю: о чём бы ни просил Ты у Бога, Бог даст Тебе.

І відповів їй Ісус: «Твій брат воскресне».

Иисус говорит ей: воскреснет брат твой.

Марта тоді каже: «Я знаю, що він повстане у воскресіння останнього дня».

Марфа же говорит Ему: знаю, что воскреснет — когда все воскреснут, в последний день.

«Я є воскресіння і життя! — Сказав Ісус. — Хто вірить у Мене, хоч і вмре, буде жити.

Тогда Иисус сказал ей: Я — воскресение и жизнь. Кто верует в Меня, тот если и умрет, то оживёт.

І жоден, хто живе й вірить у Мене, не помре ніколи. Чи ти віриш цьому?»

Каждый, кто живёт верою в Меня, будет жить вечно. Веришь ли этому?

«Так, Господи! — сказала вона. — Я вірю, що Ти Христос, Син Божий, Котрий мав прийти у світ».

Она говорит Ему: да, Господи! Я верую, что Ты — Христос, Сын Божий, пришедший в мир.

Промовивши це, вона пішла й покликала свою сестру Марію і сказала їй нишком: «Учитель уже тут, Він тебе кличе».

После этих слов она возвратилась домой и, незаметно для других позвав Марию, сестру свою, сказала ей: Учитель здесь; Он зовет тебя.

Почувши це, Марія відразу підвелася й пішла до Нього.

Едва услышав это, та поспешила к Нему.

На той час Ісус іще не прийшов до селища, а був там, де Марта зустріла Його.

Иисус же не вошел в селение, но так и остался там, где Марфа встретила Его.

Юдеї, які були в домі і втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, подумали, що йде вона до могили плакати, й пішли за нею.

А иудеи, которые были в доме вместе с Марией и утешали её, увидев, как поспешно она встала и вышла, решили, что она пошла плакать к гробнице, и последовали за ней.

Прийшовши на те місце, де був Ісус, і побачивши Його, Марія впала до ніг Його і сказала: «Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би».

Тем временем Мария, придя туда, где был Иисус, и увидев Его, пала у ног Его и воскликнула: Господи! Если бы Ты был здесь, не умер бы брат мой.

Ісус був глибоко схвильований її горем, тим, як вона побивається і як плачуть юдеї, які прийшли разом з нею.

При виде её, плачущей, и плачущих иудеев, которые следовали за ней, Иисуса охватили скорбь и печаль;

Ісус запитав: «Де ви його поклали?» «Господи, — відповіли Йому, — йди подивись»

и спросил Он: где вы похоронили его? (Сестры) говорят Ему: вот, Господи, посмотри.2

Ісус заплакав.

Иисус заплакал.

Тоді юдеї почали казати: «Подивіться, як Він любив Лазаря!»

Иудеи же говорили: смотри, как Он любил его!

Та деякі обізвалися: «Цей Чоловік, Який зробив сліпого зрячим, чи не міг би Він й Лазаря захистити від смерті?»

А некоторые из них сказали: ведь он вернул зрение слепому; разве не мог Он сделать так, чтобы и Лазарь не умер?

І знову Ісус, зворушений до глибини душі, пішов до могили. То була печера, вхід до якої був завалений каменем.

Ещё большая скорбь охватила Иисуса, когда Он подошел к гробнице. Это была пещера, вход в которую прикрывал камень.

Ісус сказав: «Заберіть цей камень». Та Марта, сестра померлого відповіла Йому: «Господи, зараз уже відгонить, бо пройшло чотири дні, як він помер».

Иисус говорит: отвалите камень. Сестра же умершего Марфа, говорит Ему: Господи, от него уже пахнет; ведь четыре дня прошло.

Ісус промовив: «Хіба не казав Я тобі, що якщо повіриш, то бачитимеш Божу Славу?»

Иисус говорит ей: разве не сказал Я тебе, что если будешь веровать, увидишь величие Божье?

Тож вони відкотили камінь. Ісус, підвівши очі вгору, мовив: «Отче, дякую Тобі, що почув Мене.

И вот отвалили камень (от гробницы), в которой лежал умерший. Иисус же, воззрев на небо, воскликнул: Отче! Благодарю Тебя за то, что Ты услышал Меня!

Я знаю, що Ти завжди чуєш Мене, та Я казав це заради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що саме Ти послав Мене».

Я знал, что Ты всегда слышишь Меня, но говорю это ради собравшихся людей, дабы они поверили, что Ты послал Меня.

Мовивши так, Він голосно покликав: «Виходь, Лазарю!»

После этих слов Он воскликнул во весь голос: Лазарь, выйди оттуда!

І вийшов померлий, і руки й ноги його були сповиті полотном, і обличчя загорнуте. Тоді Ісус звернувся до всіх: «Розповийте його, і нехай собі йде».

И тотчас появился умерший, руки и ноги которого были обвиты погребальными пеленами, а лицо покрывал платок. Иисус говорит иудеям: развяжите его, чтобы он мог идти.

Багато юдеїв, які прийшли до Марії, побачивши, що Ісус здійснив, повірили в Нього.

Увидев (чудо), которое совершил Иисус, многие из тех, что пришли вместе с Марией, уверовали в Него.

Та деякі пішли до фарисеїв і розповіли їм про все, що зробив Ісус.

А некоторые из них пошли к фарисеям и рассказали им о случившемся.

Тоді первосвященики й фарисеї, зібравши Синедріон сказали: «Що нам робити? Цей Чоловік творить багато чудес!

Тогда первосвященники и фарисеи собрали совет и стали решать: что же нам делать? Этот Человек совершает всё больше и больше чудес.

Якщо ми дозволимо Йому діяти так і далі, то всі повірять у Нього, і прийдуть римляни, зруйнують наш Храм і знищать народ».

Если позволить Ему и дальше поступать так, многие уверуют в Него, и тогда придут римляне, которые погубят и страну нашу, и народ наш.

Але один із них, на ім’я Каяфа, котрий у той рік був первосвящеником, мовив: «Ви нічого не знаєте,

А один из них, Каиафа, который на то время был первосвященником, сказал им: ничего вы не понимаете.

і не розумієте, що для вас буде краще, якщо один Чоловік загине за людей, ніж якщо весь народ буде знищено».

Подумайте, что лучше: чтобы один человек умер за народ, или чтобы весь народ погиб?

51-52 І сказав це він не від себе. Оскільки Каяфа був первосвящеником того року, він пророкував, що Ісус помре за людей, і не лише заради юдейського народу, а щоб об’єднати всіх дітей Божих, розкиданих по світу.

Сказал же он это не сам от себя, но будучи на то время первосвященником, предрек, что Иисусу предстоит умереть за Свой народ,

и не только за Свой народ, но и ради того, чтобы других детей Божьих собрать воедино.

І з того самого дня юдейські лідери стали шукати зручну нагоду, щоб убити Ісуса.

И приняли они в тот день решение убить Его,

Тоді Він перестав відкрито ходити серед юдеїв, а подався звідти до міста Єфраїма, розташованого неподалік від пустелі, і залишався там зі Своїми учнями.

поэтому Иисус уже не ходил открыто среди иудеев, но удалился оттуда в город Ефраим, расположенный неподалеку от пустыни, и остался там с учениками Своими.

Надходило свято юдейської Пасхи, і багато людей з усіх країв подалося до Єрусалиму, щоб виконати обряд очищення перед Пасхою.

Между тем приближалась Пасха иудейская, и многие люди со всей страны пришли перед Пасхой в Иерусалим, чтобы очиститься от грехов своих.

Вони шукали Ісуса і питали один одного, стоячи в Храмі: «Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?»

Они разыскали Иисуса и, останавливаясь в храме, спрашивали друг друга: как вы думаете, придет Он на праздник или нет?

Та головні священики і фарисеї віддали наказ: якщо хтось довідається, де перебуває Ісус, то повинен негайно повідомити про це, щоб Його могли схопити.

А первосвященники и фарисеи, чтобы схватить Его, огласили повеление: тот, кому станет известно, где Он, должен сообщить об этом.

Примечания:

В переводе Лутковского

[11.1] «ночью нет Света» — досл.: «нет Света с ним» (возм.: «в нем»).

[11.2] вот, Господи, посмотри — из этого следует, что Иисус остановился неподалеку от кладбища, буквально в нескольких шагах от гробницы, в которой лежал Лазарь (ср. стих 31).

« 10 глава 12 глава »