От Марка 4 глава

Евангелие от Марка святое благовествование
Перевод Еп. Кассиана → Пераклад Васіля Сёмухі

 
 

И снова начал Он учить у берега моря; и собирается к Нему толпа весьма многолюдная, так что Он, войдя в лодку, был на море, а вся толпа на земле у моря.
 
І зноў пачаў вучыць каля мора; і сабралася да Яго мноства людзей, так што Ён увайшоў у лодку і быў на моры, а ўвесь люд быў на зямлі каля мора.

И учил Он их в притчах многому и говорил им в учении Своем:
 
І вучыў іх прытчамі многа і ў вучэньні Сваім казаў ім:

слушайте, вот, вышел сеятель сеять.
 
слухайце: вось, выйшаў сейбіт сеяць;

И было: когда он сеял, иное семя упало при дороге, и прилетели птицы и поклевали его.
 
і калі сеяў, сталася так, што іншае ўпала ўскрай дарогі, і наляцелі птушкі і падзяўблі тое;

И другое упало на камень, где у него немного было земли, и тотчас взошло, ибо земля у него не была глубока;
 
іншае ўпала на камяністую мясьціну, дзе няшмат было зямлі, і неўзабаве ўзышло, таму што зямля была там ня глыбокая;

и когда взошло солнце, было опалено и, не имея корня, засохло.
 
а калі ўзышло сонца, завяла і, як ня мела карэньня, засохла;

И другое упало в терние, и поднялось терние и заглушило его, и плода оно не дало.
 
іншае ўпала на церне, і церне вырасла і заглушыла насеньне, яно не дало плоду;

И другие упали на землю добрую и давали плод, поднимаясь и возростая, и приносили по тридцати и по шестидесяти и по ста.
 
а іншае ўпала на добрую зямлю і дало плод, які ўзыйшоў і вырас, і ўрадзіла тое трыццаць, тое шэсьцьдзясят і тое сто.

И говорил им: кто имеет уши слышать, да слышит!
 
І сказаў ім: хто мае вушы, каб чуць, няхай чуе!

И когда Он оказался один, стали спрашивать Его окружающие вместе с Двенадцатью о притчах.
 
Калі ж застаўся бязь людзей, усе, хто быў вакол Яго разам з дванаццацьцю, спыталіся ў Яго пра прытчу.

И говорил им: вам дана тайна Царства Божия, тем же внешним всё бывает в притчах,
 
І сказаў ім: вам дадзена ведаць тайны Царства Божага, а тым, вонкавым, усё бывае ў прытчах,

чтобы они глазами глядели и не увидели, и слухом слышали и не уразумели, чтобы не обратились они, и не было прощено им.
 
каб яны сваімі вачыма глядзелі, і ня ўбачылі; сваімі вушамі чулі, і не ўразумелі, каб не навярнуліся, і не дараваны былі ім грахі.

И говорит им: не постигаете этой притчи? Как же вы поймете все притчи?
 
І кажа ім: не разумееце гэтай прытчы? як жа вам уразумець усе прытчы?

Сеятель сеет слово.
 
Сейбіт слова сее.

И вот те, что при дороге, где сеется слово: когда они услышат, тотчас приходит сатана и уносит слово, посеянное в них.
 
Пасеянае ўскрай дарогі азначае тых, у якіх сеецца слова, але да якіх, калі пачуюць, адразу прыходзіць сатана і хапае слова, пасеянае ў сэрцах іхніх.

А вот подобным же образом и те, что сеются на камне: они, когда услышат слово, тотчас с радостью принимают его,
 
Такім самым чынам і пасеянае на камяністых мясьцінах азначае тых, якія, калі пачуюць слова, адразу з радасьцю прымаюць яго,

но не имеют корня в себе и держатся короткое время; потом с наступлением скорби или гонения за слово, тотчас соблазняются.
 
але ня маюць у сабе кораня і нясталыя; потым, калі настане ўціск і ганеньне за слова, адразу спакушаюцца.

И вот другие, те, что сеются в тернии: это — услышавшие слово,
 
Пасеянае ў церне азначае тых, што чуюць слова,

и заботы века и обольщение богатства и прочие вожделения, входя, заглушают слово, и оно делается бесплодным.
 
але ў якіх турботы веку гэтага, панада багацьця і іншыя жаданьні, уваходзячы ў іх, заглушаюць слова, і яно бывае бяз плоду.

А вот и те, что на земле доброй посеяны: они слышат слово и принимают и дают плод по тридцати и по шестидесяти и по ста.
 
А пасеянае на добрай зямлі азначае тых, якія слухаюць слова і прымаюць, і родзяць плод, адзін у трыццаць, другі ў шэсьцьдзясят, той ўстакроць.

И говорил им: разве для того приносится светильник, чтобы поставить его под сосуд или под кровать? Не для того ли, чтобы поставить его на подсвечник?
 
І сказаў ім: ці на тое прыносіцца сьвечка, каб паставіць яе пад пасудзіну альбо пад ложак? ці не на тое, каб ставіць яе на сьвечніку?

Ведь, если что скрыто, то лишь для того, чтобы быть обнаруженным, и сокровенным оно стало только для того, чтобы выйти наружу.
 
Няма нічога таемнага, што ня выйшла б на яву; і нічога няма схаванага, што ня выйшла б наверх.

Если кто имеет уши слышать, да слышит.
 
Калі хто мае вушы, каб чуць, няхай пачуе!

И говорил им: замечайте, что слышите: какою мерой мерите, такою будут мерить вам, и будет прибавлено вам.
 
І сказаў ім: заўважайце, што чуеце: якою мераю мерыце, такою адмерана будзе вам і дададзена будзе вам, слухачам.

Ибо кто имеет, тому будет дано, и кто не имеет, у того будет взято и то, что имеет.
 
Бо, хто мае, таму дадзена будзе, а хто ня мае, у таго адымецца і тое, што мае.

И говорил: таково Царство Божие: оно подобно человеку, который бросит семя в землю,
 
І сказаў: Царства Божае падобнае на тое, як калі чалавек кіне насеньне ў зямлю,

и спит и встает, ночью и днем, а семя всходит и тянется вверх, он сам не знает как;
 
і сьпіць, і ўстае ноччу і днём, і як насеньне ўзыходзіць і расьце, ня ведае ён;

земля сама собой дает плод: сперва зелень, потом колос, потом полное зерно в колосе;
 
бо зямля сама сабою родзіць спачатку зеляніну, потым колас, потым поўнае зерне ў коласе;

когда же созреет плод, он тотчас посылает серп, потому что настала жатва.
 
калі ж высьпее плод, адразу пасылае серп, таму што настала жніво.

И говорил: каким подобием выразить нам Царство Божие? Или в какой притче представить его?
 
І сказаў: да чаго прыпадобнім Царства Божае? альбо празь якую прытчу выявім яго?

Подобием зерна горчичного. Когда его посеют в землю, оно, самое маленькое из всех семян на земле,
 
Яно — як зерне гарчычнае, якое, калі сеецца ў зямлю, ёсьць найменшае з усіх зярнят на зямлі:

поднимается и становится больше всех овощей и пускает большие ветви, так что птицы небесные могут вить гнёзда под тенью его.
 
а як пасеяна, узыходзіць і робіцца большае за ўсякую траву, і пускае вялікае гольле, так што пад ценем ягоным могуць хавацца птушкі нябесныя.

И такими многими притчами Он говорил им, насколько они могли слышать.
 
І такімі многімі прытчамі прапаведаваў ім слова, колькі яны маглі чуць;

Без притчи же им не говорил, но ученикам Своим отдельно от других объяснял всё.
 
і бяз прытчы не казаў ім, а вучням сам-насам тлумачыў усё.

И говорит им в тот день, когда вечер настал: переправимся на ту сторону.
 
Увечары таго самага дня сказаў ім: пераправімся на той бок.

И они, оставив народ, берут Его с собой, как Он был в лодке; и другие лодки были с Ним.
 
І яны, адпусьціўшы людзей, узялі Яго з сабою, як Ён быў, у лодку; зь Ім былі і іншыя лодкі.

И поднимается сильный вихрь; и волны били в лодку, так что лодка уже наполнялась водой.
 
І паднялася вялікая бура; хвалі білі ў лодку, так што яна ўжо напаўнялася вадою.

А Он спал на корме на изголовье. И будят Его и говорят Ему: Учитель, Тебе всё равно, что мы погибаем?
 
А Ён спаў на карме на ўзгалоўі. Яго будзяць і кажуць Яму: Настаўнік! няўжо Табе ня рупіць, што мы гінем?

И проснувшись. Он возбранил ветру и сказал морю: молчи, стихни. И прекратился ветер, и настала тишина великая.
 
І ўстаўшы, Ён загразіў ветру і сказаў мору: суйміся, перастань. І вецер аціх, і зрабілася вялікая ціша.

И сказал им: что вы так боязливы? Как у вас нет веры?
 
І сказаў ім: чаго вы такія палахлівыя? чаму ў вас няма веры?

И они устрашились страхом великим и говорили друг другу: кто же Он, что и ветер и море повинуются Ему?
 
І ўбаяліся страхам вялікім і гаварылі і паміж сабою: хто ж гэта, што і вецер і мора слухаюцца Яго?



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.